Інтерв’ю з директором Української універсальної біржі Сергієм Гладким довелося брати двома “серіями”. З різницею у чотири з половиною місяці. Причина такої перерви — війна. Вперше Укрінформ поспілкувався з керівником УУБ у двадцятих числах лютого. Тоді опублікувати матеріал не встигли. Адже вся розмова була “про мирний час” - сповнена надії і сподівань на те, що 2022 рік стане важливим роком для утвердження реформи біржової торгівлі, а держава зможе на цьому неабияк заробити. 

Агресор змусив переглянути багато планів, але українці не звикли опускати руки. Щойно країна оговталася від перших шоків війни, УУБ, як і тисячі інших підприємств по всій країні, відновила роботу. Про те, що змінилося і що має змінитися у цій сфері після війни, поговорили із Сергієм Гладким вже цими липневими днями.          

ПРО ТЕ, ЯК ПРАЦЮВАЛОСЯ ДО ВІЙНИ 

- УУБ існує майже два з половиною десятиліття, понад п’ять років біржа співпрацює з електронною системою державних закупівель Prozorro, стала другою ліцензованою товарною біржею, яка отримала право влаштовувати торги необробленою деревиною за новими правилами. Розкажіть про те, з якими здобутками і з якими сподіваннями підійшли до 2022 року, який, як виявилося, приніс нашій країні найбільші випробування в її новітній історії? 

- За підсумками минулого року Українська універсальна біржа стала одним з лідерів системи Prozorro. Приміром, третину з топ-10 найдорожчих лотів системи придбали саме через електронний майданчик УУБ. Справа в тому, що наша біржа понад 20 років працює з державними та комунальними активами. За цей період у нас накопичився досвід, база клієнтів та їх довіра.

Проте ми прогресуємо, підключає нові маркетингові активності, інвестуємо в розвиток як компанії так й працівників. Все це, як бачимо дає результат.

Загалом державні та місцеві бюджети завдяки таким продажам додатково отримали 5,2 мільярда гривень. Якщо оперувати сухими цифрами, то було залучено понад 3600 унікальних учасників, які брали участь у торгах за майже 8 тисяч пропозицій. Наші фахівці супроводжуючи майже 20% усіх учасників торгів у межах малої приватизації.

З-поміж лотів, які продавалися безпосередньо через нас і в конкурентній боротьбі за які наші клієнти стали переможцями, такі великі кейси як офісні будівлі ВТБ банку, банку “Родовід”, цілісний майновий комплекс ПАТ “Одесавинпром”. За весь час роботи в системі Prozorro.Продажі менеджери біржі допомогли клієнтам подати майже 13 тисяч пропозицій. 

- Якою була активність учасників аукціонів до війни й від чого вона залежала - від товару, який виставляли на продаж, від місця розташування об’єкта, від якихось регіональних особливостей?

- Якщо говорити про найбільш популярну категорії торгів - нерухомість та транспорт, то за окремі лоти була дуже велика конкуренція, по 15-20 учасників. Активність покупців   справді пов’язана із тим, де знаходиться об’єкт, чи приваблива його стартова ціна для інвестицій, з можливостями для бізнесу, який планує розвивати на його базі потенційний переможець. І торги іноді були справді запеклими. Пригадую, продавали, наприклад, трактор, ціна за який зросла у три рази. Автомобілі й мотоцикли також продавалися удвічі-тричі дорожче за стартові ціни. Якщо говорити про офісні споруди, то будівлю банку “Хрещатик”, наприклад, продали за 425 мільйонів гривень, ВТБ банку — за майже 300 мільйонів, банку “Родовід” - за 280 мільйонів гривень. Останній із кейсів -  нерухомість підприємства “Одесавинпром” - за 240 мільйонів (ціна піднялася майже у 3,5 рази). Відбувалися цікаві торги за право оренди комунального майна у Києві. Тут були дуже привабливі стартові ціни, й на аукціони іноді заявлялися до 100 учасників.  І торги були тривалі, і ціни зростали в рази... 

- Минулий рік був особливим з огляду на старт в Україні ринку землі. Як це позначилося на біржовій торгівлі? Чи стали популярними електронні земельні аукціони? Наскільки вони були прозорі та конкурентні?  

