Під мерією Києва вимагають не закривати "Кінопанораму" та "Україну"
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Активісти вийшли з плакатами "Save Ukraine Cinema", "Кінопанорама" - місце сили та творчості! Не дамо знищити його!", "Кінотеатри мають жити, бо є для кого!", протестуючи проти закриття з 1 жовтня двох знакових кінотеатрів у центрі столиці. Вони наголошують, що ці історичні заклади припиняють кінопрокат, а також свою діяльність як культурні осередки, що є згубним для творчого середовища і для Києва взагалі. Як і всього українського кінематографа, оскільки дедалі зменшується кількість кінотеатрів, яких і так у державі катастрофічно не вистачає.
"Ми обурені через закриття кінотеатрів "Україна" та "Кінопанорама". Для нас ці місця - це не просто кінотеатри, це культурні заклади, історичні пам'ятки. Ми не хочемо їх втратити, не хочемо, аби тут з'явилися готелі або торгові центри. Ці місця відіграли важливу роль у культурному житті міста та України. І ми прийшли запитати у КМДА, як сталося, що ці кінотеатри стали приватною власністю, яка буде їх подальша доля, чи змінять вони профіль діяльності. Ми вимагаємо не ліквідовувати їх як культурні заклади і розробити програму щодо їхнього подальшого функціонування", - наголосила кінорежисер Юлія Гонтарук.
Вона додала, що держава виділяє гроші на розвиток кінематографа, на патріотичне кіно, але при цьому майданчики для показу кіно знищуються.
Активісти наголошують, що кінотеатр "Україна" став символом боротьби за українську ідентичність та незалежність, він має унікальну історію. Саме в цих стінах 53 роки тому відбулася акція протесту проти репресій української інтелігенції з боку радянської влади. 4 вересня 1965 року перед прем'єрою фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" Іван Дзюба звернувся до публіки з промовою про політичні арешти. В'ячеслав Чорновіл закликав підвестися з місць на знак протесту проти репресій. Серед тих, хто підвелися, був і Василь Стус.
Учасники акції зазначили, що кінотеатр "Кінопанорама" є унікальним за своєю архітектурою та акустикою. Він з'явився як перший експериментальний панорамний кінотеатр, а згодом став ще й потужним культурним осередком, об'єднавши театральні проекти та різні культурні заходи.
"Кінопанорама" - один із майданчиків різних кінофестивалів та показів артхаузного кіно. На сьогодні кінотеатр "Кінопанорама" має унікальне кінопроекційне обладнання для показів кінофільмів з плівки, чого майже не залишилося в Україні", - наголосив Олексій Оболенський, який 16 років працював на МКФ "Молодість", був у дирекції фестивалю, нині - голова служби перекладів.
За його словами, ініціативна група опрацьовує наразі стратегію подальших дій, зокрема в плані співпраця з власникам кінотеатрів, тому що обидва вони були продані - "Україна" у 2005 році, "Кінопанорама" - у 2008 році.
"Ми з кінотеатром "Кінопанорама" 6 років плідно працювали, проводячи там свій кінофестиваль. Не можу повірити, що він закритий... Наразі ми сформували свої вимоги і хочемо пояснень від київської влади, що відбувається, які плани щодо цих кінотеатрів. Ми хочемо, щоб ці кінозали збереглися і їхня діяльність продовжувалася", - сказала програмний координатор міжнародного фестивалю про права людини "Docudays.UA" Вікторія Лещенко.
Вона зазначила, що це - не єдина акція кінематографістів, і вони продовжуватимуть боротьбу.
