Данило Гетманцев, голова фінансового комітету ВР
Можливості впливу детінізації на бюджетні надходження - ₴500 млрд на рік
11.07.2024 11:00

У Кабінеті міністрів, парламенті та в експертному середовищі обговорюють варіанти залучення до бюджету додаткових сотень мільярдів гривень, яких цьогоріч не вистачає країні, щоб захищатися від ворога, забезпечувати соціальні виплати та розвивати національну економіку. Поміж імовірних кроків підвищення основних податків та поліпшення податкового адміністрування через продовження економічної детінізації. Дехто каже і про можливість грошової емісії, але такий крок, вочевидь, небезпечний, 2022 року ми таке проходили…

Думками із цього приводу, а також поглядами на реформування деяких державних інституцій, в інтерв’ю Укрінформу поділився голова Комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ: ЯКИМИ БУДУТЬ ОНОВЛЕНІ БЕБ І МИТНИЦЯ

- Минулого тижня Україна завдяки успішному 4-му перегляду чинної програми фінансування отримала черговий транш$2,2 млрд від Міжнародного валютного фонду. Але ж перегляд – це не тільки про надання грошей, а й про оцінку вже втілених реформ та про нові зобов’язання, які ми на себе взяли. Які з уже виконаних завдань вважаєте ключовими та що найважливіше з-поміж того, що нам належить виконати для отримання наступних траншів?

Після оновлення БЕБ треба «дати по руках» іншим органам, які зараз розслідують економічні злочини

- Нагадаю, що в межах нинішньої програми співпраці з Фондом, яка розрахована до 2027 року, ми маємо 37 структурних маяків, лише 14 з яких наразі не виконано. Причому, два з них – це наші нові зобов’язання, що стосуються реформування Митниці та змін до законодавства (Кримінально-процесуального кодексу) про САП.

Наступний транш від МВФ очікуємо у вересні, це $1,1 млрд. Впевнено дивимося на перспективи його отримання, бо насправді для успішного перегляду залишилося виконати не так багато внесених до Меморандуму зобов’язань.

Ідеться про закон з реформування БЕБ, який вже ухвалено й оприлюднено. Тобто, цього структурного маяка Україна вже досягла. Мова також про просування до досягнення ще одного постійного маяка – в частині капіталізації державних банків.

- Процес ухвалення законодавства про БЕБ, пам’ятаємо, був непростим. Та головне, як-то кажуть, результат. Маємо шанс на реальне оновлення цієї відносно молодої інституції?

- Якраз реформування БЕБ – дуже яскравий приклад того, що таке структурний маяк і чому його виконання – в наших інтересах. Ефективне, прозоре Бюро економічної безпеки – це те, що потрібно країні. Нам дуже потрібен єдиний правоохоронний орган в галузі економіки. Без дублювання функцій розслідування економічних злочинів іншими інституціями – СБУ, Нацполом та навіть ДБР. Це реформа, яку ми обіцяли бізнесу ще 2019 року і яка з першої спроби, на жаль, не вдалася. Але ми, безперечно, доведемо справу до кінця. Бо це потрібно і бізнесу, і суспільству, і державі, без цього побороти економічну «тінь» нам не вдасться.

Бюро стане єдиним органом, який розслідуватиме економічні злочини, воно матиме довіру «білого» законослухняного бізнесу й викликатиме острах тих, хто звик обходити закон. Свого часу колишній податковий міліціонер першим очолив цей орган. То була помилка, яка завадила реформі, звівши її до елементарної зміни вивісок. Влада визнала цю помилку і оновила законодавство, передбачивши додаткові запобіжники від її повторення.

- Якою буде доля інших структур, котрі зараз так активно «борються» з економічними злочинами? Цими днями був на одній з дискусій, організованих Київським міжнародним економічним форумом, учасники якої якраз і говорили, що після кількамісячного затишшя, коли ніхто не приходив до підприємців з обшуками й «висмоктаними із пальця» перевірками, тиск у такий спосіб на бізнес знову повернувся.

- Погоджуюся, що ситуація абсолютно незадовільна. «Боротьбою» (в лапках) з економічними злочинами займається купа державних структур. І дуже складно буває з’ясувати, чи вони справді перешкоджають злочинам, чи (деякі з них) беруть в них участь. Розслідуваннями займаються СБУ, Національна поліція, ДБР… Здавалося б, де Державне бюро розслідувань, а де економічні злочини? Де ДБР, а де гральний бізнес чи спиртзаводи? Ця інституція має розслідувати злочини й правопорушення посадових осіб. Але ні. Правоохоронці наввипередки біжать з обшуками до бізнесу, ніби там «медом помазано». І це неприпустимо. Я повністю підтримую в цьому бізнес і неодноразово вживав заходів, щоб це припинити.

