Володимир Каретко, голова Святошинської РДА в місті Києві
Нашим досвідом адміністрування зацікавилися й іноземні делегації
22.06.2018 16:09 3380

Святошин – район Києва, який за своєю чисельністю входить у четвірку найзаселеніших районів столиці, адже тут мешкає понад 340 тисяч жителів. Це так званий “спальний” район – з усіма його традиційними потребами і проблемами, які виникають при такій завантаженості населенням. Але при цьому – район із цікавою історією, про яку знають далеко не всі.

За однією з версій, назва району походить від назви місцевості – у давні часи тут знаходився Святий ліс, що був у володінні київських монастирів. Пізніше, наприкінці 19 – початку 20 століття Святошин став престижним дачним районом (кілька елітних будинків того періоду ще збереглися на вулиці Львівській). Сьогодні тут в основному “ліс” багатоповерхівок, який останнім часом приростає “галявинами” нових футбольних полів, дитячих майданчиків. Про те, як вдається вирішувати болючі проблеми застарілого житлового фонду й перенаселеності району та яких змін очікувати його мешканцям, Укрінформ запитав у голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Володимира Каретка.

- У столичному адміністративному устрої Святошинський район є унікальним утворенням він є одночасно і центром району Київської області, і центром великого району Києва. Як ваша Святошинська адміністрація співпрацює чи співіснує із Києво-Святошинською?

- Святошинський район – це західні ворота Києва. За кількістю населення – це як обласний центр. Через те, що район знаходиться на околиці міста і замикає західну частину Києва, маємо від цього як позитив, так і труднощі. Складність у тому, що більша частина передмістя з’їжджається у наші школи, поліклініки, сервісні та адміністративні центри, тощо. Це не заважає, але створює додаткове навантаження – на інфраструктуру, держані органи та установи. Відмінність у тому, що адміністративні вертикалі у нас із колегами з Києво-Святошинського району різні. У них вона – обласна, у нас – міська. Тому наші юрисдикції ніяк не перетинаються. Хоча у проблемних соціально-економічних та організаційних питаннях інколи доводиться співпрацювати.

- Як змінилося фінансування району за останні роки у зв’язку з децентралізацією?

- Святошинський район збудований досить давно, і маємо 80 % житлового фонду, який потребує капітального ремонту. І хоча ситуація з фінансуванням ремонтів не найкраща, але за три останні роки маємо суттєву динаміку. На момент, коли я став головою району, до 2016-го, за програмою соціально-економічного розвитку район мав погоджену суму в 60 мільйонів гривень. Якщо розділити цю суму на 12 місяців, то вийде по 5 мільйонів гривень на місяць для району з населенням у 340 тисяч. Це ж нічого! Наступного ж року ми отримали вже 140 мільйонів гривень, 2017-го – 230 мільйонів, а цього року – ми вже маємо 204 мільйони, але думаю, що ця сума ще буде збільшена. Тобто це ті кошти, які район направляє саме на капітальні ремонти, усунення аварій, ремонти дахів, комунального господарства, систем водопостачання, шкіл, садочків, проведення культурних заходів. Звісно, грошей на все не вистачає, але намагаємося обирати найнеобхідніше.

- Які ж пріоритети у розподілі цих коштів?

- Оскільки Святошин – спальний район, то хотілося, звісно, покращити соціальну ситуацію. Минулого року ми відремонтували наш центр культури “Святошин”. Це дало змогу провести 30 новорічних вистав для дітей початкових класів. Також минулого року ми відремонтували занедбаний ЖЕК на вулиці Стуса, приміщення якого багато років стояло пусткою. У відремонтоване приміщення ми перевели художню школу, що знаходилася на території садочка, і у такий спосіб звільнили місце для п’яти нових дитячих груп (140 дітей). Ми розуміємо, що це не так і багато, але будь-який ресурс приміщень ми намагаємось використати для вирішення болючих проблем району. До прикладу, так само ми змогли відбудувати приміщення, що не використовувались орендаторами за призначенням, облаштували там музичну школу та додаткові навчальні місця для учнів 196-ї загальноосвітньої школи.

Крім того, минулого року відремонтували три клуби з позашкільної освіти для дітей – “Юний технік”, “Бджілка”, “Оберіг”. Вони були в жалюгідному стані! Тепер це сучасні обладнані приміщення, де загалом близько тисячі дітей мають можливість навчатися англійській мові, хореографії, технічному моделюванню, прикладному мистецтву.

