Міжнародна фінансова корпорація (IFC) відновлює роботу свого офісу в Києві після перерви, викликаної повномасштабним вторгненням Росії, не чекаючи при цьому завершення війни. Безсумнівно, це потужний сигнал підтримки для народу України, вітчизняної та світової бізнес-спільноти, що й засвідчив своїм візитом до Києва віцепрезидент IFC у Європі, Латинській Америці та країнах Карибського басейну Альфонсо Гарсія Мора. В інтерв’ю Укрінформу він розповів про програми підтримки приватного бізнесу під час повномасштабної війни, підготовку відновлення України та роль державно-приватного партнерства у фінансуванні інфраструктури й соціальних проєктів.

ПРО ПРИЧИНИ ПОВЕРНЕННЯ

- Яка основна мета вашого візиту в Україну? Яку діяльність здійснює нині IFC в Україні?

- Я схвильований і дуже радий бути тут. Я намагався приїхати кілька місяців тому, але не зміг, а цього разу дуже хотів зустрітися і поговорити з представниками української влади про нашу підтримку країни, наші спільні досягнення. А також особисто познайомитися з компаніями, в які ми інвестуємо, та з тими, які ми збираємося підтримати у майбутньому.

- IFC відновлює свій офіс у Києві. Що це означає для України?

- Так, ми знову відкрили офіс у Києві, й це чудово. Звісно, ми не припиняли працювати з українськими проєктами, коли офіс був закритий, але зараз ми хочемо збільшити фізичну присутність в Україні. Дати сигнал, що ми тут, з вами, що наша команда працює з українцями пліч-о-пліч. Ми забезпечимо роботою більше працівників нашого офісу тут, тому що дійсно віримо – відновлення України матиме вирішальне значення не лише для українців, а й для решти світу.

- Тобто, у вас є реальні підстави для оптимізму?

- Ми оптимістично налаштовані. Я не знаю, коли російське вторгнення в Україну завершиться, але думаю, що ми можемо багато чого зробити, навіть якщо криза затягнеться. 24 лютого минулого року ми не думали, що вона триватиме так довго. Саме тому ми вирішили відкрити офіс, не чекаючи закінчення вторгнення. Зараз потрібно дати сигнал українському народу та бізнесу, що ми тут і що ми продовжуємо працювати, аби допомогти країні.

ПРО ПРІОРИТЕТИ В РОБОТІ

- Чи фінансуєте ви український приватний сектор під час повномасштабної війни та в якому обсязі?

- Так, з початку повномасштабного вторгнення Росії IFC вже інвестувала в Україні близько $400 млн у компанії приватного сектору, пов'язані з фінансовою сферою, агробізнесом, ІТ та технологіями. Це сектори економіки, які ми вважаємо критично важливими для країни та які, на нашу думку, відіграватимуть велику роль у її відновленні. У нас є велика кількість потенційних проєктів, в які ми можемо інвестувати, підтримуючи бізнес в Україні.

- Нещодавно Росія вийшла з зернової угоди. Чи вплине це на діяльність IFC в Україні?

- Звичайно, важливо відстежувати перебіг подій, але я думаю, що ми повинні бути стійкими та підтримувати Україну в цій непростій ситуації, навіть якщо вона буде ускладнюватися.

Те, що відбувається сьогодні, дуже прикро, але я думаю, що є способи продовжувати підтримувати Україну, і я певен, що має бути рішення для відновлення експорту зерна. Я завжди кажу, що йдеться не лише про жахливу ситуацію, з якою ми стикаємося в Україні, але й про руйнівний вплив російського вторгнення на країни з низьким рівнем доходу в усьому світі, які не отримають пшениці, необхідної їм для виживання.

- Які пріоритети IFC в Україні? Чи щось змінилося в процесі отримання вашого фінансування під час війни?

- У нас зараз є кілька пріоритетів: перший – «увімкнути світло» і переконатися, що компанії й приватний сектор є стійкими та продовжують свою діяльність всупереч вторгненню Росії в Україну. Другий – розробка стратегії, як краще відбудувати та реконструювати, щоб створити сильну країну та економіку. Для цього IFC затвердила програму на 2 мільярди доларів, які ми інвестуємо в Україну. Це програма, де один мільярд – наш власний капітал, а іще один мільярд – фінансування від міжнародних донорів, які підтримують нас у відбудові України.

ПРО КОШТИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ

- Це суттєва допомога Україні, але грошей потрібно значно більше…

- Так, потрібно більше. Я амбітна людина і сподіваюсь, що 2 мільярди доларів – це лише початок. За оцінками Світового банку, Україні необхідно $411 млрд для відновлення. Звичайно, частина цих коштів буде покрита державою, урядом, але частина має надійти через інвестиції з приватного сектору.

Дуже важливо, щоб ми визначили можливості, які допоможуть вашому приватному сектору створювати комерційно привабливі проєкти, аби залучити фінансування. Наприклад, цього тижня з Польщі та інших країн надійшло багато пропозицій, і я можу сказати, що зацікавленість міжнародної спільноти та приватного сектору інвестувати в Україну величезна. Такі інституції, як IFC, допомагають зацікавленим компаніям та капіталу прийти в Україну.

- Які сектори економіки є привабливими для іноземних інвесторів в Україні, окрім агробізнесу?

- Одна річ, яка є спільною для всіх секторів, – це малі та середні підприємства, що потребують негайної підтримки, не залежно від сектору.

Дійсно, агробізнес є ключовим для України, як і енергетика, тому ми повинні скористатися ситуацією і прискорити енергетичний перехід, зробити енергетичний сектор України більш відновлюваним, зеленим і стійким. Третій сектор – це ІТ. Я думаю, що Україна має величезний потенціал в ІТ, і це вже доведено. Ми інвестували в компанію Horizon Capital, яка, своєю чергою, вже фінансує інноваційні компанії в країні.

Логістика і транспорт також є важливими, тому що їх роль в Україні буде фундаментальною у відновленні країни. Тобто, це ті сектори економіки, про які ми вже думаємо та плануємо конкретні програми. Житлове будівництво – також дуже важливий сектор, який потребуватиме багато інвестицій.

Важливо, що кожен із цих секторів мультиплікує низку галузей економіки. Щоб побудувати будинок, потрібні матеріали, метал, цегла, бетон, скло – дуже багато складових, не кажучи вже про упорядкування житла. Широке коло компаній будуть надавати послуги та виробляти товари на задоволення потреб, які формує будівництво. Це стимулюватиме економіку в цілому, що дуже важливо. Тут є фундаментальний фактор – інвестиції повинні створювати робочі місця, щоб люди мали стимули повертатися до України. Потрібно забезпечити усі можливі ресурси та потенціал для відновлення. Найкращий спосіб – це мати потужний приватний сектор, що генерує такі стимули та можливості.

ПРО ТЕ, ЯК ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ІНВЕСТОРІВ

- IFC провела масштабну аналітичну роботу щодо участі приватних інвесторів у відновленні України. Які основні висновки цієї роботи і що має зробити держава для того, щоб ці інвестори прийшли в Україну?

- Це наше спільне дослідження зі Світовим банком, під час якого ми намагалися оцінити загальні обсяги фінансової потреби у відновленні країни. Потім ми вирішили проаналізувати детально окремо по секторах – скільки потрібно грошей для агробізнесу, будівництва, транспорту, енергетики. Хоч агресія продовжується, зараз у нас є чітке бачення того, що потрібно зробити в кожному секторі, щоб відновити зруйноване.

Але постає питання, як нам мобілізувати капітал? Звідки прийде фінансування? Ми обговорювали це з вашим урядом та різними установами, оскільки необхідна координація між банками та міжнародною спільнотою. Потрібно визначитися, що має фінансувати держава? Які є можливості для фінансування приватним сектором?

А також відповісти на питання, який обсяг підтримки потрібен у тому чи іншому проєкті. Чи це буде змішане фінансування, чи пільгове, оцінити ризики інвестицій. Війна – в самому розпалі, й військового страхування не існує, або воно вкрай обмежене. Тому головне питання – як структурувати інвестиції таким чином, щоб приватний сектор міг інвестувати, не беручи на себе 100% ризику. Тут можна використовувати донорське фінансування, яке допоможе приватному сектору розділити ризики.

Ось чому координація зусиль є фундаментальною в такій ситуації. Повністю робочий офіс у Києві допоможе нам ефективно координувати дії з усіма зацікавленими сторонами.

- Можливо, держава могла б допомогти інвесторам, наприклад, ухваливши відповідне законодавство? Чи має IFC координацію з урядом?

- Безумовно, є багато реформ, які потрібні, і саме на цьому ми й наголошували у липні минулого року в Лугано, на першій конференції з відбудови України. Там якраз йшла мова про ключові реформи, що розблокують потенціал вашої країни. Ми дуже тісно працюємо з українським урядом над законодавчими та регуляторними змінами, щоб створити більше конкуренції, особливо в тих секторах економіки, де присутність держави є завеликою. Потрібно відкрити їх для конкуренції, коли це має сенс.

У нас є інструменти для мобілізації приватного капіталу та досвід інших країн світу, який можна було б принести в Україну. Це та роль, яку може відіграти IFC. Ми єдина глобальна фінансова установа, яка працює з приватним сектором, у нас є офіси майже в кожній країні світу.

