Валютний курс-2023: попри посилення викликів, гривня тримається
За останній тиждень минулого року Національний банк продав з резервів понад $1,1 млрд – найбільше з літа, коли відбулося коригування офіційного курсу з 29,25 до 36,57 гривень за долар. Загалом же у грудні, аби задовольнити підвищений попит, регулятор змушений був продати на міжбанківському валютному ринку майже $3 млрд, а купив лише “скромні” $27,5 млн. Невтішна для “самопочуття” міжнародних резервів України й загальна річна статистика: у 2022-ому для інтервенцій на міжбанку НБУ витратив майже $26,4 млрд та приблизно €1,8 млрд, а придбав — менше $3,3 млрд і €111 млн. Як така ситуація позначиться на валютному ринку цього року?
Гривня у 2022-ому: на 48% дешевша, але загалом стабільна
Передноворічне підвищення попиту на валюту стало приводом для повернення в інформаційний простір теми стрімкого знецінення національної валюти до показників 50+ гривень за американський “зелений”. Натомість багато експертів заспокоюють: міжнародні резерви країни для того й призначені, щоб у потрібний момент витрачати їх для підтримки національної валюти. І завдяки допомозі від зарубіжних партнерів Україна має необхідний ресурс, тож може такі витрати собі дозволити. Є й запас міцності — якщо, звісно ж, суттєво не погіршиться ситуація на фронті.
Безумовно, як і для всієї країни, її економіки, фінансової та банківської систем, для валютного ринку минулий рік був стресовим. До загальних ризиків воєнних дій час від часу додавалися нові виклики — як-от, початок із жовтня методичного нищення ворогом української енергетичної інфраструктури. За таких умов сподіватися на збереження курсу на довоєнному рівні, звісно ж, не доводилося. Проте завдяки жорстким обмежувальним заходам, вжитим Національним банком у перші години російської агресії, та подальшим їх контрольованим послабленням ситуацію вдалося тримати під контролем.
Офіційний курс гривні за 10 місяців війни знизився на 34%, готівковий — на 48%. Безумовно, це багато. Але ж знецінення національної валюти не було кількаразовим — як, приміром, у 2014-2016 роках. Не в останню чергу — через очищення і посилення інституційної та фінансової спроможності банківської системи, що відбулося останніми роками, - пояснюють експерти.
“На відміну від 2014-2015 років зі “спадком” Януковича, сформованими на той час дисбалансами та всіма передумовами для кризи, у велику війну Україна входила у здоровому фінансовому стані. І завдяки вчасно впровадженим обмежувальних заходам — від валютного регулювання до заборони демонструвати курс на табло “обмінників” — нинішня ситуація контрольована й набагато менше впливає на життя людей”, - наголосив у коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
За оцінками фінансового експерта Олексія Козирєва, триматися нашій валюті “на плаву” в умовах війни допомагають значні обсяги та своєчасне надходження міжнародної фінансової допомоги, що стабілізує український бюджет і дає можливість НБУ активно працювати з інтервенціями, утримуючи міжбанківський курс в коридорах 36,57-36,93 гривень за долар та 38,21-39,70 гривень за євро.
“Другий фактор стримування - доволі поміркована емісія Нацбанку, яка відбувалася в межах запланованих параметрів - до 30 мільярдів гривень на місяць. Третій - довіра населення, котре, попри всі труднощі, не піддається панічним настроям, продовжує вірити в Україну, всіляко підтримує армію і стійко переносить усі наслідки війни”, - каже експерт.
Все це, за його словами, створює хороші стартові перспективи для “валютного” січня. При цьому, як-то кажуть, біда допомогла: якщо в мирні часи зимовий період завжди був дуже складним для гривні (через збільшення обсягів емісії та додаткові потреби у валюті для придбання енергоносіїв, що постійно давило на курс), то в теперішніх реаліях ці чинники повною мірою не спрацьовують й лише частково впливають на ситуацію.
Звісно ж, упродовж минулого року зберігався і вплив на валютний ринок фундаментальних факторів: то повне припинення українського експорту, то часткове відновлення, коли певні надходження від продажу за кордон сільськогосподарської продукції були, але велика частина експортерів — зокрема металургів - не могли працювати. Ворожа агресія впливає на зовнішню торгівлю також і через потреби у збільшенні імпорту, як, приміром, сталося з додатковими обсягами пального та генераторами, які не були б потрібні, якби не було війни.
