Міста України, які святкують свої «дні народження» у вересні. Інфографіка

Міста України, які святкують свої «дні народження» у вересні. Інфографіка

Укрінформ
Перший місяць осені стає незмінно святковим щонайменше для половини України. Саме у вересні відзначають свої «дні народження» 13 обласних центрів нашої держави. З-поміж райцентрів, щоправда, «іменинників» не густо – усього четверо.

Відтак, Укрінформ підготував ювілейну інфографіку – поіменне вітання міст України, у котрих народини – щовересня.

2 вересня – іменини Одеси і Сум

Перлина на березі Чорного моря – Одеса – займає третє місце за кількістю населення серед міст України (після двох столиць – Києва та Харкова). Південна Пальміра, щоправда, й сама вважається столицею щонайменше у двох номінаціях – як Південна столиця й Столиця гумору. А ще – це найбільший порт нашої держави та водночас – найбільш відвідуваний українцями морський курорт. Як Коцюбіїв (Качибей, Хаджибей), місто народилося 1415 року. Тобто, нині Одеса – повноправний ювіляр, позаяк святкує своїх повних 600 років.

А от «прісноводною перлиною» Слобожанщини, що утворилася на місці зустрічі трьох річок – Стрілки, Сумки та повноводного Псла, можна вважати місто Суми. При заснуванні у 1652 році поселення мало назву Сумина слобода, пізніше Сумин. Відтак, і у наймення міста – три версії: від назви річки, від знайдених у ній першими поселенцями трьох сумок із золотом, і ще – від дієслова «сумувати» (саме такими, начебто, були емоції перших козаків-переселенців, які за наказом Богдана Хмельницького обживали землі Слобожанщини після поразки у битві під Берестечком).

6 вересня – дні народження Конотопа та Слов’янська

Місто Конотоп, що на Сумщині – також ювіляр. Офіційно йому виповнюється 380 років, а от археологічні дослідження твердять – значно більше. На цій території знайдені залишки городища доби неоліту до Київської Русі, а також свідчення поселення Чернігівського князівства княжої доби. Райцентр, оточений мальовничими лісами, розташований на березі річки Єзуч неподалік її впадіння у ріку Сейм.

Місто Слов’янськ на Донеччині святкує свій 370-літній ювілей. Райцентр розташований на березі ріки Казенний Торець, яка є притокою Сіверського Дінця, басейну Дона. Здавна Слов’янськ був центром видобутку солі й торгівлі нею, а нині вважається одним з найдревніших грязелікувальних курортних центрів України. Його гордість –  унікальні й цілющі солоні озера карстового походження – Сліпне, Ропне та Вейсове, що перебувають під охороною як гідрологічні природні пам'ятки загальнодержавного значення. А ще – 2 місяці тому Слов’янськ відсвяткував річницю звільнення від проросійський бойовиків.

12-13 вересня – дні Вінниці, Дніпропетровська, Житомира, Миколаєва, Луганська та Маріуполя

Вінниця має багатовікову історію й цього року також відзначає офіційний ювілей – 660 років з часу заснування. Археологи ж знайшли на території міста знаряддя праці епохи неоліту, поховання бронзової доби,  ранньослов'янські поселення, що відносяться до черняхівської та трипільської культур. Спрадавна тут жили племена, що входили до складу Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. Обласний центр на березі Південного Бугу є не лише значним історичним осередком східного Поділля, а й сучасним економічним та культурним центром держави.

Дніпропетровськ – третє за кількістю мешканців місто в Україні. Це чи не найпотужніший промисловий, економічний, транспортний центр та космічна столиця нашої держави. Засноване 1776 року як Новий Кодак, місто найдовший час носило назву Катеринослав. Нинішня назва обласного центру, перейменованого у роки радянської влади на честь одіозного партійного чиновника Григорія Петровського (з домішкою у назві ріки Дніпро), перебуває на стадії обговорення щодо її зміни на більш історично виправдану.

Житомир був заснований 884 року ще древлянами, відтак належить до найдавніших міст України. Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть. Від часів середньовіччя і до сьогодні Житомир залишається адміністративним центром регіону, а у 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Нині Житомир є ще й важливим транспортним вузлом, поєднуючи Київ, Львів, Варшаву, Мінськ та Ізмаїл.

Миколаїв — мальовниче південне місто, розташоване при впадінні річки Інгул у Південний Буг, за 65 кілометрів від Чорного моря. Перші відомі поселення на теренах сучасної Миколаївщини з'явилися наприкінці пізнього палеоліту – близько 20 тис. років тому. В добу пізньої бронзи (XII—VIII ст. до н. е.) на місці сучасного Миколаєва вже було величезне як на ті часи місто, що не поступалося розмірами навіть легендарній Трої. Нині Миколаїв – один з найважливіших центрів кораблебудування в Україні, що наклало відбиток на долю, характер та навіть зовнішній вигляд обласного центру.

Найсхідніший обласний центр держави – Луганськ – нинішнього року також у числі ювілярів. Місту виповнюється 220 років. Розташований у середньому Подінців'ї, у місці злиття річок Лугані та Вільхівки по правий бік від Сіверського Дінця. За чисельністю населення Луганськ посідає 11-ту сходинку серед міст України. У Запорозьку добу на території міста існували козацькі зимівники, що згодом перетворилися на селища. Зимівники належали до Кальміуської паланки Війська Запорозького низового. На жаль, новітня історія краю затьмарена його окупацією російсько-терористичними військами.

Маріуполь, місто обласного значення у Донецькій області, засноване 1778 року. Серед його історичних назв – Павловськ, Маріюпіль, Жданов. Розташоване на північному узбережжі Азовського моря, в гирлі річки Кальміус, відтак є визнаним кліматичним та грязьовим курортом. Разом з тим, є одним з індустріальних центрів країни у галузі машинобудування та металургії. Знаний Маріуполь і як один із найбільш морських портів країни.

19-20 вересня – дні народження Кіровограда, Херсона й Чернігова

Кіровоград, заснований 1754 року, чотири рази змінював свою назву. Проіснувавши 170 років як Єлисаветград, у радянські часи був перейменований у Зінов’євськ, згодом – у Кірово. У XVI – 1-й половині XVIII століть землі сучасного Кіровограда і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. Обласний центр розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впадінні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки. Нині – промисловий і культурний осередок у центрі країни. А серед найменувань, якими, імовірно, невдовзі омолодиться назва обласного центру – Єлисаветград, Інгульськ, Інгул, Златопіль, Кропивницький, Благомир, Козацький, Новокозачин, Тобілевичі, Скіфопіль, Екзампей. Так, 27 серпня, під час громадських слухань щодо перейменування міста на виконання законів про декомунізацію, варіант «Єлисаветград» опинився серед лідерів. Екзотична ж назва «Екзампей», яку пропонують одним із варіантів, нагадує про сакральне місце Великої Скіфії, яке начебто розташовувалося саме на теренах сучасної Кіровоградщини.

Херсон, розташований на правому високому березі Дніпра – важливий економічний центр півдня України: значний залізничний вузол, морський торговельний порт, річковий порт. Офіційно заснований 1778 року. Як перше місто з так званого «Грецького проекту» Потьомкіна та Катерини II, було назване на честь найвідомішого міста-колонії Херсонес, що у Криму. Терена сучасного Херсона були заселені ще з дохристиянських часів. Перша людина з'явилася на цій території в епоху міді та бронзи. На місці Херсонської фортеці було, зокрема, знайдене скіфське поховання IV–III ст. до н. е.

Чернігів, перша згадка про який датується 907 роком, упродовж всієї своєї історії був одним із головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя українців. Місто славиться своїми пам'ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку. Відомо безліч легенд і переказів, пов'язаних з назвою міста. За одним з переказів, Чернігів отримав назву на честь першого місцевого князя – Чорного, за іншим – на честь його доньки, яка викинулася з вікна княжого терему, щоб уникнути наруги з боку ворогів. Інші легенди твердять, що Чернігів завдячує своєю назвою темним, дрімучим, «чорним» лісам, які з усіх боків оточували місто. За однією з версій, назва Чернігова означає «Чорний Тур», а кімерійський Тмутаракань – двійник назви Чернігова мовою Синдики. На території сучасного Чернігова виявлені сліди заселення з неоліту і бронзової доби. У ранньому середньовіччі місто було центром племені сіверян, а з IX століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом і Новгородом. У XI-XIII століттях Чернігів був центром Сіверщини і Чернігівського удільного князівства. Першим у ньому господарював Мстислав Володимирович, брат Ярослава Мудрого. Чернігів став одним з найважливіших культурних центрів України, коли увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігівського полку.

23 вересня – іменини у Полтави й Борисполя

Душею, духовним серцем України називають Полтаву. Одне з найдавніших руських міст засноване сіверянами у IX ст. задля оборони Русі від кочівників. Офіційним часом заснування Полтави, згідно з археологічними дослідженнями, вважається 899 рік. За першою документальною згадкою міста у давньоруському Іпатіївському літописі, сучасна Полтава походить від найменування річки Лтава – правої притоки Ворскли. На початку XX століття щодо міста також вживали термін «Духовний центр України», чому сприяли діяльність цілої плеяди видатних діячів культури і мистецтва, значні церковні та історичні пам'ятки.

Перебуваючи «у тіні» Києва – за 35 км від столиці, місто Бориспіль намагається залишатися помітним не лише завдяки однойменному міжнародному аеропорту. От і річницю на нинішній вересень Бориспіль припас якнайкруглішу – 1 тисяча років. Він є одним з найдавніших поселень Київщини, відомим за літописними матеріалами як Летч, Льто, Олто. Перша літописна згадка про нього відноситься до початку XI ст., коли у братовбивчій війні 1015–1019 років між синами київського князя Володимира на річці Альті загинув князь Борис, який з 1072 року канонізований як один з перших святих Київської Русі. З іменем Бориса й пов'язана сучасна назва міста. Летч за часів Київської Русі був укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівства, а ще – звичним місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів. Упродовж XVI ст. його землі належали Київському Пустинно-Микільському монастирю. Вважається, що саме у цей період Бориспіль (Баришпіль, Боришпіль) і отримав свою нинішню назву. Цікаво, що, попри близькість до Києва, у XIХ ст. Бориспіль довгий час був волосним центром Переяславського повіту Полтавської губернії.

26-27 вересня – дні Ужгорода й Хмельницького

Ужгород – місто біля підніжжя Карпат на ріці Уж, неподалік кордону зі Словаччиною, є найменшим обласним центром країни, проте має багату і давню історію. Заснований у XI столітті, ставши фортецею роду Другетів, Ужгород опинився під владою Угорщини, а пізніше — Австро-Угорщини. Розвивався як промисловий та культурний центр Закарпаття. У 1919 році був столицею Підкарпатської Русі у складі Чехословаччини, 1945-го перейшов до УРСР. В 1646 році під егідою Ватикану було проголошено Ужгородську Унію та утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті. На території Ужгорода виявлено залишки поселень, найдавніші з яких налічують понад сто тисяч років. Упродовж давніх віків через територію сучасного міста пройшло чимало племен і народів: гуни, авари, бургунди, даки, кельти, сармати. Одними з перших відомих засновників ужгородського поселення були білі хорвати, які у другій половині І тисячоліття заселили територію сучасного Ужгорода. Поселення називалося Онґвар (Гунґвар, Унґювар).

 «Народжене» 1431 року, місто Хмельницький стало сучасним економічним і культурним центром Поділля. Свою майже 600-річну історію веде від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. У пізніший час – Проскурів. На його території знайдені археологічні пам’ятки доби бронзи, залізного віку, скіфського часу, черняхівської культури. Місто досі береже кургани, які датуються археологами VII-III ст. до. н. е.

Підготували: Мирослав Ліскович, Світлана Сауляк, Віктор Жованик 

 

З приводу придбання інфографіки звертайтесь за телефоном (044) 244-90-68 або пишіть на market2@ukrinform.ua

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-