COVID-19 не відпускає нашу столицю: статистика захворюваності поки не дозволяє навіть запрацювати у повну силу ресторанам та кав’ярням, досі не йдеться про проведення концертів, свят. Хрещатик вже не такий моторошно порожній, як у розпал карантину, але аж надто тихий без іноземних мов. Та в Управлінні туризму та промоцій КМДА рук не опускають. Про те, як повертатимуть туристів до столиці України, які нові маршрути вихідного дня пропонуватимуть цього року і що цікавить гостей Києва, крім давно відомих туристичних локацій, розповіла його очільниця Марина Радова.

ВЗАЄМНА ПРОМО-ДОПОМОГА І АНТИКРИЗОВИЙ ПЛАН 

- Пані Марино, чи є надія, що туристичний сезон у Києві все-таки відбудеться? За три місяці в столиці – жодного туриста. 

- Туроператори, готельєри, ресторатори докладають багато зусиль, щоб відновити потік. Передусім – іноземних туристів, але розуміємо: аби вони їхали до України, треба ще трохи часу. Щоб усі впевнилися, що у нас безпечно і, раптом захворіють, всі отримають медичну допомогу на високому рівні.

Водночас великі сподівання покладаємо на внутрішній туризм. Одеса має переваги у літньому відпочинку, Львів – у демісезонному і в подієвому туризмі, а Київ привабливий в усі пори року, тут завжди багато подій, а ще є Дніпро і розвивається гастротуризм. Спілкуючись з туроператорами й іншими представниками турсектору, дійшли висновку, що цього року будуть особливо популярні сіті брейк тури – тури вихідного дня по Києву і, можливо, у поєднанні з іншими локаціями в радіусі 100-150 км. Такими, як скансен Переяслава-Хмельницького чи парк «Київська Русь» у Копачеві, наприклад. З 13-ма містами України ми вже ініціювали акцію «Відновимо український туризм разом» – це підтримка взаємної промоції, реалізується силами Торгово-промислової палати і Асоціації міст України. Коли у одного міста з’являється рекламний контент, він відразу стає доступний на ресурсах інших міст. Щоб з Харкова туристи їхали до Києва, з Києва до Кам’янця-Подільського, звідти – до Чернігова... Багато при цьому залежить не від туристичної сфери, а від інфраструктури і, передусім, від епідемічної обстановки в областях, яка змінюється щодня. Тому свої рекомендації даємо, але розуміємо, що туристу треба час, аби привчитися дотримуватися нових правил. Європейці, як на мене, в цьому сенсі більш відповідальні. Словом, туристів цього року у Києві попри все чекаємо.

- Які масштаби збитків у сфері гостинності? Як ресторани-готелі переживають кризу і планують триматися на плаву?

- Всі розуміють, що відродження буде поступовим, потрібно буде мінімум 3 роки, щоб повернутися в точку відліку – на початок 2020 року. Орієнтовний обсяг втраченого туристичного сектору столиці – близько 1 млрд грн. Ми постійно моніторимо ситуацію, оцінюємо збитки бізнесу, розуміємо, що йому потрібна підтримка держави. Але враховуючи, що багато підприємств працювали в «тіні», оцінити реальні втрати складно, допомогти – поготів. У міста взагалі замало механізмів для допомоги бізнесу – підтримуємо хіба що інформаційною кампанією. Немає змоги видавати сертифікати внутрішнім туристам, як чинять в Італії, наприклад – законодавча база для таких грошових грантів відсутня. А її не завадило б створити на випадок повторення подібних криз. Якщо нас чекає друга хвиля COVID-19 або інші спалахи епідемій, слід було б зустріти їх якимось резервним фондом чи преференціями для постраждалого бізнесу.

Найбільша проблема наразі з хостелами – їх діяльність поки що неможлива. Якщо мережеві готелі, 3-5-зіркові заклади розміщення запрацюють, нехай навіть з погіршенням сервісу (вже чимало працівників довелося звільнити), то у маленьких апартаментів великі проблеми.

- Тобто готелі Києва весь цей час не працювали зовсім?

