Перехоплювальні паркінги – зручна річ. Наприклад, їдемо на роботу до столиці. Аніж штовхатися в заторах, шукати місце для авто у місті, хіба не краще дістатися найближчої станції метро, залишити там машину і мандрувати далі підземкою? Економніше виходить, час і нерви зберігає. Перший майданчик для перехоплення автівок, що прибувають до Києва, вже запустився на Видубичах. Чи виправдав себе проєкт і як планують далі розвантажувати, вдосконалювати міські вулиці, розповів Олександр Густєлєв, заступник голови Київської міської державної адміністрації.
5 МЕТРО-ПАРКІНГІВ ДО КІНЦЯ РОКУ
- Пане Олександре, як давно запрацював перший перехоплювальний паркінг на Видубичах, які перші висновки робите щодо цього пілотного проєкту?
- Працювати в цьому напрямку почали ще на початку року, влітку паркінг запустили. Сьогодні такі майданчики – популярна практика в багатьох країнах світу. У першу чергу беремо приклад з наших сусідів, розвинутих європейських країн – там це дуже поширено. І практика виявилась дуже позитивною: паркінг на Видубичах заповнений мінімум на 60-70% щодня, і це при тому, що паркінг працює в тестовому режимі.
- На що конкретно орієнтувалися, розробляючи проєкт?
- Перш за все – на ключові напрямки, за якими автівки потрапляють до столиці з інших регіонів країни і з-за кордону. Харківський, Одеський, Дніпропетровський, Житомирський, Ковельський, Ірпінсько-Гостомельський. У самій конструкції паркінгу – нічого нового, це звичайний огороджений майданчик з асфальтно-бетонним покриттям, розміткою, штучним освітленням. В майбутньому на кожному буде обладнання для безготівкової оплати парковки.
- А дорого це коштує?
- Не можу точні цифри озвучити, але все це – в рамках бюджету поточних ремонтів, не капітальні видатки.
ПЕРЕХОПЛЮВАЛЬНІ ПАРКІНГИ МАЮТЬ БУТИ ВИГІДНИМИ ДЛЯ ВОДІЯ
- Що далі – коли відкриються наступні майданчики і чи будуть платні?
- Так, будуть платні, вартість стоянки розраховують за формулою і узгодять з міською владою, цим займається департамент транспорту. Ми тримаємося політики, що перехоплювальні паркінги мають бути значно вигідніші, ніж паркування в центрі міста, щоб альтернатива була також економічна. Всі паркінги працюватимуть постійно, принаймні, в найближчі кілька років. Зараз щільно працюємо над відкриттям паркінгу на одеському напрямку, біля метро «Іподром», другий найближчий до відкриття майданчик – біля метро «Сирець». Далі – на «Червоному хуторі», «Святошин» і «Академмістечко». Наразі тривають юридичні процедури для їх облаштування і певні будівельні роботи.
- Гадаєте, до кінця року впораєтеся?
- Так, сподіваюся. Юридичні процедури, знаєте, триваліші, ніж, власне, будівництво.
- Хочеться конкретики. Скільки все-таки коштуватиме година стоянки? Хоч приблизно.
- Я б ще не хотів наголошувати на вартості – вона залежить суто від формули. Єдине, що скажу – це буде в 3-4 рази дешевше, ніж паркінг у центрі. І це тільки початок. Надалі започаткуємо таку собі градацію: чим глибше в центр, тим дорожче паркуватись. Центр треба звільняти від автівок, особливо транзитних. Він має бути для перехожих, для туристів, киян.
- Про перехоплювальні паркінги мова йде багато років, чому саме зараз ідею вирішили реалізувати? Ситуація з трафіком у центрі стала зовсім критичною?
- Як автомобіліст і мешканець Києва, також чую про них, мабуть, вже десятки років. Але є сучасна міська програма, згідно з якою просто беремо і робимо те чи інше. Питання не в тому, що погіршилася ситуація на центральних вулицях. Затори, перевантаження транспортом – давня біда. Але нею мало займалися і не акцентували на тому, що підходити до питання треба комплексно.
ВУЛИЦІ В ЦЕНТРІ ЗАЖИЛИ ПО-ІНШОМУ
- Комплексно – це ж як? Перехоплювальні паркінги плюс евакуатори в центрі?
- Звісно, а на додачу – оновлена схема організації дорожнього руху центральними вулицями.
Ось порівняйте Пушкінську, Леонтовича, Золотоворітську, Стрілецьку, Ярославів Вал, Івана Франка, ділянки Володимирської (особливо біля Андріївського узвозу) – якими були ще 3-5 років тому і сьогодні. Не змінились їхні геометричні параметри, структура руху транспорту, але за рахунок ремонту і зміни організації руху, появи цивілізованих зупинок транспорту, платних паркінгів і велодоріжок вони зажили зовсім по-іншому. Значно менше на них автотранспорту, а той, що стоїть – впорядковано. В центрі можна їздити спокійно, без заторів, пересуватися велосипедами і тротуарами без перешкод (а раніше були суцільно запарковані автомобілями). Це і є комплексні зміни.
- За розрахунком, скільки плануєте перехоплювати авто на конкретному паркінгу (чи на всіх шести) щодня?
- Наразі йдеться про 2000 автомобілів. Але врахуймо, що хтось заїде на годину, хтось на дві… Якщо взяти за середнє – 2 години стоянки кожного авто на добу, то ці 2000 можна множити на 10-15.
- Завдяки тому, що центр розвантажиться на якийсь відсоток, які роботи в ньому стануть можливими? Є плани?
- До вже переліченого, працюємо над комплексними схемами організації дорожнього руху. Будуть з’являтися додаткові ліві чи праві смуги в рамках існуючих геометричних параметрів вулиць, велосмуги або доріжки. Все більше світлофорів працюватимуть у режимі «Зелена хвиля» (запроваджена у лютому, дозволяє рухатися вулицею без зупинки на кожному перехресті – ред). І взагалі, світлофори на певних ділянках, де це доцільно, замінюватимемо системою нерегульованих перехресть. Багато вулиць Києва демонструють, що учасники руху самі його досить успішно регулюють. Також поширюватиметься практика кругового руху. Це коли робимо невелике кільце на перехресті зі світлофором, і автомобілям просто й зручно його перетинати.
У ПЕРСПЕКТИВІ — ТУНЕЛЬ НА ЛІВИЙ БЕРЕГ
- А глобально – в якому напрямку розвиватиметься дорожній рух Києвом? Пам’ятаю, в португальському місті Брага дуже сподобався підземний лабіринт: в’їжджаєш під землю в центрі й виринаєш у дальніх районах. Дуже зручно!
- Я б почав з малого і переходив поступово до більш масштабних проєктів. В деяких аспектах Київ дуже складно структурно порівнювати з іншими містами, навіть старими європейськими: йому ж 1500 років! Історичні шари, шалена кількість комунікацій під проїзною частиною і тротуарами часто не дають повноцінно розвивати підземний простір. У Комплексній схемі транспорту Києва, яку ми днями розглядали, найперспективніші – тунелі, що з’єднають лівий і правий береги. Це питання теж не нове, воно розглядалося вже кількома поколіннями інженерів, але на сьогодні це лише перспективне проєктування. Більш наближені до реалізації підземні паркінги. Вже розглядається можливість їх облаштування на Європейській і Михайлівській площах (вони дійсно придатні для реалізації таких масштабних проєктів). Паркінг під Європейською площею дуже розвантажив би Хрещатик і частину Володимирського узвозу. Це частина туристичного маршруту (Володимирська гірка, арка Дружби народів, Алея художників), який відвідують дуже багато людей. Підземний паркінг забере левову частку транспорту з цього маршруту і не треба буде «тулитися» на Хрещатику. Михайлівська площа – теж популярна локація, поряд – Софія Київська, Михайлівський Золотоверхий, Десятинна вулиця, Андріївський узвіз, Пейзажна алея. Першу реставровану частину якої ми, до слова, днями відкривали – раджу побувати там якось увечері, подивитися, що змінилося. Є новинки, які здивують навіть киян, що часто там бувають.
Тому підземний простір Києва в першу чергу розглядається як поле для паркінгів. Це – порятунок для центру, що має орієнтуватися на пішоходів і туристів.
Тетяна Негода, Київ