Блокування податкових: коли інтереси бюджету переважують “гріхи” бізнесу

Серед скарг, які фіксує останнім часом Рада бізнес-омбудсмена, проблема безпідставного блокування податкових накладних, тобто, відмова у реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, є однією з найпоширеніших. За підсумками третього кварталу у бізнесового омбудсмена вже констатували: питання реєстрації податкових накладних, включення до переліку ризикових платників та невиконання судових рішень склали дві третини (68%) звернень до Ради. Поодинокі тліючі обурення бізнес-спільноти цими днями переросли у звернення до урядовців різного рівня з проханням втрутитися у діяльність Державної податкової служби, яка, як вважають підприємці, перетворила процес блокування ПДВ-накладних у масове явище.

Що ж так збурило український бізнес та на що варто очікувати у найближчий час – на посилення підприємницького спротиву чи притомну роботу владних «пожежників», розбирався Укрінформ.

“Податково-накладний” майдан на носі

Наприкінці жовтня соціальні мережі зарясніли обуреними повідомленнями підприємців про те, що податківці безпідставно блокують реєстрацію ПДВ-накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Що фактично призупиняє розрахунки між контрагентами або унеможливлює відшкодування ПДВ. Що ж стало причиною?

Річ у тім, 14 жовтня 2022 року набув чинності оновлений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (РК), запроваджений постановою Кабміну №1154. Зокрема, в документі міститься вимога зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі, якщо платник податків відповідає хоча б одному з передбачених постановою критеріїв ризиковості.

А саме, якщо податкова побачить певну невідповідність відомостей, поданих платником податку, видам його економічної діяльності згідно КВЕДів, кодам товарів чи послуг, що ввозяться на митну територію України.

Тобто, якщо донедавна блокувалися податкові у тих, хто відповідав одночасно трьом критеріям ризиковості, то тепер для зупинення реєстрації накладної достатньо одного критерію. До того ж перевірка на ризиковість чекає не лише постачальника товару чи послуг, а й покупця.

Крім того, через посилення вимоги до критеріїв ризиковості Державна податкова служба перевірятиме не лише товарні залишки, що потрапляють до категорії ризикових, а й усі товари платника ПДВ у принципі. До того ж блокують не лише “свіжі” ПДВ-накладні, а й раніше подані на реєстрацію.

Таке посилення податкового моніторингу фіскальні органи пояснюють необхідністю запобігати порушенням з боку недобросовісних платників податків, які намагаються маніпулювати показниками.

«Система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) покликана у автоматичному режимі перевіряти всі операції всіх платників податків та зупиняти ті, які з найбільшою вірогідністю містять склад зловживання чи навіть злочину: “скрутки”, торгівля податковим кредитом і так далі», - роз’яснює суть роботи СМКОР податковий консультант Олександра Томашевська.

Таких недобросовісних підприємців станом на середину листопада Державна податкова служба нарахувала 11 тис., а кількість заблокованих ПДВ-накладних по всій Україні перевищила 2 млн, що складає 1,63%. Причому, зауважує голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, поступово кількість їх зменшується – станом на 18 листопада в статусі заблокованих перебувало 1,12% накладних від загальної кількості.

Третина вітчизняного бізнесу — злісні порушники. Таке буває?

От тільки реальний сектор бачить геть іншу картину. Якщо платники податків і раніше скаржилися на складні взаємини з податковою, то з удосконаленням вищезгаданого Порядку шансів на просту та безболісну реєстрацію ПН/РК поменшало.

«Події розгортаються надшвидко. У вересні 17% підприємств стикнулися з блокуванням податкових накладних. На 14 листопада – 32%. На сьогодні (опитані за останні 3 дні підприємці) вже 50%!» - емоційно прокоментував ситуацію з блокуванням податкових накладних 19 листопада економічний експерт, співзасновник громадянської платформи «Нова Країна» Андрій Длігач.

В Спілці українських підприємців (УСП) наголошують, що запроваджені постановою №1154 зміни унеможливили нормальну діяльність підприємств через масові відмови у реєстрації податкових накладних. До того ж, вважають в СУП, більшість блокувань є нелогічними, виходять за межі розумних критеріїв і створюють перешкоди саме для чесного бізнесу, і абсолютно не мають ефекту для руйнування злочинних схем з ПДВ.

«На сьогодні під блокування підпадають податкові накладні, в тому числі за операціями з повернення товару на незначні суми, витрати на розблокування яких (складання пояснень, подання сканованих документів, завіряння підписів, печаток тощо) на порядок перевищують заблоковану суму податку на додану вартість навіть з урахуванням ймовірного штрафу за її нереєстрацію», - зазначають підприємці у зверненні до Президента, якого просять втрутитися в ситуацію.

