Повернення Почайни. Русло літописної ріки стане парком

Аналітика
2144
Ukrinform
Його визволять із бетону, впорядкують озера й гирло – якщо вдасться побороти настирливого забудовника

Київрада прийняла рішення створити парк навколо озер Кирилівське і Йорданське, що на Оболоні. Раніше депутати проголосували за парк «Почайна» в районі Петрівки. Зараз триває процес юридичного закріплення земельних ділянок за цими зеленими перлинами. Потім можна починати проектні і ландшафтні роботи. У ситуації, що склалася,  унікальним є те, що й ці, і практично всі інші водойми Оболоні є руслом стародавньої річки Почайна. Тому в столичних активістів виникла одна дуже перспективна ідея – якщо її здійснити, то 300-тисячний масив виявиться у винятковому історичному водно-парковому кільці.

РІКА БОГА ВЕЛЕСА

Топографічна зйомка 1897 і карта 1902 року показують, що розташування озер Йорданське та Кирилівське збігається з колишнім руслом річки Почайна. Втім, як і інші Оболонські озера – каскад озер Опечень або Опечань (назва, похідна від «Почайна»), Лугове, Мінське, Редьчине (воно не входить в систему Опечень, хоча до Почайни відноситься).

- Витоки Почайни знаходяться біля Вишгорода, – каже голова громадського об'єднання «Громадський рух «Почайна» Анабелла Моріна. – Спільно з істориками та краєзнавцями цього міста ми вивчили питання. Деякі дослідники, в тому числі й гідрологи, називають цю річку старицею – старим руслом або древнім рукавом Дніпра, інші – самостійною рікою. Припускаю, що за тисячоліття було і так, і сяк. Зараз багато що змінилося. Сучасна Почайна – це водна система, що складається з шести озер, з'єднаних між собою підземними колекторами, і, власне, самої річки, що впадає в дніпровський залив Вовкувата на Оболоні. Київська гавань також відноситься до Почайни, але зараз із нею не з'єднана.

Фото: facebook.com/annabella.morina

У систему оболонських озер впадають двадцять колекторів, за допомогою яких відводять грунтові й зливові води з Куренівки та Пріорки. Більшість із них – історичні струмки і малі річки, «одягнені» в бетон. Кирилівське озеро зараз приймає води річки Сирець, в інші озера впадають Коноплянка, Курячий брід, Западинка. Вони всі є на картах 18-19 століть, видно, що раніше вони впадали в Почайну.

При будівництві житлових масивів на Оболоні частина русла була засипана, а інша частина розширена, поглиблена, розбита на озера. При цьому річку, як підтверджують документи, перетворили у відкриту дренажну систему, призначену для водовідведення з великих територій міста. Тобто з природного водоймища формально зробили технічне, але таке поняття не передбачено в жодному законі. Є «технічні водойми», але вони повинні бути штучно створені, як, наприклад, пожежна водойма. В результаті ставлення до оболонських технічних водойм, та й до інших (річка Либідь) було жахливим. Деякі озера – Мінське і Лугове, що знаходяться в колишній промисловій зоні, зараз сильно засмічені, хоча ще 15-20 років тому в них ловили рибу. До речі, у міської влади є план їх розчищення. А Йорданське та Кирилівське – живі чисті озера, тут кияни купаються, засмагають і ловлять рибу. Водойми не втратили здатність до самоочищення. Тут глибини по 18-14 метрів, б'ють підводні джерела, водяться черепахи, рідкісні види молюсків.

Від Йорданського озера сучасна річка Почайна йде в підземний колектор довжиною 270 метрів під проспектом Бандери. Потім з'являється її відкрита ділянка – в бетонному лотку, і без нього, але в насипах. Вона з'єднується з Дніпром в затоці Вовкувата, хоча раніше впадала в гавань київського річкового порту.

Фото: Костянтин Богатов / facebook

- Чому так вийшло? – продовжує розповідь Анабелла Морина. – У 30-ті роки минулого століття київські інженери вирішили перегородити обміліле русло Почайни і зробили насип для Петрівського залізничного мосту. Пізніше вздовж насипу з'явилася вулиця Електриків. За цим насипом знаходиться гавань, яка раніше була її дельтою. Літописна річка «відповіла» будівельникам тим, що розлилася, утворивши широке озеро прямо перед залізничним насипом.

Влада намагалася вирішити проблему підтоплення оболонських луків ще в 50-х роках минулого століття, тоді було прокопано широкий канал, який з'єднує русло Почайни з Дніпром. Тепер у тому місці знаходиться озеро Вербне.