“Але, з іншого боку, діють і чинники, завдяки яким торговий баланс насправді не є настільки жахливим, як міг би бути. Це, до прикладу, збільшення можливостей експорту до країн ЄС завдяки скасуванню усіх обмежень - поки що на рік, але, сподіваюся, дію таких преференцій буде продовжено. Багато підприємств цим скористалися”, - нагадав Вишлінський.
А згаданий вже додатковий попит на міжбанківському валютному ринку в останній тиждень грудня він, поміж іншого, пояснює необхідністю “закрити рік” для суб’єктів господарювання, а також збільшенням передсвяткових витрат мільйонів українських біженців за кордоном. Тому цю ситуацію не можна вважати показовою, говорити про більш-менш тривалий у часі тренд зарано. Адже тенденції до перманентного наростання попиту на валютному ринку останнім часом не було. “Обсяги інтервенцій від тижня до тижня, як і зазвичай, коливалися. І не можна сказати, що на ринку відбувається щось схоже на те, що було в червні, коли обсяги інтервенцій на постійній основі справді значно зросли у зв’язку з очікуваннями перегляду офіційного курсу”, - пояснив економіст.
Окрема тема - вплив на вітчизняну економіку загалом і зокрема на валютний ринок російських атак на нашу енергоінфраструктуру. За словами Вишлінського, дані про платіжний баланс за листопад свідчать про його погіршення. Передовсім, через обмеженість можливостей виробництва експортерів та збільшення потреб в імпорті генераторів та обладнання для електромереж. Проте цей вплив не катастрофічний. І якщо ворог не досягне своєї мети та не зможе вивести нашу енергосистему з ладу на тривалий час, то, починаючи від весни, на думку виконавчого директора ЦЕС, в країні вдасться більшою мірою забезпечувати потреби промисловості, що позитивно позначатиметься на надходженнях від експорту.
“Загалом же негативний ефект російських атак на українську енергоінфраструктуру згладило те, що такі події зазвичай знижують споживчий попит і погіршують споживчі настрої. Коли у тебе немає світла по 25 годин, ти навряд чи побіжиш в магазин купувати айфон. По-перше, на нього може не бути грошей, тому що твоє підприємство зупинилося. По-друге, навіть якщо маєш кошти, подумаєш, що зараз краще витратити їх на щось інше або ж притримати “на чорний день”. Тоді як до жовтня рівень попиту в Україні непогано відновився, у деяких торговельних центрах столиці виторги від продажів одягу і взуття навіть у доларовому еквіваленті були вищими, ніж у вересні минулого року”, - нагадав експерт.
Член Ради НБУ Василь Фурман тим часом заспокоює, що валютний ринок поводі адаптується до масованих російських атак на об’єкти інфраструктури. Що разом з посиленням інтервенцій на міжбанку унеможливлює значні коливання. “Валютний ринок звик до обстрілів і не реагує на них. І це плюс. В цілому різниця між готівковим та безготівковим ринком незначна й відносно стабільна протягом останніх місяців”, — констатував він в ефірі Єдиного телемарафону.
Гривня в січні: ні кроку за визначений НБУ “коридор”
З початком нового року ситуація на міжбанківському валютному ринку фактично не змінилася. Попит усе ще значно перевищує пропозицію. Втім вчасні дії Нацбанку допомагають згладжувати коливання. Жодних змін і на готівковому ринку. У перші три робочі дні 2023 року курсові показники там коливалися хіба на 5-10 копійок. Таким чином, увечері середи котирування гривні до долара становили 40,20−40,75, до євро - 42 — 42,70. Приблизно такі ж і параметри “чорного” ринку. Єдине, що максимальна ціна продажу долара там — 40,80.
Олексій Козирєв прогнозує, що ситуація на безготівковому ринку в січні залишатиметься стабільною. Домовленості про ритмічну міжнародну підтримку золотовалютних резервів країни дозволяє зберігати обсяг золотовалютних резервів, що покриває фінансування щонайменше 3 місяців критично імпорту, забезпечує проведення НБУ необхідних інтервенцій та гарантує всі виплати за зовнішнім боргом.
