Департамент економіки та інвестицій – це такий собі центр прийняття фінансово-економічних рішень КМДА. Тут займаються стратегічним плануванням, програмами соціально-економічного розвитку на коротку й середньострокову перспективу, моніторять і погоджують міські цільові програми, шукають кредити на потреби міста, латають у міському господарстві «дірки» за потреби… Зараз тут готуються до осіннього інвестиційного форуму, що має пройти невдовзі у столиці. Директорка запевняє: зроблять все можливе, аби заходи відбулися, спікери, здорові та неушкоджені, виступили. А столичні житлово-комунальне господарство, еко-проєкти та креативні індустрії отримали інвестиції.

ТОП КИЇВСЬКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

- Пані Наталю, як тривалий карантин вплинув на плани і бюджет Києва?

- Дійсно вплинув – на виконання бюджету і на всі плани поточного року. Рівень сплати податків опустився наразі до показників минулого року.

- А повинен був зрости?

- Так, відсотків на 10. Та намагаємося всі масштабні проєкти, заплановані на 2020-й, фінансувати. Хоча вже маємо дефіцит бюджету 1,5 млрд грн, і якщо нам не дозволять залучити кредитні кошти, то доведеться скоротити на цю суму капітальні видатки. А от соціальна сфера у нас в пріоритеті, це захищені статті. Навіть вдалося збільшити оплату праці соціальних працівників, у яких побільшало роботи в умовах карантину.

За останні місяці майже подвоїлась кількість зареєстрованих безробітних у місті – до 33,1 тис. осіб. На 8% скоротився обсяг промисловості, яка у Києві, відверто, і так не надто розвинена. На багатьох об’єктах будівництва забудовники сповільнили роботи. Підприємці законодавчо звільнені від сплати податку на нерухомість, податку на землю, а в Києві ще й додатково – від сплати за оренду комунального майна, за розміщення реклами. До сумного зменшився обсяг прямих іноземних інвестицій. Тож надходження до бюджету міста значно скоротились, і це значно ускладнює його можливості реалізувати задуми.

- Криза завжди породжує додаткові потреби. І соціальні програми треба підтримувати, і бізнес. Коли коштів обмаль, чим пожертвуємо?

- У нас все працює в плановому режимі, просто відкладені проєкти, що мали стартувати цього року. Таких чимало, але вони не критичні. А все, що планували ввести в експлуатацію, завершити у 2020-му, реалізовується – асфальтування дворів, капремонт житлового фонду та парків тощо. У Солом’янському районі завершується реконструкція школи, триває будівництво дитсадка на Радунській (Троєщина). Закінчуються роботи на кількох об’єктах у Святошинському районі. Продовжується оновлення дорожньої інфраструктури. Але, гадаю, відчутнішими проблеми стануть восени, десь з жовтня. Якщо не отримаємо позику на покриття дефіциту бюджету.

- Восени почнеться опалювальний сезон, кияни почнуть нарощувати борг перед комунальниками?

- Рівень оплати комунальних послуг в Києві досить високий порівняно з іншими регіонами. Все ж таки середня зарплата у столиці вища, ніж середня по Україні (наразі становить близько 16,4 тис. грн). І рівень оплати комунальних послуг – практично 100%. І комунальні підприємства-постачальники послуг навіть дякували нещодавно споживачам за те, що вчасно сплачують. Від карантинних обмежень насправді найбільше страждають комунальні транспортні підприємства. Кількість перевезень скоротилася порівняно з 2019 роком на 46%, тобто майже вдвічі. Певні обмеження діють досі, збитки двох підприємств вже сягають мільярда гривень, і це ще не кінець.

- А інвестиційний форум у Києві, запланований на 10 вересня, буде?

- Сподіваюся, відбудеться. Тримаємо пальці схрещеними, як-то кажуть.

- Кого на ньому чекаємо? Яка мета Києва на цьому заході?

- Форум планується в новому форматі: поєднаємо онлайн-включення міжнародних експертів і представників європейських міст та регіонів з оффлайн-виступами. Зараз ми активно співпрацюємо з посольствами щодо присутності спікерів на форумі. Ми їм дуже вдячні за допомогу. Форум відбудеться з дотриманням всіх вимог та рекомендацій уряду щодо протиепідемічних заходів.

На порядку денному вже кілька років стоїть тема Київської агломерації. Минулорічний форум був присвячений цій темі, й цьогоріч ми продовжуємо її розвивати. Розвиток столиці й прилеглих територій не може відбуватися окремо. Трудова міграція до карантину становила до 700 000 осіб, що приїздили на роботу до Києва щодня. Тож на форумі будемо піднімати проблеми інфраструктури, ЖКГ, екології, креативної індустрії, розвиток внутрішнього та відродження зовнішнього туризму, підтримку та розвиток локального підприємництва в контексті агломерації. Її розвиток має бути синхронізований і багатовекторний, але з урахуванням смарт-спеціалізацій – сфер економіки, які мають конкурентні переваги і сприяють розвитку міста. В Києві такими сферами є айті-технології, фарм-індустрія, креативна індустрія (кіно, фешн, фестивалі, концерти, культурні події). Це також меседж для потенційних інвесторів: Київ – локація цікава і це слід використовувати.

- Тобто варто розвивати культурний, подієвий туризм? Вважаєте, можна робити на це туристичну ставку, буде економічний зиск?

- Безсумнівно. Туризм діловий і подієвий у наш час дає більшу частку доходів, аніж традиційний. Принаймні, ми за останні роки бачили збільшення туристичного потоку саме за рахунок заходів, проведених у Києві. Він навіть очолив топ-10 бюджетних напрямків для подорожей Європою (за версією туркомпанії Travelcircus, – ред.). Карантин збив нас на злеті.

ПЛАТА ЗА ОНОВЛЕННЯ І СОЦІАЛЬНЕ ЖИТЛО В МІСТІ

- Які галузі потребують інвестицій найбільше? Здається, інфраструктурні об’єкти. Та чи реально залучити інвесторів у ЖКГ чи транспорт?

- Транспортна інфраструктура і ЖКГ – найбільш капіталомісткі сфери в будь-якій країні. В Києві будівництво транспортних розв’язок, сміттєпереробних заводів і модернізація ЖКГ – у пріоритеті, адже мешканців у столиці більшає, автомобілів теж. З точки зору інвесторів все впирається в ціноутворення. Капіталовкладення у будівництво чи модернізацію сучасного сміттєпереробного заводу автоматично підвищують вартість послуги для споживача. Щоб заощадити, споживачеві доведеться ретельніше сортувати відходи, а не продовжувати скидати все в один пакет. Ми дуже хочемо покращувати якість власного життя, але привчаємо себе до думки «якісний сервіс – вища ціна» надто повільно.

В транспортну сферу нам вдалось залучити кредитні кошти для розвитку. Гадаю, вже у 2021 році отримаємо їх з міжнародних фінансових організацій – ЄБРР, Європейського інвестиційного банку, Світового банку. Загалом в роботі проєкти на 300 млн євро. Але ці кошти треба буде повертати. Інвестори – це не меценати. За цим словом стоїть або концесія, передача в управління об’єкта інвестору, або забезпечення йому повернення інвестицій. Місто повинно прогарантувати повернення грошей з міського бюджету або в інший спосіб для окупності проєкту. Кияни скаржаться на якість міського транспорту, вимагають модернізації. Разом з тим, оновлення рухомого складу потребує сотень мільйонів євро і за нього кожен з нас заплатить або податками, або підвищеною вартістю проїзду.

- А більш масштабних змін, аніж оновлення рухомого складу, навіть не розглядається?

- Це комплексне питання. Цього року підійшли до розробки стратегії розвитку Києва на наступні 15 років. Один з ключових моментів – створення комфортного та безпечного міського середовища. Передусім маємо подбати про екологічне пересування – простір і інфраструктура для велосипедистів, пішоходів, рейковий транспорт.

- Рейковий – це дуже актуально. Це коли сідаєш на трамвай у центрі міста, а вийти можеш аж у Василькові чи Білій Церкві?

- Так, але для реалізації таких проєктів все ж спершу треба об’єднатися у агломерацію. Тут має бути взаємна інтеграція наявних у кожному містечку інфраструктур. З одного боку, люди хочуть покращень, з іншого – воліли б зберегти те, до чого звикли. Без впорядкування взаємовідносин жоден подібний проєкт не втілити. Агломерація має бути підтримана та законодавчо-визначена на офіційному рівні, як це було зроблено свого часу в європейських країнах.

- Процес її формування якось просувається?

- Головна проблема – відсутність відповідного законодавства. Дев’ятнадцять міст і селищ вже долучилися до Асоціації Київська агломерація. Це не юридична особа чи територіальна одиниця, але вже план дій. Запит на нього у містах-супутниках є: вони так само не можуть забезпечити власними бюджетами належний розвиток своїх громад. Не кажу, що Київ фінансуватиме все, але можливостей для великої території завжди більше (для залучення ресурсів, наприклад), бо більший попит (тут ми повертаємося до питання окупності проєктів).