При будівництві Оболоні довелося врегулювати всі водні питання в районі, в тому числі «відносини» з річкою, і зробити їй нове гирло – в затоці Вовкувата. Хоча в районі вулиці Богатирської з річкою не панькалися – засипали ділянку русла, а його середню частину розширили до озер, з'єднали їх одне з одним колектором. Так річка перетворилася у водну систему з озер з новим гирлом.

За часів Київської Русі гирло Почайни знаходилося там, де Поштова площа. Власне це гирло і залишки стародавнього порту були виявлені зараз археологами при розкопках. У стародавньому Києві ідол Перун стояв на горі (там, де зараз будинок МЗС – прим. авт.), а ідол Велес – під горою – в торгово-промисловій частині (на Подолі) – біля пристані на річці Почайна. У «Житії Володимира» говориться, що цей ідол був повалений під час хрещення Русі в 988 році: «А Волоса ідола... веле в Почайну-ріку воврещи». Тому активісти руху за відродження літописної річки пов'язують її з древнім богом Велесом.

- Про те, що Хрещення Русі відбувалося не в водах Борисфена, а в Почайні, кияни стали забувати лише в останні десятиліття, – пояснює Анабелла Морина. – Про річку первохрещення горювала й Ліна Костенко:

«Мені відкрилась істина печальна:
Життя зникає, як ріка Почайна.
Через віки, а то й через роки,
Ріка вже стане спогадом ріки.

І тільки верби знатимуть старі:
Киян хрестили в ній, а не в Дніпрі».

Почайна втрачала своє старе русло частина за частиною, все віддаляючись від стародавньої затоки в районі сучасної Поштової площі, де вона впадала у Дніпро. Коли ж її відрізали від Київської гавані, й річка залишилася тільки на Оболоні, про Почайну просто забули. Про хрещення в ній, відповідно, теж.

Втім про те, що християнське таїнство здійснювалося саме в Почайні, йдеться зокрема в «Житіях святого Володимира». Втім, в інших, стародавніх літописах йдеться і про хрещення городян у Дніпрі. У 19 столітті був знайдений компроміс: хрещення, мовляв, відбулося одразу в двох річках, на місці їх об'єднання, тобто в гирлі Почайни, де вона впадає у Дніпро. Або ж хрещення могло відбуватися в період їх розливу навесні, коли не зрозуміло, чиї води підтоплюють київський Поділ – Дніпра чи Почайни.

На користь хрещення саме в Почайні свідчать і деякі інші аргументи. На картах Києва 18-19 століть, наприклад, Почайна часто підписана, як річка Йорданська – по аналогії з річкою Йордан, в якій отримав хрещення сам Христос. Поруч з Почайною безліч місць, які отримали йорданські назви. Старе озеро Чернеч також називалося Йорданським, після його осушення назва перейшла до одного з озер Почайни – Опечані. Також існували Йорданський струмок, Йорданський храм, Йорданська вулиця. Зараз всі вони повернулися на карту Києва, але трохи в інших місцях.

Вже не одне століття існує легенда про срібний ківш, який невідомий київський паломник загубив у Єрусалимі, а потім знайшов у себе на батьківщині, зачерпнувши води чи то в колодязі Йорданського храму, чи то в річці. Мовляв, Йордан і Почайна пов'язані підземними водами. Втім, якщо згадати, що назва «Почайна» перекладається в тому числі й як «ківш із священною вологою», то смисл цієї легенди стає набагато глибшим.

ВЕЖА ДЛЯ ТУРИСТІВ – СПОСТЕРІГАЧІВ ЗА ЧАЙКАМИ

- Члени «Громадського руху «Почайна» і сотні небайдужих киян розчистили частину русла річки – від проспекту Бандери до тупика вулиці Вербної. Вивозили тонни сміття самоскидами, наданими «Київзеленбудом» і КП «Плесо», потім сіяли траву на завезеному благодійниками чорноземі, садили нові дерева, навіть створили мурал на історичну тему. Але головне те, що відбувся архітектурний конкурс на створення парку «Почайна». Його переможець запропонував саме те, чого бажали активісти: в проекті концепції парку показав зв'язок цього мальовничого місця з багатолюдною Петрівкою з одного боку, новим парком біля озера Йорданського, і парком «Наталка» на Оболонській набережній.