- Вони працюють, у деяких є внутрішні туристи й відправлені у відрядження. Дехто не встиг виїхати з Києва до 17 березня і досі тут. Тобто заклади відкриті, але ніяких великих груп не приймають. Планують розробляти пакети заохочення для українських й іноземних гостей. З цією ж метою на розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроєкт про скасування туристичного збору до кінця року.

- А хостели не почнуть працювати, навіть якщо обмежать кількість клієнтів і дотримуватимуться правил безпеки?

- Хіба що коли матимуть законодавче підґрунтя своєї діяльності. На жаль, хостели в Києві – це переважно тимчасові помешкання для заробітчан з інших регіонів країни з жахливими умовами перебування. Ми багато їх перевірили, багато чого бачили, досі регулярно отримуємо скарги від сусідів таких помешкань. Це велика проблема, ми неодноразово зверталися до Міністерства культури, Держагентства з розвитку туризму для ініціювання змін, розмежування справжніх хостелів і «нічліжок». Вони – загроза для киян і шкода для репутації хостелів як таких.

- Ви вже пробували оцінити, скільки туристів столиця недоотримає цього року?

- Деякі цифри є, і вони невтішні. За даними Держприкордонслужби, у першому кварталі 2019 року в Києві побувало 355 тисяч іноземців, за аналогічний період 2020-го – всього 268 000, це вже на 25% менше. Протягом минулого року Київ відвідали 2 млн гостей, у поточному – ніякої певності, що стільки буде, аби хоч якась частка людей зважилася на міжнародні поїздки. Зрештою, у нас непогано розвинений медичний туризм. Заклади, що надають послуги іноземцям, наразі розробляють «паспорти здоров’я», бо до них вже черга медтуристів. Якщо вони вважають, що їхати до України на спа-процедури і лікування цілком безпечно, то й інші можуть розглядати нас майже як «зелену зону».

- А як донести іноземцям, що у нас цікаво і безпечно? Маєте якийсь антикризовий план?

- Хочемо показати іноземцям, що Київ – безпечна європейська дестинація. Наразі всі налаштовуються на внутрішнього туриста, запроваджується програма «Мандруй Україною». Але паралельно працюємо також з посольствами України в різних країнах, особливо активно співпрацюємо з містами-побратимами Києва – підтримуємо одне одного інформацією, різними флешмобами. Ось на початку травня влаштували спільну акцію з Будапештом: у певний час міські готелі одночасно вмикали ліхтарі, якими формувався напис «4 you». Таке собі вираження солідарності. В китайському Гуанчжоу активно демонструють відеоконтент про Київ, а вони нам свої матеріали для ознайомлення шлють. Роликів про наше місто маємо багато, і вони зображують не тільки загальновідомі туристичні локації, а й, наприклад, славнозвісні мурали. Це і є антикризовий план – промоція, проведення семінарів з представниками турбізнесу. Всі вже трохи втомилися від онлайну, тож планували 3 великих «живих» заходи. У 2014-му році у нас проводили кампанію під слоганом «Kyiv safe and nice». Можливо, доведеться знов використовувати його для повернення в місто іноземців.

ЧОГО ХОЧЕ ТУРИСТ: СПА, БЕЗКОШТОВНІ СІТІ-ТУРИ І ТРОЄЩИНА

- А які промо-інструменти сьогодні працюють найкраще? Сучасному туристу вже не досить показати у ролику визначні місця. На що він клює?

- Залежить від цільової аудиторії. Це комплекс заходів, бо Київ не може позиціонувати себе тільки в одному напрямку, ми багатогранні. Під час маркетингового дослідження виявили, що можна сміливо проводити паралелі між Києвом та Берліном, де добре розвинута урбан-культура, як і в нас. За результатами дослідження вибудували відповідну стратегію, яка під час карантину завмерла на три місяці. А наразі можемо констатувати, що вона направлена на індивідуальних туристів, кількість яких зростає. Є об’єкти must see: музей Другої світової і «Батьківщина-мати», Музей становлення української нації (дуже рекомендуємо, він сучасний і цікавий), є Майдан, Хрещатик, Андріївський узвіз, де бувають всі. А ще є індивідуальні запити – наприклад, чимало бажаючих побачити нашу Троєщину.