Також займаємося розвитком спорту. На сьогодні вже маємо 15 сучасних футбольних полів. У планах – футбольні майданчики практично у кожній школі. Цього року ми зробимо ще три стадіони та 9 спортивних залів у школах. Все таки хочеться наших дітей максимально відлучити від гаджетів чи інших шкідливих занять, та максимально направити їх енергію у фізичний розвиток. От місяць тому у нас закінчився районний турнір з футболу, де взяли участь 38 команд дітей 8-10 років.

Скажу чесно, хоча можливо це прозвучить жорстко, Святошинський район характеризується як спально-депресивний район, де трапляються і асоціальні верстви населення. Думаю, що саме через спорт і культурні заходи можна з цим боротися, направляючи молодь у правильне русло.

- Капітальний ремонт парку Совки – теж викликаний цією соціальною проблемою?

- У кожному районі столиці має бути сучасний парк для повноцінного відпочинку людей. Таке завдання поставив мер Києва Віталій Кличко. У нашому районі обрали парк Совки, і його капремонтом опікується Київзеленбуд. Парк отримає нові алеї, лавки, освітлення, паркінг, дитячий майданчик. Та найголовніше, що з’явиться нова майже двохкілометрова бігова доріжка по периметру всього парку. З початком робіт, коли парк тільки-но розчищали від кущів та заростей, деякі люди ставилися до робітників досить вороже, мовляв, знову будують якийсь торговий центр. Тепер же всі задоволені, адже бачать, що територію ніхто не загарбав, а парк перетворюється у охайне та симпатичне місце відпочинку.

Перший етап підготовчих робіт буде завершений до кінця червня. Наступного року розпочнуться основні роботи з реконструкції великих об’єктів – облаштування стадіону, спортивних та дитячих майданчиків тощо.

- А тим часом, ми спостерігаємо, що у районі відбувається інтенсивне ущільнення забудови. Інфраструктура не відстає? Як ви впливаєте на забудовників?

- Раніше столичні забудовники просто відхапували собі шматок землі, на ньому щось будували і їх нічого більше не хвилювало. Сьогодні міська влада підходить до цих питань більш вимогливо. Кожне будівництво потребує обов’язкового затвердження детального плану території. Тому ми, як районна влада, вимагаємо від забудовників житлових комплексів одразу проектувати необхідну кількість шкіл та садочків з огляду на ту кількість населення, яке “приростає” у районі разом з комплексами. В цілому план передбачає заповнення району школами та садочками у пішій доступності, щоб в майбутньому уникнути проблеми “перенаселення” шкільних приміщень та нестачі дитячих груп.

У 2016-му ми відкрили після капітального ремонту 140-ву школу, яка розрахована на 800 дітей. Минулого року – сучасний 179-й дитсадочок, де вже займаються дітки. Динаміка створення дитячих місць у дошкільних навчальних закладах з 2016 року зросла більш ніж утричі: зі 150 у 2016 до 490 в 2017.

- Наразі у вас в районі працює Єдиний центр соціальних служб. Як ви прийшли до ідеї об’єднати 100 соціальних послуг в одній будівлі? Не боялися, що така кількість відвідувачів та співробітників в одному місці створить адміністративний хаос?

- У 2017-у ми наважилися реалізувати такий пілотний проект по об’єднанню трьох важливих для населення служб – центру зайнятості, пенсійного фонду та управління праці та соціального захисту. Установи були розкидані по всьому району, і це створювало певні незручності для людей. А тепер вони функціонують під одним дахом в гарному сучасному приміщенні, де замість вузьких коридорів – відкритий робочий простір, електронна черга, привітні адміністратори. Насправді все вийшло найкращим чином, людям сподобалося. До всього ми ще змогли повернути району приміщення колишніх дитсадочків, які до об’єднання займали центр зайнятості та Пенсійний фонд. Нашим досвідом об’єднаного адміністрування зацікавились навіть іноземні делегації. Усе відбувається швидко та чітко – людина бере талончик, очікує кілька хвилин у черзі, а ще за 15 хвилин вирішує свої питання. Майже за рік роботи послугами Центру скористалися 290 тисяч людей, 47% з яких відвідали соціальні служби, 34% ‒ Пенсійний фонд, 19% ‒ Центр зайнятості.

Задля зручності ми зробили тут кімнату матері й дитини, ігрову залу для діток, які чекають батьків, обладнали місце для велосипедів і зробили конференц-зал. Все для відвідувачів. Хто б міг подумати ще якихось пару років тому, що державні послуги можна буде отримати з таким комфортом?

- Яким чином ви залучаєте громадськість до розвитку району?

- Сьогодні у столиці діє загальноміська програма “Бюджет участі”, на яку місто виділяє кошти з бюджету. Згідно з програмою, громадяни на конкурсній основі пропонують ініціативи та проекти на покращення соціально-економічного розвитку, а районні адміністрації після народного голосування зобов’язані їх втілити.

Так, минулого року ми облаштували поблизу шкіл, у парку «Юність», а також у центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Пролісок» три інклюзивні майданчики для діток з особливими потребами. Крім того, в межах громадського проекту провели дитячий благодійний фестиваль дитячої творчості «Сонячний каштанчик», у якому разом з нашими танцювальними колективами взяли участь діти з Індії, Монголії, Бангладешу, – загалом 1200 учасників. Цього року маємо 6 громадських проектів, що в основному націлені на поліпшення соціальної інфраструктури, – облаштування дитячих та спортивних майданчиків, футбольних полів, тощо. До першого вересня намагатимемось ці проекти реалізувати.

- Дороги – болюче місце району. Які ділянки будуть відремонтовані цього року?

- Днями вже завершився ремонт проспекту Вернадського. Цього року будуть капітальні ремонти вулиць Чорнобильської, Жмеринської, розв’язки на перетині вулиць Гната Юри та Леся Курбаса. Зараз тривають роботи ще на кількох ділянках. Святошинському району пощастило отримати ще й новий Проспект Перемоги, повністю відремонтовану Кільцеву дорогу, в продовження якої ремонтується проспект Палладіна. У результаті основні магістралі поступово будуть відремонтовані, і ми зможемо перейти на дрібніші дороги районного значення. Крім того, ми робимо Святошин безбар’єрним, тобто знижуємо тротуарний камінь на ділянках пішохідних переходів для людей з особливими потребами.

- Я живу зараз біля станції метро “Житомирська”, саме у вашому районі. Біля під'їзду величезна яма, а з комунальних тарифів, наскільки відомо, виключено статтю витрат на ремонт прибудинкових доріг. Як і з яких джерел фінансується ця стаття витрат?

- Так, ці витрати не включені у тарифи, які сплачують кияни. Зараз міська влада прийняла рішення, щоб для всіх доріг, особливо для міжквартальних та міжбудинкових проїздів, були визначені балансоутримувачі. Тоді це дасть можливість визначити відповідального та без проблем збирати і виділяти кошти на ремонт.

- І все ж, що робити зараз мешканцям мого будинку у означеній ситуації?

- Потрібно подавати заявку за номером 15-51 – контактного центру Києва. Система дозволяє у автоматичному режимі відслідковувати звернення громадян з тієї чи іншої проблеми. Що більше звернень – то пріоритетніша реакція. Це стосується будь-яких питань району – будинків, ліфтів, обслуговування, комунальних послуг тощо. Наприклад, за програмою соціально-економічного розвитку Києва ми зараз отримали близько 10 мільйонів гривень на ремонт міжквартальних проїздів, щоправда, для всього району цих коштів не вистачить. Але найпроблемніші ділянки точно будуть відремонтовані.

- Які ще перетворення можна буде побачити у районі до кінця року?

- До кінця року ми завершимо модернізацію фасаду поліклініки по вулиці Симиренка. Також плануємо відкрити дитячий басейн та передати його спортивному комунальному клубу “Бригантина”, в якому сьогодні займається близько 1000 дітей. Також відкриємо нову відремонтовану бібліотеку з сучасним простором для коворкінгу, новою технікою, електронним каталогом. Крім цього, будуть виконані господарські роботи – ремонти дахів, під’їздів, мереж, каналізацій, утеплення шкільних фасадів. При цьому нам дуже хочеться, щоб люди берегли відремонтовані об’єкти. Наприклад, ми були дуже вражені, коли на одному зі шкільних стадіонів, де за бюджетні кошти було покладено новеньке штучне покриття, люди вирізали шматок штучної трави, аби... витирати ноги біля під’їзду! Ми, звісно, оперативно все виправили, але ж осад залишився. Нещодавно трапився інший інцидент – у одній зі шкіл побили сучасне освітлення, тож зараз вирішуємо, як його відновити. З вандалами, звичайно, будемо боротися усіма законними методами, але дуже неприємно мати такий “відгук” на свою роботу. Сподіваємося, з часом люди оцінять якісні перетворення у районі, і дуже розраховуємо на їхню підтримку та розуміння.

Юлія Горбань, Київ

Фото: Павло Багмут, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?> */ ?>