- Ще попереду робоче проектування парку, розробка конкретних елементів, якими буде наповнений його простір, – пояснює депутат Київради Костянтин Богатов. – Але завдяки архітектурному конкурсу, вже зараз є чітке уявлення про необхідність його зв'язку з іншими парками в «зелене кільце» Оболоні. На жаль, цю ідею можуть згубити, побудувавши багатоповерховий будинок в зеленій прибережній зоні, що охороняється законом, біля Дніпра там, де в нього впадає Почайна. Вперше така ідея з'явилася у забудовників ще в минулому році, коли на цю частину району розроблявся проект детального плану території. На громадські слухання він потрапив в одному вигляді, а в сесійний зал Київради пішов в іншому, в тому числі – з двадцятип'ятиповерховим будинком в районі Московського моста на березі Дніпра. Тоді Київрада не дала здійснити порушення, і детальний план території був проголосований без висотки на березі. Зараз в ДПТ на цьому місці вже зазначено культову споруду (пам'ятник, храм?). І епопея продовжилася, коли ми запропонували приєднати цей  шматочок зеленої зони до парку. З'ясувалося, що хтось вже розробляє проект землевідведення на 0,8 га на цій ділянці.

Фото: facebook

Дозвіл на такі дії, стверджує Богатов, було отримано за процедурою «мовчазної згоди». Це сталося через те, що письмову заявку з проханням про виділення ділянки в охоронюваній законами від забудови зоні, в Департаменті земельних ресурсів нібито не помітили. Протягом місяця! І тепер зелене кільце парків хочуть розірвати масштабним будівництвом. Ситуація напружена, але парк ми, звичайно, відстоїмо і побудуємо…

(«Укрінформ» стурбувала ця ситуація, і ми вирішили з'ясувати у Департаменті земельних ресурсів КМДА, чи справді все так кепсько із забудовою місця впадіння Почайни у Дніпро.  Надіслали письмовий запит і з відповіддю обов`язково ознайомимо громадськість).

Найближчим часом продовжиться проектування, а в наступному році – будівництво парку «Почайна» і ревіталізація русла Почайни. Це перший міський проект, яким передбачено повернення річки до практично природного стану. Ділянку, де річкове русло поміщено в лоток, передбачається звільнити від бетону. Береги будуть укріплені більш гуманним чином – за допомогою каміння й інших природних матеріалів, русло отримає природну звивисту форму. Крім того, хочемо створити тематичні композиції на історичну тему – «Почайна – літописна  річка первохрещення киян». Оскільки ці роботи передбачають великі трансформації, парк переданий у відання КП «Центр розвитку міського середовища».

За словами Анабелли Моріної, допомагати в реалізації цього проекту можуть іноземні фахівці, які втілювали схожий проект відновлення річки в Сіетлі. Зараз це світова практика – повертати ріки мегаполісам, відновлювати їх природний ландшафт.

- Почайна була кілька десятиліть занедбана, тому їй навіть пощастило зберегти природні ділянки. В затоці Вовкувата біля гирла є малодоступне місце, де гніздиться колонія чайок- мартинів – тисячі птахів. Це унікальне місце, – повідомила Анабелла Моріна. – Завдяки новій міській програмі «Громадський бюджет» хочемо побудувати там вишку для спостереження за ними. Зараз це дуже популярне заняття в світі, новий вид туризму – орнітологічний. Дерев'яна п'ятнадцятиметрова вишка дасть змогу спостерігати за мартинами з парку «Почайна», щоб не лякати їх, не заважати своєю присутністю.

Одночасно вище за течією Почайни створюється парк біля озер Йорданське та Кирилівське. Цей парк переданий у відання КП «Київзеленбуд», його площа становить більше 41 га. У минулу суботу на Першому архітектурно-проектному семінарі громадськість, чиновники, депутати та архітектори вирішували, яким він буде. Жителі показали, що хотіли б бачити його історичним і ландшафтним – місцем, в якому збереглася природа: існуюча зелень, заплави, тваринний світ, а також підкреслена давня історія річки Почайна.

Інші озера Почайни (Мінське, Лугове, Пташине, Андріївське) в найближчі роки передбачається очистити і зробити придатними для купання. Їхні береги теж поступово отримають статус парків. Озеро Редьчине, що розташоване на північ від системи Опечень і чиї береги вже стали парком, також буде впорядковано. Таким чином на Оболоні може з'явиться водно-зелений парковий пояс, що перетворить район на своєрідний острів.

Катерина Новосвітня. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-