Якщо це бізнес-турист, йому треба повідомити, чим може зайнятися після роботи. Які заходи плануються у місці, де смачно поїсти, розважитися. У подієвого туризму власна аудиторія, а ще ж є дитячий туризм. Іноземців цікавить дещо інше, ніж українців. І для кожної з цих аудиторій потрібні власні «родзинки».

- До слова про іноземців. Нещодавно у своєму інтерв’ю Укрінформу очільниця Держагентства з питань розвитку туризму Мар’яна Олеськів розповіла, що вважає дуже перспективним китайський ринок. Як гадаєте – можливо, таки зробити акцент на Гуанчжоу і приваблювати передусім багатого китайського туриста до Києва?

- Так, про китайських туристів мова йде не перший рік. Відбулася візова лібералізація у стосунках з Китаєм, його громадяни почали отримувати електронні візи. Наше посольство і консульства у КНР дуже зацікавлені, щоб китайці до нас їхали, і відмінно працюють. Якби всі посольства так натхненно працювали, як посольство України в Китаї, ми були б приречені на успіх. Можемо за китайців поборотися, але досі їх у нас бувало негусто. А враховуючи, що далекомагістральних рейсів з України немає і багато не з’явиться найближчим часом, краще орієнтуватися на Європу. Пропонувати європейцям тури на вікенд – можливо, їм буде не дуже лячно їхати сюди, бо раптом що – завжди можна швидко повернутися додому. Тому, на мою думку, треба дотримуватися трьох напрямків, виокремлених наприкінці минулого року: Европа, Китай (країни Азії) і Близький Схід.

- Несподівана трійка!

- Так, але ми завдячуємо цим медичному туризму, який наразі теж популяризуємо у столиці. Наші клініки, відпочинкові комплекси отримують багато запитів від Катару, ОАЕ, Саудівської Аравії. Мешканці Близького Сходу полюбляють Трускавець і місця під Києвом, де багато медзакладів, що надають послуги, яких вони не можуть отримати вдома. А всі ці туристи з країн Перської затоки дуже заможні, і якщо середній чек туриста на вікенд у Києві складає 200-300 доларів, то араби залишають за вихідні не менш як 3000-4000. Тож не варто розпилюватися на всі країни одночасно. Наприклад, нема сенсу працювати на Японію, якщо прямого сполучення з нею немає взагалі.

- А чим будемо заманювати туриста цього року? Чорнобиль вже бачили, борщ-вареники їли, що ще в Києві цікавого й нового?

- Дійсно, є й нові об’єкти – пішохідний міст від Володимирської гірки до арки Дружби народів, який навіть далеко не всі кияни вже бачили. А ще дасть плоди співпраця з Київщиною – будемо пропонувати пакети столиця+об’єкти області. «Добропарк», наприклад, «Київську Русь», ще є кілька сіл, де створені цікаві локації (мінізоопарки, ферми), які варто включати в загальні маршрути. Розробляємо з Київщиною такий собі пул напрямів, щоб рекламувати серед колег з інших міст і демонструвати на власному сайті. До слова, наш сайт знову працює після тривалої реконструкції з урахуванням маркетингових стратегій, а ще з’явився мобільний додаток.

Хочемо презентувати Київ гастрономічний. Якщо все піде за планом, незабаром відкриються фуд-маркети, відбудуться арт-фестивалі й на повну силу запрацює річковий вокзал (в його приміщенні можна проводити різні культурні заходи). А нічого принципово нового вигадувати не будемо – вважаю, треба систематично популяризувати, рекламувати, що маємо і як слід презентувати місто за допомогою гідів. Щоправда, зараз ми започаткували безкоштовні екскурсії Києвом і є певне обурення з їхнього боку, та думаю, досягнемо домовленостей. City free tour – це нормальна європейська практика. Кожен, хто у Києві навіть транзитом, має знати, що щосуботи зранку можна розраховувати на екскурсію – Хрещатик, Майдан, Андріївський узвіз, Алея художників, пішохідний міст. А далі, якщо є час і бажання, замовити авторську екскурсію. Це чудові ознайомчі тури, заплановані на літо.

