Цього разу – Німеччина, де уряд представив низку пропозицій щодо модернізації пенсійної системи.

Основні напрями реформи:

1. Автоматичне підвищення пенсійного віку. Пенсійний вік пропонується прив'язати до очікуваної тривалості життя. За поточними прогнозами, він зросте до 67,5 років у 2041 році, а в довгостроковій перспективі може наблизитися до 70 років. Фактично йдеться про запровадження автоматичного механізму коригування пенсійного віку залежно від демографічних змін.

2. Обмеження можливостей раннього виходу на пенсію. Пропонується скасувати можливість виходу на пенсію без зменшення її розміру після 45 років страхового стажу, а також зробити менш вигідним достроковий вихід. Цікаво, що сьогодні в Німеччині, як і в Україні, існує можливість вийти на пенсію за різного віку залежно від тривалості страхового стажу. Нагадаємо, що пенсійний вік при мінімальному стажі у Німеччині — 67 років, в Україні — 65. При цьому за стажу 45 років у Німеччині, можна вийти на пенсію в 65 років, а в Україні за стажу 35 років — в 60 років.

3. Посилення накопичувального компонента. Частину пенсійних внесків планується інвестувати на фінансових ринках за шведською моделлю. Для кожного працівника відкриватиметься індивідуальний рахунок, а сукупний розмір внесків працівника і роботодавця додатково поступово збільшуватиметься до 2%.

4. Уніфікація пенсійних правил. Реформи мають поширюватися не лише на загальну систему, а й на пенсійне забезпечення державних службовців, щоб зменшити нерівність між різними категоріями працівників. Серед пропозицій також обговорюється поступова відмова від окремих спеціальних пенсійних режимів.

Водночас питання, які сьогодні обговорюють у Німеччині, дуже схожі на ті, що стоять перед Україною: як забезпечити гідний рівень пенсій, не перекладаючи надмірний фінансовий тягар на майбутні покоління; як знайти баланс між солідарною системою та спеціальними пенсійними режимами; як розвивати накопичувальне пенсійне забезпечення; як зробити пенсійну систему стійкою в умовах старіння населення.

Необхідність пенсійної реформи – виклик, із яким стикаються навіть найбагатші країни Європи. Проте, маючи кращу демографію та потужніші фінансові ресурси, вони діють на випередження. Для України ж будь-яке зволікання матиме значно вищу ціну: відтермінування змін лише поглиблюватиме кризу пенсійного забезпечення.

Данило Гетманцев

Фото: Wilfried Pohnke from Pixabay

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства