Парк «Дружби народів» у Києві зникне. З`явиться «Муромець»

Парк «Дружби народів» у Києві зникне. З`явиться «Муромець»

882
Ukrinform
Літописний острів посеред міста зроблять зручним для киян і перелітних птахів

Територію парку «Дружби народів» і заповідного острова Муромець влада Києва вирішила впорядкувати. Після розгляду на містобудівній раді столиці основної заяви про наміри, громадських слухань, на днях було оголошено конкурс серед архітекторів на кращі передпроектні пропозиції його впорядкування. Але найпершою дією влади столиці стане зміна назви парку. Замість «Дружби народів» йому дадуть історичну назву самого острова  - «Муромець».

ЯК ПРИПИНИТИ РОЗПОВЗАННЯ «ШАНХАЮ»

Основна ідея затіяної з подачі мера Києва і продовженої «Київським центром розвитку міського середовища»  роботи - обмежити урбанізацію зеленої зони і апетити підприємців, які на свій розсуд експлуатують унікальну  територію.

До речі, на острові Муромець є два заповідники - Муромець-Лопуховатий, що займає територію 270 гектарів, і Муромець - Бобровня в 30 гектарів, а сам острів має площу понад 800 га. Ця територія недоторкана.

-Ділянка, на впорядкування якої ми оголосили конкурс серед архітекторів, стосується тільки парку «Дружби народів» - пояснює головний архітектор «Київського центру розвитку міського середовища» Катерина Войтовська. -  Тут мають з’явитися зони стаціонарного (ближче до Московського мосту) і регулярного рекреаційного використання в кордонах від Московського мосту до меж парку «Дружби народів», і від річки Дніпро до річки Бобровня. Сюди ж входить і спортивний інноваційний парк «Х-парк».

Поки що тут є якісь споруди - так звані "спортивно-оздоровчі бази", будівлі незрозумілого походження і призначення, якісь недобудови. Законність їх існування під запитанням.

Зона «Х-парку» в даний час, крім чітко виділених йому в попередні роки кордонів - за які він не може виходити, забудована тимчасовими спорудами. Причому - хаотично. Потрібен повноцінний проект спортивного парку.

НА ТЕРИТОРІЇ МУРОМЦЯ БУЛА БОГАТИРСЬКА ЗАСТАВА

Організатори конкурсу вимагають від архітекторів-учасників  відобразити в своїх пропозиціях історію цієї зони і обмежити будь яке втручання у природу.

- Справа в тому, що острів Муромець (урочище Чорторий) вже за часів Київської Русі був залучений до господарювання, що підтверджується знахідкою городища у його східній частині – тепер самостійному о. Лопухуватому, - роз’яснює Катерина Войтовська.

Зараз пересічний киянин нічого не знає про ці факти, тому я коротко розкажу, - пропонує архітектор. – Знайдене городище датовано ХІІ-ХІІІ ст. Саме тут цілком могла знаходитися богатирська застава.  До XVII ст. о. Муромець перебував у монопольному користуванні магістрату. Лише в 1613 р. його було передано у постійне користування, за умови заселення, київському городничому С. Вигурі.  

Острів Муромець був окремим великим островом до будівництва в 1851 р. загати, що перекрила гирло Чорторию та об’єднала його в єдине ціле з Трухановим островом.  В процесі регуляції Дніпра в 1880-ті роки на березі острова Муромець, одразу за гирлом Десни, було зведено струменеспрямовуючу дамбу.

У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. острів Муромець продовжував експлуатуватися переважно як цінне сінокісне угіддя. Існуючі об’єкти природно-заповідного фонду урочища Чорторий (острів Труханів - острів Муромець) це - загальнозоологічний заказник місцевого значення «Урочище Бобровня» та ландшафтний заказник місцевого значення «Муромець-Лопуховатий».

У ГОСТI ДО ОРЛАНА-БІЛОХВОСТА

-Ті кияни, що часто бувають на Муромці, катаються на велосипедах, ловлять рибу чи смажать шашлики у непризначених для цього місцях, навіть не здогадуються, якою перлиною серед густозаселених районів мегаполісу є та земля, на якій вони відпочивають, - продовжує Катерина Войтовська. – Розмаїття видів рослинності супроводжується багатим тваринним світом. Особливо багато безхребетних. А ще саме тут - середовище існування комах, занесених до Червоної книги України: дозорця-імператора, кордулегастера кільчастого, стрічкарок червоної та блакитної, джмеля яскравого, метелика-махаона, поліксени, молочайного бражника, подалірія, вусача мускусного та ін. Їх збереження нерозривно пов’язано з існуванням острівних ландшафтів.

Найбільш численною групою тварин на Муромці є птахи, чимало з них є рідкісними чи, на жаль, зникаючими. Окрім розмаїття горобиних, тут на гніздуванні помічені сиворакша, підсоколик великий, боривітер звичайний, шуліка чорний, а також сови - вухата та сіра. Взимку можна зустріти й сову болотяну.

На думку орнітологів, ця територія має виняткове значення для збереження і відтворення цінного мисливського птаха – куріпки сірої.

А там, де скупчуються дрібні птахи, збираються на полювання й хижаки: великий та малий яструби, канюк звичайний та зимняк. Усі ці пернаті охороняються Бернською конвенцією. Нерідко можна побачити і найбільшого в Україні орла – орлана білохвоста, якого занесено до Європейського Червоного списку, міжнародної та української Червоних книг.

Старі дупляні дерева дають прихисток декільком видам кажанів. Серед них - вечірниця дозорна, вухань звичайний та нічниця водяна, що охороняються Бернською конвенцією, а також нічниця ставкова, занесена до Європейського Червоного списку та Червоної книги України.

Є й інші червонокнижні тварини. Зустрічаються горностай, (занесений до Червоної книги України), видра, (до Європейського Червоного списку та Бернської конвенції). Живуть тут бобри, кам’яна куниця та тхір чорний, які теж охороняються Бернською конвенцією.

Острів посеред Києва, що важливий для всієї Європи

Територія острову входить до складу Дніпровського екологічного коридору. Відповідно до закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.», долина Дніпра (Дніпровський екологічний коридор) є елементом загальнодержавного значення. Коридор цей має і міжнародну вагу – насамперед, як шлях міграції великих мас перелітних птахів. А охороняти мігруючи види птахів Україна зобов`язалася, приєднавшись у 1999 році до Боннської конвенції.

Острів Муромець / Фото: Wikimapia
Острів Муромець / Фото: Wikimapia

На думку Катерини Войтовської, режим заказника  на території Муромця може бути забезпеченим чітким виконанням особливого режиму в межах ІІ-го поясу санітарної охорони Дніпровського водозабору.

-Антропогенний вплив на екосистему в межах заплави Дніпра, починаючи з кінця ХІХ ст., стає все більш загрозливим, - застерігає архітекторка.- Можна навіть сказати, що на початку ХХІ ст. характер його став руйнівним.Тож подальше використання території парку «Дружби народів» потребує дуже обережних рішень, адже він оточений унікальною природною зоною і сам є її невід`ємною частиною.

Що дадуть майбутні зміни в парку? Насамперед буде створено систему  догляду і благоустрою. Йдеться про освітлення прогулянкових доріжок, впорядкування центральної алеї та зон відпочинку. Мають з`явитися куточки сімейного відпочинку, навіси від сонця, сучасна пляжна зона, лавки, урни для сміття, доріжки з різним типом покриття і  туалети. Ті ж ділянки парку, які зараз лишаються недоторканими, такими і залишаться.

Катерина Новосвітня, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-