Програма «Національний кешбек» стала одним із найамбітніших та водночас найбільш дискусійних інструментів стимулювання внутрішнього попиту в Україні в межах політики «Зроблено в Україні». Експертне середовище називає її популістичною та несвоєчасною, урядовці адвокатують, покладаючи на неї неабиякі сподівання як на інструмент впливу на реальний сектор економіки. Чи стане нацкешбек тією соломинкою, що переломить хребет «верблюду» споживчого імпорту, якого на полицях наших супермаркетів не меншає, покаже час. Принаймні поки що в Мінекономіки доволі обережні у прогнозах щодо успішності програми. Утім, і про згортання говорити не поспішають. Навпаки, з 1 березня «Національний кешбек» отримав нову схему нарахувань, а ще – додатковий компонент у вигляді кешбеку на пальне.

Як спрацювала програма за час від свого старту, яких ключових змін зазнала, що її чекає в майбутньому, Укрінформ поцікавився в заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталія Кіндратіва.

- Програмі «Національний кешбек» уже півтора року – вона була відкрита у вересні 2024-го. Які її основні здобутки за цей час?

- За цей час «Національний кешбек» фактично став одним із наймасовіших інструментів підтримки внутрішнього попиту на українські товари. Водночас ми свідомо будуємо програму не лише як фінансовий інструмент, а як елемент поведінкової економіки, коли через просту та зрозумілу мотивацію допомагаємо людям змінювати споживчі звички на користь українського виробника.

Станом на сьогодні кешбек щомісяця отримує приблизно 4,4 млн українців, а загальна сума виплат сягнула 6,7 млрд грн.

У програмі зареєстровано 1984 виробники та 1194 продавці.

Аналітика показує, що майже 75 відсотків отриманого кешбеку від держави люди спрямовують на оплату комуналки. Далі – витрати на ліки, продукти українського виробництва, книги, поштові послуги та благодійність.

- Поясніть, будь ласка, механізм нарахування коштів і чому періодично виникають питання з несвоєчасним їх поверненням на картки? Яка ситуація на сьогодні – за який період відбувається нарахування і коли чекати виплати?

- Механізм роботи програми простий. Людина купує український товар, оплачує його карткою, яка прив’язана до програми «Національний кешбек», і отримує за нього кешбек 5 або 15 відсотків (залежно від категорії товару). Перевірити, чи бере товар участь у програмі, та який саме відсоток кешбеку нараховується, можна через сканер штрихкодів у «Дії». Також наступного дня після покупки в «Дії» можна побачити суму нарахування кешбеку.

Щодо виплат. За процедурою кешбек виплачують у третій декаді наступного місяця, оскільки після останнього дня звітного періоду потрібен час для формування сум нарахувань та проведення бюджетних процедур. Крім того, враховується передбачений законодавством строк повернення товарів до 14 днів – це необхідно, щоб уникнути нарахування кешбеку за покупки, які можуть бути скасовані.

- Ви сказали, що учасниками програми з боку бізнесу загалом є більше ніж 3 тис. компаній. Які сектори вони представляють, як змінювалася секторальна структура протягом усього періоду? Які умови участі в нацкешбеку для них є основними?

- Із боку бізнесу програма масштабувалася дуже помітно: тепер у ній бере участь понад 1900 виробників, а загальна кількість товарних позицій перевищує 400 тисяч. Найбільш активно представлені харчова та легка промисловість, виробники побутової хімії, косметики, фармацевтичної продукції, товарів для дому та канцелярії. Основні умови участі залишаються незмінними: товар має бути українського виробництва, виробник має зареєструвати його у програмі, а продавець – забезпечити передавання даних для нарахування кешбеку.

Програма розвивається і змінюється, враховуючи попит у суспільстві. Наприклад, у листопаді 2025 року ми змінили перелік категорій, куди можна витрати нараховані кошти кешбеку: додали можливість купувати продукти українського виробництва, а вже з березня 2026 року вона перейшла на диференційовану модель нарахування: на товари українського виробництва нараховують кешбек 5 або 15 відсотків, залежно від категорії.

Також постійно поповнюється перелік виробників, лише з 1 січня цьогоріч до програми долучилося 45 виробників.

- Яка структура учасників програми за розміром – скільки в ній великих гравців-ритейлерів, і чи представлені малий та мікробізнес?

- У програмі представлені і великі гравці, і малий та навіть мікробізнес (ФОП на загальній групі оподаткування). Великі ритейлери забезпечують масштаб та доступність товарів по всій країні, а малі, середні та мікропідприємства – це переважно локальні виробники продуктів, одягу, косметики, товарів для дому. Тобто програма побудована так, щоб, з одного боку, дати широке охоплення через великі мережі, а з іншого – дати підтримку збуту українським виробникам різних масштабів. Головна її мета – стимулювати попит саме на товари українських виробників.

- Наприкінці минулого року йшлося про можливе згортання програми, натомість вона була продовжена, і до того ж з 1 березня – переформатована. Поясніть цей розворот.

- Згортання не сталося, тому що вона показала реальний попит як з боку споживачів, так і з боку бізнесу. Саме тому з 1 березня було запроваджено оновлену модель – диференційований кешбек 5 або 15 відсотків залежно від категорії товару. Це дає змогу точково посилити попит саме там, де є потенціал для заміщення імпорту, і зробити використання бюджетних коштів ефективнішим без збільшення загального фінансування програми. Тобто акцент змістився з масової підтримки на більш точкову підтримку тих сегментів, де українським виробникам складніше конкурувати з імпортом.

- За якою логікою відбулася диференціація відсотка кешбеку, чому одні товари підпали під ставку 5 відсотків, інші – під 15?

- Логіка тут дуже практична і базується на рівні наявності імпортних товарів у конкретній категорії. Якщо в категорії частка імпорту в споживчому кошику нижча за 35 відсотків, застосовується ставка 5 відсотків, а якщо імпорт у споживчому кошику переважає 35 відсотків, кешбек становить 15 відсотків. Це дає змогу зробити державну підтримку прицільною: там, де український виробник і так почувається впевнено, достатньо 5 відсотків, а там, де потрібен сильніший стимул для заміщення імпорту, ставка вища. Наочним прикладом такої диференціації є категорія бакалії: на місцеві пшоняні та пшеничні крупи нараховується 5 відсотків кешбеку, тоді як на гречані та вівсяні крупи, де багато імпорту, зокрема, китайського та європейського, ставка становить 15 відсотків. До таких висококонкурентних категорій належать непродовольчі товари: косметика, засоби гігієни, побутова хімія, одяг, взуття та інше. А також певні категорії продуктових товарів: тверді та м’які сири, макаронні вироби й деякі крупи. Тож для споживача механіка не ускладнилася, а для бізнесу це фактично додатковий інструмент конкурентної підтримки саме в тих сегментах, де підтримка найбільш потрібна.

- Впроваджуючи 15 відсотків на товари, де присутність вітчизняного бізнесу найменша, держава очікує збільшення частки «своїх» виробників. Як, на вашу думку, це має спрацювати?

- Ідея проста: якщо людина бачить більш відчутну вигоду, вона частіше робить вибір на користь українського товару. А коли зростає попит, бізнес отримує сигнал, що в цей сегмент є сенс інвестувати, розширювати виробництво, виходити в мережі, оновлювати асортимент. Тобто 15 відсотків – це не просто бонус для покупця, а й економічний стимул для виробника. У підсумку виграють обидві сторони: споживач заощаджує, виробник отримує ринок збуту.

- Уряд час від часу переглядає перелік товарів / послуг, на які можна витратити кошти кешбеку. Зокрема, наприклад, з нього було вилучено можливість витратити кошти на мобільний зв’язок, розваги тощо. Розкажіть про причини цих рішень і подальші плани – чи будуть і надалі звужуватися категорії товарів, які можна оплатити карткою «Національного кешбеку»?

- Перелік товарів та послуг, на які можна витрачати кешбек, змінили в листопаді минулого року. Це було пов’язано з потребою синхронізувати роботу програми «Національний кешбек» з державною програмою «Зимова підтримка», виплати за якою – 1000 грн – для всіх громадян зарахували саме на картку «Національного кешбеку». Тому категорії витрат в обох програмах вирішили уніфікувати, щоб вони працювали коректно, а кошти державної підтримки були спрямовані передусім на базові й необхідні витрати.

- 16 лютого уряд ухвалив рішення про початок фінансування програм підтримки реального сектору економіки («Зроблено в Україні») у поточному році, зокрема на «Національний кешбек» передбачено 700 млн грн. На який період закладені ці кошти?

- Програма «Національний кешбек» продовжує працювати й отримувати фінансування. Уряд забезпечує її ресурсом через певні рішення в межах державного бюджету, враховуючи фактичний попит та обсяги нарахувань.

Якщо говорити про 700 млн грн, це кошти, які були спрямовані на виплати кешбеку за грудень. Водночас уже в березні уряд ухвалив рішення про додаткове фінансування програми – ще 2,1 млрд грн. Такий підхід дає змогу гнучко реагувати на динаміку програми: попит на кешбек високий, тому обсяги фінансування можуть уточнюватися й коригуватися впродовж року залежно від фактичного навантаження.

- На сайті програми зазначено, що кошти, зараховані на спеціальний рахунок «Національний кешбек», можуть бути використані до 30 червня 2026 року. Це офіційна дата завершення програми? Чи планується переглянути цей термін?

