Погодні гойдалки, заморозки у травні, зливи та хвилі спеки – українці дедалі частіше говорять про “аномалії”. Чи справді клімат змінюється настільки стрімко, як здається? Чому прогнози в телефонах часто не збігаються з реальністю і чи варто боятися “найспекотнішого літа”? Про це в інтерв’ю розповіла синоптикиня, начальниця відділу комунікації з медіа Укргідрометцентру Наталія Птуха.

- Пані Наталю, на початку травня ми все ще маємо доволі прохолодну погоду. Чи стають такі температурні коливання новою нормою?

- Весна цього року дійсно динамічна. Якщо вона починається рано, як це було нинішнього року, то в другій половині весни можливі повернення холодів і навіть заморозки. Це не є аномалією – такі ситуації трапляються приблизно у половині подібних сезонів. І хоча це неприємно, особливо для аграріїв, це вписується у кліматичну норму.

- У багатьох є відчуття, що весна й осінь “зникають”, а ми різко переходимо від холоду до спеки. Це суб’єктивне відчуття чи реальна тенденція?

- Частково це підтверджується спостереженнями. Міжсезонні періоди дійсно стають менш вираженими, а переходи між сезонами – більш різкими. Втім це не означає, що весна чи осінь зникли. Вони просто змінюють свій характер.

- Люди часто скаржаться: телефон показує одне, а за вікном – зовсім інше. Чому так відбувається?

- Основна причина – у джерелі даних. Більшість погодних додатків використовують автоматичні моделі без адаптації до конкретної території. Це фактично “сухі розрахунки”, без участі синоптика. Натомість офіційні прогнози формуються з урахуванням локальних особливостей і аналізу фахівців.

- Тобто прогнозам у смартфонах довіряти не варто?

- Сліпо – ні. Їх можна використовувати як орієнтир, але покладатися варто на офіційні джерела – Український гідрометцентр, регіональні центри та їхні ресурси.

- А де ж шукати найточніший прогноз погоди?

- Укргідрометцентр запустив перший державний безкоштовний додаток «цеПогода». З'явився він завдяки співпраці з фінським метеорологічним інститутом. Там ми випускаємо попередження про небезпечні та стихійні метеорологічні явища – і це головна відмінність від інших сервісів.

- Ми часто бачимо крайнощі: або зливи затоплюють міста, або спека нищить врожаї. Це вже системна проблема?

- Тут важливо розділяти два рівні: кліматичні тенденції і локальні погодні явища. З одного боку, зміни клімату дійсно впливають – зростає кількість екстремальних явищ. Наприклад, тривалі посухи можуть змінюватися інтенсивними опадами за короткий час. З іншого боку, конкретні погодні ситуації – це результат локальних процесів, які можуть відхилятися від глобальних трендів.

- Яку небезпеку від погоди українці сьогодні недооцінюють?

- Я б сказала, що проблема не стільки в недооцінці погоди, скільки в неправильному сприйнятті інформації про неї. Люди часто реагують на гучні заголовки, але не звертають уваги на офіційні попередження, які мають практичне значення.

- Нещодавно в Києві була гроза зі снігом і градом. Це аномалія?

- Ні. Сніг у квітні або на початку травня – рідкісне, але не унікальне явище. Такі випадки трапляються раз на кілька десятиліть. Аномалією вважається те, чого взагалі не фіксували за всю історію спостережень.

- Тобто холодна зима цього року – це теж не аномалія?

- Це радше виняток із загальної тенденції потепління. Але навіть ця зима не побила історичних рекордів холоду.

- Чи працюють народні прикмети?

- Частково. Ті, що мають фізичне пояснення – так. Наприклад, низький політ птахів перед дощем. Але прикмети, прив’язані до дат чи свят, у сучасних умовах кліматичних змін уже не працюють.

- А “прогноз бабака”?

- Це радше символічна традиція, аніж науковий інструмент.

- Як війна вплинула на метеоспостереження в Україні?

- Вплив дуже суттєвий. Ми втратили частину метеостанцій на окупованих територіях, а також радіолокаційні спостереження, які дозволяли відстежувати грози в реальному часі. До повномасштабного вторгнення у нас було 180 метеостанцій, нині залишилося 150. Також обмежені аерологічні дослідження – через безпекову ситуацію. Це ускладнює прогнозування, але ми компенсуємо це за рахунок супутникових даних і міжнародної співпраці.

- Чи впливає війна на клімат?

- Це питання досліджують науковці. Є впливи на довкілля, зокрема через пожежі та руйнування інфраструктури. Але прямий вплив на клімат – складніший і потребує довгострокового аналізу.

- Чого очікувати від літа 2026 року?

- Прогнозувати конкретні температури на сезон уперед неможливо. Є загальні тенденції – зростання температури, частіші хвилі спеки. Але це не означає, що літо обов’язково буде екстремальним.

- Тобто “плюс 40 усе літо” – це перебільшення?

- Так, це спекуляція. Такі температури можливі локально і короткочасно, але не як стабільний сценарій.

- Чи потрібно вже адаптувати міста до кліматичних змін?

- Так, і вже зараз. Ідеться про більше зелених зон, менше штучних покриттів, ефективну дренажну систему. Бо саме міста найбільше страждають від злив і спеки.

- Що кожен може зробити на своєму рівні?

- Найперше – правильно сприймати інформацію про погоду. Це вже питання безпеки. І друге – базові екологічні звички: сортування сміття, відповідальне споживання ресурсів.

- Якою буде погода у травні?

- Загалом температура очікується близькою до норми або трохи нижчою. Перші дні можуть бути прохолодними, але вже з середини першої декади встановиться стабільніше весняне тепло. Денні температури поступово піднімуться до +18…+24 градусів у більшості регіонів.

- Давайте коротко підсумуємо: як правильно користуватися прогнозами погоди?

- Орієнтуватися на короткострокові прогнози – до 3–5 днів. Перевіряти джерело інформації. І звертати увагу на офіційні попередження про небезпечні явища.

Христя Равлюк

Фото Кирила Чуботіна

Повну відеоверсію інтерв’ю «Є розмова» дивіться на YouTube-каналі Укрінформу