Столичні каштани: киянам - соромно, гостям - бридко, а владі - начхати?

Аналітика
1743
Ukrinform
КМДА і “Київзеленбуд”, мабуть, вважають «лисі віники» обабіч Хрещатику доволі естетичними

Болюча тема справжнього киянина— київські каштани — і цього року не проходить повз нашу увагу. Майже все літо дерева стояли “голі”, а нещодавно деінде з’явилось світло-зелене молоде листя — скоро вони зацвітуть вдруге. І це – уже теж аномалія, бо зазвичай каштани вдруге «цвітуть» у кінці серпня- вересні, а цього року, на Хрещатику, це було помітно ще в першій половині липні, а на початку серпня – по обидва боки головної вулиці столиці – вже суцільна ганьба..

За останні 10 років столична влада пересаджувала каштани на Хрещатику тричі, щоразу витрачаючи на це за документами захмарні кошти! Щоразу, згідно обіцянок, це дорогі саджанці, спеціальної селекції, стійкі до хвороб, шкідників і поганої екології. Але в результаті — знову “лисі віники”. Зараз на Хрещатику ростуть каштани-2013 посадки (тобто ще за «злочинної влади»), які мали б бути сорту “Бріоті”, гібриду, який цвіте рожевими свічками. Втім, коли першого ж року, вони зацвіли білим — всі зрозуміли, що це, знову таки, звичайний кінський каштан, з усіма його проблемами, тільки знову закуплений по ціні, яка в рази перевищує реальну. Про те, що хтось регулярно «гріє» на цьому руки преса писала неодноразове, але хто саме – так досі і не виявили.  А замість цього абсолютно закономірно проявився зворотній ефект: якщо аномалію побороти не виходить, то її треба визнати нормою! Тож  повторне цвітіння каштанів вже аж ніяк не дивина, а звична для центру Києва ситуація. Навіть “Київзеленбуд” вважає, що це нормальне явище, але про це — далі.  

Ситуація — стабільно-катастрофічна. І тому ми вкотре вирішили пошукати відповідь на питання, що вже стали риторичними: чи будуть вирішувати проблему озеленення Хрещатику цього року і чи планується це взагалі.

Чому каштани на Хрещатику зацвіли аномально рано?

Спочатку, про те, що спричинило раннє цвітіння цього року, ми вирішили дізнатись в екологів. Експерт Олександр Соколенко наводить кілька причин. “По-перше, дерева в Києві, і на Хрещатику, зокрема, ніхто не поливає. Це — велике питання до “Київзеленбуду”. Стан зелених насаджень просто жахливий. По-друге, кінський каштан - непридатний для вирощування на Хрещатику тому, що він дуже погано виносить умови загазованості вулиць. Його не можна вирощувати вздовж доріг з великим потоком автомобілів.

Надлишок шкідливих речовин у повітрі призводить до того, що дерево “пригнічується”, передчасно скидає листя і починається повторна вегетація ще в середині літа, яка супроводжується цвітінням. Це — аномалія розвитку. Другий цикл цвітіння призводить до виснаження дерева — накопичені корисні речовини мають зберігатись до весни, до наступного вегетативного сезону.  А повторне цвітіння призводить до загибелі каштанів” - зазначає еколог.

КП “Київзеленбуд” погоджується з екологами щодо поганої екологічної ситуації. Провідний інженер “Київзеленбуду” Лідія Нечипоренко пояснює: "Зараз на Хрещатику складна екологічна ситуація, адже значно збільшується потік машин ( Хоча трафік там уже багато років не змінюється. Ред.) та антропогенне навантаження."

Але звинувачення в тому, що каштани доглядають неналеженим чином, КП "Київзеленбуд" відкидає. "В Києві каштани себе погано почувають, не лише на Хрещатику. Але це ж головна вулиця, тому наше підприємство виділяє найбільшу увагу тим каштанам в питаннях поливу, удобрення та підживлення. Зокрема, полив проводиться щоночі, особливо в період спеки. Все підприємство, вся техніка працює. Полив контролюється відповідними людьми" - виправдовуються "зеленбудівці".

Чому решта каштанів в нормальному стані, а новонасаджені — хворі і цвітуть двічі?

Зайшовши в двори по вулиці Хрещатик, помічаємо абсолютно нормальні каштани, які наче не планують вдруге цвісти. Чому ж дерева, що розташовані на відстані до кількох десятків метрів одне від одного поводять себе так по-різному? Однозначних причин немає: дехто каже, що в усьому винні комахи - мінуюча каштанова міль, дехто каже, що шкідливі викиди автомобілів, а дехто «звинувачує» сіль, якою взимку посипають тротуари.

Тож давайте по черзі:

1. Міль. І не проста, а мінуюча каштанова міль. Це -найпопулярніша причина, яку вказують чиновники, коли мова йде про хворобу каштанів. Зокрема, ще в 2009-му році каштанам Хрешатику були зроблені спеціальні ін’єкції препаратом “Камеркіл” (як діє: листя стає отруйним для молі і вона “травиться”), але вони не допомогли — в 2013-му каштани довелося пересаджувати. Втім, наш експерт Олександр Соколенко вважає, що каштанова міль не загрожує Хрещатику з двох причин: “По-перше, дерева скидають листя ще до ймовірної появи цієї молі. По-друге, в екологічних умовах Хрещатика вона просто не виживає. Якщо пройтись по Хрещатику, ми не побачимо каштанів, вражених міллю."

