Фонд державного майна на боці бізнесу

За приватизацією та орендою викристалізувалася стратегічна мета - розвиток підприємництва в країні.

Війна змусила змінити тактику, щоб відповісти на потреби підприємців. Ми адаптували наші інструменти – приватизацію та оренду держмайна – до реалій воєнного стану, долучилися до програми релокації, та щодня допомагаємо десяткам компаній знайти потрібні об’єкти й почати працювати.

Та наша стратегія залишається незмінною – всі місяці повномасштабної війни Фонд створює можливості для роботи та розвитку бізнесу в Україні.

Потреби бізнесу

Реакцією бізнесу на вторгнення стала масштабна внутрішня міграція. Від зони активних бойових дій чимало підприємців перемістилися до безпечніших західних регіонів, аби продовжити роботу. Фонд держмайна доєднався до урядової програми релокації з перших днів. Разом з обласними адміністраціями наші спеціалісти відшукують придатні приміщення для бізнесу, пропонують опції підприємцям.

Останнє опитування показує, що 14,3% бізнесів у країні здійснили внутрішню релокацію, ще 6,6% планують це зробити. Та складські потужності й інші комерційні площі в західних областях не були розраховані на різке зростання попиту.

Для порівняння: за даними Cushman & Wakefield в Київській області до війни було понад 2,1 млн квадратних метрів складських приміщень, у Львівській – в 7 разів менше. При цьому Львівщину ще й вважали одним з лідерів за цим параметром. Окрім того, значна частка складів була заповнена гуманітарною допомогою і товарами першої необхідності.

Дефіцит торкнувся і виробничих площ, де релоковані компанії могли б розмістити власне обладнання. Брак складів та площ для розміщення виробництва  створює логістичні проблеми. Ускладнена логістика  заважає у відновленні та розвитку близько 20% підприємств.

Бракує і невеликих приміщень для магазинів, кав’ярень та іншого малого бізнесу. Водночас до довоєнних показників наближується кількість реєстрацій нових підприємств та ФОП, що лише підвищує попит на комерційну нерухомість. І лише на Львівську, Закарпатську та Івано-Франківську області припадає понад 15% нового бізнесу, створеного з початку війни - а це 12500  суб’єктів.

Та хоч брак складів для побутових товарів чи приміщень для салонів краси або кав'ярень завдає шкоди бізнесу, все ж не є таким критичним як недостатні потужності зерносховищ. Це загроза національного рівня. Вже в жовтні, коли українські аграрії зберуть врожай, може забракнути площ для зберігання 10 - 15 млн т, прогнозують в Мінагрополітики.

Практичне рішення

Інструменти, які Фонд пропонував підприємцям у мирний час - оренда і приватизація держмайна - виявилися також потрібними в умовах воєнного стану.

Отже, бізнес потребує нових можливостей для роботи на новому місці. Це склади, об’єкти для запуску малого бізнесу, виробничі будівлі та цілі підприємства, переробні потужності.

В державній власності перебувають тисячі об’єктів, які давно не використовуються або неефективно працюють. Ледь не кожен з нас бачив ці покинуті будівлі-привиди старих заводів, які є в кожному великому місті. Зараз їх продукція - це борги та видатки з бюджету на утримання, а також  кількість вибитих вікон, що постійно зростає.

Та за наявних потреб бізнесу ці об’єкти являють собою ледь не невичерпний потенціал для розміщення виробництв, облаштування складів, створення логістичних хабів. Є достатньо будівель під офіси, крамниці та кав’ярні.

Вистачає й зупинених комбінатів хлібопродуктів та спиртзаводів. Вони мають виробничі цехи і складські приміщення для зерна та готової продукції. Ці потужності можна використовувати для подолання  проблеми з дефіцитом зерносховищ. За умови переоснащення та залучення професійного менеджменту - спиртзаводи з кукурудзи чи пшениці вироблятимуть спирт для хімічних та технічних потреб, а хлібокомбінати - борошно й макарони, які нині Україна здебільшого імпортує.

Отже, держава має що запропонувати бізнесу, а бізнес своєю чергою може зняти тягар непотрібних об’єктів з держави. Результат цього рівняння - нові можливості для підприємців, робочі місця та розвиток економіки навіть в найскладніші часи.

Нормативна база

Розуміючи потреби бізнесу та можливості держави, ми зосередилися на пристосуванні приватизації та оренди до нових реалій.