Я звернувся до Прем'єр-міністра та Кабінету Міністрів – використовуйте IFC як брокера, ми тут для вас. Разом ми імплементуємо найкращий досвід з будь-якого куточка світу, щоб зробити відновлення України успішним.

ПРО ТЕ, ЧИ МОЖЕ БУТИ КОРИСНИМ ПАРТНЕРСТВО З ДЕРЖАВОЮ

- А як щодо державно-приватного партнерства (ДПП)? IFC активно підтримувала цю реформу до повномасштабного вторгнення й були навіть перші успішні проєкти в портовій галузі. Чи продовжується ця робота?

- Дякую за це запитання. Державно-приватне партнерство може стати ключовим і надзвичайно корисним для України інструментом.

Це пояснюється дуже просто. Те, що державний сектор може профінансувати, нехай фінансує. Потреби ж бо величезні, як я вже казав – це понад 400 мільярдів. Навіть у міжнародних фінансових організаціях таких грошей немає, як і державного фінансування на міжнародному рівні. Отже, потрібно думати, що можна віддати на фінансування приватному сектору і як його зацікавити. Переконатися, що існує прозорий механізм для інвестування, забезпечена конкуренція та верховенство права. Тільки тоді приватний сектор щось профінансує.

У деяких секторах економіки приватний сектор не може фінансувати, тому що ризик занадто високий. У такій ситуації інвестор вимагатиме надвисокий прибуток, щоб узяти на себе ризики. Ми повинні зробити такі проєкти можливими, але як це зробити?

Тоді чому б тут не використати інструмент ДПП? Можна структурувати проєкти таким чином, щоб держава надала частину фінансування і таким чином взяла на себе певну частину ризиків. Існує багато способів взаємовигідної структуризації. Втім головне, що такі проєкти мінімізують присутність державного капіталу в економіці й мобілізують приватне фінансування.

- Які проєкти ви вважаєте найбільш перспективними для ДПП під час відновлення України?

- Існує багато різних галузей інфраструктури: порти, транспорт, дороги, залізниці, логістика та енергетика. Такі проєкти фінансуються за допомогою ДПП у всьому світі, й це те, над чим ми вже працюємо з українським урядом. Спираючись при цьому на свій досвід в інших країнах та на інших ринках.

Однак, я хотів би підкреслити, що ДПП можна використовувати не лише в галузі інфраструктури, а також і в охороні здоров'я, освіті, житлово-комунальному господарстві, у сфері поводження з відходами тощо. Україні знадобиться багато грошей на реконструкцію лікарень та шкіл, зокрема. Державні ресурси будуть обмеженими, тож ми можемо залучити для цього приватний капітал.

IFC працює над проєктами в соціальній інфраструктурі, використовуючи механізм саме державно-приватного партнерства. Це переважно успішні проєкти, оскільки люди отримують пряму вигоду, а держава, маючи обмежені фінансові можливості, залучає приватний капітал.

- Соціальні проєкти, такі як школи та лікарні, не приносять прямих прибутків, тож у таких проєктах держава повинна гарантувати інвесторам прибуток, чи не так?

- Так, проєкт має бути хоч мінімально прибутковим, щоб інвесторам було вигідно в них вкладатися. Існують різні моделі монетизації в подібних проєктах, залежно від активу, в який інвестуємо. Але роль держави як гаранта при цьому дуже важлива. Інвестор має розуміти, що держава так чи інакше підтримає у разі, якщо актив, наприклад, не зможе забезпечити дохід для інвесторів.

ПРО ВРАЖЕННЯ ТА ВІДЧУТТЯ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

- Які ваші особисті враження від візиту?

- Я дуже вражений насамперед енергією та відданістю українців. Влада України та її відданість справі, разом зі стійкістю громадян, абсолютно вражають і надихають. Якби ви попросили мене назвати одне слово, я б сказав "натхнення" – таке моє враження від влади країни. Це розумні та добре підготовлені люди, і вони готові боротися, щоб країна пережила цю жахливу ситуацію, і ми також разом із ними.

- Під час вашого перебування в Києві була повітряна тривога. Що ви відчули?

- Я спустився до укриття зі своїми гаджетами. Ніхто не знав, як довго це триватиме. Але вразило те, як природно поводилися люди. Вони спокійно спускалися в укриття, щоб перечекати небезпеку, а потім знову поверталися та лягали спати. Звичайно, це страшно, і якби я був цієї ночі на півдні країни (росіяни інтенсивно обстрілювали південні регіони та Одесу, – ред.), мабуть, почувався б інакше. Однак я мав час прогулятися містом і побачив, що воно таке ж гарне і затишне, яким я його знав, коли був тут чотири роки тому. Це свідчить про вашу виняткову стійкість.

- Дякую вам за це інтерв'ю і дякую за підтримку України.

- Щиро дякую і будьте сильними.

Олександра Клітіна, Київ