В Україні більш як половина вакансій від роботодавців - для кваліфікованих працівників
Про це під час конференції "Освіта нової України" сказав заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній, передає кореспондент Укрінформу.
"Більше половини всіх вакансій, які планують підприємства відкривати, - це кваліфіковані робітники, робітники з обслуговування машиноустаткування, найпростіші професії. Тобто це люди без вищої освіти. ...Профіль безробітних в Україні, які зареєстровані в Державній службі зайнятості, більшість цих людей - люди з вищою освітою, які хочуть роботу, яка відповідає їхній кваліфікації, їхній освіті. А більшість вакансій, які повідомляються в ту саму службу зайнятості, це якраз вакансії кваліфікованих робітників", - сказав Завгородній.
Зокрема, за даними спільного дослідження МОН та міжнародних партнерів стосовно ринку праці, які навів Завгородній, 26% вакансій відкриті для кваліфікованих робітників з інструментом, 25% - для робітників з обслуговування устаткування, 12% - для найпростіших професій, 7% - для працівників у сфері торгівлі та послуг, 6% - для керівників, 4% - для технічних службовців.
Крім того, за його словами, роботодавці часто скаржаться на те, що знання фахівців не відповідають потребам ринку праці, а також на невелику кількість фахівців з тих чи інших спеціальностей.
Як зазначив Завгородній, держава намагається вирішити питання такого дисбалансу, розвиваючи такий напрямок, як освіта дорослих.
"Міністерство освіти і Міністерство економіки дуже багато роблять для того, щоб дорослі в Україні, це безробітні, ветерани, внутрішньо переміщені особи, жінки, просто дорослі, які хочуть змінити свою професію, могли швидко опанувати нову професію або спеціальність і відразу піти працювати. Ми працюємо з бізнесами, працюємо з міжнародними організаціями, Державною службою зайнятості. І за останні декілька років таких програм, де дорослі можуть прийти і перенавчитися, існує сотні... Це навчання вже пройшли десятки тисяч людей, лише в закладах професійно-технічної освіти за минулий рік. І ми сподіваємося, що їхня кількість буде лише збільшуватись", - сказав Завгородній.
Також, додав він, другий напрямок роботи - інфраструктурний, який стосується оновлення майстерень профтехів, обладнання, де також можуть здобувати нові професії або перенавчатися дорослі. В межах цього проєкту, як зазначив заступник міністра, планується щороку оновлювати не менше 100 майстерень, лабораторій, просторів у закладах професійно-технічної, фахової передвищої освіти.
"Лише за субвенцію з державного бюджету минулого року оновили 88 майстерень, цього року оновимо 89 майстерень, а разом з міжнародними партнерами - це ще більше ніж 50 майстерень щороку", - сказав Завгородній.
Окрім цього, протягом цього року триває оновлення всіх освітніх стандартів у фаховій передвищій освіті.
"Ми постійно, орієнтуючись на нові професійні стандарти, розробляємо програми в професійній освіті, як короткострокові програми для дорослих, так і довгострокові програми, за якими вчаться здобувачі освіти в усіх цих закладах", - сказав Завгородній.
Наразі, за його словами, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про професійну освіту, який передбачає фінансову автономію для закладів професійної освіти, наглядові ради, які будуть складатися з представників роботодавців, що дозволить роботодавцям більше впливати на ті самі освітні програми і на зміст освіти, запровадження грантів на здобуття освіти за дуальною формою.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2025 Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про професійну освіту (№ 13107-д). Ним, зокрема, пропонується поняття "професійно-технічна освіта" замінити на "професійну освіту", відповідна зміна стосується і закладів цього рівня освіти. Пропонується встановити нові принципи розвитку професійної освіти і її фінансування. Приватним закладам професійної освіти пропонується надати право вільного вибору мов навчання, які є офіційними мовами Європейського Союзу, із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, української мови. Зазначається, що за бажанням 8 студентів можуть створювати окремі групи з навчанням мовами меншин.
Водночас пропонується встановити, що перекваліфікація профосвіти і перенавчання має бути доступним в будь-якому віці та впродовж життя.