- Ні, це не дата завершення програми. Йдеться про граничний термін використання вже нарахованих коштів на спеціальному рахунку. Тобто це технічна дата для використання кешбеку, а не автоматичне згортання програми. Подальші рішення про продовження або коригування термінів ухвалюватимуть з урахуванням попиту, результативності та бюджетних можливостей.

- Підсумуймо. Кешбек анонсовано як програму, що матиме вплив на реальний сектор економіки, на скорочення імпорту та переорієнтацію попиту на українські товари. Чи можете підтвердити, що цієї мети, бодай на якомусь проміжному етапі, досягнуто?

- Так, програма вже працює у цьому напрямі. Звісно, це не питання двох-трьох місяців і не історія про миттєвий ефект. Але вона точно допомагає змінювати поведінку споживача. Завдяки програмі зростає внутрішній попит: покупки українських товарів, зареєстрованих у програмі, збільшилися приблизно на 10 відсотків, а в певних категоріях товарів, зокрема молочній продукції та кондитерських виробах, перетікання попиту з імпортних товарів до вітчизняних сягає 12 відсотків.

Кошти кешбеку витрачаються всередині країни, підтримують легальний вітчизняний бізнес, сприяють зростанню безготівкових розрахунків та податкових надходжень. І це якраз той ефект, на який розрахована поведінкова економіка, – коли невеликі, але регулярні стимули поступово змінюють звички та формують нову модель споживання. Людина частіше звертає увагу на український товар, а бізнес отримує додатковий стимул розширювати пропозицію. Тобто ми бачимо поступову переорієнтацію попиту на вітчизняну продукцію, а отже і поступове зменшення залежності від імпорту в певних сегментах.

- За даними опитування Інституту економічних досліджень, проведеного наприкінці листопада 2025-го, позитивний вплив програми відчули на собі 21 відсоток опитаних компаній, натомість 41 відсоток сказали, що не помітили жодного впливу. Можете прокоментувати ці цифри?

- Ефект не може бути одномоментним й однаково відчутним для всіх. Частина компаній, особливо ті, що активно представлені в програмі і працюють у масових категоріях, уже бачать результат. Інші поки що не відчули суттєвих змін, і це теж логічно, особливо якщо йдеться про невеликі виробництва або вузькі ринкові ніші. Тобто тут важливо дивитися не лише на оцінку в конкретний момент, а на динаміку: програма дає ефект поступово, і для різних категорій товарів він проявляється з різною швидкістю.

- Із 20 березня українцям почали нараховувати кешбек за купівлю пального. Як працює цей розділ програми – за аналогічним принципом?

- Кешбек на пальне – це тимчасове розширення програми «Національний кешбек», яке діє до 1 травня 2026 року. Механіка нарахування залишається максимально зручною для користувача: кошти нараховуються автоматично під час оплати за пальне банківською карткою безпосередньо на АЗС, а статус нарахувань можна відстежувати в застосунку «Дія». Розмір підтримки диференційований: 15 відсотків повертається за купівлю дизельного пального, 10 відсотків – за бензин та 5 відсотків – за автогаз. Установлено ліміт: один користувач може отримати до 1000 грн кешбеку на місяць. Це поставить усіх користувачів в однакові умови, незалежно від того, який у кого автомобіль чи розхід пального – компенсація для всіх однакова. Водночас загальне максимальне нарахування за програмою «Національний кешбек» залишається на рівні 3000 грн. До ініціативи вже долучилися провідні мережі АЗС, і цей перелік далі розширюється.

- Чи є обмеження для власників авто, наприклад, за об’ємом двигуна чи для юридичних осіб?

- Ні, жодних обмежень щодо технічних характеристик автомобіля, як-от тип транспортного засобу чи об’єм його двигуна, за програмою не передбачено. Головна умова – бути учасником-фізичною особою програми «Національний кешбек» та розраховуватися за пальне карткою в мережах, що є партнерами проєкту.

- Чи не спровокує ця ініціатива дефіцит або різке зростання цін на пальне?

- Таких ризиків немає, оскільки програма не впливає безпосередньо на ціноутворення або структуру ринку пального. Вона працює як інструмент часткової компенсації витрат уже після здійснення покупки, тому не створює стимулів для штучного збільшення споживання чи ажіотажного попиту.

- Який бюджет виділено на цей напрям та з яких джерел він фінансується?

- Орієнтовно розрахунок робили з максимальної суми кешбеку на людину – 1000 грн, а також прогнозованої кількості людей, які скористаються кешбеком на пальне – це приблизно 3 млн українців. Фінансування здійснюється завдяки перерозподілу коштів у межах програм підтримки, якими опікується Мінекономіки.

Юлія Абакумова, Київ

Фото надала пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства