За підсумком нинішнього року Київ планує прийняти рекордну кількість туристів ‒ аж 5 мільйонів. Це на мільйон туристів більше, аніж у 2018-у. А популярність нашого міста зростає ще й завдяки тому, що в останні роки до нього зачастили зіркові гості ‒ тут свої кліпи знімали французька співачка Ванесса Параді, американська ‒ Майлі Сайрус, британський співак Калум Скотт... А нещодавно голлівудський красунчик Том Круз теж відвідав Київ, аби придивитися до цікавого.

У чому секрет такої туристичної популярності нашої столиці, чим вона готова дивувати гостей та чого їй, можливо, ще трішечки не вистачає? Про це Укрінформ поговорив із виконувачкою обов’язків начальника Управління туризму та промоцій КМДА Мариною Радовою.

- Цього року в столиці очікується аж на мільйон туристів більше, аніж минулого. Які фактори цьому сприяють?

- Туристичний потік збільшується щорічно, оскільки у нас постійно проводяться заходи, які цьому сприяють. Дуже багато туристів відвідують фестивалі, та й взагалі у нас розвинений подієвий туризм. Промо-кампанія цього року звучить: «Київ – місто на уїк-енд», тож багато туристів приїздять просто на вихідні через дуже зручне географічне розташування Києва. Ми є хабом для далекомагістрального туриста. Наприклад, азійці планують свої подорожі до Європи так, щоб охопити одразу кілька країн. Це може бути, наприклад, Україна, Польща, Чехія. Азійський ринок активно цікавиться такими комбінованими турами і, наприклад, польські авіалінії LOT пропонують дуже гарні програми.

По-друге, у нас відкриваються різні нові туристичні локації – це й пішохідний міст над Володимирським узвозом, і фудкорти, і фешн-заклади. Сприяють збільшенню кількості туристів і престури. Наше управління обома руками за те, щоб іноземні блогери, креативні ЗМІ, у яких багато підписників, приїжджали до нас. Ми пропонуємо їм насичену туристичну програму, а вони потім роблять публікації або випуски на YouTube, тим самим збільшуючи потік туристів до міста Києва.

- А що саме ви представляєте іноземним ЗМІ?

- Передусім наші найвизначніші пам’ятки – Лавру, Софійський собор, Андріївський узвіз та інші, а також за бажанням ‒ Чорнобильську зону – за мотивами нашумілого американського серіалу «Чорнобиль», зйомки якого проходили за підтримки і нашого управління також. Створений туристичний маршрут по локаціях зйомок цього серіалу виявився дуже популярним. Також, аби наші іноземні гості мали уявлення про те, яким був древній Київ, показуємо їм парк «Київська Русь».

- А як потік туристів відображається на цінах у готелях? Вони ростуть?

- У цілому, ціни зростають на 5-10 відсотків щорічно, і наразі явного підвищення цін я не спостерігала. Цінову політику встановлюють власники готелів, які все ж розуміють, що суттєве підвищення позначиться зменшенням потоку клієнтів. У Берліні на період, коли починається туристична виставка, популярна серед туристичної спільноти, ціни в готелях теж ростуть. Тож наша цінова політика на період тимчасових туристичних бумів нічим не відрізняється від інших країн.

- До речі, ви згадали про участь у туристичних виставках. Що це дає?

- Можливо, хтось думає, що міжнародні туристичні виставки – це пуста трата коштів. Але насправді це ‒ дуже потужний інструмент і системна робота. Якщо країна представлена на виставці, то це означає, що в неї все добре.

- А як відображаються політичні події на представленні України?

- Звісно, найбільше цікавляться ситуацією на Сході, тому в нас запитують: «А що там у вас зараз?», «Наскільки це далеко від Києва?». Коли ж ми бачимо випадки, що росіяни, які беруть участь у виставкових заходах, позиціонують Крим як свою територію, то підіймаємо це питання з дипломатами і всім розказуємо, що Крим – це територія України, і крапка.

Також ми пояснюємо, що ніякі небезпечні події Київ не зачіпають. Практика далеких виставок у Сінгапурі, Китаї показала: люди часто взагалі не розуміють, де ми знаходимося. Тому поширеними є питання: «Україна – а де це взагалі?», «Хто ваші сусіди?», «Як до вас дістатися?», «Яким транспортом ми користуємося?», «Чи потрібна віза?». На перший погляд, це дивні запитання, але насправді – це те, що іноземці хочуть знати у першу чергу перед візитом до будь-якої країни. Звісно, запитують і про наш менталітет, кухню.

- Звідки ж до нас приїздить найбільше туристів?

- Традиційно перше місце – у Білорусі. Потім – європейські країни (Німеччина, Великобританія, Франція) і США. Взагалі – у нас недосконала статистика, тому що ми зараховуємо до туристів усіх, хто перетнув наш кордон. Якщо б ми рахували туристів, як це запропоновано Всесвітньою туристичною організацією: фіксувати мету поїздки, витрати тощо, то ми б мали більш-менш зрозумілі дані. А у нас навіть ті, хто їде транзитом, теж зараховуються до туристів. Ми лише можемо проаналізувати статистику по туристичному збору.

- Який він, до речі?

- Станом на 1 вересня поточного року він становив 40 мільйонів гривень, на середину листопада – вже 49,12 млн. Для порівняння, за весь минулий рік туристичний збір склав 25 мільйонів гривень. Були прийняті зміни до Бюджетного кодексу, і Київська міська рада ухвалила підвищення ставок туристичного збору для внутрішніх туристів – 16 грн. 69 коп., а для іноземних туристів — 41 грн. 73 коп. Але хотілося б, аби у нас був спеціальний фонд для потреб туристів, і ми могли б прирівнятися до європейських столиць, які отримують фінансування по туристичному напрямку в 3-6 мільйонів євро.

- Помітила, що останнім часом міжнародні зірки зачастили на зйомки в Київ. У чому, на вашу думку, наш феномен?

- Хоч як це банально звучить, але – ми унікальні, бо ще не відомі у світі. Ми для них країна, що дивує. У нас уже прийнятий закон про державну підтримку кіно, згідно з яким іноземним режисерам відшкодовуватимуть частину витрат. Можливо, у такий спосіб ми ще збільшимо кількість звернень до нас міжнародних продакшн-компаній. Пострадянські країни теж активно працюють у цьому напрямі ‒ наприклад, в Узбекистані створено дуже багато лояльних умов для кіно- та відеовиробництва.

Взагалі ж – це класний напрям для туризму, тому що зйомки популяризують локації Києва, а знімальні групи зупиняються у дорогих готелях, витрачають тут кошти тощо. Для кіновиробників свої переваги: перебування у нас – дешевше, а ціни – приємніші, порівняно з європейськими, і при цьому в Києві можна відзняти багато красивих місць, не гірше, ніж, наприклад, у Берліні. Тому ми зацікавлені й далі розвивати цей напрям.

Наразі проводиться підготовча робота в межах закону про кіно стосовно порядку зйомок, який буде встановлюватися органом самоврядування. Наприклад, певні локації користуються попитом, і якщо кілька компаній захочуть знімати одну локацію, то потрібно спростити та впорядкувати цей процес, аби умови перебування та зйомок були комфортними для всіх.

- А що ви назвали б брендом Києва?

- Щось конкретне, як-от ведмідь у Берліні або лев у Сінгапурі, не можу назвати. Якщо ми відвідуємо якісь міжнародні виставкові заходи, то наша гостинність, відкритість і щедрість приємно дивує відвідувачів і партнерів. Ми пропонуємо скуштувати українську їжу, сфотографуватися в національних костюмах, від чого міжнародні гості в захваті. Тож, думаю, українська гостинність, можливо, і є нашим брендом.

- Чого все ж таки, на вашу думку, нам ще не вистачає?

- Все банально: нам не вистачає грошей, а також консолідатора на рівні країни. Дні України за кордоном – потрібний захід, завдяки якому іноземці можуть дізнатися про нашу країну, ознайомитися з туристичними компаніями, представниками мас-медіа. Але левова частка коштів повинна вкладатися в промоцію інформаційної політики в цілому. Йдеться про борди, постійну рекламу в аеропортах, соцмережах тощо. Туреччина такий маркетинг вже не практикує, тому що він їй уже дав результати. Українських туристів, які відвідують Туреччину, перевалило за мільйон – і це – саме завдяки такій активній промоції.

Але у нас теж є все, що має Туреччина: і море, й гори, і лаври, й синагоги, і навіть буддистські храми. Ми взагалі можемо щось своє підібрати для кожного туриста, але нам не вистачає загальнодержавної промоції. Можливо, на тлі усіх інших проблем туризм – не на часі, але промоція ‒ теж потрібна річ. Вона щоправда дорого обходиться, тож не всі міста можуть собі це дозволити. Тому останнього року, коли ми їздимо представляти Київ на виставкових заходах, постійно беремо з собою колег зі Львова та Одеси.

- А що ви можете сказати про інфраструктуру? Вона пристосована для туристів?