- Чи можливо у Києві створити колоритний райончик з власною атмосферою старовини, історії міста? Скажімо, на Подолі. Такі автентичні квартали є в багатьох містах Європи, хай навіть ця автентичність підтримується іноді штучно.

- Цікава ідея. Можливо, навіть не центр, не Поділ – вони й так добре освоєні, а якийсь інший район підійшов би. Дещо подібне, за словами гідів, вже є на Андріївському узвозі. Воно там і є, і немає, бо атмосферу порушує сучасна забудова. Один з туристичних магнітів Одеси – її славнозвісні дворики. В Києві теж є подібні цікавинки, але розкидані по всьому місту. Ще треба цю тему продумувати.

- У столиці є велика проблема з агресивною зовнішньою рекламою і хаотичними надбудовами, що спотворюють центральні вулиці. Склопластикові «будки» на старовинних балконах, наприклад. З цим якось планують боротися?

- У нас дуже потужно працює з цим Департамент міського благоустрою та управління реклами. Всю зовнішню рекламу, що не відповідає естетичним нормам, безжально зносять. З надбудовами, згідно з чинною законодавчою базою, теж намагаються боротися, періодично бачу, як колеги звітують у соцмережах про успіхи. Це не зовсім наша компетенція, але вважаю, якщо є законодавчі інструменти для цього, треба максимально їх використовувати, бо боротьба з порушниками йде постійно.

- І кінця їй поки не видно. Які ж глобальні плани розвитку туристичного Києва? Міжнародна промоція, заходи, презентація в світі?

- У планах – промоція й удосконалення туристичної інфраструктури. Це все в рамках міської цільової програми розвитку туризму. Засоби промоції розглядали різні. Раніше існувала хороша практика запрошувати блогерів, але зараз можливостей для цього немає та й раніше не отримували очікуваного фідбеку. Минулого року авіакомпанія Ryanair поширювала інформацію про Київ у бортових виданнях і це була дуже вигідна співпраця з містом, але нові епідемічні реалії показують, що нескоро у нас з’являться нові бортові видання. Також була запланована участь у кількох виставках, досі плекаємо надію потрапити на Всесвітню лондонську туристичну біржу наприкінці листопада (її поки не скасовували). Цього року з’явився віртуальний київський туристичний стенд з інформацією про готельну індустрію, міські події, фестивалі. Для популяризації міста планували сім виставкових заходів. Щоправда, чекаємо нових правил участі в них, і якщо будуть серйозні обмеження, доведеться прораховувати, чи варто брати участь, витрачати кошти.

Інший напрям – вдосконалення інфраструктури. Вирішили відмовитися від туристичних інформаційних центрів в аеропортах. Вони є в багатьох країнах світу й у Києві працювали два роки, але в грудні минулого року припинили розміщення – не ефективно. Це показало опитування туристів – більшість іноземців їдуть вже з певними планами, бронюваннями готелів і розумінням, як до них дістатися. Тож вирішили, що для аеропортів буде досить інформаційних терміналів, і звичайним зчитуванням QR-коду будь-хто може легко отримати доступ до всієї інформації про об’єкти міста. Туристично-інформаційний центр буде тільки в центрі Києва, куди підходитимуть, аби отримати консультацію, проглянути буклети, замовити екскурсію, придбати сувеніри.

Постійно оновлюємо канал на Youtube і сторінку в Instagram. На наш заклик надати матеріали для них відгукнулося багато професійних фотографів і любителів. Всі розуміють, що це потрібно для загального добра, для боротьби за туриста. Тож контенту багато і він дуже різний. Фотографи запевняють, що іноземців не тільки визначні місця цікавлять, а й побут «спальних» районів теж. Що ж, індивідуальний турист сьогодні є таким собі законодавцем туристичних мод.

Тетяна Негода. Київ