Оборудка зі щебнем: посадовці Полтавського ГЗК Жеваго «наварили» майже 400 мільйонів
Як передає Укрінформ, про це СБУ повідомляє у Телеграмі.
"Викрито 6 посадовців компанії, які створили організоване злочинне угруповання. Вони налагодили схему привласнення бюджетних коштів під час видобутку та продажу корисних копалин на майже 400 млн грн", - ідеться у повідомленні.
За даними слідства, протягом 2019-2022 років фігуранти постачали на афілійовану комерційну структуру оптові партії щебню за штучно заниженою вартістю.
«Встановлено, що зловмисники продавали гірську породу, не маючи на це відповідного спецдозволу. Так, тонну сировини збували своїм компаніям за 30-50 грн. А потім реалізовували породу вже за ринковою ціною, яка була майже в десять разів більша. Для реалізації оборудки її організатори вносили недостовірні відомості до звітної та фінансово-господарської документації», - зазначили в СБУ.
Ініційована СБУ і ДБР експертиза на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертів підтвердила факти злочинної діяльності та бюджетних збитків.
Під час обшуків за адресами фактичного проживання, в офісах і на виробничих потужностях фігурантів виявлено документи та інші речові докази оборудки.
На підставі зібраних доказів директору ГЗК, його довіреній особі, головному бухгалтеру і начальнику відділу збуту компанії, а також екскерівнику і головбуху підконтрольної фірми, а також чинному директору повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем вчинене організованою групою осіб); ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу. Зловмисникам загрожує до 12 років тюремного ув’язнення.
Як повідомляє ДБР, наразі проведено 15 обшуків на території Києва, а також Харківської та Полтавської областей, в офісних приміщеннях та за місцями проживання топменеджерів ПрАТ «Полтавський ГЗК», фірмах-прокладках та підприємств транзитно-конвертаційного сектору.
Як повідомляв Укрінформ, Україна видала ордер на арешт Жеваго, який обіймав посаду народного депутата України з 1998 по 2019 рік, у 2019 році, а міжнародний ордер на арешт – у 2021 році.
У свою чергу Жеваго заперечує вчинення будь-яких правопорушень.
27 грудня 2022 року, за запитом ДБР французькі правоохоронці затримали колишнього народного депутата й акціонера банку АТ "Банк"Фінанси та Кредит" Жеваго на елітному курорті Куршевель (Франція).
У ДБР заявили, що у межах розслідування кримінального провадження Жеваго та топменеджерам банку інкримінують розтрату 113 млн доларів, через що постраждали інтереси держави та вкладників банку.
У січні 2023 року французький суд у місті Шамбері вирішив звільнити Жеваго під заставу в 1 млн євро до слухання справи про його екстрадицію в Україну.
На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, зокрема акції його підприємств на сотні мільйонів гривень, корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також накладено арешт на майно інших юридичних осіб, які пов’язані з колишнім депутатом. Це, зокрема, 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир.
Фото: Офіс генпрокурора
