Зростання цін на пальне, війна, заміновані поля та обстріли портів – усе це прямо впливає на український агросектор і зрештою відображається на цінах у магазинах. Чи подорожчає хліб, чи є загроза дефіциту продуктів, як виживають фермери на прифронтових територіях і що буде з державною підтримкою галузі – в інтерв’ю Укрінформу розповів голова аграрного комітету Верховної Ради України Олександр Гайду.

- Наскільки ситуація на Близькому Сході впливає на ціни в Україні, зокрема на пальне і продукти?

- Безумовно, впливає. Ми вже побачили, як після загострення ситуації почали зростати ціни на пальне. Але важливо розуміти: Україна до цього певною мірою була готова. Багато аграріїв закупили паливо заздалегідь – під посівну кампанію.

Зараз ми бачимо поступове зростання цін на дизель. Воно не є різким – це хвилеподібний процес: підйом, невелике зниження, знову підйом. Але загальна тенденція очевидна – ціни будуть зростати. Це, звісно, вплине і на собівартість продукції – як імпортної, так і української.

- Чи означає це, що продукти харчування також суттєво подорожчають?

- До середини року ми не очікуємо різкого зростання. Саме через те, що паливо закупили раніше. Але вже в другій половині року, коли почнуть купувати нові партії, ціни можуть піти вгору. За нашими оцінками, подорожчання буде, але помірне – орієнтовно в межах 8–10%.

- Чи є ризик дефіциту продуктів?

- Я такого ризику не бачу. Український агросектор адаптувався до умов війни. Фермери стали значно більш гнучкими і готовими до криз. Можливі точкові проблеми – наприклад, через безпекові фактори чи логістику. Але системного дефіциту продуктів в Україні не буде.

- Наскільки стабільною залишається робота Чорноморських портів?

- Це ключовий канал експорту, і він залишається ефективним. Як і раніше, через порти проходить до 85–90% аграрної продукції. Попри обстріли і безпекові ризики, система працює. Так, швидкість обробки вантажів знизилася через додаткові заходи безпеки, але глобальної загрози для експорту немає. Крім того, Україна вже має альтернативні маршрути – через Дунай, залізницю та автотранспорт.

- Наскільки критичною є проблема замінованих полів?

- Це одна з найсерйозніших проблем. За нашими оцінками, заміновано або забруднено вибухонебезпечними предметами до 20–25% сільськогосподарських земель.

Водночас процес двосторонній: частина територій розміновується, частина – знову забруднюється. Наприклад, у Херсонській області площі обробітку суттєво зросли – з 60 тисяч гектарів у 2023 році до понад 260 тисяч зараз. Але з’являються нові виклики: мінування з дронів, робота поблизу лінії фронту, додаткові витрати на безпеку.

- У таких умовах фермери більше виживають чи вже відновлюються?

- Це дуже залежить від регіону. На прифронтових територіях – це, безумовно, виживання. Там величезні додаткові витрати: безпека, логістика, зберігання. Водночас у відносно безпечних регіонах, зокрема на заході України, ми бачимо розвиток: інвестиції, будівництво переробних потужностей. Тобто агросектор сьогодні живе у двох реальностях одночасно.

- Чи подорожчає хліб найближчим часом?

- Так, хліб буде дорожчати. Але поступово, без різких стрибків. Основні фактори – це пальне, логістика, добрива, засоби захисту рослин. Усе це формує собівартість борошна, а відповідно – і хліба.

- Чи існує загроза, що Україна може залишитися без хліба?

- Ні, такої загрози немає взагалі. Україна має достатній запас зерна і потужний аграрний сектор. Навіть більше – ми не тільки забезпечуємо себе, а й експортуємо продукцію. Ті проблеми, які були на початку повномасштабного вторгнення, були пов’язані не з відсутністю хліба, а з логістикою. Сьогодні ці уроки вже враховані.

- Чи вистачить державної підтримки аграріям у 2026 році?

- У бюджеті передбачено понад 13 мільярдів гривень на підтримку агросектору. Але є ризик недофінансування окремих програм через недостатнє наповнення спецфонду. Ми прогнозуємо можливий дефіцит на рівні 3,5–4 мільярди гривень. Пріоритет буде надано підтримці прифронтових територій – там фінансування знайдуть у будь-якому випадку. Інші програми можуть бути частково перенесені на наступний рік.

- Як сьогодні працює ринок землі? Чи є ризики зловживань?

- Ринок працює стабільно. За цей час укладено угоди приблизно на мільйон гектарів. Ціни зростають поступово, навіть у прифронтових регіонах. Глобальних ризиків чи масштабних схем ми не бачимо. Хоча, звісно, певні ризики завжди існують. Водночас ринок землі вже дає позитивний ефект – зростає інвестиційна привабливість агросектору.

- Який загальний стан агросектору сьогодні?

- Якщо коротко – він вистояв і продовжує працювати. Попри війну, обстріли, мінування й економічні виклики, українські аграрії забезпечують країну продовольством і залишаються важливою частиною світового ринку. І це, мабуть, головне.

Христя Равлюк

Фото: Кирило Чуботін / Укрінформ

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform