На третьому році повномасштабного вторгнення ринок продажу арештованого та конфіскованого майна демонструє суттєвий приріст, стверджують його учасники. Відновленню сприяли кілька факторів. По-перше, активізація юридичних процесів щодо боржників (клієнтів банків, санкційних осіб). По-друге, зростання підприємницької активності (покупців такого майна стає дедалі більше). І, по-третє, підвищення конкуренції серед самих платформ, які реалізують таке майно на умовах відкритих електронних аукціонів, та певний перерозподіл сфер між ключовими гравцями.

Одна з таких платформ – державне підприємство СЕТАМ Міністерства юстиції України – майже десять років займається реалізацією майна у межах політики примусового виконання судових рішень. Маючи в своєму арсеналі також широкий спектр послуг і для добровільного продажу. Цього року підприємство очолив його багаторічний співробітник, у минулому державний виконавець Роман Осадчук. Укрінформ запитав нового гендиректора СЕТАМ про результати роботи підприємства під час війни та вплив на них змін у ринковому «ландшафті».

- Нещодавно ви розповіли про реалізацію майна за минулий рік на понад 5,1 млрд грн із вказівкою про те, що додатково зароблено для продавців 211 млн грн. Про що свідчать ці показники? Кілька сотень мільйонів додаткової вигоди за торгів у пʼять мільярдів – це хороший показник чи могло бути й краще?

- Нагадаю, що ДП «СЕТАМ» створило Міністерство юстиції України для сприяння реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень. В його основі – система електронних торгів, яка надає можливість судовим виконавцям в умовах максимально відкритого аукціону примусово виконати рішення суду. Також займаємося напрямом добровільного продажу майна фізичних і юридичних осіб, які до нас звертаються. Наше підприємство на сьогодні є найбільшим зберігачем арештованого майна та банківських застав, які вилучаються банками для погашення невиплачених кредитів. Наші філії, а також склади та стоянки під охороною присутні в кожному регіоні України, окрім тимчасово окупованих територій.

Справді, у 2024 році ми реалізували майна на 5,1 млрд грн. При тому, що у 2023 році загальний обсяг реалізації становив лише 1,9 млрд грн. Тобто маємо приріст більш ніж у 2,5 раза. У цьому великою мірою завдячуємо ключовим лотам. Наприклад, наприкінці 2024 року ми продали великий лот – право вимоги за кредитним портфелем ПриватБанку на суму 2 млрд грн. Саме цей лот забезпечив половину наших минулорічних обсягів торгів.

Що ж стосується додаткових 211 млн грн для замовників (переважно це органи державної виконавчої служби, приватні виконавці та банки), то це сума, яку вдалося заробити для наших продавців завдяки конкуренції та підвищенню стартової ціни лотів. Чи могли показники бути кращими? Можливо. Але під час війни вважаємо такі цифри хорошим досягненням. Враховуючи, що 80% чистого прибутку ми віддаємо державі у вигляді дивідендів та сплачуємо солідні суми податків, то нам є чим пишатися. Зокрема, у 2024 році підприємство сплатило 58 млн грн. податків. Наразі часткова звітність щодо прибутку за неповний рік опублікована на нашому сайті й містить багато фінансових показників. Повна інформація про прибутки за минулий рік буде опублікована після звітного періоду. 

А взагалі приріст торгів за останній рік – це і є свідчення довіри до нашої системи, в якій сьогодні налічується більш ніж 103 тисячі учасників, серед яких – значна частка постійних користувачів. Й ознака пожвавлення економіки, адже бізнес рухається, будує плани, вкладає кошти,  зважаючи на перспективу.

- Яка конкуренція в середньому на торгах?

- Це близько трьох зареєстрованих учасників на кожен лот, до 50 учасників – у змаганнях за автомобілі, де підвищення ціни може становити до 1000% і більше. Значно вище від  стартових цін зазвичай торгується також побутова техніка. Але все залежить від якості лота. Те, що у нас діє розгалужена система складських приміщень та автостоянок, забезпечує зберігання та належний технічний стан майна. До того ж ми надаємо право потенційним покупцям перед участю в аукціоні ознайомитися з майном – приїхати на склад чи стоянку й оглянути лот. З можливістю залучити також зовнішнього фахівця чи експерта, який розуміється на тому чи іншому виді майна. Усе це створює умови для підвищення попиту на лоти.

- Який сегмент ваших послуг нині найбільш популярний та прибутковий? Наскільки активно користуються вашими послугами фізичні особи?

- Очевидно, що найбільш популярними є транспортні засоби та побутова техніка. А от найбільш прибуткова, звісно, нерухомість. У 2024 році це майже 750 лотів на 1,9 млрд грн проданого нерухомого майна. У категорії транспортних засобів реалізувалося майже 1,2 тис. лотів, продаж яких приніс 289 млн грн. Електроніки продавалося майже 1,5 тис. лотів на суму 2,3 млн грн. І іншого майна – права вимоги за кредитами тощо, загалом було продано на 2,8 млрд грн. Щодо арештованого майна наша винагорода становить 5% від суми продажу. Тож чим більше лотів та конкуренція за них, тим більше ми можемо заробити для держави та підприємства.

- Як вплинула війна на обсяги торгів, а також на якість активів, що виставляються на торги?

- Від початку повномасштабного вторгнення Росії ми були змушені повністю призупинити проведення електронних торгів на всій території України. І поступово відновили роботу, починаючи зі західних та центральних регіонів, уже на третій місяць проведення бойових дій. І, звісно, повномасштабна війна суттєво змінила роботу приватних виконавців та виконавчої служби, які, нагадаю, є нашими основними замовниками.

Якщо до війни органи державної виконавчої служби разом з приватними виконавцями, наприклад, передали на реалізацію у 2021 році понад 40 тис. заявок на реалізацію майна, то, за підсумками 2022 року, було лише трохи більш як 13 тис. таких заявок. Також вплинули певні законодавчі зміни, які вносилися на період воєнного часу. Законодавець запровадив мораторій у закон України про іпотеку, тобто заборону на реалізацію предмета іпотеки, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами.

Але ми стоїмо і будуємо нові плани.

На сьогодні десять наших співробітників служать у ЗСУ. А ще СЕТАМ від початку війни ініціювало передавання близько 240 транспортних засобів для наших Збройних сил. Це переважно митний конфіскат, а також транспортні засоби банків, які зберігалися в нас і, за спільним рішенням з фінустановами, були передані для ЗСУ. Крім того, передали на потреби ЗСУ з Мін’юстом та виконавчою службою більш ніж тисячу найменувань іншого майна:  квадрокоптери, тепловізори, телефони, ноутбуки, планшети. 

Як тільки до нас надходить конфісковане майно, що може так чи інакше бути корисним Силам оборони, ми намагаємося через наші філії, сайт та соцмережі поширювати цю інформацію.

- Як працюєте з майном із деокупованих територій?

- На сьогодні маємо лише одне місто, де можемо працювати з таким майном, – деокупований Херсон. У нас там ще з довоєнних часів є автостоянка зі системою відеонагляду 24/7, тож ми бачили в реальному часі, як заходили, а потім тікали окупанти. Варвари намагалися розграбувати стоянку та авто, які потім з допомогою правоохоронців ми частково знаходили в Херсоні та поблизу міста. Кілька транспортних засобів досі в розшуку.

У прифронтових регіонах, як не дивно, маємо досить жваву торгівлю. Сьогодні прекрасні лоти з нерухомості маємо, наприклад, у Запоріжжі. І є потенційні покупці, які не припиняють брати участь у торгах. Наприклад, нещодавно продали прекрасне кафе в цьому місті. Люди, попри всю небезпеку, готові інвестувати в нерухомість. Хоча здебільшого потенційні покупці тут вичікують.

- Розкажіть докладніше про топлоти воєнного часу за вартістю майна, вирученими сумами, рівнем конкуренції тощо.

- З найбільшою ціновою пропозицією була історична будівля готелю у Львові на площі Міцкевича, яку продали за 420 млн грн. (У ньому, кажуть, зупинялася Леся Українка). Далі серед визначних лотів – складський майновий комплекс у Київській області, у с. Крюківщині (понад 200 млн грн), та будівля Центру сімейного дозвілля в Оболонському районі Києва – 160,8 млн грн. Учасники купують за таку ціну й цілком задоволені вигідною покупкою, тому що все чесно та відкрито. Наші торги доступні для всіх охочих. Навіть для іноземців. Однак до них за законодавством є вимога – реєстрація в Україні юридичної особи, яка й купує майно, а також відсутність звʼязку з країною-агресоркою. Хоча маємо ідеї, як розширити можливості для участі іноземних покупців, але деталей поки що не розповідатиму.

- А як перевіряєте іноземного покупця, чи повʼязаний із Російською Федерацією? І чи були випадки, коли перевірка вивляла приналежність покупця до країни-агресорки і ви не допускали його до торгів, особливо коли йшлося про найбільш привабливі лоти?

- Згідно з порядком реалізації арештованого майна, не передбачено повноваження СЕТАМ як організатора електронних торгів перевіряти потенційних покупців щодо їх іноземного походження чи зв’язку з країною-агресоркою. Зокрема, у нас немає повноважень перевіряти покупців у державних реєстрах.

Перевірка продавців, зокрема, здійснюється на етапі попереднього посвідчення правочинів нотаріусами.

- Які торги були найбільш провальні й чому? Зокрема, що відбувається довкола продажу відомого дніпровського ТРЦ «Приозерний»? Його правовласник ПриватБанк минулого літа виставляв майновий комплекс за 430 млн грн. Судячи з даних вашої системи, торги кілька разів не відбулися, тепер лот виставляється за новою, мало не вдвічі зменшеною, ціною. На ваш погляд, чому немає охочих?

- Ми не можемо назвати ті чи інші аукціони провальними, оскільки на кожен лот є свій покупець, і його продаж залежить від багатьох факторів. Зокрема, формування ціни, попиту на ринку на актив тощо. Щодо арештованого майна, то за цими лотами є процедура уцінки, згідно з якою, якщо лот не продали на перших торгах, його перевиставляють за нижчою стартовою ціною на другий і ще нижчою на третій аукціони.

Щодо продажу ТРЦ «Приозерний», то на сьогодні його знову перевиставив продавець (лот №567958), який сам визначає стартову ціну.

Попит на цей актив залежить від зацікавленості ринку в такому об’єкті. Від себе, як завжди, зробимо все, щоб забезпечити доступ всіх охочих та відкриті торги. 

- Як складається конкуренція на вашому ринку продажу арештованого та конфіскованого майна, адже сьогодні на ньому працюють уже кілька майданчиків? 

- Дійсно, ринковий ландшафт для нас останніми роками суттєво змінився, і конкуренція значно посилилась. З принципового – за рішенням Кабміну арештоване майно, яке передається АРМА для управління та реалізації на відкритих торгах, сьогодні продається не через нас – ДП СЕТАМ (Мін’юст), а через АТ «Прозорро.Продажі» (Мінекономіки). Наше ж підприємство, як і раніше, організовує торги арештованим майном, що реалізується в рамках виконавчих проваджень чи добровільного продажу. Іншими словами, ми передусім обслуговуємо потреби виконавців щодо примусового стягнення, а також реалізуємо майно банків та інших продавців.

Договір з АРМА щодо співпраці в проведенні електронних аукціонів було припинено ще наприкінці 2022 року. Протягом 2023-го завершувалися торги, які передавалися нам ще на підставі старого договору.

- Тобто частину ринку у вас забрали?

- По суті, так. Але в цьому є свій позитив. Ми тепер не конкуруємо з «Прозорро.Продажі» за активи, якими опікується АРМА, і, відповідно, не маємо скандальних ситуацій та усіляких «корупціогенних» інсинуацій довкола продажу цих активів. Це, звісно, зменшило наші обсяги реалізації. Але оскільки ми використовуємо значно ширший функціонал, ніж інші платформи, та надаємо загалом більше послуг: ознайомлення з майном, його надійне зберігання, забезпечуємо більшу гнучкість в організації аукціонів (формати торгів: голландський, англійський аукціони або інші) тощо, а також маємо розгалужену систему місцевих філій, усе це дає можливість виконувати своє основне завдання та досягати значних фінансових показників.

- Як дієте в разі неуспішних аукціонів? Що відбувається із лотом, якщо він довго не продається?

- Ефективність продажу здебільшого залежить від формування стартової ціни, яка й визначає рівень попиту. А це, відповідно, впливає на конкуренцію та результативність того чи іншого аукціону. Так, бувають випадки, коли аукціон не відбувається через те, що ніхто не зацікавився лотом. Але ми на це вплинути не можемо. 

Непродане рухоме майно певний час залишається у нас на зберіганні. Державний виконавець зобов'язаний перед закінченням виконавчого провадження зняти всі заборони та обмеження на таке майно й зобов'язати повернути його боржнику. Інакше воно формує баласт, через який ми маємо додаткові витрати на зберігання.

З війною таких випадків побільшало, якщо боржник протягом семи робочих днів не забирає майно, ми маємо право ініціювати через суд стягнення з боржника наших витрат.

Конфісковане ж арештоване майно, яке не було реалізоване за три етапи торгів (з уцінкою на кожному етапі), передається на розгляд спеціальної комісії, до якої входять представники Державної виконавчої служби, Податкової служби, митниці, та пропонується до безоплатної передачі. Список цих лотів протягом місяця є у відкритому доступі на сайті у розділі «Безоплатна передача». Всі суб'єкти, що мають право на отримання цього майна, зокрема військові формування, дитячі будинки та дитячі будинки сімейного типу, крім фізосіб, можуть ознайомитися з переліком та звернутися до комісії зі заявою на безоплатне отримання бажаного майна. Комісія розглядає заявки та, у разі її затвердження, інформує наше підприємство про необхідність організації передачі цього майна.

- Скільки тепер арештованого майна є у вас на зберіганні?

- На сьогодні в цілому по країні в нас зберігається близько 1000 автомобілів. На складах перебуває понад 2600 найменувань іншого рухомого майна. Автостоянки є під нашим цілодобовим централізованим відеонаглядом. Склади ж охороняє Державна служба охорони.

- Розкажіть про найбільш екзотичні лоти, які ви продавали за час війни. Усілякі дрібниці, живі тварини, антикваріат тощо. Як все це потрапляє на аукціон?

- Найбільш дивні лоти до нас потрапляють з майна, конфіскованого за рішенням суду. Митники часом вилучають у порушників напрочуд цікаві речі. Наприклад, нещодавно була іграшка з відомої гри Death Stranding. Як не дивно, на неї знайшлися покупці. Її було продано за майже 6 тис. грн. Ще ми продавали антикварний багнет від німецької рушниці зразка 1935 року. Продавались навіть новенька колода карт для ворожіння, нові зубні імпланти, рибальські спінінги. Усього й не згадаєш…

- А живих тварин часом митники не конфісковували?

- Що стосується продажу живих тварин, то ще у 2020 році було ухвалено постанову КМУ, якою уряд урегулював реалізацію тварин, конфіскованих у господарів за рішенням суду.

Кабмін передбачив відмову від торгів та обовʼязок передавати «живі лоти» у відповідні притулки. Чесно кажучи, це полегшило нам життя. 

Але загалом із цими екзотичними, як ви кажете, лотами інколи трапляється морока. Нещодавно ми продавали дуже дивний лот – кілька пар звичайних чоловічих нових шкарпеток. І, уявіть собі, його купили. Але скільки ж хейту ми отримали. В рамках законного механізму їх було передано як конфіскат на СЕТАМ. Це було виконання рішення суду.  