“З іншого боку, експортери не поспішатимуть заводити великі суми валютної виручки в Україну. Адже у них все ще немає повноцінних можливостей вивозити продукцію. Обсяги виробництва металургії скоротилися через втрату та руйнування значних потужностей на сході й на півдні країни. А виручка сільгоспвиробників скорочується через менший врожай, подорожчання логістики та перепони, які чинить росія в роботі зернового коридору. Хоча є деякий прогрес із сухопутними постачаннями через Польщу, Румунію та Молдову”, - каже Козирєв.
Аналітик виокремив шість факторів, які найближчого місяця впливатимуть на курсову ситуацію. По-перше, це ймовірна згода МВФ на здійснення Нацбанком емісії до 50 мільярдів гривень, якщо не знайдеться додаткових джерел покриття дефіциту бюджету 2022-го та початку 2023 року. За прогнозами експерта, Міжнародний валютний фонд підтримає обмежену роботу грошового друкарського верстата.
“Другий вплив - поступова зміна політики Мінфіну щодо прибутковості військових облігацій на первинному ринку (дохідність за гривневими облігаціями вже підняли до максимальних 19,5% річних). У поєднанні зі зміною з 10 січня нормативів резервування для банків та наданням можливості їх часткового закриття через купівлю військових облігацій і ОВДП це збільшить обсяги розміщення облігації на аукціонах. Що в підсумку послабить емісійну проблему фінансування бюджету та, відповідно, знизить тиск емісії на курс гривні”, - каже Козирєв.
Він прогнозує поступове підвищення дохідності довгострокових паперів до 20-21% вже у першому-другому кварталі цього року. На фоні очікуваного підвищення облікових ставок Федеральної резервної системи США та Європейського Центробанку доведеться підвищувати й дохідність українських облігацій, емітованих у валюті.
Третій вплив — продовження ефективної роботи інструменту строкових депозитів з купівлі валюти на суму до 100 тисяч гривень (в еквіваленті) за більш привабливим курсом, ніж чинний на момент відкриття рахунку. Це знижує тиск на курс гривні на готівковому ринку.
Четвертий фактор — вже згадані відносна стабілізація й ритмічність надходжень фінансової допомоги від США та ЄС, що допоможе долати касові розриви й латати інші “діри” в бюджеті. Козирєв вважає це важливим психологічним сигналом для заспокоєння ринку.
П’яте - ситуація на фронті, руйнування критичної інфраструктури через ворожі обстріли і перебої з електрикою. Це не лише впливатиме на курс прямо через зниження ВВП та скорочення експортного потенціалу, а й вимагає від держави значних додаткових закупівель енергетичного обладнання, комптектуючих до нього та енергоносіїв. Тому імпорт продовжить зростати на тлі млявого експорту. Що призводитиме до збільшення негативного сальдо в торгівлі. “Шостий чинник, вплив якого, попри вжиті Нацбанком обмежувальні заходи, зберігається, — фактор конвертації гривневих коштів з карток вимушених біженців за кордоном. Це суттєво впливатиме на курс впродовж усього року. За моїми розрахунками, йдеться про конвертацію від $1,7 млрд до $2,3 млрд щомісяця. Що робить цю статтю витрат валюти досить небезпечною як для обсягів резервів, так і для загального потоку валютних ресурсів в та з країни”, - наголосив Олексій Козирєв.
Щодо готівкового ринку, то, за прогнозами аналітика, ситуація там буде стабільною. Ажіотажу зі скуповуванням валюти експерт не очікує. Тому й прогнозує, що упродовж січня курсові показники коливатимуться в межах від 39,20 при купівлі долара до 41,50 при продажу. Коридор операцій із євро - від 41,20 до 43,30 гривень.
“Обмінники” фінкомпаній купуватимуть і продаватимуть долар у межах від 39,30 до 41,30, євро — від 41,30 до 43,10 гривень.
