Геннадій Заболотний, голова Деснянської РДА в Києві - 07.08.2018 20:52 — Новини Укрінформ
Геннадій Заболотний, голова Деснянської РДА в Києві
За підтримки Google втілюємо пілотний проект оцифровування району
07.08.2018 20:52 3010

Деснянський район Києва (і зокрема його частина ‒ Троєщина) чи не найбільше оповитий народними жартами, мемами і навіть легендами. Тут вам і «метро на Троєщину», і «життя дало тріщину...» Та жодний із цих міфів не є обтяжливим для жителів одного з найбільших районів столиці. Навіть більше ‒ керівники району вважають, що їх із успіхом можна використати для брендування території.

А чи знаєте ви, що Деснянський район ‒ єдиний, що має інший водозабір від решти Києва ‒ не з Дніпра, а з Десни. А обрамлений двома великими річками, він може похвалитися унікальними рекреаційними зонами. Що стосується соціально-економічного розвитку району, то за кількістю закладів освіти цей район посідає перше місце серед інших районів столиці, і друге ‒ за площею. А за кількістю населення він узагалі співмірний із цілим містом ‒ приміром, Сумами чи Хмельницьким.

Про те, чим ще унікальний цей район, які зміни його чекають і чи не відійдуть у минуле всі жарти про Троєщину, Укрінформ запитав у його очільника ‒ Геннадія Заболотного.

Ви очолюєте Деснянську РДА порівняно віднедавна ‒ з січня цього року. Які проблеми залишилися від попередників? За що довелося взятися в першу чергу?

‒ У спадок залишилася надзвичайно складна ситуація з комунальним господарством. У якийсь момент район взагалі міг залишитися без снігоприбиральної техніки. Зараз можу з гордістю сказати, що до кінця року ми стовідсотково укомплектуємося новою технікою. Частину ми закупили за рахунок бюджету міста, а іншу частину ‒ за рахунок власних коштів, і тепер снігу не боїмося.

Інша проблема ‒ з ліфтами. У районі їх близько 2,5 тисячі, і був період, коли майже 168 з них взагалі не працювали. Троєщина будувалася у 80-ті роки, і з того часу нічого не мінялося, всі терміни експлуатації вже давно закінчилися, а тут ще й люди «допомагають». А все через крадіжки ліфтового обладнання на металобрухт: найбільшим попитом користуються гальмівні котушки, які досить легко знімаються тими, хто вміє це робити. Не знаю за скільки їх здають, але експлуатаційній організації така котушка обходиться у 2‒3 тисячі гривень. Був навіть період, коли на день траплялося 5‒6 крадіжок. Але найгірше, що крали ще й станції управління, а це вже «мізки» ліфта ‒ і потрібно більше коштів, щоб їх поновити. Втім, на сьогодні зі 168 неробочих ліфтів залишилося близько 50. На заміну та капремонт ліфтів треба чимало коштів, тільки з міського бюджету цього року було виділено 15 мільйонів гривень.

До того ж, багато було менеджерських завдань, наприклад, оптимально організувати прибирання доріг. Приміром, прибирання снігу ми організували так, щоб уже на сьому годину ранку люди могли без перешкод вийти на зупинки.

Понад це, робиться ще багато корисних речей для Троєщини, зокрема сім центральних вулиць буде оснащено сучасним LED-освітленням ‒ це Закревського, Драйзера, Маяковського тощо.

Протягом півроку Деснянська РДА рухається вперед у рейтингу районних держадміністрацій столиці. За рахунок чого?

‒ Це загальноміський рейтинг, який визначає місце за низкою показників (усього їх 12), наприклад, опрацювання звернення громадян, соціальний захист, освоєння коштів тощо. За напрямком соціальний захист ми завжди у лідерах. На дві позиції у нас покращився показник «рівень освоєння видатків на капітальні вкладення та капремонт за рахунок коштів бюджету Києва» і зараз ми на 5 місці. На три позиції покращився рівень показника «оцінка якості роботи з надання адмінпослуг». Також покращився рівень виконання рішень щодо звернень громадян. Все це і дало змогу посісти 6-ту позицію серед десяти районів міста.

А як і з чого формується бюджет Деснянського району? Адже на його території обмаль великих підприємств, які б наповнювали бюджет району відрахуваннями з податків.

‒ Враховуючи історично сформований промисловий і фінансово-економічний потенціал, питома вага надходжень до бюджету Києва по нашому району залишається найменшою. Тож ми дотаційні. Але хочу сказати, що у Деснянському районі є кілька досить потужних і цікавих підприємств, про що не всі знають. Приміром, це поліграфічні підприємства «Новий друк» та «Бліц-інформ». Але особливо пишаюся тим, що у нас знаходиться найбільша кіностудія у Східній Європі ‒ Film.ua. Уявіть собі, це величезна компанія з визнаним авторитетом, і вона працює у нас абсолютно успішно. Тут, до речі, кожного тижня щось знімають, наш район ‒ досить популярна локація для зйомок.

Разом із керівництвом кіностудії ми виробили спільне бачення ребрендингу території і тепер намагаємося поміняти стереотипне сприйняття Троєщини. Адже її треба сприйняти як затишний зелений район з чистим повітрям, прекрасними умовами для відпочинку та... невеликими проблемами з транспортним сполученням.

До речі, про сполучення. Побудувати метро на Троєщину обіцяють ще з 80-х років. Говорили, що нібито у 2018-му процес буде запущено. Деснянська РДА долучена якось до цього проекту?

‒ Будівництво метро ‒ сфера відповідальності безпосередньо міської влади. Але оскільки воно проходитиме на нашій території, то нас залучатимуть до погодження відповідних заходів, і ми даватимемо теж своє бачення проекту відповідно до інтересів наших мешканців. Крім того, ми будемо всіляко сприяти будівництву в межах нашої компетенції, приміром, допомагати з прибиранням тощо.

Щодо будівництва метро на Троєщину ‒ два тижні тому була створена координаційна робоча група зі складу працівників КМДА та проектантів, і незабаром відбудеться її перше засідання. Та у будь-якому випадку передусім необхідно вирішити найсерйозніше технічне питання – добудувати Подільський міст. Наразі там тривають роботи, і є різні варіанти, як він буде виглядати. Але міська влада налаштована все ж таки завершити цей проект, хоча це надзвичайно великі гроші навіть для Києва. Зараз фахівці працюють над попереднім техніко-економічним обґрунтуванням, яке дозволить більш точно оцінити терміни і вартість будівництва.

Днями демонтували ринок «Фестивальний», що на Троєщині, де згодом мають встановити нові павільйони. Що від цього покращиться? Скільки ще залишається в районі подібних проблемних об’єктів?

‒ «Фестивальний» знесли безпосередньо власники ‒ там будуть сучасні павільйони, збудовані з дотриманням всіх вимог техніки безпеки. Ми боремося тільки з незаконною торгівлею ‒ розчистили переходи на тому ж «Фестивальному». Тут позиція однозначна: переходи ‒ для пішоходів, а не для торгівлі. Так само ми боремося з усілякими «наливайками», де без жодних дозвільних документів за смішні гроші продають сурогатний алкоголь, яким труять людей. Це ж кримінал! Тому їх ми просто зносимо.

Про Троєщину у багатьох досить стереотипне уявлення як про район, де мешкає найбільше асоціальних елементів. Про них навіть анекдоти складають: «Жизнь дала трещину – живу на Троещине». Але можливо така «слава» Троєщини – вже в минулому?

‒ Я сказав би, що це швидше розмови про Троєщину. Якщо взяти статистику за рівнем злочинності у районі, то він буде середнім по Києву. Можливо, це пов’язано зі специфічним менталітетом. Адже частина населення, яка тут проживає, все-таки не відчуває себе на 100% у Києві у зв'язку з відсутністю метро. Крім того, люди, які тут живуть, – здебільшого переселенці, зокрема з Чорнобиля. Та можу точно сказати, що всі жарти про Троєщину ‒ це тільки жарти. Хоча їх теж можна використовувати для популяризації території.

