Оподаткування волонтерів: «війна» з державою заради допомоги державі?

Оподаткування волонтерів: «війна» з державою заради допомоги державі?

Укрінформ
Скандал про оподаткування волонтерів, здається, добігає кінця. Але до нього можна було й не доводити

З початком повномасштабної війни росії проти України, майже кожен українець долучився до оборони країни. Хтось пішов до лав ЗСУ,  хтось стоїть на економічному фронті країні, а хтось долучився  до волонтерської діяльності. За даними  Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, близько 61% українців так чи інакше долучалися до волонтерської допомоги військовим чи своїм співгромадянам: є ті, хто допомагав фізичною роботою (близько 10%), хто фінансово - 31%, а хтось і фінансово, і роботою (20%). За рік війни усім стало зрозуміло, що волонтери роблять величезний вклад у перемогу і є потужною підтримкою для наших воїнів.

Саме волонтери за лічені дні здатні зібрати гроші на бронік, пікап чи тепловізор.  Проте нещодавно у соцмережах вибухнув скандал: один з відомих волонтерів зібрав на свою благодійну картку близько 20 млн грн, які мали піти на закупівлю дронів, банк відразу ж поцікавився, куди підуть ці кошти, а податкова одразу натякнула, що чекає сплату податків з цієї суми. Чому так сталось і як шукати вихід з такої ситуації, намагався розібратись Укрінформ.

Бути чи не бути волонтером на папері?

Одразу нагадаємо, що за Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами» № 2747-ІХ, який набирав чинності в кінці 2022 р., встановлено, що за умови реєстрації благодійника – фізичної особи у Реєстрі волонтерів до 01 січня 2023 року, сума благодійної допомоги, отриманої таким благодійником у період з 24 лютого, не включаються до його загального оподатковуваного доходу.

Реєстр волонтерів антитерористичної операції було створено ще у 2014 році, і до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в ньому було лише 320 осіб. Найбільша динаміка приросту – близько 70% реєстрацій волонтерів за 2022 рік, зокрема, припало на грудень.

За даними Державної податкової служби, на кінець квітня цього року у Реєстрі волонтерів вже було зареєстровано понад 4 тисячі осіб. Але насправді їх значно більше, оскільки значна частина людей, що збирає кошти на власні картки та волонтерить, так би мовити, “непрофесійно”, такого статусу з різних причин не набуває.

На перший погляд, зареєструватись волонтером дуже просто. Потрібно подати невеликий пакет документів до податкової служби за місцем реєстрації, особисто або поштою: заяву, копії ідентифікаційного коду паспорта та довідку про відкриття рахунку, на який надходитимуть благодійні внески за формою № 4-РВ. Отримати таку довідку можна у банку, де у вас вже є рахунок. При цьому у податковій запевняють, що сама процедура включення – справа одного робочого дня.

Тут одразу виникає питання, а чи обов'язково всі люди, які так чи інакше збирають гроші на потреби військових, мають реєструватись? Відповідь проста – ні, не обов'язково. Однак, якщо ви все ж збираєте кошти на допомогу постійно і в чималих обсягах, то реєструватись потрібно, аби потім не мати проблем з податковою.

Багато волонтерів і ті, хто збирає кошти на ЗСУ, продовжують працювати без реєстрації, оскільки на вимогу закону, зареєстровані волонтери мають збирати та  зберігати документи, а ще вести звітність на всю надану ними допомогу. Це відвертає, забирає купу часу та вимагає залучення кваліфікованих бухгалтерів з необхідністю платити їм зарплату. Тож, більшість людей вважають, що можуть приватно розпоряджатися коштами, що надходять на їхні приватні картки, і що державу не потрібно ставити до відома ні про суми, ні про волонтерські закупи.

Два слова у призначенні переказу і податки можна не платити

Однак держава так не вважає. Відповідно до чинного податкового законодавства кошти, які надійшли на банківський рахунок громадянина від інших громадян, є "іншим доходом" і, відповідно, на цю суму може нарахувати 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5 % військового збору.

Як пояснює юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Наталя Войнова, за законом, оподаткуванню підлягає будь-який дохід фізособи, що надійшов на користь платника податку протягом звітного періоду, незалежно від джерел отримання цього доходу. Тобто таке джерело як збирання коштів у межах волонтерської діяльності на власні картки волонтерів не підлягає звільненню від оподаткування.

Наталя Войнова / Фото: УГСПЛ
Наталя Войнова / Фото: УГСПЛ

Між тим, якщо при переказі коштів на особисту картку волонтера в призначенні платежу буде вказано «благодійна допомога», такі доходи звільняються від оподаткування. І у волонтера у подальшому не виникне спору з податковою службою чи з банком щодо призначення цих коштів. Причому не має значення, як буде надходити благодійна допомога – чи то переказом з картки на картку, чи донатом через Patreon або інші онлайн-сервіси для збору коштів.

За даними порталу Опендатабот, з початку повномасштабної війни українці й іноземці пожертвували майже мільярд доларів на рахунки НБУ та трьох найбільших благодійних фондів країни: United24, "Повернись живим" і Фонду Притули. Лише на рахунки НБУ та вище вказаних фондів небайдужі люди задонатили понад 33,96 мільярда гривень. При чому, найбільшу суму — 15,8 мільярда – зібрали в НБУ всього за три місяці з 24 лютого по 5 травня. Майже половину (47%) від внесків у найбільші українські фонди зібрав United24.

