Петро Онофрійчук, голова Дніпровської районної в місті Києві держадміністрації
Будівництво нових розв’язок та доріг – наша головна мета
10.12.2018 16:07 1556

Дніпровський район – один із найбільш завантажених транспортом районів столиці. Він знаходиться на перетині основних магістралей та шляхів, поєднуючи правий і лівий береги Києва та усе столичне лівобережжя. Щоб організувати якісне життя і ефективну роботу району й мегаполіса в цілому, Дніпровській адміністрації часом доводиться приймати непрості та нестандартні рішення. Зокрема і щодо будівництва нових транспортних розв’язок, які, в умовах ущільнення житлової забудови та збільшення навантаження, стають дедалі більшою проблемою для мегаполіса. Відтак Укрінформ розпочав розмову з очільником району Петром Онофрійчуком саме з обговорення інфраструктурних особливостей і перспектив району.

- Дніпровський район — третій за кількістю населення і має величезне людське й транспортне навантаження. Що робите в районі для вирішення цих проблем?

- На території Дніпровського району тільки зареєстрованого населення проживає понад 350 тисяч. Навантаження на інфраструктуру особливо велике у ранковий і вечірній час, коли потік транспорту курсує з одного берега столиці на інший. Для нашого району дуже важливо, щоб були відремонтовані ключові транзитні магістралі (проспекти, мости) і щоб вони справлялися з цим потоком, тому їх намагаємося підтримувати в гарному стані в першу чергу.

Минулого року нам вдалося відремонтувати значну кількість доріг. Зокрема, вулиці Андрія Шептицького, Раїси Окіпної, Дніпровську набережну, Русанівську набережну і, частково, Броварський проспект. Цього року ми ремонтуємо вулицю Алматинську, що в районі Дарницького вагоноремонтного заводу. Її не оновлювали понад 50 років. Реконструювали також і тамтешній шляхопровід, якому вже понад 60 років. Замінили на ньому старі трамвайні колії, підсилили дорожнє полотно, і сьогодні навіть великогабаритні машини можуть спокійно там проїздити. Ремонт цієї ділянки був дуже важливим, бо Алматинська — єдина дорога цього району, яка зв’язує його з Дарницькою площею. На ремонтні роботи заплановано виділити понад 260 мільйонів гривень і ми плануємо завершити будівництво у наступному році.

- А чи зможе будівництво нової дороги між ДВРЗ і Броварським проспектом, початок якої планується у наступному році, розвантажити цю частину району? Де вона точно пролягатиме? Скільки коштів і часу займе реалізація проекту?

- Нова дорога пролягатиме на ділянці між вулицею Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Наразі розроблена проектно-кошторисна документація, і в проекті бюджету ми закладаємо кошти для того, щоб почати там ремонтні роботи з наступного року. Плануємо за два роки завершити це будівництво, на яке потрібно понад 200 мільйонів гривень. Сьогодні ми працюємо над землевідведенням під це будівництво. Потрібно буде проводити підготовчі роботи, узгоджувати це будівництво з Кабміном, тому очікується тривалий процес.

- Чи були якісь підрахунки, наскільки нова дорога розвантажить район ДВРЗ, який на сьогодні перевантажений транспортом?

- Звичайно. У цьому районі, крім пасажиропотоку, спостерігається велике транспортне навантаження — через розташовану там залізничну станцію «Ліски», яка обслуговує Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» (вантажні перевезення за кордон). Тобто це дуже важлива станція не тільки для Києва, а й для всієї України. Вантажі туди привозять контейнерами, відвантажують їх на залізничний транспорт і навпаки. Тож вантажопотік, який потім приймає на себе Дарницька площа, там дуже потужний. Нова дорога розвантажить транспортний вузол і зменшить затори. 

Також планується будівництво транспортної розв’язки на перетині вулиці Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради, що також допоможе зняти навантаження на Дарницьку площу. А на самій площі в перспективі маємо побудувати дворівневу розв’язку. Але спочатку її треба максимально розвантажити з допомогою сусідніх доріг.

- А на метро Чернігівській, де завжди транспортна тиснява, планується якась реконструкція?

- Ми продовжуємо проектування розв’язки на вулиці Гната Хоткевича та метро «Чернігівська». Вулиця біля метрополітену досить звужена, а потік транспорту дуже потужний – і автобуси, і трамвай, тож затори там бувають постійно. Проектом передбачається розширити саме автодорогу. Але для початку потрібно звільнити місце, оскільки над дорогою проходить високовольтна лінія електропередач і опори стоять впритул до проїжджої частини. Спершу планується перенести лінію в підземні комунікації. Потім потрібно спроектувати розширений підземний перехід з окремим виходом на трамвайну зупинку. Окремо буде реконструйована трамвайна колія. Плануємо, що у 2019-му ми завершимо проектування, а у 2020-му розпочнемо будівництво всієї розв’язки біля станції метро Чернігівська.

- Ущільнення забудови в районі зараз відбувається надзвичайно інтенсивно. Чи заплановане будівництво садочків, шкіл, паркінгів? Як впливаєте на забудовників?

- Ми беремо активну участь у громадських обговореннях усіх без винятку проектів забудови. У районі нічого стихійно не будується, усі проекти контролюються. Для того, щоб забудовник розпочав роботи, потрібно скласти детальний план території, яка планується під забудову (замовником якого є Департамент містобудування та архітектури КМДА), винести на громадське обговорення, в якому ми беремо участь і погоджуємо або не погоджуємо те чи інше будівництво. Коли ми погоджуємо, то ставимо умови, щоб кожен забудовник, в залежності від обсягу будівництва, долучився до розвитку мікрорайону. Якщо там не вистачає школи чи дитсадочка, то вносимо відповідні пропозиції. 

Приміром, “Комфорт-тауном” була збудована приватна школа, яку ми відкрили цього року і яка стала дуже затребуваною в районі. У мікрорайоні «Галактика» на Євгена Сверстюка  також заплановане будівництво двох дитячих садочків, а також паркінгів на 538 місць.

Якщо говорити про ЖК «Русанівська гавань» на Степана Сагайдака, де передбачається масштабна забудова мікрорайону на понад 20 га, то там планується будівництво загальноосвітньої школи на 36 класів, а також паркінг на 2,3 тисячі автівок. Існує норматив, за яким забудовнику не узгодять проектну документацію, а також детальний план території, якщо він не передбачить достатню кількість паркомісць у мікрорайоні забудови. Забудовник зобов’язаний виконати ці рекомендації, і ми на цьому наполягаємо.

У цілому на території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла. Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК.

- Які основні проблеми у сфері ЖКГ існують у районі? Як їх вирішуєте?

- Найбільше проблем у нас із застарілим житловим фондом. Більшості будинків уже по 40, 50, 60 років, і багато років кошти на їхнє відновлення не виділялися. Останнім часом ситуація змінилася, з ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка місто стало направляти більше коштів на підтримання цього житлового фонду, з’явилися інвестиційні кошти. Звичайно, як завжди, на все не вистачає, тому робимо першочергові роботи. Цього року на 249 об’єктах практично проводилися поточні й капітальні ремонти – заміна покрівель, заміна вікон у під’їздах, ремонт інженерних мереж тощо.

У 60% ліфтів в будинках району закінчився термін експлуатації. Це не означає, що вони аварійні, але механізми часто ламаються. Повна заміна одного ліфта  коштує 1-1,5 мільйона гривень в залежності від поверховості будинку. Зараз ми не можемо собі дозволити таких витрат, тож робимо капремонт ліфтів, які теж обходяться у чималі суми – від 300 до 500 тисяч гривень, коли повністю міняються вузли, агрегати, що продовжує термін експлуатації.

Зараз надходить багато скарг від мешканців на те, що гаряче водопостачання не тієї температури, яка б мала бути. Це відбувається через те, що мережі теплопостачання давно зношені і потребують заміни. Тобто маємо значні тепловтрати по дорозі від «Київтеплоенерго» до наших будинків. Також багато заявок від мешканців надходить щодо ремонтів асфальтного покриття на прибудинковій території. На це ми запланували виділити 40 мільйонів гривень наступного року. Але щоб вирішити усі ці проблеми, потрібно мільярди коштів.

- Яким же був цьогорічний загальний бюджетний запит?

- Якщо говорити про відновлювальні роботи, то потрібно близько 800 мільйонів гривень. Звичайно, ми розуміємо, що таку суму місто не може виділити одразу. Тож очікуємо отримати близько 150 мільйонів гривень на найбільш важливі роботи по ЖКГ.

- А як підтримуєте соціальну і культурну сфери?

- У нас проживає понад 22 тисячі осіб з інвалідністю, які потребують лікування і догляду. У жовтні Київська міська рада прийняла рішення про створення у районі Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю. У новоствореному Центрі допомагатимуть дітям та молоді з інвалідністю адаптуватися у суспільстві, стати повноправними його членами. Там функціонуватимуть відділення ранньої реабілітації, трудової, психолого-педагогічної, фізичної реабілітації та медичного спостереження, а також служба соціального патронату. Утримання Центру здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів, починаючи з 2019 року.

Останнім часом ми зробили акцент на інклюзивну освіту. Адаптуємо дітей, що мають проблеми зі здоров’ям, у шкільні навчальні заклади. Цього року у нас працює 109 інклюзивних навчальних класів. У світі така практика є звичною, і ми минулого року теж вирішили долучитися. Тривалий час батьки здорових діток не сприймали цього, як належить, але ми провели відповідну роботу і 171 дитина пішла в звичайні класи і зараз проблем немає.

Освітяни нашого району активно долучаються до впровадження інновацій, а заклади освіти переходять від школи з «дисциплінарним простором» – до школи з простором розвитку та взаємодії. А він передбачає доцільний благоустрій та облаштування ділянки закладу освіти, цілісне художнє рішення фасадів та інтер'єру, комфортне і динамічне меблювання та обладнання усіх приміщень.

Що стосується ремонтів, то цього року ми вже відремонтували дві дитячі музичні школи, Школу джазового та естрадного мистецтв, дитячу школу мистецтв, а також Центральну районну бібліотеку ім. П.Г.Тичини. Зараз триває капремонт Дитячої музичної школи № 16. Для цих закладів ми придбали музичні інструменти, меблі, звукову та світлову апаратуру, книжки.

Зараз проводимо реконструкцію 42-ї школи, розрахованої на 1080 дітей, і плануємо, що при належному фінансуванні, наступного року вона буде готова. Це буде сучасна школа в районі Дарницької площі з басейном, двома спортзалами.

Разом з районним управлінням освіти ми постійно працюємо і над розширенням мережі дитсадочків. За останні три роки відновлено роботу 65 груп, а це майже 1300 додаткових місць для діточок. У минулому році було були відновлені два садочки за кошти європейських інвесторів та один садочок за кошти приватного орендаря.

- Розкажіть про найефективніші громадські проекти, що вже були реалізовані? І які ще плануються?

- Цього року у нас реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму – 15,8 мільйонів гривень. Мені особисто найбільше сподобалася ініціатива “теплі школи”. Активна громада Русанівки звернула увагу, що у школах є значні тепловтрати і у трьох школах цього мікрорайону активісти запропонували замінити радіатори опалення, утеплити фасади. Ідея отримала значний позитивний відгук у мешканців.

Також у межах громадських ініціатив був створений творчий простір «BIBLIO HUB для людей з вадами зору». Це єдиний проект-переможець серед публічних бібліотек; його реалізація сприяє соціалізації та адаптації незрячих людей в суспільстві.

Взагалі ми завжди підтримуємо ініціативи громади, адже у такий спосіб люди бачать можливість реалізації своїх задумів, пропозицій і самостійно впливають на комфортні умови життя району.

- Помітно, що місто робить акцент на реконструкцію парків, і ваш район теж, схоже, не виняток.

- Так, зараз ми реалізуємо проект реконструкції парку “Перемога”. До цього регулярно оновлювалась центральна частина парку, а ми вирішили розпочати роботи з облаштування віддаленої сторони — з боку бульвару Перова та вулиці генерала Жмаченка. Там були суцільні хащі, а на сьогодні ми вже завершили першу чергу реконструкції. Ми розчистили територію, вирівняли її, засипали чорноземом і посіяли траву. Старі доріжки демонтували, проклали нові, встановили ліхтарі і незабаром їх підключимо до електромережі. Там тепер є дитячі і спортивні майданчики, футбольне міні-поле, тенісний корт. Парк тепер заповнений людьми, які приїздять навіть з інших районів, щоб покататися тут на велосипедах чи на роликах.

Ми також оновили частину Гідропарку — проклали нові доріжки, підходи, під’їзди, тощо, і плануємо в наступному році продовжувати роботи, встановлювати нові дитячі та спортивні майданчики.

- А як щодо парку між станціями метро Дарниця та Чернігівська? Він нещодавно отримав статус «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення».

- Його включено до програми соціально економічного розвитку 2018-22 років. На цей рік поки що не плануємо проведення робіт, тому що потрібно завершити реконструкції парку “Перемога” й Гідропарку та ще ряду скверів. Тож там буде капремонт орієнтовно у 2020-2022 роках.

Плануємо також відремонтувати парк «Аврора» (між вул. І.Микитенка та С.Стальського), спортивно-оздоровчого парку ім. Шумського та сквер по вул. Малишка, 9А. Там був захват земельної ділянки, але за дорученням Київського міського голови Віталія Кличка рішенням сесії Київради було прийнято рішення про відбудову скверу у 2019 році.

- Дніпровському району у наступному році півстоліття. З якими досягненнями їх зустрінете?

- У масштабах району це серйозна дата. Мені б хотілося створити комфортні умови для проживання людей – уся наша команда над цим працює. Звичайно, ресурсів завжди не вистачає, але ми шукаємо резерви. Плануємо продовжувати реконструкцію, відновлення інженерних мереж, завершити реконструкцію вулиці Алматинської, замінити трамвайну колію. У сфері ЖКГ продовжаться капітальні ремонти асфальтового покриття, прибудинкових територій, внутрішньоквартальних проїздів, фасадів, покрівель, вхідних груп, сходових клітин, інженерних мереж тощо.

Юлія Горбань. Київ

Фото: Данііл Шамкін, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-