Відтепер за моїм розпорядженням у назві таких лотів додається текст «Конфіскат за рішенням суду», якщо йдеться про продаж конфіскату за рішенням суду, для розуміння учасників торгів, медіа та відвідувачів сайту, чому такі лоти продаються у нас на аукціоні.

- У 2022 році було ухвалено новий порядок реалізації ювелірних та дорогоцінних металів. Наскільки успішно працює цей напрям?

- Так, було ухвалено новий Порядок реалізації ювелірних та інших побутових виробів із дорогоцінних металів під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до цього порядку ми вже реалізували ювелірних виробів із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, де стягувачами є банки (ПУМБ та Укрексімбанк), 33 лоти на понад 12,8 млн грн. Це каблучки з діамантами, сережки, підвіски, монети, персні, браслети та інші ювелірні вироби.

Ювелірні вироби продаються як оптом, так і в роздріб.

- Послуга «Шлюб за добу», яку Мін’юст запроваджував на вашій платформі ще до війни, актуальна? 

- Ця послуга тепер через СЕТАМ не надається, оскільки її краще реалізували в додатку «Дія». Життя – динамічне, й цифрові технології не стоять на місці. Хоча спочатку, попри певне упередження, ця послуга була у нас досить популярна. Особливо в столиці та центральному регіоні.

- Землею торгуєте?

- Тільки в рамках добровільного продажу. Це земельні ділянки, які виставили на продаж юрособи, фізособи та банки. За минулий рік було 18 успішних земельних аукціонів на понад 86 млн грн. 

- У Мін’юсті стверджують, що готуються нові нормативні та цифрові інструменти, які дадуть змогу цього року збільшити кількість фактично виконаних судових рішень. Ви також натякали, що на СЕТАМ чекають важливі зміни. Про що йдеться?

- Є ряд пропозицій щодо внесення змін у порядок реалізації арештованого майна, щоб наблизити процес до європейських законодавчих норм. Але потрібно спочатку навести лад у внутрішній роботі, потім переходити до нових проєктів. А щодо цифровізації в нас також є ідеї та технічні доповнення, які, розраховуємо, полегшать користування платформою.

- Поясніть свої слова про те, що аукціони мають бути більш адаптованими до потреб покупців та продавців. Якої саме адаптації потребує система, у чому вона полягатиме?

- Насамперед це налагодження більш тісної та продуктивної комунікації між покупцями та продавцями, розв’язання проблем правильного формування заявок на торги та підготовки пакетів документів до заявки. Наприклад, з Асоціацією приватних виконавців ми  вирішили надати виконавцям, які формують заявки на торги, прямий доступ до конкретних працівників з боку СЕТАМ. Для того щоб обидві сторони мали можливість оперативно вирішувати організаційні питання щодо торгів. Відтепер час на формування та публікацію заявок значно скоротився, й помилок стало набагато менше. А отже, користуватися системою стало простіше.

- Як вплинула на роботу ДП та можливість покупців оформляти угоди ворожа кібератака на державні реєстри України, що сталася 19 грудня 2024 року? Яких втрат зазнала ваша система?

- Дійсно, ця кібератака, що була спрямована на реєстри Міністерства юстиції, зачепила й Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП), з якою працюють наші основні замовники – виконавці. Протягом майже місяця реєстри були недоступними, і, відповідно, органи ДВС та приватні виконавці були обмежені в можливості передачі повного пакету документів для реалізації майна. Унаслідок кібератаки 250 тисяч виконавчих проваджень лежали готові до реєстрації, за інформацію профільного заступника Мін’юсту, але були заблоковані. Звісно, це знизило й наші обороти. До нашого підприємства було передано значно менше лотів (315 заявок), ніж, наприклад, за цей же період у минулому і позаминулому роках (541 заявка), що чітко ми побачили за статистикою. Покупці майна також дещо постраждали під час блокування реєстрів, оскільки не могли оформити право власності на покупку, якщо це йшлося про нерухомість, і змушені були чекати поновлення роботи реєстрів Мін'юсту. Але з відновленням доступу до реєстрів система запрацювала повною мірою.

Оксана Поліщук, Київ

Фото: Євген Котенко