Але системно зупинити таку практику допоможе лише оновлений БЕБ – як незалежна і сильна інституція з виключними повноваженнями та функціями. Дотепер же через неспроможність Бюро сконцентрувати в одних руках усі розслідування економічних злочинів, «суміжники» мали певні підстави для того, щоб діяти. Часто – на власний розсуд і з власним інтересом.

Щойно побачимо, що Бюро економічної безпеки перетворюється на сильну структуру, спроможну виконати відповідні завдання, практика «семи няньок» чи наглядачів над бізнесом повинна припинитися, кожен правоохоронний орган має, що робити в межах власних повноважень, за своїми напрямами.

БЕБ, до речі, вже робив певні кроки в потрібному напрямі ще до ухвалення нового закону. Мені дуже імпонує, приміром, їхня позиція щодо нелегального тютюну. Вони справді припинили масове незаконне виготовлення тютюнових виробів в Україні.

Якщо побачимо, що Бюро відбулося й веде таку ж системну роботу за іншими напрямами, вважаю, на політичному рівні треба «дати по руках» решті органів, які беруться за розслідування економічних злочинів.

- Ще одна майбутня реформа, про яку ви згадували в контексті співробітництва України з Міжнародним валютним фондом, стосується інституційного та кадрового оновлення Митниці. Відповідне законодавство уряд і парламент доопрацьовують. Коли результат?

- Цими днями НАБУ, провело чергові обшуки в Митниці, а згодом і СБУ – в деяких її посадовців. Зверніть увагу: ні в кого ці події не викликали подиву. Навпаки – для багатьох це було очікуваним. Всі прекрасно розуміють, що реформувати відомство давно вже час. Відповідний законопроєкт повинен бути таким же, як і вже ухвалений закон про оновлення БЕБ. Що треба робити з Митницею, добре відомо. Це, поміж іншого, певні механічні дії – як-от, ротація митників, облаштування спільних пунктів пропуску, митне оформлення на інших, ніж пункт перетину митницях, недопущення втручання у митне оформлення правоохоронців, встановлення сучасних сканерів… Це те, що ми бачимо за кордоном, в розвинених країнах, і те, про необхідність впровадження чого в Україні вже тисячу разів говорили. Але під час попередніх спроб реформування чомусь так і не зробили. Чому? Вважаю, тому, що відсутній політичний карт-бланш керівництву Митниці на таку реформу. Бо особи в «підвішеному стані», у статусі в.о. (а виконувачі обов’язків голови очолюють Митницю вже майже три роки), не можуть цього зробити, якщо немає політичної підтримки.

Тому там і зберігається роками старе «болото». І глобально на Митниці ми, на жаль, нічого хорошого не бачимо. Бачимо лише деякі поодинокі приклади виконання планів, іноді помічаємо якісь точкові зрушення. Але точно поки що не йдеться про кардинальні системні зміни. Для того, щоб вони відбулися, необхідні перезавантаження керівництва, убезпечення його від політичних впливів і атестація персоналу. Власне, це те, що є в Меморандумі про співпрацю з МВФ: перехід повністю на контрактну систему й надання новому повноцінному керівникові політичного карт-бланш на втілення реформи.

- Коли це станеться?

- Маємо до жовтня ухвалити необхідний закон. Тоді до грудня буде сформовано комісію. І вже на початку наступного року Митниця отримає нового керівника. Далі, як і в БЕБ, буде 18 місяців на атестацію всього персоналу.

- Ви згадали, що, на відміну від попередніх років, Митниця останнім часом звітує про виконання планів місячних надходжень. Йдеться про реальні зміни чи просто плани й завдання стали «скромнішими»?

- Так би мовити, на механічному рівні керівництво Митниці справді робить все, аби виконати доведені до відомства завдання. Незважаючи на те, що в червні маємо недовиконання планових показників на 1%, загалом із початку року план надходжень перевиконано на 7,3%, додатково завдяки Митниці бюджет отримав 19 млрд гривень. Але насправді цього, вочевидь, недостатньо. Адже системних змін у роботі відомства не відбулося, корупційні ризики й можливості для зловживань залишаються.

ПОДАТКОВІ УСПІХИ: ЛИШЕ ДЕТІНІЗАЦІЇ ДЛЯ НАПОВНЕННЯ БЮДЖЕТУ ЗАМАЛО

- А що зараз із податковими надходженнями? Чи є тут іще резерви?

Швидко отримати необхідні країні кошти можна лише через зміни до основних податків – ПДВ та військового збору

- Неабиякий потенціал ми бачимо у продовженні детінізації національної економіки. Згідно Загалом же можливості впливу детінізації на бюджетні надходження оцінюємо у 500 мільярдів на рік, але «одним ударом» із цим впоратися складно.

Стосовно поточних результатів роботи Податкової, то вже йдеться про плюс у 53,3 млрд гривень надходжень від початку року. Якщо порівняти показники рік до року, то у 2024-ому маємо збільшення надходжень у 1,5 раза. У тому числі, надходження від ПДВ зросли на 48,8%, що значно перевищує інфляцію і, вочевидь, свідчить про те, що єдине джерело такого перевиконання – якраз зусилля з детінізації. Адже йдеться про значне збільшення цифр навіть у порівнянні з мирним 2021 роком, незважаючи на те, що обсяги економіки зі зрозумілих причин скоротилися.

Зміни помітні в обсягах надходжень від окремих галузей з традиційно високими ризиками перебування в «тіні». Наприклад, від виробництва і продажу алкоголю з початку року додатково до плану маємо 18,1% податкових надходжень. Обсяги легальної реалізації спирту етилового торік зросли на 30%. Зрозуміло, що люди не почали пити більше – ми втратили території, мільйони українців виїхали чи наразі залишаються на тимчасово окупованих ворогом територіях… Але обсяги офіційних продажів спирту зросли. Причина – саме детінізація галузі.

І це підтверджують інші цифри. Наприклад, податкова ефективність з ПДВ по лікеро-горілчаних підприємствах зросла з 4,5% у 2021 році до 6,16% зараз, у 2024-ому. Скажімо, в Глобал Спірітс Груп (бренд «Хортиця») податкове навантаження збільшилося з 5,3% до 7,84%, в ЛВН лімітед («Немирів») – з 4,7% до 8,5%, на заводі «Гетьман» – з 0% майже до 14%. І це – показник того, що галузь виходить з «тіні».

Інший приклад – ювелірні вироби. Загальне податкове навантаження на галузь зросло в 2,2 раза рік до року.

Якщо говорити про пальне, то податкове навантаження у 1-му кварталі становило 2 гривні на літр, тоді як у 2022-ому було на рівні 1,12, а в 2023-ому – 1,8 гривень. Тобто, обсяг податків, які сплачуються з кожного літра, постійно зростає, що ми бачимо в розрізі фактично кожної великої автозаправної мережі. Чи той же тютюн: попри те, що стан справ на ринку все ще не такий, як має бути в цивілізованій державі, із колишніх 23% цьогоріч «тінь» зменшилася до 18%. І БЕБ, як я вже казав, схоже, взялося за цю галузь по-серйозному.

- А що з продажами електронної техніки? Бачив статистику, згідно з якою торік в Україні офіційно продали 240 тисяч iPhone, а нові користувачі зареєстрували в сервісах Apple майже мільйон пристроїв. Звідки різниця?

- Зараз ретельно відпрацьовуємо цей ринок. Ринок електроніки є одним з найскладніших і потужних за своїм фіскальним потенціалом. Зміни, на жаль, все ще повільні, хоча певний результат уже є. Наприклад, можемо говорити, що податкові платежі за п’ять місяців цього року порівняно з минулорічними показниками зросли на один мільярд гривень, а податкове навантаження, податкова ефективність ПДВ – збільшилися з 1,35 до 1,59%.

Зрозуміло, цього недостатньо. На жаль, галузь характеризується тим, що величезний обсяг продукції перебуває в «тіні», продукцію імпортують незаконно. Також є великі багаті мережі і магазини, які продають електроніку через ФОПи, мінімізуючи податки. Податкова зараз активно бореться з такими схемами. Хочу звернутися до власників мереж з чітким меседжем: працювати, як раніше, ми не дозволимо. Всі працюватимуть або «в білу», або ж ніяк. Вже маємо 1,7 млрд гривень донарахувань по галузі внаслідок проведення контрольно-перевірочних заходів. І далі, як-то кажуть, буде… До речі, вдячний таким великим мережам: Комфі, Фокстрот, Алло, які почули державу і зупинили незаконні практики.

- Але ж незважаючи на певні зрушення і на ринках підакцизних товарів, і в оподаткуванні інших галузей, попри перевиконання планів податкових надходжень, вже зрозуміло, що цих грошей державі, яка воює (навіть з урахуванням міжнародної фінансової допомоги), не вистачить. Урядовці думають, як розв’язати проблему. Де вихід? Йдеться лише про підвищення податків чи й про потенційне увімкнення грошового друкарського верстата?

- Пройдімося по тих варіантах, які є «на столі». Перше джерело – це згадана детінізація. Вона відбувається, але її нинішніх темпів, вочевидь, недостатньо, щоб покрити дефіцит у 200 млрд гривень, який дуже скромно, як на мене, визначив міністр фінансів. За моїми підрахунками, йдеться про суму у понад два рази більшу.

Ще одне джерело – збільшення запозичень на внутрішньому ринку за рахунок ОВДП. Але цей ресурс обмежений, потенціал таких запозичень майже вичерпано. Інший варіант – примусова конвертація залишків коштів місцевих бюджетів в облігації, це десь 150 млрд гривень, але вважаю це дуже поганим рішенням. «Надпоганий» шлях для пошуку ресурсу – це прискорена девальвація та емісія.

Ще одне погане рішення (на жаль, «хороших» фактично не залишилося) – це підвищення податків. Ми вже затвердили, рекомендувавши до другого читання, законопроєкт про підвищення до європейського рівня податків на паливо. Потенціал поступового підвищення акцизів у 2024-ому – 2,7 млрд гривень на місяць. На розгляді в комітеті також законопроєкт про підвищення податків на тютюн.

Але це – не останні зміни. Очікуємо від Кабінету Міністрів пропозицій про те, як розв’язувати проблему тотального недофінансування. Остаточних варіантів наразі немає.

- Хоча на рівні інсайдів з’являється інформація про ймовірне збільшення військового збору до 5%, а ПДВдо 23%.

- То на рівні інсайдів чи просто чуток. Ми не маємо права обговорювати це, доки не побачимо офіційних пропозицій від уряду. Ви чули прем'єр-міністра: питання підвищення податків на рівні КМ зараз не обговорюється. Більше того, обговорюють проєкти, які пов’язані з додатковими невійськовими видатками на кшталт підготовленої Міністерством економіки програми “кешбеку” за товари, вироблені в Україні.

Мені, як людині, яка, повірте, дуже глибоко займається публічними фінансами і бачить всю картину, складно уявити, якими можуть бути джерела фінансування усіх цих проєктів. Але пропоную дати можливість Кабміну оприлюднити власне бачення наповнення бюджету. Тоді вже й коментуватимемо реалістичність запропонованих рішень.

- Але якщо гіпотетично говорити про підвищення податків як варіант?..

- Можу лише одне сказати: швидко отримати кошти у необхідних для країни обсягах можна лише через зміни до основних податків, якими є ПДВ та військовий збір. Більше варіантів немає.

Якщо говорити про емісію, то це – я вже казав, – найгірший варіант. Бо емісія – це інфляція, вона, власне, є податком на бідних. Ми практикували емісію в 2022 році на суму 400 млрд гривень, що, серед іншого, спровокувало інфляцію у 26%. Зараз фінансова ситуація в країні, безумовно, краща, ніж першого року війни. Інфляція дуже низька – 3,3%, золотовалютні резерви – на історично високих рівнях. У Меморандумі про співпрацю з Міжнародним валютним фондом можливість процедури бюджетної емісії передбачено – після консультацій між Мінфіном, НБУ та МВФ, якщо інші джерела покриття бюджетного дефіциту буде вичерпано. Але при цьому визначено і обмеження емісії – максимум 50 млрд гривень на квартал.

- Тобто, потенційноце 100 мільярдів до кінця року.

- Потенційно так. Але нам би не хотілося взагалі вмикати цей інструмент, бо він поганий, найгірший з-поміж усіх варіантів, які зараз

- Але ж, зважаючи на чутки довкола відставки уряду, можна припустити, що законопроєкт про підвищення податків подасть старий Кабмін і піде у відставку, аби відтягнути на себе увесь негатив?

- У разі відставки Кабміну – у що я особисто не вірю, вважаючи це небезпечним рішенням, – всі законопроекти, внесені цим урядом та ще не ухвалені Верховною радою, вважатимуться відкликаними. І новий Кабмін буде змушений вносити свій проєкт з варіантом податкових змін. Тому «фінт» з перекладанням негативу навряд чи можливий. Та і я переконаний, що про негатив та рейтинги у нас в команді мало хто думає, коли йдеться про необхідні країні рішення.

НОВІ ІНІЦІАТИВИ: БРОНЮВАННЯ, КРЕДИТУВАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ НОРМ

- Якраз минулого тижня відбувся звіт керівництва Національного банку України перед фінансовим комітетом парламенту. Ваші враження та висновки?

Для імплементації податкових норм ЄС Україні знадобиться не менше 5 років

- По-перше, я дуже високо оцінюю роботу команди Національного банку. Вважаю, що він блискуче відпрацював у 2022 році і зараз продовжує впевнено відповідати на ті безпрецедентні виклики, з якими країна стикається в умовах війни. Водночас поміж окремих нюансів роботи НБУ, я хотів би звернути увагу на те, що він не має працювати «у вакуумі». І основна конституційна функція регулятора – забезпечення стабільності національної валюти – не повинна реалізовуватися ним без урахування загальної економічної ситуації в країні. Бо якщо національна економіка не працюватиме, то стабільність гривні (а) буде нікому не потрібна, (б) її практично неможливо буде забезпечити. Тому, щоб не нашкодити економіці, кожен крок треба робити з урахуванням консультацій з Міністерством фінансів, Кабінетом Міністрів і з прицілом на розвиток національної економіки.

В цьому контексті найбільше запитань, які на засіданні комітету ставили голові Національного банку депутати, стосувалися кредитування. На жаль, рівень його в країні катастрофічно низький. І, зважаючи на ситуацію з обліковою ставкою НБУ та загалом з його макрофінансовою політикою, кредитування рухається винятково за рахунок державних програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «єОселя». При цьому іпотечне кредитування все ще здійснюється дуже повільно. Комерційного кредитування на прийнятних для позичальників умовах поза межами «Доступних кредитів» взагалі фактично немає. І все це дуже шкодить економіці.

Друге надважливе питання, яке ми ставимо перед Національним банком, – це пришвидшення боротьби з використанням безготівкових розрахунків для «чорних» (ми раніше називали їх «кешевими») операцій – так званих дроперів та інших схем. Повертаючись до теми торгівлі електронікою, – зайшовши на сайти великих мереж, бачимо пропозиції придбати техніку за криптовалюту, також можна обміняти звичайні гроші на крипту. Це неприпустимо. На ці та інші моменти ми і звертали увагу керівника Національного банку. За наслідками заслуховування буде рішення комітету, де міститиметься офіційна оцінка.

- Ще одне потенційне законодавче нововведення (хоча це більше за профілем економічного комітету ВР)впровадження економічного бронювання. Чи може це бути виходом з точки зору наповнення бюджету? Адже, скажімо, якщо взяти якийсь із варіантів, які розглядають, потенційно 100 тисяч заброньованихце додатково 20-30 млрд гривень на рік.

- Я не бачу у цьому рішенні потенціалу для розв’язання проблеми наповнення державного бюджету. Це – більше про підтримку бізнесу. Але з іншого боку – це ще і про певну соціальну несправедливість, про цілу низку дискримінацій – за місцем проживання, за професією, навіть за віком. І головне – це дискримінація тих бійців, котрі зараз перебувають на фронті, бо це рішення не дає відповіді на запитання, що робити із тими, хто понад два роки безперервно захищає країну.

Словом, я переконаний, що з-поміж багатьох дуже складних рішень, які ми ухвалювали з 2019 року, це рішення є одним із найважчих. Тож не маю однозначної відповіді: робити це чи не робити, бо у кожної зі сторін – свої переконливі аргументи, своя «правда».

- А якщо говорити про профільні питання вашого комітету, які найважливіші законопроєкти зараз на порядку денному?

- Поміж перших завдань, безперечно, спадає на думку якнайшвидша імплементація Митного кодексу Євросоюзу. Мова про законопроєкт №10411 – великий документ, що впроваджує європейські митні норми в законодавство України. Також готується до другого читання законопроєкт «Про Національну установу розвитку» , аналог німецького KfW. Йдеться про установу, яка повинна фінансово підтримати вітчизняний бізнес. Обговорюються й деякі інші ініціативи – як-от, внесення змін до законодавства щодо покращення фінансового моніторингу в галузі платіжних послуг, розмитнення в Дії (2-ге читання). Також на розгляді в комітеті законопроєкт про електронний аудит , який Верховна рада має ухвалити до кінця року.

Це те, що справді важливе. І, звісно ж, чекаємо на урядові ініціативи для подолання бюджетного дефіциту.

Багато середньострокових та довгострокових завдань маємо в межах підготовки України до вступу в ЄС, переговори про що розпочалися наприкінці червня. Нам, поміж іншого, належить привести українську систему оподаткування у відповідність до системи оподаткування ЄС. А там, фактично, скільки податків – стільки і напрямів. Це велика робота та складні рішення. Думаю, для цього Україні знадобиться не менше 5 років.

Владислав Обух, Київ

Фото – Євген Котенко

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-