Італійське видання Il Fatto Quotidiano опублікувало статтю журналістки Мікели Яккаріно під заголовком «Кремль: «Харків оточений». Київ стривожений, але завдає більше атак».

У матеріалі також подається інформація про те, що російські війська нібито «оточують» українські сили на північному сході Харківської області у «кільці» площею приблизно 460 квадратних кілометрів.

Вигаданий «котел» Путіна і відсутність доказів

Поширене твердження росіян та італійського видання про нібито оточення українських військових на північному сході Харківської області не відповідає дійсності. У відкритих джерелах також відсутні геолоковані відео та інші матеріали об’єктивного контролю, які б підтверджували присутність російських військ у зоні, необхідній для замикання такого кільця на півночі Харківщини.

На початку вересня російська влада активізувала повідомлення про нібито оточення українських сил на цьому напрямку. Володимир Путін у Бішкеку заявляв про «оточення» українських військових у північно-східній частині Харківської області. Згодом, 3 вересня, Міноборони РФ повідомило про буцімто захоплення Василівки, Довжанки, Благодатного та Слизневого й заявило про «завершення оточення» приблизно 2 000 українських військових. Ці фейкові твердження описав Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 4 вересня.

Однак заяви російського оборонного відомства не були незалежним підтвердженням ані контролю над усіма названими населеними пунктами, ані фактичного оточення українських підрозділів. Представники 16-го армійського корпусу ЗСУ заперечили російські повідомлення про так званий «Вовчанський котел».

У звіті за 7 вересня ISW також зазначив, що повідомлення про оточення українських сил між Вовчанським і Великобурлуцьким напрямками суперечать наявним даним. ISW не виявив доказів того, що російські війська просунулися настільки, аби замкнути кільце навколо українських підрозділів.

Попри це, російські офіційні джерела та Z-блогери продовжували поширювати повідомлення про нібито оточення. У звіті від 23 вересня ISW знову звернув увагу на відсутність доказів замкненого кільця. За оцінкою інституту, повідомлення українських джерел і навіть окремих російських військових блогерів не підтверджували версію про оточення. Деякі російські коментатори описували ситуацію радше як вогневий контроль над логістичними маршрутами, а не фізичне блокування українських сил.

Речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов у коментарі Укрінформу заявляв, що російські війська не демонстрували ознак створення нової зони вклинення на Харківщині, а інтенсивність їх атак знижувалась. Пізніше Трегубов уточнив, що противник на Великобурлуцькому напрямку намагався проникати малими групами й закріплюватися в лісосмугах. Водночас масштаб цих дій залишався обмеженим, а суттєвих змін лінії зіткнення не відбулося.

Ці повідомлення свідчать про бойову активність і спроби російських військ просуватися на окремих ділянках, але самі по собі не підтверджують оточення українських підрозділів. Проникнення малих груп, локальні просування чи ускладнення логістики не тотожні замиканню кільця навколо військового угруповання.

Отже, станом на час виходу публікації Il Fatto Quotidiano доступні незалежні дані не давали достатніх підстав стверджувати, що українські військові опинилися в замкненому оточенні на північному сході Харківщини.

Окрему проблему становить заголовок італійського видання про «оточений Харків». Він може створити у читача враження, що оточене саме місто, хоча наведені в матеріалі російські заяви стосуються нібито оточення українських військових в іншій частині області. Таким чином, заголовок не лише передає непідтверджене твердження, а й розмиває важливу географічну відмінність, через що читач може хибно оцінити ситуацію на фронті.

Між заявами Кремля та реальністю на місці: що показують доступні дані

Інформація про оточення або блокаду Харкова не відповідає реальній ситуації. За даними карти проєкту DeepState, найближчі позиції російських військ розташовані приблизно за 30–40 кілометрів від міста.

Тезу Il Fatto Quotidiano про «оточення» Харкова також спростував італійський журналіст проєкту FrontStory Клаудіо Локателлі. Він об’їхав Харків та окружну дорогу міста і не виявив жодних ознак блокади чи оточення.

У своєму відео Локателлі зазначив, що має досвід роботи в містах, які справді перебували в оточенні, зокрема на Близькому Сході та в Афганістані, і що в Харкові таких ознак немає.

