В Україні стартувала комунікаційна кампанія з популяризації державної програми компенсації вартості розмінування агроземель. Кампанію втілюватимуть Міністерство економіки, національна платформа Demine Ukraine, Центр гуманітарного розмінування за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансування Республіки Корея. Таким чином держава намагається долучити до програми компенсації за розмінування сільгоспземель якомога більше фермерів, адже наразі розподілили лише приблизно десяту частину із 3 мільярдів гривень, виділених на гуманітарне розмінування цьогоріч.

Детальніше про перспективи втілення і розширення програми компенсації та пошук додаткових джерел фінансування Укрінформ розпитав директора Центру гуманітарного розмінування Володимира Байду.

200 ІЗ ПОНАД 240 ЗАЯВОК ВІД ФЕРМЕРІВ ВІДХИЛИЛИ. ЧОМУ?

- Пане Володимире, чому доводиться вдаватися до окремої кампанії з популяризації державної програми, яка діє ось уже понад пів року і про яку наші аграрії начебто вже мають добре знати?

- Мета кампанії – підвищити якість підготовки заявок українськими фермерами – потенційними учасниками програми компенсації за розмінування сільгоспземель та покращити інформування тих аграріїв, котрі досі не знають про можливості, які надає держава. Прагнемо збільшити обсяг сільгоспугідь, які повертатимуться в господарський обіг.

Для цього треба підвищити обізнаність фермерів, оскільки виникла ситуація, коли й кошти на втілення держпрограми маємо (допомагають міжнародні донори), і необхідні механізми створено, і ринок гуманітарного розмінування в країні стрімко розвивається, а темпи освоєння цього ресурсу доволі скромні: поки що зарезервовано під контракти лише десяту частину із 3 мільярдів гривень, передбачених на програму на нинішній рік.

- Загалом у межах програми, починаючи з осені минулого року, фермери подали понад 400 заявок на участь у програмі компенсації. Тобто, наразі йдеться про сотні учасників. А на який результат можна розраховувати у перспективі – тисячі, десятки тисяч?

- Підрахувати складно. Оскільки поміж тих 436 звернень, які подали фермери, є заявки, наприклад, на 5 га, а є – на 3 тис. га. Тут все залежатиме від рівня забрудненості угідь. Нам би, звісно, хотілося, щоб заявок було менше, аби мати можливість допомогти усім, хто цього потребує. Але ж розуміємо: в умовах, коли маємо до 2 млн га потенційно забруднених територій по всій країні, роботи з гуманітарного розмінування попереду дуже багато.

Планом на цей рік передбачено обстеження понад 80 тис. га. З моменту започаткування програми послугами з розмінування вже охоплено 14 тис. га. При цьому прямої залежності між кількістю заявок та площею угідь, де виконуються роботи, немає, оскільки у кожного фермера – своя біда, рівень забрудненості різний, та й у кожного різні наділи. Очікуємо, що йтиметься, ймовірно, про декілька тисяч заявок від потенційних учасників програми, які намагатимемося задовольнити.

- Під час презентації інформаційної кампанії наголошувалося, що левову частку заявок, які аграрії подавали цьогоріч, на жаль, було відхилено – через помилки в оформленні їхніх звернень. Із чим це пов’язано?

- Ми маємо розуміти, що кошти, які залучені для втілення програми, – це гроші донорів, міжнародних організацій. Власне, у цьому випадку йдеться про кошти, надані за програмою Ukraine Facility. І контроль використання цього ресурсу дуже ретельний. Тому й ми ретельно контролюємо кожну заявку, аби вона відповідала умовам програми. Адже Україні доведеться звітувати про це перед партнерами.