- У тексті Стратегії розвитку до 2025 вказано, що Київ у рейтингу придатності до проживання міст займає 132 місце зі 140. Що його тягне донизу?

- Сьогодні це вже 117 місце із 231, при цьому за п’ять років Київ покращив свій рейтинг на 15 позицій. Крім того, рейтинг не розглядає місто окремо від держави. Принаймні, в тих, що я бачила, враховували ситуацію в країні в цілому. Війна в східних регіонах країни впливає на безпечність проживання у столиці, тобто автоматично тягне її донизу, і відчутно. Крім цього на позицію впливають завантаженість дорожньої інфраструктури, розвиток супутніх сервісів тощо. Робота Києва у цьому напрямку не припиняється, і хоча не гарантую, що посядемо незабаром перше місце у рейтингу, але у першу тридцятку маємо рано чи пізно потрапити. 

Будь-яка стратегія має підкріплюватися реальними планами заходів, які не залежатимуть від результатів виборів у країні. Політична стабільність – запорука розвитку міст у Європі та інших частинах світу, в які так приємно приїздити. Хоча я прихильниця думки, що добре там, де нас нема. Одна справа побувати в гостях, а інша – зануритися в місцеві побутові умови. Зрештою, киянам варто теж замислюватися: що я можу зробити для міста?

- Є проблеми, які на персональному рівні не вирішуються. Ось інший пункт Стратегії – протягом 5 років середній час очікування у квартирній черзі планується скоротити з 13 років до 5. Київ будуватиме соціальне житло?

- Цього року запущена соціальна програма «Доступне житло». Нею можуть скористатись всі пільгові категорії. Учасники АТО/ООС та члени їх сімей можуть отримати з міського бюджету 50% від фактичної вартості квадратного метра житла, інші пільгові категорії – 30%. Програмою вже скористались біля сотні громадян, які перебувають на квартирному обліку в райдержадміністраціях. Разом з тим, коштом міського бюджету купуються квартири і будуються будинки для пільгових категорій, наприклад, дітей-сиріт. За останні 4 роки місто безкоштовно надало близько 200 квартир. Крім соціальних будинків, будуємо житло для потерпілих «Еліта-центру».

- Знаю, плануєте налагодити державно-приватне партнерство для реалізації проєкту щодо автоматичної відеофіксації порушень ПДР. Чому й тут потрібна участь приватників? Та й камери для фіксації порушень на вулицях Києва вже ніби запрацювали.

- У Києві встановлено лише 20 камер. Це пілотний проєкт. Система відеофіксації порушень, яка згодом буде налагоджена за рахунок інвесторів (наразі ми гарантуємо бюджетом компенсацію витрат) теж буде підключена до єдиного центру обробки. Добре, що вже протестували роботу камер на аварійно небезпечних ділянках, але фіксують вони лише перевищення швидкості. А потрібно, щоб фіксувалися також заїзди на смугу громадського транспорту, неправильне паркування, перетин подвійної смуги, проїзд на червоне світло, тощо. І таких камер у Києві має бути близько 600. Залучити до цього приватних виконавців – класна ідея. Я вважаю, місто повинно займатися системними стратегічними питаннями і шукати способи реалізації масштабних змін, але не брати на себе виконання геть усього. Міська влада має реалізовувати побажання громади, залучати до реалізації інвесторів, створювати державно-приватне партнерство.

- Які ж прогнози на соціально-економічний розвиток міста? На чому робитимемо акцент, щоб хоч трохи у рейтингу придатності міст до проживання зрости?

- Сьогодні місто зосереджене на розвитку інфраструктури, реалізації екологічних проєктів, будівництві нових закладів дошкільної й середньої освіти. Проєктів на стадії реалізації чимало. Головне, щоб грошей вистачило. Цього року Києву зменшено обсяг фінансування з Державного фонду регіонального розвитку на 145 млн грн. Але при цьому не припиняються роботи на Бортницькій станції аерації, з реконструкції дюкерних переходів (каналізаційні труби з Лівого на Правий берег), будівництва школи, спорткомплексу. Роботи на Бортницькій станції зупиняти не можна, відкладати реконструкцію дюкерних переходів теж: не дай Боже, аварія – і маємо екологічну катастрофу в Києві. А ще є добудова Подільсько-Воскресенського мостового переходу, будівництво метро на Виноградар, капітальні ремонти шляхопроводів, реконструкції трамвайних ліній, благоустрій в столичних парках. Якщо не буде якихось нових потрясінь для місцевих бюджетів – все закінчимо.

Тетяна Негода. Київ