- Насправді, інфраструктура у нас – далеко не найгірша, і шкода, що наші люди її аж надто критикують. Коли ми робимо презентації, то завжди розповідаємо іноземцям, що вони можуть стартувати з Києва, а потім літаком або потягом відвідати ще й Львів, Одесу, Харків, Дніпро, причому – всього за тиждень, і потім – летіти далі в Європу. Можливо, власне туристична інфраструктура потребує покращення. У нас є туристична навігація – пілони, вказівники, туристичні центри, але ці технології – вже застарілі й мають оновлюватися. Адже туристи приїжджають уже з інформацією про те, де вони будуть мешкати, як дістатися в певну локацію, де смачно поїсти. Тому треба оновлювати формат на користь сенсорних туристичних інфопоїнтів посеред міста. Це дуже зручний інструмент навігації, коли немає доступу до Інтернету.

Взагалі, ми мріємо встановити по центру міста красиві й сучасні інфопоїнти, але водночас усвідомлюємо, що можемо стикнутися з вандалізмом. Нам боляче спостерігати, коли ми встановлюємо дорогу туристичну навігацію – й одразу її або розмалюють, або зламають. І проблема – не лише в грошах, а й у тому, що у такий спосіб псується імідж країни. Було дуже прикро, коли пошкодили нові вказівники, пілони на Пейзажній алеї та Андріївському узвозі, а це – найвідвідуваніші туристами місця.

- А обслуговування на якому рівні у нас?

- Звісно, хочеться, щоб воно було кращим і щоб усі знали англійську. Але з іншого боку, в Китаї – подібна ситуація: там взагалі ніхто не розуміє англійської мови і не може пояснити туристу – куди йому йти, чому затримка літака і коли він буде. Але туристів це не зупиняє. Власне кажучи, ми прагнемо до високих стандартів, але водночас – у нас уже достойний рівень сервісу: чемні люди як у готелях, ресторанах, так і перехожі на вулицях, а молодь – взагалі дуже доброзичлива і завжди готова допомогти.

Порівнюючи сьогоднішню ситуацію у сфері обслуговування із ситуацією 10-ти чи навіть 5-річної давнини, думаю, що ми відчутно виросли. Інакше б у нас не було такої мережі готелів, таксі-сервісів Uber, Uklon, міжнародних потягів, лоу-костів.

Звичайно, сервіс – це передусім культура людей, їхня чесність щодо туристів. Ми досі роз’яснюємо аніматорам у костюмах на Майдані, які дуже настирливо пропонують свої послуги, що туристів це тільки відлякує. Хоча це спостерігається не лише у нас: у Єгипті довірливим туристам просто так пропонують сісти на верблюда, а от зійти з нього вже коштує грошей.

- Нещодавно Київ потрапив до списку гастрономічних столиць. Чи ви слідкуєте за такими рейтингами і що вони означають?

- Так, ми слідкуємо і перевіряємо ці рейтинги. Вони означають, що журналіст, потрапивши до Києва, спробував нашу кухню, оцінив – і позиціонує її. Нерідко це відбувається завдяки престурам, які ми організовуємо. Взагалі ж, потрапляння до такого рейтингу – приємна відзнака від іноземців. У нас дуже цікаві подачі українських страв, а коли ми ще й кажемо, що за 5 євро ви можете скуштувати першу, другу, третю страву і ще й кави випити – то це взагалі приємно вражає гостей.

- А що полюбляють найбільше іноземні туристи?

- Борщ, вареники, деруни і сало. Причому, коли ми на виставці пропонуємо скуштувати сало, то деяким колегам воно так подобається, що вони беруть його з собою! Але борщ полюбляють найбільше. До нас навіть зверталася компанія «Туркішаірлейн», щоб зняти відеоролик промоції Києва. Вони запитали, чи можна зняти в ресторані – як готують, подають, куштують борщ і вареники, – і ми залюбки погодилися. Будь-якому ресторану – це безкоштовна реклама!

- Як ви співпрацюєте з бізнесом?

- З бізнесом ми маємо меморандуми про співпрацю, підписані з різними громадськими організаціями ‒ Асоціацією чорнобильських туроператорів, Асоціацією гідів, Гільдією екскурсоводів, Асоціацією ділового туризму, громадською спілкою «Національна туристична організація України» тощо. Підписуючи такі меморандуми, ми напрацьовуємо дорожню карту промоції, яка буде прийнятна і для міста, і для бізнесу, надаємо необхідні матеріали. Приміром, ми зняли ролик «Київ очима собаки» для промоції міста і пропонуємо його партнерам.

- Які ваші плани на наступний рік?

- Це передусім – участь у виставкових заходах, організація престурів, оскільки нами цікавляться журналісти з ВВС, the Guardian, підготовка до проведення Міжнародних хорових змагань - 2020 у Києві, щорічних музичних фестивалів. Ну а наразі – триває підготовка до зустрічі Нового року між двома дзвіницями – Софійського та Михайлівського соборів, тож запрошуємо всіх до Києва!

Юлія Горбань, Київ

Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