З початку року надійшла 241 заявка, 200 з яких відхилено. Найбільше – 105 заявок – через не проведене нетехнічне обстеження ділянок (НТО). Тобто, фермери подають заявки, не маючи жодних підтверджень того, що їхні угіддя справді забруднені. Нетехнічне обстеження – проста процедура, яку можна отримати двома способами: або фермер заплатить за це порівняно невеликі кошти (1200-1500 грн за га) будь-якому сертифікованому операторові протимінної діяльності, або подаватиметься на участь у програмах безкоштовного проведення НТО. Ми домовилися з обласними військовими адміністраціями, щоб тим фермерам, котрі не можуть зробити обстеження за власний кошт, такі послуги надавалися безоплатно. І обласні адміністрації це роблять, донори підтримують відповідні програми. Наприклад, на Харківщині у такий спосіб обстежують 20 тис. га, заявки на очищення яких подадуть на держпрограму компенсації. Тому, по великому рахунку, від фермера для участі у програмі потрібні лише бажання й обізнаність про умови та особливості програми.

Ще 26 заявок відхилили через податкові борги аграріїв. Всі розуміють: якщо держава витрачає кошти на повернення землі у використання, ці ділянки потім мають оброблятися. Тому ми повинні переконатися, що витратимо гроші недаремно: фермер почне працювати – на себе та на державу.

Звісно, ми розуміємо, що є фермери, котрі через війну втратили все. Аби їх підтримати, працюємо з ФАО (Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН), щоб після розмінування міжнародні партнери надали таким господарствам кредитування, допомогли з посівним матеріалом, з обладнанням тощо.

Якщо йдеться про податковий борг, то допускається заборгованість із земельного податку: зрозуміло, якщо фермер не користується ділянкою, він за неї не платить. Також можливі послаблення для тих, хто перебуває на єдиному податку 4-ї групи. У решті випадків податковий борг не допускається, його відсутність – одна з умов участі у програмі компенсації за розмінування.

А ще є частина заявок, скажімо, з Івано-Франківської, Волинської, Хмельницької, Чернівецької, Закарпатської, інших віддалених від районів бойових дій областей, де фермери не мають права на участь у програмі компенсації за розмінування, але подають заявки на компенсації. Поки що ми просто відхиляємо такі звернення. Але якщо бачитимемо, що йдеться не просто про помилку, а про намагання цим зловживати, звертатимемося до правоохоронних органів, оскільки такі усвідомлені дії аграріїв відбирають час у наших співробітників на верифікацію звернень.

Ще одна із причин некоректного оформлення заявок – те, що фермери не розібралися, про яку програму державної підтримки ідеться, й подаються через цю сторінку на якісь інші програми – приміром, бюджетного субсидування на гектар сільськогосподарської землі, яка перебуває в обробітку, чи на проєкти допомоги посівним матеріалом.

- Під час презентації інформаційної кампанії були пропозиції послабити вимогу щодо необхідності превентивного проведення нетехнічного обстеження угідь перед поданням заявки на участь у держпрограмі. Бо це ж і про додаткові витрати для аграріїв, і про пошук фахівців, котрі виконуватимуть відповіді роботи. Чи можна буде піти на такий крок, і якщо можна, то за яких умов?

- Фахівців для проведення НТО в Україні вистачає. На початку роботи Центру в Україні було 20-30 операторів протимінної діяльності, зараз їх 89, 8 із них – міжнародні. Одразу, щойно ми торік долучилися до цієї роботи, почали тісно співпрацювати з учасниками ринку. І зараз розуміємо, що навіть якщо йдеться про два десятки найбільших операторів, їхня спроможність – розмінування 2 тис. га на місяць та проведення нетехнічного обстеження на 3 тис. га. Наразі цього, вважаю, достатньо.

Крім того, таку роботу виконують і оператори ДСНС, і Державна спеціальна служба транспорту. Тобто, якщо у фермера є бажання, замовити такі послуги – не проблема.

- А фінанси? Якщо згадати наведені вами цифри, то проведення НТО 100 га обійдеться у 120-150 тисяч гривень. Певно, не кожен фермер під час посівної може знайти цей ресурс. Звідси – й пропозиції взагалі відмовитися від вимоги про попереднє нетехнічне обстеження.

