Міністри аграрної політики України і Польщі під час Економічного форуму в Карпачі на південному заході Польщі підписали документ щодо будівництва трубопроводу для експорту української олії через польські порти до третіх країн.
В інтерв’ю Укрінформу міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів про деталі цієї угоди, перспективи українського експорту до третіх країн в умовах російської агресії, а також співпрацю з ЄС у сфері сільського господарства.
600 КМ ТРУБОПРОВОДУ: ЗАЛУЧЕННЯ БІЗНЕСУ І ФІНАНСУВАННЯ З РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ
- Пане міністре, ви підписали з польським колегою документ про будівництво трубопроводу щодо транспортування олії з України до польського порту в Гданську. Розкажіть про це детальніше.
- Це – меморандум, який підтверджує готовність України і Польщі займатися реалізацією проєкту з будівництва трубопроводу для транспортування рослинної олії від України до Балтійського моря.
У мирний час у нас ефективно працювали порти і ми ніколи не думали, що може бути війна такого масштабу і ми не зможемо через Чорне море відправляти зерно, олію тощо. Побачивши, на що готова росія, нам треба мати альтернативні постійні маршрути, тому що після нашої перемоги росія все одно залишатиметься нашим сусідом і через певний час вона знову може щось придумати. Тому, крім Чорного моря, повинні існувати альтернативні потужні логістичні маршрути експорту нашої продукції.
Одним із таких рішень є трубопровід, оскільки в Україні переробляється багато олійних культур і це один з основних продуктів експорту. Отже, було прийнято рішення обговорити це питання з польською стороною і ми займалися цим кілька місяців – проводили експертизу, радилися з бізнесом. Польська сторона позитивно сприйняла цю пропозицію.
- Які технічні характеристики цього трубопроводу?
- Вони дуже попередні. Довжина – 600 км, потужність – до 2 млн тонн олії на рік. Трубопровід мав би пролягати з району Ягодина (Волинська область) до Гданська.
Передусім планується транспортувати соняшникову олію, оскільки це – основна з рослинних олій, що виробляються українськими компаніями. Є також ріпакова та соєва олія, але по ним значно менші обсяги.
- А яка вартість будівництва цього трубопроводу?
- Ми це оголосимо в найближчі місяць-два. Є якась базова вартість цього трубопроводу, але остаточна сума значною мірою залежатиме від конкретного маршруту і ландшафту. Треба дочекатися, коли це все буде враховано. Саме будівництво займатиме менше часу, ніж погодження всіх документів. Трубопровід матиме кількасот кілометрів і по цій дистанції треба врахувати інтереси дуже багатьох громад, людей. Нас це хвилює більше, ніж саме будівництво.
- Яким буде юридичний статус цього трубопроводу?
- Очевидно, що до цього трубопроводу матиме відношення польська та українська держави. Ми виступаємо за максимальну участь в цьому проєкті бізнесу, з боку України – точно щодо підключення до цього трубопроводу олійних перевалок (пунктів перевантаження – ред.). Всі інші пропозиції восени ми також озвучимо і запропонуємо бізнесу.
- Хто фінансуватиме його будівництво?
- Там є різні варіанти. У цьому місяці буде засідання у Брюсселі міністрів аграрної політики країн ЄС, де порушуватиметься це питання. Тобто це має бути комплексне фінансування з різних джерел.
РОБОТА ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯ ЕКСПОРТУ: ПОЛЬСЬКИЙ НАПРЯМОК, ЄВРОПЕЙСЬКІ ПАРТНЕРИ ТА ОЧІКУВАННЯ ВІД ЄВРОКОМІСІЇ
- Зараз відбувається експорт українського збіжжя через морські порти. Однак зрозуміло, що через дії росії цей маршрут і надалі є під загрозою. Які у вас є очікування від міжнародних партнерів, зокрема Євросоюзу, з цього приводу?
- Щодня ведеться робота в цьому напрямі. Свідченням є збільшення щомісяця обсягів експорту на 20-30%. Всього, з урахуванням морського шляху, за серпень ми експортувати майже 4,6 млн тонн зерна, з яких близько 3 млн – не Чорним морем, а автотранспортом, залізницею і Дунаєм.
Польський напрямок є дуже перспективним. Варшава задала дуже добру динаміку, але треба його постійно розвивати.
- За рахунок чого можна збільшити експорт українського збіжжя по суходолу?
- Є багато елементів. Наприклад, Україна має понад 20 тис. зерновозів. Але в пікові місяці їх нам навіть не вистачало, їх було задіяно, щоб вести зерно в Миколаїв та Одесу. Зараз ми маємо зерно вивозити до Європи. Ці вагони не можуть доїхати до європейських портів через вужчу колію у цих кранах. Не всі вагони можна переставити на європейські колісні пари, це можна зробити лише з невеликим відсотком наших вагонів. Європейці також не за всіма маршрутами пустять ці вагони через різні габарити вагонів, інтенсивний пасажирський рух. Це повинно бути скоординовано з внутрішнім рухом в окремих країнах. Проте головне завдання – перезавантаження збіжжя в європейський транспорт. Натомість, вся Європа – від Бухареста до Лісабона – має 12 тис. зерновозів, які завантажені своїм зерном. Тобто ці речі неспівставні. Тому ми просимо європейських партнерів, щоб вони надали дотацію своїм виробникам для того, щоб збільшити кількість цих зерновозів. Такий же підхід ми просимо застосувати і щодо автотранспорту. У нас немає якогось одного рецепту, який зробить диво. Щодня ведеться робота, яка дає нам змогу збільшити обсяги експорту.
- На польсько-українському кордоні величезні черги з вантажівок. Як вирішується ця проблема?
- Нам потрібно зробити певні речі: розподілити види товарів, які експортуються, здійснювати постійний, щоденний обмін інформацією з поляками для того, щоб вони могли вибудовувати свою роботу. Також важливо визначити один-два прикордонні переходи чи виділити на них окремі смуги, щоб можна було пропускати порожні вантажівки в обидва боки. Думаю, найближчим часом це вирішуватиметься. З польською стороною ми обговорювали можливість такого руху по двох пунктах пропуску. Зараз ще обговорюватимуться деталі, тому не хочу озвучувати назви цих пунктів пропуску.
- Якими є очікування України від Єврокомісії у контексті експорту української продукції?
- Нам обнулили квоти на рік. Отже, зараз потрібним є рішення Єврокомісії про збільшення квот для України або їх обнулення на постійній основі. Сподіваюся, що восени ми досягнемо з Єврокомісією якогось розуміння з цього приводу.
Розмову вів Юрій Банахевич