Експерти пояснили, що зміниться до другого туру і чому надважливі дебати
На цьому наголосив, зокрема, під час брифінгу у п’ятницю науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи", професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Перед другим туром громадськість має вимагати справжніх дебатів. І оптимально зробити це так, як у США, коли дебати присвячені конкретним темам: економіка, повноваження президента, зовнішня політика. Принаймні, ми можемо цього вимагати. І той кандидат, який відмовиться, може суттєво програти в аргументованості своєї позиції”, - сказав Гарань.
Водночас він зазначив, що, згідно з опитуванням, виборці недостатньо знають про те, за що конкретно несе відповідальність президент — і це не тарифи, не зарплати і пенсії, не регулювання соціально-економічних питань узагалі. Тим часом основні кандидати дають популістські обіцянки - щодо збільшення допомоги при народженні дитини, підвищення пенсій і зарплат, зменшення ціни на газ, на комуналку тощо.
Проте він висловив упевненість, що вже у першому турі вибір українців базуватиметься не на конкретних обіцянках кандидатів, а на їхній світоглядній позиції - яким кандидат бачить майбутнє країни.
“Це буде і в першому турі, а особливо в другому. Тому що, коли визначаться прізвища двох кандидатів, характер кампанії, дискусій і всієї атмосфери в суспільстві зміниться”, - переконаний Гарань.
Євген Бистрицький, керівник відділу в Інституті філософії НАН України, теж вважає, що в першому турі вибори не завершаться, оскільки дуже суперечливі постаті кандидатів і дуже суперечлива суспільна думка, яку фіксують соціологічні опитування.
“Буде другий тур, і на другий тур громадянське суспільство буде жорсткіше вимагати реальних дискусій з незалежним експертним середовищем, щоб чітко уявити собі можливості і раціональне бачення своїх програм обома кандидатами на посаду президента”, - сказав він.
Науковець також констатував, що відвертої, чесної і грунтовної дискусії між топ-політиками і громадянським суспільством не відбулося.
“Розрив між владою і громадянським суспільством, особливо за останні два роки, посилився. Ми бачимо, що кандидати в прямий діалог з експертним середовищем вступати не хочуть. Цей розрив посилився через радикалізацію антикорупційних вимог з боку громадянського суспільства, особливо націлених на перші топ-персони”, - вважає Бистрицький.
За його словами, в нинішній кампанії українці вважають дилемою, за кого голосувати - за президента, який націлений на обороноздатність і виграш у гібридній війні, чи за президента, який в першу чергу говорить про свої антикорупційні дії.
“Але це дилема поверхова, тому що в гібридній війні не виграє той, хто не долає топ-корупцію. Так само той, хто не подолає корупцію, не зможе створити демократичну країну”, - наголосив він.
Своєю чергою голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський зауважив, що практично ніхто з кандидатів, які взяли участь у дебатах, не говорив про прийняття законів і зміну правил поведінки, що стосуються викорінення корупційного потенціалу.
“Ми можемо саджати, але якщо законодавчі акти — поле, в якому діють умовний НАК “Нафтогаз України” чи якісь інші органи, - не буде змінюватися, ми ніколи корупції не подолаємо”, - сказав Бураковський.