Принцип змін простий - менше бюрократії, більше результату. Разом з народними депутатами ми розробили законопроєкти для покращення процедур оренди та приватизації, щоб зробити процес швидшим та простішим для бізнесу, водночас дотримуючись інтересів держави.

В напрямку оренди ми зробили ставку на полегшення релокації, запровадивши пільгові ставки для переміщеного бізнесу - 1 грн за 1 квадратний метр на перші 6 місяців оренди. Запустити новий бізнес на орендованому об’єкті також стало легше - гарантійні внески для всіх нових договорів знижено до розміру однієї місячної плати. Збережені кошти можна спрямувати на розвиток власної справи.

Ми також підтримали орендарів, які уклали договори до 24 лютого - для них діють знижки від 25% до 100% в залежності від типу та регіону розташування майна. Від оплати також звільнено орендарів, які пішли на військову службу.

Оренду також пришвидшено - час на узгодження рішення про передання об’єкта сскорочен із 40 до 7 днів, аукціони проводяться впродовж 5 днів після оголошення.

Та не кожен бізнес прагне працювати на орендованих площах. Зокрема це стосується великих підприємств, які інвестують значні кошти в модернізацію активів, на яких потім працюватимуть десятки років. Для них доцільніше придбати об’єкт і вже потім переоснащувати під власні потреби.

Тому зміни в приватизації покликані розширити коло доступних об’єктів, а також покращити й пришвидшити весь процес.Так ми  запропонуємо більше опцій, серед яких підприємці  зможуть обрати найбільш привабливі для розвитку й швидко розпочати роботу.

І завдяки законопроєкту 7451, який вже ухвалила  Верховна Рада та підписав Президент, нам вдасться оптимізувати та спростити цей процес.

Водночас закон розблокував приватизацію активів з арештованим майном. Вони роками лишалися на балансі держави, без можливості провести приватизацію чи погасити борги, й лише продовжували приносити втрати бюджету. Таких активів десятки в переліку на приватизацію, всього в країні їх значно більше. Тепер, за законом, об’єкт при приватизації переходить новому власникові, але усі арешти зберігаються, доки борги не будуть погашені. Права кредиторів буде захищено, тягар з держави знято, а приватизовані об’єкти нарешті отримають можливість запрацювати.

Ми також передбачили й інші важливі зміни для підвищення прозорості. Всі аукціони приватизації – як великої, так і малої - тепер відбуватимуться онлайн.. Це зміни “на майбутнє”, оскільки наразі плануються лише аукціони малої приватизації.

Так само онлайн буде доступна і вся інформація про об’єкти - на privatization.gov.ua та Прозоро.Продажі. Там вона оприлюднюється  останні кілька років, але закон досі вимагав публікації у газеті з описом об’єктів, що було безперечним архаїзмом.

Результати змін

Бізнес швидко почав користуватися новими можливостями. З середини червня до кінця липня ми уклали майже 200 договорів оренди, включно з релокованими компаніями. Це означає, що півтори сотні державних об’єктів вже стали майданчиками для роботи бізнесу під час війни.

І їх кількість постійно зростає. За серпень відбулося 118 аукціонів, на яких підприємці змогли орендувати оздоровчі заклади, пансіонати, адмінбудівлі та навіть став із греблею. Об'єктів дуже багато.

Держава в подвійному виграші: окрім роботи бізнесу та появи нових робочих місць, оренда забезпечує постійні бюджетні надходження. За новими договорами - це 94 млн грн у річному вимірі (з січня 2022 по серпень 2022 включно сума успішних аукціонів склала понад 7,8 млн грн на місяць).

Ми вже оголосили перші аукціони приватизації. Бізнесу стануть доступні десятки активів спиртової галузі, комбінати хлібопродуктів та багато інших, переважно, зупинених об’єктів та приміщень для малого й середнього бізнесу. У 2022 році ми очікуємо отримати від приватизації від 600 млн до 1 млрд гривень для  бюджету.

У поєднанні з іншими програмами підтримки підприємців від Уряду, місцевих органів влади та донорських проєктів можливості приватизації та оренди створюють потужну базу для роботи й розвитку бізнесу навіть в умовах війни. Заради цього і працює Фонд держмайна. Ми створюємо можливості для бізнесу, щоб він  відкривав нові перспективи для держави - запускаючи потужні виробництва та локальні кав’ярні з крамницями, створюючи робочі місця та розвиваючи економіку.

Ольга Батова, в.о. голови Фонду держмайна України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства