«Держава у смартфоні» народилася лише у 2019-му з появою “Дії”. А сьогодні штучний інтелект уже підказує адміністраторам ЦНАПів потрібну інформацію в режимі реального часу, що прискорює обслуговування клієнтів та зменшує кількість людських помилок. Це один із перших кроків переходу від цифрової держави до вищого рівня – держави агентської (agentic state) в Україні. Цифрова еволюція, на якій зосереджена команда Мінцифри, покликана зробити так, що ШІ-агенти візьмуть на себе не лише спілкування з громадянами, а й багато внутрішніх процесів у державних установах, звільняючи людей від рутини.

На якому етапі цього переходу перебуває нині система вітчизняного держуправління, як просувається створення національної мовної моделі «Сяйво», як закон регулюватиме роботу ШІ-агентів та які ще практичні кейси готує команда міністерства у рамках цього переходу – в інтерв'ю Укрінформу розповів Роман Кислий, керівник WINWIN AI Center of Excellence при Міністерстві цифрової трансформації України.

- Очолюваному вами ШІ-центру при Мінцифри трохи більше року. Познайомте читачів із завданнями, які покликана вирішувати ця установа.

- Центр створено в межах WINWIN Стратегії цифрового розвитку інновацій до 2030 року. Його глобальна мета – це втілення завдань стратегії, яка допоможе зробити Україну одним зі світових лідерів інновацій, що покращують якість життя громадян та бізнесу через розвиток людського капіталу, інноваційного підприємництва та міжнародного співробітництва.

Одне з ключових завдань ШІ-центру – зробити так, щоб дані при роботі з технологіями не передавалися стороннім вендорам, а залишалися в нашій країні й підпадали під дію Закону «Про захист персональних даних». Тобто, щоб усе функціонувало у належному, безпечному вигляді.

Другий великий напрям – це розробка нашої національної великої мовної моделі. Українці вже обрали для неї назву – «Сяйво». Вона тренуватиметься на унікальних даних, які збирає Мінцифра в різних інституціях: у реєстрах, архівах, наукових статтях та медіа. Це дозволить моделі повністю розуміти наш культурний контекст і відповідати так, як відповідали б саме українці, адже більшість світових мовних моделей навчаються на базі англомовного інтернет-контенту. Після релізу мовна модель «Сяйво» стане доступною для комерційного та некомерційного використання державними установами, бізнесом та сферою освіти. Це масштабує використання ШІ в країні.

Наступним завданням є робота безпосередньо над реалізацією Стратегії розвитку ШІ до 2030 року. Це практичний план покращення державного управління, освіти, оборони та інших сфер життя через інтеграцію ШІ-агентів та регулювання цього процесу. Це дуже важливо, адже «агентна революція», за оцінками МВФ, вже найближчим часом переформатує роботу 40–50% офісних працівників. Тому важливо створити чітку юридичну рамку: що такі агенти можуть робити, а що ні. Євросоюз має свій закон про штучний інтелект – EU AI Act, а ми розробляємо український документ та національну стратегію у повній відповідності до європейського, щоб бути з ними, як кажуть, на одній хвилі.

На даний момент у нас інтегровано ШІ-агента в «Дію» на порталі та в застосунку. Але поки що він перебуває в режимі бета-тестування. Відтак одне з завдань моєї команди – розвивати ці сервіси та зробити ШІ-асистента комплексним інтерфейсом для спілкування громадян з державою.

- Україна заявила про амбітну ціль – до 2030 року увійти до трійки світових лідерів з упровадження штучного інтелекту в публічний сектор. Поясніть, що це означає на практиці, як цей показник вимірюється, які шляхи досягнення заявленої мети?

- Для цього існують авторитетні міжнародні рейтинги із чітко прописаними критеріями. Найвідоміший із них, на який ми найбільше орієнтуємося – це Government AI Readiness Index від британської компанії Oxford Insights. Критерії там цілком приземлені й зрозумілі: наприклад, вимірюється те, яка кількість державних послуг надається або суттєво спрощується завдяки штучному інтелекту. Відповідно, чим вищий цей показник, тим краща позиція країни.

Наразі у цьому глобальному рейтингу серед майже двохсот країн ми посідаємо 41-ше місце. Потрапити до трійки лідерів – завдання надскладне, але будемо докладати максимум зусиль. Першу сходинку там зараз утримує США, а далі йдуть Франція та Велика Британія.

- Ми вже почали говорити про національну мовну модель «Сяйво». Робота над нею розпочалася якраз рік тому. На якому етапі реалізації цей проєкт перебуває зараз?

- Сьогодні ми продовжуємо збір даних. Наш партнер у цьому проєкті – компанія «Київстар». Вони активно тренують модель і вже створили її зменшену версію, яку передали на бета-тестування. Фахівці з науково-технічних, етико-правових, культурно-історичних питань та мовознавці ретельно її тестують, аналізують, фіксуючи усі проблеми для розробників. За затвердженою дорожньою картою, вітчизняна мовна модель має бути повністю готова до кінця року, після чого її передадуть державі. Тоді вона стане відкритою (open-source) для будь-яких організацій.

- Питання використання текстів, зображень чи коду українських авторів для навчання нейромереж є досить чутливим. Як врегульовано питання авторських прав у вашому проєкті?

- Використання будь-яких даних відбувається виключно за згоди автора – це наш основний принцип. Звісно, суто технічно можна було б набрати масиви інформації в інтернеті без жодних дозволів, як це інколи роблять у світі, але ми так не чинимо. Держава має першою суворо дотримуватися всіх регуляцій. Наразі ми укладаємо офіційні ліцензійні договори саме на навчання моделі – вже маємо домовленості зокрема з Суспільне Мовлення, бібліотеками та окремими авторами.

Оскільки наша національна модель створюється як зовнішній шар на базі ШІ-моделі Google Gemini, вона вже має загальні знання про світ від Google, а ми дотреновуємо її на наших ексклюзивних даних.

- Чому саме Gemini?

- Бо вона найбільш урівноважена, нейтральна, має найменше внутрішньої упередженості і вже непогано знає українську.

Для порівняння: китайські моделі, наприклад DeepSeek, натреновані так, як потрібно їхній системі: якщо запитати у них про події на площі Тяньаньмень, скажімо, вони просто промовчать. Ми ж беремо глобальну модель і додаємо до неї наш історичний та культурний контекст. Модель має бездоганно розуміти термінологію, історію зі всіма деталями, і саме для цього нам потрібне ретельне донавчання на вітчизняному контенті.

- З огляду на ваш особистий досвід створення нейронної мережі для обробки природної мови Vuyko Mistral, чи планується інтеграція українських діалектів та говірок у національну мовну модель, чи вона орієнтуватиметься суто на класичну літературну норму?

- Це хороше питання. В основну модель ми не включатимемо говірки – ми хочемо, щоб вона спілкувалася правильною літературною українською мовою. Для цього у нас створено спеціальний мовознавчий комітет, який прискіпливо оцінюватиме якість мовлення ШІ.

Проте в перспективі ми, можливо, розробимо окремі варіації або спеціальні технічні адаптери до базової моделі під конкретні діалекти. Або ж реалізуємо це якось інакше, але основне ядро обов'язково розмовлятиме чистою літературною мовою.

- Давайте повернемося до ШІ-асистента у «Дії». Очікувалося, що технологія перетворить застосунок на проактивного помічника, а сам пошук необхідного – в інтелектуальну взаємодію. Розкажіть про результати цього проєкту. Що він уже «вміє»? Скільки людей скористалися сервісом? Чи коректно він працює? Які подальші плани?

- З асистентом усе гаразд, він працює стабільно й чітко виконує покладені на нього функції. У більшості випадків система працює коректно, і її можливості будемо розширювати поступово.

Якщо говорити про мобільний застосунок, то різними функціями АІ-асистента загалом скористалися вже понад 5,5 мільйона користувачів, а понад 1 мільйон людей взаємодіяли з ним безпосередньо в активному режимі.

На порталі «Дія» сервісом штучного інтелекту скористалося понад 400 тисяч українців, хоча там помічник з'явився раніше. Це пояснюється популярністю саме мобільного застосунку «Дії». Через ШІ-асистента вже замовлено багато послуг: наприклад, лише довідок про доходи згенеровано понад 8 тисяч.

Наші плани – розвивати асистента як єдине вікно для отримання держпослуг. Він матиме доступ до всіх сервісів у застосунку та на порталі, тож користувачеві більше не доведеться заходити у різні меню – достатньо буде просто поставити запитання у форматі зручного діалогу. Планується підключати сюди послуги від інших міністерств та органів влади, які зараз взагалі перебувають поза межами «Дії».

Найближче велике оновлення, на якому ми зараз максимально сконцентровані, це реліз голосового функціоналу на порталі. Може здатися, що озвучування текстових функцій – невелике оновлення, але насправді це суттєвий крок, який забезпечує інклюзивність. Голос дозволить простіше взаємодіяти із системою та відкриє шлях до активної комунікації. Наприклад, людина зможе просто надиктувати завдання, а асистент виконає його відкладено в часі. Це і є той вектор, куди ми рухаємося – перехід від цифрової держави до «агентивної держави» (Agentic State).

- Розкажіть на конкретному прикладі, як це працюватиме?

- Наприклад. Ви плануєте віддати дитину до дитячого садка. Замість того щоб самотужки шукати правила прийому, ви просто кажете асистенту: «У мене є дитина, хочу записати її в дитсадок». Система автоматично перевіряє за реєстрами дані вашої дитини, її вік та місце вашого проживання. І замість того, щоб видати вам сухий перелік необхідних документів, ШІ-агент сам «обійде» потрібні бази даних, згенерує довідки, які можливо дістати через «Дію», і сформує готовий пакет документів. Після цього він просто підкаже, чого саме ще не вистачає.

Поки що у «Дії» немає медичного кабінету – це окреме завдання в наших найближчих планах. Проте в перспективі асистент зможе перевірити за медичною картою, чи є у дитини всі необхідні вакцинації. Якщо чогось бракує, він запитає: «Бачу, що немає такої-то вакцинації. Бажаєте, я запишу вас до лікаря, чи ми одразу стаємо у чергу до дитсадка?». Людині більше не доведеться блукати реєстрами та кабінетами навіть усередині самої «Дії» – ШІ-агенти робитимуть ці рутинні кроки замість неї.

Або візьмемо інший кейс, який ми зараз плануємо як перспективну функцію, – автоматичну оплату штрафів. Ви можете дати ШІ чітку інструкцію: «Оплачуй усі мої штрафи до 500 гривень автоматично, щойно вони з'являються в системі». Це суттєво спростить життя і вбереже від зайвих витрат, адже всі знають: якщо штраф, наприклад, за порушення ПДР не сплатити впродовж 10 днів, його сума подвоюється. Оце і є суть проактивної роботи агентів – мінімізувати зусилля людини й зробити взаємодію з державою максимально непомітною та зручною.

- Наскільки широко охоплена ШІ-продуктами система державного управління на сьогодні? Можете проілюструвати цифрами?

- Тут найкращим показником є економія часу та людського ресурсу. У нас уже автоматизовано безліч процесів, які часто залишаються непомітними для широкого загалу, оскільки відбуваються всередині системи. Це перевірка документів, верифікація конкретної інформації чи, наприклад, звірка результатів внутрішнього аудиту із поданими деклараціями.

Раніше всі ці завдання забирали колосальну кількість часу. Скажімо, повноцінна юридична експертиза пакетів документів могла тривати у профільних спеціалістів тижнями. Зараз, завдяки ШІ, цей процес займає буквально кілька годин – алгоритм вивчає масиви даних, а людина-юрист просто переглядає та фіналізує готовий результат. Можна провести аналогію з приватним бізнесом: автоматизуються насамперед ті процеси, які потребують найбільших часових та операційних витрат. Сучасні технології чудово дають раду цьому.

Крім безпосередньо державного управління, ШІ зараз активно впроваджується в освітню сферу. Застосунок «Мрія» – це інноваційна платформа для шкіл (а в перспективі й для інших ланок освіти), яка вже зараз допомагає вчителям генерувати та перевіряти тести, а також скоро міститиме персонального AI-тьютора для учнів і загалом формуватиме цілісну цифрову екосистему для навчання. Це надзвичайно важлива ніша. Зокрема, вона допоможе дітям, які зараз перебувають за кордоном, зручно інтегруватися в український освітній процес і залишатися в нашому контексті.

Також ШІ-інструменти успішно працюють на порталі «Дія. Бізнес». Розумні алгоритми допомагають підприємцям підбирати оптимальні фінансові програми, формулювати ідеї та складати бізнес-плани, а також дають релевантні поради для успішного старту власної справи. Тож штучний інтелект сьогодні присутній у багатьох наскрізних процесах – як для внутрішніх потреб державних установ та відомств, так і для прямої допомоги громадянам.

Я добре пам'ятаю, як свого часу вперше відкривав ФОП: довелося їхати зрання в податкову і стояти в нескінченній черзі. Тепер ця процедура займає рівно 10 хвилин у «Дії». Величезна кількість послуг уже стали повністю цифровими, а штучний інтелект, який ми розгортаємо, покликаний зробити їх іще простішими.

- Які основні бар'єри – технічні чи регуляторні – зараз найбільше заважають швидкому впровадженню ШІ в Україні?

- Головним чинником, який об'єктивно уповільнює процеси, є війна. Абсолютна більшість доступних внутрішніх ресурсів держави зараз спрямовується на сектор безпеки й оборони, і це єдиний правильний пріоритет. Через це багато проєктів у публічному секторі реалізуються не за кошти державного бюджету, а завдяки фінансовій та технічній підтримці міжнародних партнерів.

З іншого боку, з погляду регуляцій ми маємо досить унікальну ситуацію. Наразі Україна ще не обмежена рамками європейського закону про штучний інтелект (EU AI Act), який надзвичайно жорстко регламентує кожен крок розробників. Це дає нам певну свободу та простір для сміливих технологічних експериментів.

Тому я б не сказав, що нас щось критично стримує. Ми рухаємося вперед динамічно, але поступово, ставлячи на перше місце безпеку. Будь-яка система потребує ретельного тестування, щоб повністю виключити ризики кібератак чи витоку інформації, а це інколи вимагає певного часу.

- Ви вже згадували про роботу над законопроєктом про штучний інтелект. Розкажіть про ці законодавчі ініціативи. Які проблеми вони покликані розв'язати?

- Наше майбутнє законодавство буде повністю узгоджене з європейським EU AI Act. Тобто проблеми, які ми розв'язуємо, не є суто локальними – це глобальні виклики безпеки, захисту прав людини та прозорості алгоритмів, які зараз регулює весь цивілізований світ.

Зараз у нас триває так званий перехідний період. Наше завдання – заздалегідь підготувати українські компанії, щоб вони чітко розуміли, коли нові правила набудуть чинності та які саме підходи застосовуватимуться. Це є основою нашої Білої книги з регулювання ШІ, яку Мінцифра опублікувала ще у 2024 році. Законопроєкт у процесі розробки й буде логічно співвідноситися як із Білою книгою, так і з нашою загальною Стратегією з ШІ до 2030.

- Про що саме йдеться, коли ми говоримо про безпечне використання ШІ-інструментів у глобальному контексті?