Перспективи 2023-го: падіння до 50+ гривень за долар не буде, максимум — до 45,8
І в Уряді, і в експертному середовищі вважають, що цього року девальвація гривні триватиме. Але, якщо не буде великих проблем на фронті, національна валюта знецінюватиметься повільними темпами. Як відомо, базовим при підготовці державного бюджету на нинішній рік для Уряду був середньорічний курсовий показник у $42,2 гривні зі зниженням до кінця грудня до 45,8 грн/$. Більшість міжнародних фінансових інституцій та поважних експертних організацій погоджуються, що підстав для суттєвішого подорожчання “зеленого” щодо гривні наразі і справді немає. Оптимізму додають сподівання на збереження бодай на нинішньому рівні обсягів експорту та надходжень від трудових мігрантів із-за кордону. Поміж головних негативних чинників — ймовірне продовження ворожих ударів по енергетичному сектору. Через руйнування енергосистеми, вочевидь, не уникнути зменшення обсягів промислового виробництва. Адже багато підприємств не можуть працювати з використанням альтернативних джерел живлення. Не кажучи вже про те, що ціна нестаціонарної електрики та ресурсу, який потенційно закуповуватиметься у Європі, негативно вплине на собівартість виробленої продукції. Звідси — додаткові проблеми з її збутом. Внутрішній попит знижуватиметься і в разі нової хвилі тимчасової міграції українців за кордон.
Схоже, саме через це Національний банк відклав на невизначений час повернення до гнучкого курсоутворення. Тоді як до жовтневих ракетних атак в НБУ натякали: хоча відпускати гривню “у вільне плавання” ще й зарано, але умови для цього поступово формувалися. Тож за сприятливих обставин з таким кроком, мовляв, не відкладатимуть.
Тепер же і нефахівцям зрозуміло: дату повернення до гнучкого курсоутворення та інфляційного таргетування доведеться перенести із першого-другого кварталу цього року щонайменше до осені. При цьому багато експертів узагалі вважають, що до завершення війни повністю лібералізувати курсову політику не можна.
“У фаховій дискусії довкола того, чи потрібно далі тримати фіксований курс, чи варто повертатися до гнучкого курсоутворення, підтримую позицію Нацбанку: вважаю, що “вільне плавання” для гривні не на часі. Бо зараз ситуація на валютному ринку більшою мірою визначається не макроекономічними та фінансовими чинниками, а очікуваннями. Навіть не очікуваннями, а бажанням перевести свої гроші у спокійніші гавані, де війни немає. Якщо курсоутворення буде повністю вільним, без інтервенцій НБУ, одразу ж почне розкручуватись маховик попиту через бажання українців перейти у валюту “про всяк випадок”, що погіршуватиме ситуацію. Це нагадує психологічний вплив вуличних табло із курсом “обмінників” до впровадженої регулятором заборони, коли людина і не подумала б, що їй треба купити валюту, якби не бачила, як цифри по кілька разів на день змінюються”, - вважає Гліб Вишлінський.
Натомість чергове “підтягування” офіційного курсу до показників готівкового ринку багато експертів вважають цілком можливим уже найближчим часом — принаймні, після завершення нинішнього екстремального опалювального періоду. Вишлінський іншої думки.
“Я згоден з НБУ у тому, що наразі коригування офіційного курсу на кшталт того, що відбулося у липні, не потрібне. Навіть якщо подивимося на офіційні цифри, переконаємося: через рекордні, близько $5 млрд, надходження міжнародної допомоги у грудні на тлі витрачених НБУ $3 млрд на валютні інтервенції, міжнародні резерви зросли на $2 млрд, якраз на таку суму перевищивши довоєнний рівень. А навіщо нам, власне, потрібні резерви, як не для того, щоб їх використовувати у критичній ситуації? Куди критичнішою може бути ситуація, ніж повномасштабна війна? Тому коригувати курс в умовах наявності достатніх резервів немає сенсу. Тим більше, що велика частка імпорту зараз нееластична до змін курсу. Ті, хто використовує пальне, з великою ймовірністю купуватимуть його і надалі. Ті, хто купував генератори, так само їх купуватимуть. Натомість вплив споживчого попиту на некритичний імпорт із серії “я хотів купити айфон за 35 тисяч гривень, а він коштує 40, тож не буду його купувати” набагато менший”, - пояснює Вишлінський.
Хоча він і не відкидає, що при реалізації негативного сценарію - якщо, приміром, ситуація на фронті погіршиться, припиниться робота зернового коридору, або ж міжнародні партнери підтримуватимуть Україну тільки на словах, затримуючи надходження обіцяних траншів, Нацбанку таки доведеться реагувати, офіційно девальвуючи гривню.
Владислав Обух, Київ