«Поточний механізм зупинення реєстрації ПН/РК можна сміливо ставити в порівняння із зброєю невибіркової дії, адже статистика ДПС та судова практика свідчить, що з загальної кількості ПН/РК реєстрація, яких зупинена, переважна більшість то є реальний бізнес. Одиниці «схемників», якщо і потрапили під СМКОР, або зовсім не оскаржують, або у зовсім недорогий для себе спосіб відновлюють реєстрацію ПН/РК в судовому порядку, користуючись протиправністю самого механізму», - наголошує правозахисник Денис Осмоловський.

Карати не можна милувати

Зважаючи на широкий розголос проблеми, ДПС направила своїм регіональним підрозділам листа, в якому нагадала, що фіскальні органи зобов’язані кожному платнику роз’яснювати підстави, за якими того було віднесено до категорії ризикованих.

Своєю чергою, кожен з підприємців має право оскаржити неправомірні з його точки зору рішення. Та це не завжди реально.«Для об’єктивного розгляду кожного пакету документів необхідно щонайменше 15 хвилин. За таких обставин Державній податковій службі для розгляду та прийняття рішень по двох мільйонах зупинених податкових накладних знадобиться 260 років. З огляду на представлену ДПС статистику прийняття рішень, комісія на один пакет витрачає 96 секунд, що ставить під сумнів об’єктивність розгляду», - наголошують у СУП.

Дійсно, голова податкового комітету Данило Гетманцев звітував 15 листопада, що за підсумками спільної з податковою роботи його електронної приймальні протягом чотирьох тижнів було розглянуто 35 звернень, за результатами яких з ризиків вдалося виключити 5 суб’єктів господарювання та зареєструвати 43 податкових накладних. Але погодьтеся, 43 проти 2 мільйонів – це навіть не крапля в морі.

При цьому за інформацією податкового адвоката Андрія Тамошюнаса, 97% рішень судових оскаржень блокування накладних вирішується на користь підприємців, тобто кошти у підсумку виявляються «заарештованими» неправомірно.

Заради справедливості треба сказати, що податкова, вочевидь розуміючи масштаби створеної власноруч проблеми, час від часу запрошує зацікавлені сторони для її обговорення і пошуку шляхів розв’язання. Наприклад, 17 листопада відбулася одна з таких зустрічей, яка обіцяла дати відповіді на всі проблемні питання та роз’яснити причини зупинки реєстрації податкових накладних в ЄРПН і знайти цьому запобіжники. Та порозумітися особливо не склалося.

Трохи раніше, під час засідання Робочої групи, на якій були присутні представники Міністерства фінансів та Державної податкової служби, лунали традиційні для влади меседжі: моніторинг виявлення ризиків розширений з метою відокремлення ПДВ-накладних, складених із зловживаннями. І крапка. Мовляв, одним із аргументів посилення моніторингу є те, що у нашій країні війна, і тому, з метою наповнення бюджету, слід посилити усі заходи контролю, щоб не пропустити жодної копійки зловживання з ПДВ.

Гроші для бюджету понад усе?

Натомість платники податків і самі наразі як на фронті. Але економічному. Втрачені активи, майно, цінності, документи, звільнені працівники, скорочення обсягів виробництва та продажів, зростання цін та накопичення боргів. Багато платників, за словами Томашевської, в таких умовах стали «ризиковими» в очах податкової, оскільки не мають змоги платити стільки ж податків, як раніше. В бізнес-спільноті все частіше лунають голоси, що ситуація із блокуванням накладних створена штучно і має єдину мету – закрити діри в бюджеті воюючої країни.

«В державі грошей немає. Видатки через війну зросли, бізнес працює в половину потужності, відповідно, сплачує менше податків. Ми отримуємо від міжнародних партнерів допомогу, але її замало, щоб держава могла виконувати всі свої зобов'язання. І що ж вона робить? Вона почала шукати «внутрішні» так би мовити резерви – блокує податкові, за якими  бізнес фактично втратив можливість отримувати гроші один від одного. І поки бізнес залишається без оборотних коштів, окремі представники влади роблять вигляд, що це ті гроші, які через податки мали бути сплачені до бюджету. Вони звітують про виконання плану наповнення бюджету. Але це не ті гроші, які мають сплачуватися у вигляді податків, це оборотні кошти підприємств!» – підкреслює Длігач.

За його інформацією, таким чином наразі у бюджеті «неправильно прибрано» вже майже 160 млрд грн. З них близько 80 млрд грн так чи інакше пов'язані із блокуванням ПДВ-накладних.

«І поки бізнес місяцями намагається відстояти свої права, держава користується цими грошима», - каже економіст.

Паралельно зупинення реєстрації ПН/РК «вирішує» й питання відшкодування суб’єктам підприємницької діяльності ПДВ, обсяг повернення якого відтак скоротився.

"Бюджет воюючої держави не в змозі забезпечити запит на відшкодування ПДВ. Через війну багато підприємств фактично перестали існувати, але їхні керівники заявляють до відшкодування весь накопичений податковий кредит. А це непідйомний тягар", – пояснює державну логіку Андрій Тімонов, адвокат та юридичний радник компанії Riyako&Partners.

Шукаємо вихід з глухого адміністративного кута

Поки що ситуація у глухому куті. «На мій погляд, варто хоча б послабити критерії ризиковості платників для алгоритму. Хоча б так. Тому що більш кардинальних кроків ми зараз не доб'ємося. Справа з блокуванням податкових накладних зайшла надто далеко», - зізнається Томашевська.

На думку В’ячеслава Черкашина, аналітика Інституту соціально-економічної трансформації, щонайменше потребує доопрацювання система моніторингу критеріїв оцінки ризиків. «Потрібна передбачуваність її роботи, законослухняний бізнес, що отримує негативну відповідь на спробу реєстрації своїх накладних, заслуговує на повну відкритість з боку держави з чіткою відповіддю на два питання: чому заблоковано та що робити далі щоб працювати без блокувань», - вважає Черкашин і наполягає на зміні акценту з презумпції «винуватості» платника податків у зворотній бік.

У Спілці підприємців України з ним солідарні. «Враховуючи важливість забезпечення економічної діяльності підприємств, Спілка звертається до Президента України з пропозицією надати доручення Уряду про негайне врегулювання проблемних питань бізнесу пов’язаних із блокуванням податкових накладних”, - йдеться у повідомленні СУП.

Зокрема, пропонується: 

1) повернути презумпцію невинуватості платнику податків та запровадити автоматичну реєстрацію вже заблокованих податкових накладних протягом 30 днів;

2) налагодити роботу сервісної функції Державної податкової служби України в частині надання мотивованих пояснень бізнесу про причини блокування та відмов у прийнятті таблиць платника податків (наразі у рішеннях про блокування податкова посилається лише на пункти блокування, а не на причини);

3) забезпечити цілодобову роботу електронних  сервісів Державної податкової служби України для реєстрації податкових накладних (логічно, враховуючи російський енерготерор та проблеми з електропостачанням — Ред.); 

4) запровадити відповідальність податківців за прийняття неправомірних рішень про блокування податкових накладних, безпричинного неприйняття таблиць платників податків або їх безпідставне скасування;  

5) запровадити публічну звітність про кількість заблокованих податкових накладних, щомісячного аналізу скарг бізнесу та ефективності роботи Державної податкової служби в частині адміністрування ПДВ.

Водночас, голова профільного комітету ВРУ Данило Гетманцев звітував про проведення кількох зустрічей з представниками бізнесу, експертами та представниками Мінфіну, як ініціаторів змін в системі реєстрації накладних. І пообіцяв «особисто слідкувати, щоб проблема з блокуванням накладних зникла у чесного бізнесу якомога швидше».

Із найсвіжішого. Наразі група народних депутатів ініціювала зміни до законопроєкту №8079, поправки до якого наразі вносяться до другого читання. Пропонується взагалі не застосовувати санкцію у вигляді зупинки реєстрації ПН/РК протягом дії воєнного стану в Україні та 6 місяців після його припинення або скасування. Натомість ДПС буде здійснювати автоматизований моніторинг відповідності документів критеріям оцінки ступеня ризиків з подальшим використанням такої інформацію при формуванні плану-графіка проведення планових документальних перевірок.

Також є пропозиція на період дії воєнного стану та +6 місяців потому продовжити на 5 календарних днів граничний строк реєстрації податкових накладних та час приймання електронних документів від платників податків.

Якщо подані поправки до зазначеного документу будуть відхилені, тоді народні обранці обіцяють зареєструвати окремий законопроєкт. «Але, від моменту його реєстрації до потрапляння на голосування у сесійній залі може минути певний час (якщо дотримуватися всіх норм регламенту, то не раніше, ніж через один місяць)», - чесно зізнаються автори ініціативи. Тож зрозуміло, що бізнес так довго чекати не може.

Скоріше, чогось більш конструктивного варто очікувати від Міністерства фінансів, яке разом з Державною податковою службою зараз працюють над формулюванням податкової консультації «в бік пом’якшення критеріїв», як пообіцяв голова профільного комітету ВР Гетманцев. Цього тижня урядовці мають представити свої напрацювання громадськості. Що ж, підприємці завмерли в очікуванні.

Юлія Абакумова, Валентин Марчук, Київ