За вісім місяців, з травня по грудень 2022 року, йому вдалося отримати 8,6 мільярда гривень. Окрім цього, 7 мільярдів (81%) фонд спрямував лише на ЗСУ. Тоді як понад 1,1 мільярда гривень (13%) – на медичну допомогу та 0,5 мільярдів гривень (6%) – на відбудову країни. Пік донатів United24 припав на липень – 2,2 мільярда гривень. Важливо, що початок масованих обстрілів критичної інфраструктури та блекаути в жовтні-грудні 2022 року тільки збільшили бажання українців підтримувати ЗСУ. Тому кількість внесків лише за жовтень зросла в 1,4 раза й відтоді збільшувалася.

Водночас, фонд "Повернись живим" з 24 лютого зібрав 5,6 мільярда гривень. Найбільше коштів – 1,6 мільярда гривень – задонатили у березні. У середньому відтоді фонд збирав близько 350 мільйонів гривень на місяць. Фонд Притули від початку повномасштабного вторгнення отримав майже 4 мільярдів гривень.

Як і в інших благодійних організацій, збільшення добровільних пожертв спостерігали після масових обстрілів інфраструктури: у жовтні кількість внесків зросла більше ніж утричі та всього складала 658 мільйонів гривень. Скільки ж при цьому задонатили українці незареєстрованим волонтерам та скільки ті відповідно сплатили податків – не відомо.

Зраді відбій: волонтери та чиновники дійшли спільного знаменника. Наче

Здавалося б, усе зрозуміло, – реєструйтеся або плати. Але днями у соцмережах вибухнув гучний скандал. У межах проєкту "Люті Пташки" відомий майданівець Ігор Луценко зібрав на свою монобанку близько 20 мільйонів гривень, і банк тут же поспішив дізнатись, на що будуть здійснені витрати, а податкова навідалася з нагадуванням, що чекає на сплату податків з цієї суми.

"Бути волонтером в Україні – це вже за замовчуванням бути зобов'язаним і винним. Міністерство оборони не купує "весільні дрони"? Так, це волонтери винні, що не змогли довести доцільність. Купуєте ці "весільні дрони" самі? Робите один з найбільших зборів на дрони "Люті Пташки"? А податок з цих зборів заплатили – податкова тут як тут", - обурилася в мережах віцепрезидентка "Razom for Ukraine" Люба Шипович.

Люба Шипович / Фото: facebook.com/lyuba.shypovych
Люба Шипович / Фото: facebook.com/lyuba.shypovych

За її словами, навіть зареєстровані в реєстрах волонтери, які збирають всі чеки за покупки, мають запити і акти від військових, зобов'язані сплачувати податки із волонтерських зборів, якщо за ці кошти вони придбали щось таке, що не вказано в спеціальному переліку товарів у “волонтерській” постанові Кабміну №112 за 2016 рік. “Ви вже здогадались, що в цій постанові немає ні дронів, ні антидронових рушниць, ні пультів, ні окулярів, ні старлінків і ще десятків технологічних товарів. Бо для чого нашій армії те, що Міноборони не закуповує. Допомагайте в тих межах, що вам законодавці визначили в 2016 році", - пояснює пані Шипович причини скандалу.

Дійсно, у постанові уряду №112 від 2016 року "Про затвердження переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб" вказано перелік товарів, які можна передавати військовим, не сплачуючи при цьому податки. Але за останні 7 років, особливо з початком повномасштабного вторгнення, це перелік список дозволених товарів дуже застарів. Зараз там немає цілої низки речей, які вкрай потрібні на сучасній передовій.

"Перелік усього, що можна передавати військовим, затверджує Кабмін, постановою №112. Там величезний перелік, від тушок курей до такмеду, тепловізорів і оптичних прицілів. Логічно? Логічно. Але от дронів там немає. Старлінків немає. Багато чого немає. Бо Кабмін не встигає за волонтерським рухом, не доповнює перелік, реагуючи на обставини. Відповідно, якщо ти збираєш на дрони чи старлінки і передаєш їх армії – треба заплатити ПДФО зі зборів. Тупо? Тупо", - зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

 Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай / Фото: facebook.com/yuriigg
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай / Фото: facebook.com/yuriigg

При цьому волонтери давно намагаються комунікувати з державою аби розв'язувати цю проблему та розширити перелік товарів у постанові, але чомусь віз і нині там. Саме неповороткість державної машини й обурила людей. Мовляв, скільки можна розв'язувати очевидне питання.

"Волонтери драфтять пропозицію – давайте звільнимо від ПДФО всі збори фізосіб, які йдуть на товари, що передаються військовим під акт. Ніби логічно. Але Мінфін таку ініціативу не погоджує. Волонтери дратуються, що держава не вирішує очевидну проблему. Мінфін, я думаю, боїться створити серйозну діру для уникнення від сплати податків. І тут я Мінфін розумію. Але. Проблема має бути вирішена, і вирішена якнайшвидше. Бо така неспроможність підриває довіру до держави, і ускладнює життя волонтерському рухові, що, зрештою, погано впливає на обороноздатність, та може коштувати конкретних життів військових, які не отримують дрони та інше обладнання в потрібний момент", - наголошує експерт.

Гучний резонанс у соцмережах не змусив довго чекати на реакцію уряду. Міністр фінансів Сергій Марченко відкинув усі звинувачення у власній  упередженості до проблеми та сумніви щодо можливих волонтерських зловживань  і пообіцяв якнайшвидше ліквідувати причини волонтерського обурення. Він повідомив, що завтра, 2 червня, на засіданні уряду буде розглянуто питання щодо включення дронів в постанову КМУ №112.

"Прошу своїх колег по Уряду активно підключитись до вирішення цього питання. З боку уряду буде визначений уповноважений представник, який забезпечуватиме як постійну комунікацію, так і вирішення проблемних питань, які постійно виникають у волонтерському середовищі", - наголосив міністр.

Що ж, є надія, що проблему нарешті владнають. Але шкода, що до її вирішення довелося штовхати публічним суспільним розголосом та скандалом.

Юлія Тетянич, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-