2. Поганий стан повітря. Якщо міль — найпоширеніший аргумент жахливому стану каштанів, то погана екологічна ситуація — найреалістичніший. Про погану екологію кажуть і екологи, і “Київзеленбуд”. Кінський каштан не витримує такої “загазованості” вулиць. Тому в дворах Хрещатику він потерпає саме від молі, а на вулиці — від забруднення.

3. Сіль. Посипання Хрещатику взимку сумішшю із солі негативно впливає на землю в лунках під деревами. На думку Лідії Нечипоренко, “треба захищати ґрунт від солі. Вже розглядаються проекти для вирішення цього питання. Між іншим, ми поводили експертизи грунтів, і дійсно, вміст солі значно завищений. Каштани це дуже погано переносять."

Можливо, каштани Києву не підходять?

Можна впевнено казати, що наступного року “дабл-цвітіння” повториться. На думку Лідії Нечипоренко, “ситуація буде кращою: можливо, ми проведемо заходи по захисту лунок, грунтів, може й повну заміну." Такі заходи дозволять каштанам протриматись зеленими на кілька тижнів довше. Бачимо, що кардинальних змін не очікується.

На думку Олександра Соколенка, в центрі Києва можна посадити інші дерева. “Була ідея замінити каштани на павловнії, бо вони красиво цвітуть. Або на платан. Він, наприклад, добре виносить умови центральних вулиць великих міст. Але є один мінус — платан виростає дуже великий (висота — 50 м, радіус крони — до 18 м. - Авт.) і часто переростає розмір, що неприпустимо з міркування  цілісності  архітектурного ансамблю вулиці. Треба, щоб дерева — не закривали архітектуру.

Можна б навіть було посадити їстівні каштани. Він і цвіте красиво, і при цьому абсолютно невибагливий до умов. Єдине, що Київ — межа його кліматичного ареалу. Втім, досвід показує, що в Києві їстівний каштан росте чудово — в ботанічному саду ім. Гришка, подеколи зустрічається на вулиці. І ще важливо, що їстівний каштан зберігає листя десь до листопада. А коштують їстівний каштан і кінський каштан приблизно однаково.”

Але наразі замінити каштани на інші дерева “Київзеленбуд” не спроможний.  “Ця ідея активно розглядається, але каштан - символ Києва, і це треба враховувати. Замінити його на каштан їстівний? Він може і витримує забрудненість довкілля краще, але навряд чи витримає зимові морози. Клімат Києва все-таки відрізняється від клімату Парижа. Крім того, одночасно вирізати усі дерева – неможливо. В будь-якому разі,  це вирішує вище керівництво міста включно з мером. В разі позитивного вирішення цього питання будуть виконані відповідні роботи." - зазначає співробітник КП “Київзеленбуд” Лідія Нечипоренко.

Екс-голова КМДА Володимир Бондаренко пропонує зробити центральну вулицю країни своєрідним музеєм. “В інших містах є хороша традиція і можна її запровадити в Києві. Якби на Хрещатику, на дорогих каштанах (а це повинні бути дійсно дорогі саджанці), повісити на кожен табличку, як це зроблено в Нью-Йорку, або в Вашингтоні. Мовляв, або рід якийсь київський знаменитий, або якийсь вчений, або бізнесмен опікується цим деревом і профінансував його посадку, оплачує догляд. У інших містах на деяких деревах зафіксовано ледь не по 4 покоління, які опікуються своїми деревами.” - зазначає він.

Такі пропозицій в наш час не виглядають чимось таким вже дивовижним, ніби з паралельного світу. Принаймні, не більше як повторне цвітіння каштанів в середині літа - в очах киян і гостей столиці.

За минулі “проколи” з каштанами ніхто не покараний

За словами того ж Володимира Бондаренка, ніхто не поніс відповідальності за багаторічні “маніпуляції” з каштанами. “Хто поніс покарання за махінацію з каштанами “Бріоті”? Та ніхто! Здається, певну суму грошей повернули, але ніхто не повернув витрати на посадку, підготовку ґрунту і так далі. Кримінальна справа вже закрита, все зам’ялось.”

Олександр Соколенко підтверджує слова екс-голови КМДА: “Це була крадіжка міських, комунальних коштів. Замість гібриду “Бріоті” посадили інший вид і купили фактично в 4 рази дорожче, ніж це коштує. Віддали приблизно 4 тисячі гривень (на той час — близько 500 доларів. - Авт.) за один саджанець, в той час як ринкова ціна була від сили тисяча. По-перше, вони заплатили нереальні гроші, по-друге, вони посадили такий вид, який очевидно не буде рости на Хрещатику, і по-третє — неналежно доглядали.

 Чим більше всихає дерев, тим більше купується наступного року. Тобто це своєрідний конвеєр, що дозволяє відмивати бюджетні кошти на покупці. Якщо дерева будуть рости — в них і роботи буде менше.” - зазначає Олександр Соколенко.

І цей конвеєр зупинятися не планує — цього року каштани на Хрещатику точно замінювати не збираються. Чи пересадять їх наступного року — ще невідомо. Якщо ні, то можливо, команда мера Кличка стане першою за останні 15 років, яка не “озеленить” Хрещатик. І традиція піде у небуття. Добре це, чи погано? Питання риторичне...

Анастасія Капліна, Київ

Фото: Овсяннікова Юлія

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-