- Скасування вимоги про попереднє НТО неабияк масштабує проблему опрацювання безпідставних звернень, якими, буває, грішать наші фермери. Тож наразі, в умовах нестачі коштів у держави, можливість відмови від вимоги про нетехнічне обстеження є лише теоретичною. Маємо розуміти: це вперше в Україні та у світі такі програми починають працювати. Тому контроль за наданим ресурсом дуже ретельний, і допустити неоднозначне трактування, невиправданий підхід до обстеження тієї чи іншої ділянки ми не можемо. Зрештою, такий підхід відповідає процедурам гуманітарного розмінування, які застосовують у світі.

- Також під час презентації аграрії скаржилися на відсутність інформації про деякі ділянки в Державному земельному кадастрі. Бачите шляхи розв’язання цієї проблеми?

- Проблема кадастрів, їх наповнення та відображення інформації, – питання не сьогоднішнього дня, воно актуальне уже з десяток років. Тому тут, напевно, питання не стільки до Центру, як до органів, що опікуються землевпорядкуванням. Ми досить плідно працюємо з Держгеокадастром, там також розуміють, що питань багато і що справді є ділянки, які не відображаються у реєстрах. Десь відсутні власники земельних масивів, десь наділи, що використовуються, не внесені в електронні бази, багато «білих плям», чимало ділянок в оренді, у суборенді – десь є підтверджені орендні договори, десь їх немає... Ми розуміємо цю проблему й намагаємося розв’язати її через залучення громад у наступній ітерації програми компенсації за розмінування, коли заявки на участь у ній зможуть подавати не лише фермери, а й ОТГ.

ВИСОКИЙ РІВЕНЬ КОНКУРЕНЦІЇ НА АУКЦІОНАХ. ЯК ЦЕ ВПЛИВАЄ НА ЦІНИ?

- Деталізуйте, якими були ці трохи більше ніж пів року дії програми? Цифри задовольняють?

- Наразі маємо 436 заявок, провели 69 аукціонів, які охопили майже 14,2 тис. га сільськогосподарських земель. Очікувана вартість розмінування – 844 млн грн. Нагадаю, що на програму щороку виділяється 3 млрд грн, але у 2024-му ми почали її реалізацію наприкінці року, тому, зрозуміло, не змогли освоїти усі надані кошти. Для того, щоб максимально використати ресурс, передбачений на 2025 рік, ми й ініціювали інформаційну кампанію.

Дотепер укладено 60 договорів на закупівлю послуг з розмінування загалом на 675,9 млн грн. Площа земель, які вже повернули до безпечного використання, – майже 1400 га. Це – результат виконання робіт у межах тринадцяти невеликих контрактів, оскільки ще багато договорів у роботі.

У 2025 році надійшла 241 заявка на 39,9 тис. га, 36 заявок на 16,2 тис. га в роботі. 200, як ми вже говорили, були відхилені. Цьогоріч проведено 19 аукціонів (4,5 тис. га, очікувана вартість розмінування – 307,4 млн грн), підписано 10 договорів на розмінування сільськогосподарських земель площею 2,2 тис. га (вартість розмінування – 139,3 млн грн).

Окремо хочу сказати про вартість послуг операторів протимінної діяльності, що надаються у межах програми. У 2024-2025 роках очікувана вартість, з якою ми виходимо на Prozorro, – 789,2 млн грн. Але після торгів цей показник становив 669,6 млн грн. Тобто, економія – 119,6 мільйонів, 15,1%. Зважаючи на дефіцит коштів у державі й на те, що ми воюємо, це дуже хороший показник.

У першому кварталі цього року результат покращився: загальна економія коштів порівняно з очікуваними витратами за підписаними контрактами – 15,4%. А цей відсоток обчислюється мільйонами заощаджених гривень…

- А що стосується вартості розмінування гектара – так би мовити, «від і до»? Від чого залежить ціна послуг – кількості учасників аукціону – операторів протимінної діяльності, – розміру ділянок, регіону, тощо?

- Запропонована Мінекономіки методика визначення ціни чітка та зрозуміла: землю поділяють на 3 групи за складністю забруднення (там враховуються дуже багато показників). Згідно з цією методикою й оцінюється очікувана вартість робіт (з урахуванням базових витрат оператора і того, наскільки це складна для розмінування ділянка). Наразі така вартість – від 56 до 79,2 тис. грн, у середньому виходить 65-68 тис. грн за гектар.

- Це очікувана вартість чи вже реальна?

- Очікувана, з якою ми виходимо на Prozorro. За підсумками аукціонів вона, зазвичай, зменшується – у середньому десь до 58-62 тисяч гривень за гектар.

Зрозуміло, що вартість послуг – це дуже складний елемент. Адже коли починалися відповідні роботи, нам казали і про 10-20-30 тисяч доларів за гектар. Так, середня світова ціна – 3 долари за квадратний метр, тобто 30 тисяч за гектар, і ми мали такі прецеденти в Україні. Але конкурентний ринок багато чого вирішує. Коли ми лише починали проводити аукціони із закупівлі послуг у межах державної програми компенсації, нам «вангували», що це може бути фіаско, бо, мовляв, не буде охочих до участі операторів. Насправді ж оператори активно торгуються й конкурують між собою. І якщо минулого року в торгах брали участь 8 операторів, то зараз їх уже майже 20. Тобто, зацікавленість бізнесу можливостями програми дедалі більша.

- Участь у цих торгах, зазвичай, беруть нові учасники ринку чи й представники міжнародних операторів, котрі працюють у світі десятиліттями?

- Більшість – це українські компанії. Вони у нас всі нові, їм по 2-3 роки. Участь у торгах беруть і міжнародні оператори – не всі, звичайно. Певно, і з огляду на дисбаланс між ціною, яку можемо запропонувати ми, та вартістю робіт, з якою вони звикли працювати деінде. І в цьому немає ані їхньої провини, ані нашої, адже вони справді беруться за найважче.

Зараз ми говоримо лише про «аграрку», порівняно нескладні з точки зору розмінування ділянки. А якщо йдеться про ліси, про складні індустріальні об’єкти, ЛЕП, водогони, канали… там все набагато складніше і дорожче, звичайно. Тож маємо розуміти, що й загальна вартість розмінування територій в Україні буде вищою, і ресурс для цього потрібен більший.

Звичайно, хотілося б, щоб міжнародні оператори брали активнішу участь у торгах. Думаю, коли ми зможемо масштабувати програму – на ліси, на річки й озера, – в аукціонах змагатимуться більше іноземних компаній, оскільки ми зможемо запропонувати вищу ціну.

Але, з іншого боку, треба розуміти: держава не може вкладати в очищення гектара землі, який до повномасштабного вторгнення оцінювався, приміром, у тисячу доларів чи євро, а зараз через забруднення може коштувати й 300-500 доларів, десятки тисяч «зелених». Адже потім ті ж донори запитають: куди ви витратили стільки грошей? Може, краще за менші кошти розмінувати більше ділянок, які легко повернути у господарське використання вже зараз, а потім братися за складніше?

ЗА ПІВ РОКУ ПРОГРАМА ЗАЗНАЛА СУТТЄВИХ ЗМІН. ЩО НАЙВАЖЛИВІШЕ?

- А як за цей час змінилася програма? Знаю, зокрема, що зміни стосувалися параметрів земельних ділянок, які можна виставляти на аукціони з надання послуг з розмінування сільгоспугідь.

- Так, коли ми почали роботу, програма взагалі передбачала, що лише 50% вартості робіт компенсує держава, а 50% – внесок фермера. Ми наполягали, щоб йшлося про 100% участі держави. Спочатку програма змінилася, йшлося про 80% участі держави та 20% фінансування від фермерів, але й такий підхід не приніс очікуваних результатів. І лише після того, як вдалося впровадити 100% компенсацію від держави, програма по-справжньому запрацювала.

Змінився й підхід до ділянок, які можуть брати участь у програмі. Зокрема, ми скасували норму, згідно з якою оператор мав надавати підтверджуючі документи про виконання аналогічних контрактів, якщо ділянка менша, аніж 50 га. Зробили це, щоб дати можливість малим новоствореним операторам почати надання послуг. Це їх неабияк мотивувало, оскільки тепер на ділянку, меншу 50 га, оператор, навіть без досвіду роботи, може приходити й розпочинати діяльність. Надалі плануємо розділяти на менші лоти великі ділянки, площа яких перевищує 200 га. Це і для операторів, і для фермерів краще, адже оператор швидше здаватиме ділянки в експлуатацію й отримуватиме більше коштів на операційну діяльність, а фермер зможе раніше починати роботу на обстеженій частині угідь, а не чекати, доки розмінують усі 800 чи 1000 га.

Поміж інших змін, внесених у програму:

● згадане скасування обмеження на подання заявок для аграріїв, які мають податковий борг за землю або є боржниками зі сплати єдиного податку, за умови, що вони – платники єдиного податку IV групи;

● запровадження компенсації витрат на нетехнічне обстеження земель, навіть якщо ці ділянки не потребують розмінування;

● застосування нової методики обчислення вартості робіт, яка забезпечує більш справедливий та прозорий підхід до формування ціни на послуги з розмінування.

Також тепер фермер повинен відкривати ескроу-рахунок, де зберігаються надані державою кошти до завершення виконання оператором протимінної діяльності усіх запланованих робіт, відразу після схвалення заявки, а не після проведеного аукціону, як було раніше. Продовжено термін подання заявок. Він триватиме до 25 грудня поточного року. Заявки, подані до 5 грудня, розглядатимуться у поточному бюджетному році, інші – переносяться на наступний.

- Цього тижня Кабінет Міністрів оновив правила надання сільгоспвиробникам компенсації витрат за гуманітарне розмінування угідь. Про що йдеться?

- Згідно із цими змінами, тепер компенсацію можуть отримати лише ті аграрії, які реально займаються сільгоспвиробництвом на своїй або орендованій землі.

Крім того, термін для відкриття ескроу-рахунку в банку збільшено з 5 до 10 робочих днів після підтвердження заявки. Якщо фермер не відкрив рахунок вчасно, то Центр відхиляє заявку протягом двох днів і повідомляє про це заявнику. Повторне звернення із заявкою після її відхилення не забороняється.

З’явилася нова вимога: у разі, якщо ділянка забруднена частково, після розмінування сертифікований оператор ПМД має подати локалізований звіт з нетехнічного обстеження землі. Форму цього документа визначає Центр протимінної діяльності відповідно до національних стандартів в галузі протимінної діяльності.

- Як планується вдосконалювати програму надалі? Приміром, чи поширять її дію на лісові угіддя, про важливість розмінування яких ви вже казали, а також на землі громад, присадибні ділянки?

- Так, наступним кроком ми хотіли б, звичайно, масштабувати програму на ліси. Є проблема, що кошти Ukraine Facility – це гроші, призначені тільки для розмінування аграрних земель. А іншого ресурсу у нас поки що немає. Але вестимемо перемовини із партнерами про те, щоб розширити програму фінансування, аби можна було зайнятися лісами, річками, озерами, індустріальними та інфраструктурними об’єктами.

Окреме питання – землі громад. Болюча проблема – лісосмуги. Бачимо новини про те, що там відбувається – особливо в районах, де велися бої. Це буде дуже складний етап розмінування, адже там точно ходять люди, їздять автомобілі. Так само, як і в лісах.

Тому, думаючи про масштабування програми, плануємо йти обережними та виваженими кроками. Куди йти, розуміємо. Потрібні кошти. А щоб отримати їх, маємо демонструвати ефективність.

- Є бачення, де можна знайти цей додатковий фінансовий ресурс?

- Безумовно, ми спілкуємося з усіма донорськими організаціями, які представлені в Україні і які працюють під егідою ООН та інших міжнародних інституцій. Будь-який донор, будь-який міжнародний партнер дасть кошти лише тоді, коли повірить у результат. І ми хочемо зараз втілити перший проєкт із залученням відомої фандрейзингової платформи UNITED24. Ми взяли три різні ділянки – територію лікарні в Херсонській області, інфраструктурні об’єкти в селі Гракове на Харківщині (дитячий майданчик, школа, дитсадок, парк відпочинку) і частину лісу – Феневицьке та Макарівське лісництва поблизу Бучі у Київській області. І ці три різні об’єкти виставили для пошуку фінансування на UNITED24. 4 квітня – день протимінної безпеки, і ми приурочили до нього цей краудфандинг. Буквально першого ж дня приватний донор пожертвував на розмінування мільйон доларів. Бо про UNITED24 добре знають і в Україні, і у світі, потенційні донори розуміють, куди йдуть зібрані кошти.

Наступний крок: ми разом з Міністерством економіки та UNITED24 прагнемо продемонструвати на цих трьох ділянках, що кошти донорів можуть так само освоюватися через прозорі та конкурентні торги. Вважаємо, що такий підхід відкриє нові можливості, бо до цього ресурс, зібраний через фандрейзингову платформу, йшов лише на закупівлю техніки, обладнання для силових структур і для державних операторів.

При цьому оснащення операторів зараз неабияк покращується, з’являються нові машини, нове устаткування. Якщо на початку минулого року у нас були лічені одиниці машин для розмінування, то зараз техніка є. Українські виробники почали виготовляти свої машини для розмінування, є іноземні виробники, які локалізують тут виробництво. Поміж них – найбільші світові компанії.

Для прикладу: Краматорський завод важкого верстатобудування розробив дистанційно керовану систему розмінування Germina URCM-3000.

Машина здатна розміновувати за один день до 5 га й може витримати підрив протитанкової міни.

Багато українських підприємців беруть креслення і починають виробляти техніку за ліцензіями. Так само міношукачі, дрони… все розвивається максимально швидко.

З кінця лютого в операторів протимінної діяльності з’явилась можливість брати машини для розмінування в оренду та лізинг.

Зокрема, можна орендувати техніку хорватської компанії DOK-ING, швейцарсько-німецької компанії GCS. Крім того, є можливість взяти в лізинг машину розмінування «Змій» української компанії RoverTech.

Звичайно, швидко удосконалюється й система цифровізації – нове програмне забезпечення, новітні технологічні платформи. Ми зараз є центром та ініціатором створення єдиної кросплатформної системи управління протимінною діяльністю, що включатиме операційне управління розмінуванням, інтеграцію з Prozorro, публічний і закритий доступ до даних про забруднення територій, моніторинг, звітність, управління ресурсами та дашборди.

- Тож підсумуйте наостанок, якими бачите цьогорічні завдання Центру та інших зацікавлених інституцій в галузі гуманітарного розмінування? І які так би мовити «глобальні» цілі?

- Звичайно, найважливіше для нас – максимальне очищення українських земель. Для цього хочемо нарощувати спроможність Центру щодо сертифікації, контролю якості виконання робіт. Розумієте, попри всі наші здобутки, Україна є надзвичайно забюрократизованою державою, і отримати якийсь дозвіл, змінити програму, одержати документи іноді буває досить складно. До прикладу, зараз 13 міністерств залучені до протимінної діяльності. Думаю, варто було б структуризувати вертикаль гуманітарного розмінування. Є певні рекомендації від міжнародних партнерів (знаю про дослідження Інституту Тоні Блера, які представлені і уряду, і Президентові України). Там є поради, як це краще зробити. Тож загалом сподіваємося на розширення повноважень Центру в частині реалізації державної політики в галузі гуманітарного розмінування.

А поміж «тактичних» завдань – продовження виконання програми компенсації за розмінування агроземель і максимальне та ефективне використання наданого для неї ресурсу, розширення дії програми на ліси і на землі ОТГ, розробка та впровадження цифрових інструментів управління і координації сектором протимінної діяльності, інноваційна підтримка вітчизняного виробника, максимально можливе залучення коштів у гуманітарне розмінування.

Владислав Обух, Київ

Фото Геннадія Мінченка