Системні маніпуляції та бекграунд авторів

Il Fatto Quotidiano і раніше публікувало матеріали про Україну, які українські фактчекери та аналітичні центри оцінювали як маніпулятивні або такі, що відтворюють кремлівські наративи.

За даними Центру стратегічних комунікацій SPRAVDI, у 2025 році Il Fatto Quotidiano публікувало матеріали, які дискредитували українську діаспору в Італії та просували тези, співзвучні з російською пропагандою.

Зокрема, йшлося про матеріал щодо мирного мітингу в Казерті, який українці провели після скасування виступу російського диригента Валерія Гергієва, відомого підтримкою Путіна та війни проти України.

У заголовок матеріалу було винесено фразу: «Пічерно маніфестує поруч з українським неонацистом». Йшлося про віцепрезидентку Європейського парламенту Піну Пічерно, яка долучилася до акції разом з українцями. У центрі наголосили, що усі заявлені в публікації звʼязки з неофашистами — це фантазія авторів статті, яка не має підтвердження в жодному факті, окрім спекуляцій на історичних постатях і патріотичній символіці.

Аналітики SPRAVDI також звертали увагу на те, що головний редактор Il Fatto Quotidiano Марко Травальйо та один із відомих авторів видання Алессандро Орсіні неодноразово просували тези, співзвучні з російськими наративами, подаючи їх як «альтернативну думку».

Матеріали Il Fatto Quotidiano також регулярно цитують російські медіа, особливо коли йдеться про антизахідні, євроскептичні або антиукраїнські публікації.

Критика заголовків Il Fatto Quotidiano лунала й раніше. 19 вересня 2026 року міністр оборони Італії Гвідо Крозетто публічно заперечив матеріал видання із заголовком «Італія у стані війни, не повідомивши про це громадян і Квіринал». За словами міністра, Італія не перебуває у стані війни, парламент не усували від ухвалення рішень, а присутність італійських військових у Саудівській Аравії не була таємницею. Він звинуватив видання у викривленні фактів і змішуванні різних військових місій. У своїй офіційній заяві Крозетто виклав власну версію подій і заперечення щодо публікації.

Цей епізод сам по собі не доводить помилковості інших матеріалів видання, однак є додатковим прикладом публічної суперечки щодо того, наскільки точно заголовки медіа передають зміст і контекст описаних подій.

Щодо авторки статті про нібито «оточення» Харкова Мікели Яккаріно – зазначимо, що це італійська журналістка та фотографка з Неаполя. Крім Il Fatto Quotidiano, вона співпрацює з іншими італійськими виданнями.

Яккаріно працювала в Україні та висвітлювала події Майдану у 2013–2014 роках. Після початку війни на Донбасі також працювала по обидва боки лінії фронту, зокрема на тимчасово окупованих українських територіях. У її портфоліо є значна кількість матеріалів із цих районів. Вона також публікувала компліментарні матеріали про російських бойовиків на Донбасі, зокрема про їхніх дружин.

Таким чином, Il Fatto Quotidiano ретранслює для італійської та ширшої західної аудиторії заяви Кремля про нібито оточення українських військ — твердження, яке раніше озвучував Володимир Путін і яке не отримало переконливого незалежного підтвердження. Така подача може формувати враження «масштабних успіхів» російської армії та послаблювати уявлення про здатність України утримувати фронт.

Матеріал відтворює версію російського Міноборони без належної перевірки та без позиції української сторони. Авторка публікації не навела коментар українського командування щодо заявленого «оточення», не послалася на незалежну оцінку і не пояснила читачеві, що твердження про оточення не мають достатнього підтвердження. Відсутність важливого контексту й аналізу доступних даних, що ставлять російську заяву під сумнів, обмежує можливість читача самостійно оцінити її достовірність і викликає сумніви щодо дотримання стандартів точності, повноти та балансу думок.

Окремої уваги потребує заголовок про «оточений» Харків: він може створити враження, що йдеться про саме місто, хоча в тексті наведено заяву про нібито оточення українських підрозділів в іншій частині Харківської області. Це зміщення акценту між містом і регіоном додатково посилює ефект російського повідомлення, попри відсутність достатніх незалежних доказів на підтвердження заявленого оточення.

Як повідомляв Укрінформ, раніше росіяни поширили фейки про нібито початок масової примусової мобілізації жінок в Україні.

Андрій Оленін