- Тут є кілька фундаментальних аспектів. Перший – це захист особистої інформації та чутливих даних, які мають високу цінність. Вони повинні оброблятися у суворо захищеному середовищі. Наприклад, якщо документи завантажуються у системи сторонніх вендорів, з них обов'язково потрібно заздалегідь видаляти будь-які персональні дані (імена, адреси тощо). Це елементарна цифрова гігієна.

Другий аспект – етичні обмеження алгоритмів. Штучний інтелект має оперувати виключно в межах етичних норм. Якщо користувач намагається згенерувати шкідливий, небезпечний чи неетичний запит, модель повинна чітко відповідати, що не може надати таку інформацію. Подібні жорсткі «запобіжники» сьогодні інтегровані в усі великі світові платформи – як-от у Google Gemini чи ChatGPT.

Третій, найважливіший момент стосується ухвалення критичних рішень. Якщо рішення має вагомі наслідки для життя чи прав людей, у цьому процесі обов'язково повинна бути присутня людина. Штучний інтелект може виступати радником, аналізувати масиви даних, пропонувати варіанти, але фінальне слово – за людиною. Оскільки саме вона несе повну юридичну відповідальність за результат.

Усі ці три стовпи безпеки закладені в наш новий законопроєкт. Зокрема, ми інтегруємо туди передову міжнародну методологію HUDERIA (HumanRights, Democracy and Rule of Law Impact Assessment). Це офіційний підхід Ради Європи, який дозволяє комплексно оцінити та мінімізувати будь-який потенційний вплив штучного інтелекту на права людини, демократію та верховенство права.

- Наостанок хочеться порад для побутових користувачів – як убезпечити себе при роботі зі штучним інтелектом? Які ризики є справжніми, а які надуманими? Чи справді хтось зможе скористатися наданою нами інформацією без нашого на те відома чи дозволу?

- Повністю убезпечити свої дані можна лише за умови повної відмови від інтернету та цифрових пристроїв. У всіх інших випадках, якщо ви перебуваєте в мережі, певна частина вашої інформації так чи інакше стає доступною третім сторонам.

Сьогодні ці процеси у світі починають жорстко регулюватися. Усі пам'ятають гучний судовий процес, коли видання The New York Times подало в суд на компанію OpenAI за те, що ті без згоди навчали нейромережу на їхніх статтях. У результаті розробникам довелося буквально перетреновувати моделі, щоб вилучити звідти ці дані. Звісно, це технічно складно, і пересічний користувач не має такого глобального важеля впливу на технологічних гігантів, як провідне світове медіа. Проте сам прецедент показує, що правила гри стрімко змінюються. І Україна тут не пасе задніх – ми розробляємо власні правові рішення в унісон із Євросоюзом.

З погляду побутової безпеки, головне залізне правило – ніколи не завантажувати в ШІ-інструменти ті дані, про які ви не хотіли б нікому розповідати. Якщо алгоритм десь колись теоретично «стягнув» будь-яку інформацію з інтернету, це не означає, що він видасть її в оригінальному вигляді іншому користувачеві. А от якщо ви самі добровільно “згодували” чат-боту свої паролі, номери карток, комерційні таємниці чи дуже приватні документи – це вже реальна проблема.

Потрібно завжди тверезо оцінювати, яку саме інформацію ми надаємо штучному інтелекту і до яких функцій у своєму телефоні чи комп'ютері ми його допускаємо. Не хочете ризикувати – просто не давайте доступу. Це елементарна цифрова гігієна.

Щодо взаємодії з нашими державними сервісами, тут усе чітко: в Україні суворо діє Закон «Про захист персональних даних». Якщо ви особисто не дали явну згоду на обробку певної інформації, держава не візьме і не використовуватиме те, чого ви не погоджували. Тож головний наш захист – це власна активна уважність.

Юлія Абакумова, Київ

Фото надані пресслужбою WINWIN AI Center of Excellence