Станом на 20 жовтня в області вже обмолотили 62,4% прогнозованої площі зернових і зернобобових. Зібрали майже 450 тисяч тонн зерна за середньої врожайності 60,6 центнера з гектара. Водночас фермери кажуть: навіть якщо вдалося виростити достатньо продукції, заробіток залежить від витрат на її вирощування, зберігання та перевезення, а також від того, чи вдасться продати її за прийнятною ціною.

«ЯКЩО НЕ БУДЕ СВІТЛА – НАШИМ ЯБЛУКАМ КАПЕЦЬ»

Власник фермерського господарства на Буковині Микола Мусурівський нині збирає яблука. Каже, що сприятлива погода не завжди означає, що виробник отримає гарний прибуток. Цього року яблук багато, тож пропозиція на ринку значна, а закупівельні ціни залишаються низькими.

«Моя справа тепер – зібрати врожай, а час покаже. Ніхто наперед не може сказати, чи вийду я на нуль, чи щось зароблю, чи буду у збитках», – ділиться Микола Мусурівський у коментарі кореспондентці Укрінформу.

Окрема проблема – зберігання яблук. На відміну від зерна, яке за належних умов може лежати на складі тривалий час, фрукти потребують холодильників і постійного контролю температури. Це означає додаткові витрати на електроенергію, а під час знеструмлень виникає ризик втратити частину продукції.

«Зерно поклав у сховище, кинув щось від шкідників – і воно може лежати рік-два. А яблуко щодня потребує електроенергії. І ніхто не знає, чи буде світло. Якщо його не буде, то нашим яблукам капець», – зазначає фермер.

На ціну впливають також можливості збуту. Раніше буковинські аграрії працювали великою мірою на ринки на сході країни та за кордоном. Тепер багато залежить від урожаю в інших країнах і попиту на продукцію.

«Якщо яблука не вдасться продати за прийнятною ціною, їх доведеться здавати на сік. А це зовсім інші гроші», – пояснює Мусурівський.

Він також звертає увагу на здорожчання логістики. За його словами, якщо раніше перевезення фури яблук до Києва коштувало орієнтовно 25 тисяч гривень, то тепер – приблизно 50 тисяч. Ці витрати зрештою враховують у закупівельній ціні продукції.

Гарний урожай яблук цього року посилює конкуренцію між виробниками. Навіть якщо попит є, надлишок продукції тисне на ціни.

«Колись ми вчилися у поляків вирощувати яблука. Вони казали: якщо немає катаклізмів, наприклад весняних заморозків чи граду, можна цілий рік працювати, а толку з того не отримати. І вони були праві. Цього року град нас минув, урожай є, але це ще не означає, що ми заробимо», – каже Мусурівський.

ЗЕРНО ЗБЕРІГАЮТЬ ДО КРАЩОЇ ЦІНИ

Фермер Андрій Сливка говорить, що нинішні закупівельні ціни на частину зернових перебувають на межі рентабельності або й не покривають собівартості. Тому він поки що не продає пшеницю та ячмінь нового врожаю, сподіваючись на поліпшення ситуації.

«Ми пшеницю тепер не продаємо. Є можливість зберігати зерно до ліпших часів, коли буде адекватна ціна. Нинішня ціна фактично перебуває в межах собівартості, а я не хотів би продавати у збиток», – розповідає Сливка.

За його словами, ціна на пшеницю залежить від якості й нині становить приблизно 7,5–8,5 тисячі гривень за тонну. Ячмінь продається гірше, а попит на нього не високий. Ще складніша ситуація з кукурудзою, збирання якої триває. За словами фермера, деякі елеватори пропонують майже 5 тисяч гривень за тонну, а подекуди – лише 4,5 тисячі. Водночас потрібно врахувати ще й витрати на сушіння зерна. «Пальне дороге, газ дорожчає. А ціни на пшеницю, ячмінь і кукурудзу тепер низькі, фактично на межі рентабельності», – каже Сливка.

На його думку, одна з причин низьких цін на пшеницю – гарний урожай у південних областях України. Через значну пропозицію та труднощі з експортом зерна закупівельні ціни знизилися. Важливим чинником залишається і логістика. Господарствам Чернівецької області допомагає близькість до румунського кордону. Завдяки цьому вони мають можливість продавати зерно за привабливішими цінами, ніж виробники в деяких інших регіонах України, яким доводиться витрачати значні кошти на доставлення продукції до портів. Однак і там є свої перешкоди: обмежені можливості портів, черги та пріоритетність приймання місцевої продукції.

Сливка зазначає, що проблеми зі збутом можуть вплинути і на майбутню посівну кампанію. Якщо фермерам не вдасться вигідно продати вирощене зерно, частина з них може скоротити площі під пшеницею та кукурудзою. «Фермери думають: який сенс знову сіяти кукурудзу, якщо цьогорічну немає куди подіти? У нас зерно є, ми завезли його на склади й чекаємо кращої ціни. Але не всі мають можливість чекати –  комусь потрібно розраховуватися за витрати й кредити», – пояснює він.

Попри складнощі, господарство продовжує працювати й готуватися до посіву озимих. Андрій Сливка пояснює, що аграрії не можуть просто зупинити виробництво: є земля, насіння та зобов’язання, які потрібно виконувати.

ПЛОЩІ САДІВ ЩОРІК СКОРОЧУЮТЬСЯ

Фермер Олександр Бурлака з Недобоївської громади вирощує і зернові, і фрукти. За його словами, цього року показники в господарстві виявилися гіршими за очікування. Навіть попри добрий потенціал урожаю яблук тривала відсутність дощів негативно вплинула на якість плодів. «Закладка була дуже серйозна, по яблуках урожай очікувався гарний. Але два місяці не було дощу, і яблуко не налилося. Значна частина йде другим сортом, не відповідає стандартам, яких сьогодні хоче ринок», – розповідає фермер. Через це частину яблук уже доводиться здавати на перероблення. Нині закупівельна ціна на них становить приблизно 4,5 гривні за кілограм. «Від цього плакати хочеться. Хотілося б, щоб закупівельники хоча б трохи підняли ціну на яблука для соку, щоб ми могли повернути вкладені гроші, а не те що заробити», – говорить Бурлака.

Водночас витрати на виробництво зростають. Дорожчають пальне, добрива та засоби захисту рослин, а ціни на зерно не покривають усіх витрат господарства. «Пшениця дала приблизно шість тонн з гектара. Але з нинішніми цінами на добрива й солярку ми залишаємося фактично у збитках. Торік я здавав пшеницю приблизно по 9,6 гривні за кілограм, а цього року пропонують майже 5 гривень», – зазначає він.

Через низькі закупівельні ціни та високі витрати господарство Олександра Бурлаки поступово скорочує площі садів. Якщо раніше вони займали 40 гектарів, то тепер залишилося приблизно 20. «Щороку зменшую площі, бо продукція не потрібна в тих обсягах, які ми можемо виростити. Дуже багато фермерів згортають бізнес, частина вже скоротила сади або перестала належно їх обробляти. Люди не бачать, як можуть вижити за таких умов», – додає Бурлака.

НА БУКОВИНІ ТРИВАЄ ЗБІР ПІЗНІХ КУЛЬТУР

Як повідомили Укрінформу в управлінні агропромислового розвитку Чернівецької ОВА, станом на 20 жовтня в області зібрали 449,8 тисячі тонн зернових і зернобобових культур. Середня врожайність становить 60,6 центнера з гектара.

Збирання ранніх зернових і зернобобових уже завершили. Зокрема, зібрали 169,3 тисячі тонн пшениці та 110,3 тисячі тонн ячменю. Завершили й збирання ріпаку: з площі 11,5 тисячі гектарів отримали 38,3 тисячі тонн.

Водночас триває збирання кукурудзи, сої, соняшнику, цукрових буряків та овочів. Кукурудзу обмолотили на 31% прогнозованої площі, сою – на 51%, соняшник – на 80,8%. Збір овоче-баштанних культур наближається до завершення, а картоплю вже зібрали повністю.

В області прогнозують отримати приблизно 795 тисяч тонн зернових і зернобобових культур у заліковій вазі. Торік зібрали 804 тисячі тонн. Очікуваний урожай кукурудзи становить майже 500 тисяч тонн проти 510 тисяч тонн у 2025 році.

Серед причин нижчих показників певних культур в ОВА називають посушливу та спекотну погоду в період вегетації й скорочення посівних площ. Водночас дощі восени ускладнюють збирання врожаю та можуть підвищувати вологість насіння, що збільшує витрати на його сушіння.

Паралельно аграрії сіють озимі під урожай 2027 року. Прогнозована площа становить 46,9 тисячі гектарів. Станом на 20 жовтня озимими зерновими засіяли 21,9 тисячі гектарів. Посів озимого ріпаку вже завершили.

Галина Олійник, Чернівці