Щоб розвіяти подібні міфи, додам, що зараз на Троєщині за підтримки компанії Google ми втілюємо пілотний проект оцифровування району. Тобто, ми оцифруємо наші адмінбудівлі, створимо віртуальний простір. Зв’яжемо цей простір з Центром надання адміністративних послуг та іншими установами, і якщо вам потрібна буде якась послуга, ви у онлайн-режимі зможете подивитися, як і куди пройти, де розташований потрібний кабінет, як він виглядає і які там надаються послуги. У цьому віртуальному просторі вас зустрічатиме штучний інтелект, який даватиме підказки. Загалом ми хочемо оцифрувати практично все ‒ дороги, проїзди, школи, поліклініки, ‒ тобто весь публічний простір.

Нестача місць у школах і дитсадках ‒ болюча проблема спальних районів. Як ви її вирішуєте?

‒ У нас на початку року в черзі було близько 1360 дітей, а на сьогодні ‒ вже 850. Це тому, що ми робимо дуже багато реконструкцій, вводимо в експлуатацію додаткові групи за рахунок різних джерел фінансування.

Наприклад, так склалося, що один садочок на 250 місць займає управління освіти. Думаю, що в наступному році ми їх звідти переселимо, зробимо реконструкцію ‒ і вже менше дітей буде в чергах. Насправді ж, будівництво садочка на сьогодні ‒ це дуже серйозні кошти. На один садочок потрібно 100‒150 мільйонів гривень, а от реконструкція обходиться вполовину дешевше. А більшість таких реконструкцій сьогодні проводяться з використанням сучасних матеріалів, повною заміною комунікацій і системи опалення тощо. Тобто економічно доцільніше реконструювати садочки, ніж будувати з нуля.

Нещодавно завершилася підготовка проекту з реконструкції садочку на Сабурова, 16. Раніше він був переданий в оренду, та в результаті довгих судових перипетій цей садочок знову повернувся у власність громади. Якщо у наступному році ми отримаємо кошти на реконструкцію, то незабаром матимемо ще один садочок ‒ знову ж таки гарний і сучасний.

До кінця цього року планується капремонт аж трьох парків з водними об'єктами ‒ парк вздовж проспекту Шухевича, «Кіото» та «Муромець». Яких перетворень там чекати?

‒ Парк Кіото вже готовий. У цьому році частина парку відремонтована капітально з облаштуванням газону і поливу, висаджено близько 300 нових дерев та кущів, впорядковано територію. Поруч із парком розташований торговельно-економічний університет, тож студенти приходять туди, щоб відпочити, почитати. Вийшло гарно, по-європейськи.

На проспекті Шухевича роботи йдуть повним ходом, я звідти тільки-но приїхав. Раніше там просто росли дерева вздовж озера, а тепер буде парк відпочинку. Цього року розчистимо озеро, зробимо нові велосипедні та пішохідні доріжки, газон, приберемо незначну частину старих посохлих дерев, посадимо нові, зробимо освітлення, дитячі майданчики.

У парку «Муромець» все буде набагато масштабніше, проект тільки готується. Там постійно ведуться роботи з благоустрою ‒ косять траву та прибирають, а у планах ‒ зробити сучасний парк на зразок «Наталки». Дуже хочеться розвинути цей парк як цікавий історичний і спортивний кластер.

Яких ще змін чекає район, зокрема у соціальній сфері?

‒ Цього року виділено велику суму на відновлення міжквартальних проїздів та прибудинкових територій ‒ 26 мільйонів 855 тисяч гривень. Люди все одно нарікають, зокрема ті, хто бачить, що по сусідству йдуть роботи, а у них ‒ ні. У найближчих планах ‒ завершення реконструкції стадіону зі штучним покриттям по вулиці Драйзера, 2Б та школи № 23 у селищі Биківня. Але скажу, що благоустрій району залежить від кожного, адже розмальовані стіни будинків, покинуте на узбіччі сміття ‒ не робить наш район красивішим, а життя комфортнішим. Тому давайте починати з себе!

Юлія Горбань, Київ

Фото Данііла Шамкіна

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>