- Спочатку торгівля земельними ділянками велася у межах так званих “молоточних” аукціонів, тобто, за особистої присутності учасників у залах — за процедурою, передбаченою Земельним кодексом України. Потім анонсували переведення торгів онлайн через систему Prozorro.Продажі. Ми до цього готувалися завчасно, і готували своїх потенційних клієнтів, вели серед них розʼяснювальну роботу, створили земельні боти у Вайбері й Телеграмі для оперативного інформування клієнтів, пошуку та моніторингу земельних ділянок для оренди або купівлі.

Якщо говорити про результати, то одні з найперших земельних лотів, які з’явилися в електронній системі, зайшли саме через наш майданчик. За перші три місяці відкриття ринку відбулося майже 1300 успішних торгів. І рівень конкуренції від аукціону до аукціону зростав (у середньому було по 4 учасники). А за деякі лоти з оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення змагалися навіть від 10 до 17 учасників. Відповідно ціни річної оренди суттєво зростали. Хоча до війни цей ринок ще не встиг набрати обертів. Особливі сподівання були якраз на 2022-ий... 

Але ми вже тоді відчули, що конкуренція за право орендувати землю сільгосппризначення дуже велика - ціна оренди окремих ділянок збільшувалась на 100-150%. Агропідприємства зацікавлені у формуванні банку землі, який потім дозволить їм вести діяльність і завжди бути впевненими, що в них є площі, які забезпечують їхній сталий розвиток. Для власників же цих земель, які виставляють на торги право продажу або право оренди, - це більший дохід. Зокрема, це великий плюс для місцевих рад, для ОТГ. 

- Інший товар, до якого завжди прикута суспільна увага, - необроблена деревина. Розкажіть про особливості біржової торгівлі цим стратегічним українським ресурсом в умовах війни.

- Продажем необробленої деревини ми займаємося вже понад 15 років. Все починалося ще з голосових аукціонів у великих залах, коли маса клієнтів з’їжджалася на аукціон. Це були живі торги. І дуже цікаві, до речі. Приблизно 3-4 роки тому цей напрямок почав поступово переходити в онлайн, через електронні торгові системи. УУБ є однією з перших бірж, які отримали ліцензію та розпочали торги необробленою деревиною вже за новими правилами наприкінці минулого року. За період з листопада 2021 до 24 лютого 2022 року, коли ми активно почали торгувати лісом згідно з умовами ліцензії, на торгах Української універсальної біржі було реалізовано понад 1,1 млн кубометрів деревини. Завдяки конкуренції під час аукціонів та підвищенню ціни лісові господарства за цей період отримали понад півмільярда гривень додаткового доходу.  Загалом за рік ліцензованої торгівлі на УУБ було придбано ресурсу на сумму в понад 6 млрд грн. Загалом же завдяки скороченню тіньового сектору торік прибутки лісових господарств зросли на 57% - з 12 до 20 мільярдів гривень. 

- Процес унормування роботи ринку ще триває. Зокрема, законопроєкт “Про ринок деревини”   ухвалено в першому читанні у листопаді минулого року. Розгляд документа у другому читанні і у цілому планували на кінець лютого-початок березня. Зі зрозумілих причин голосування відклали. Як Ви оцінюєте запропоновану редакцію проєкту, та що в ньому можна і варто змінити?   

- Потреба в законодавчому регулюванні ринку деревини назріла давно. Але потрібно розуміти, що проблема назріла не лише в системі торгівлі, це лише верхівка айсбергу, проблема стосується всіх аспектів галузі та необхідності реформ у кожному з них. Адже обсяги тіньових операцій у цьому сегменті, за найскромнішими оцінками, сягали 30%. А це — багатомільярдні збитки для держави і непоправна шкода  довкіллю. Після того, як були ухвалені рішення про початок проведення  електронних аукціонів із продажу необробленої деревини й реформування біржової торгівлі, продавати деревину можна лише на ліцензованих біржах, які проходять перевірки, мають власні наглядові ради та прозору систему роботи.

Ухвалення рамкового, але правильного, закону дасть поштовх для розвитку цієї галузі, установить прозорі й однакові для всіх правила гри. Єдине, що в теперішній редакції документ, безумовно, потребує доопрацювання. Після першого читання до проєкту було багато зауважень, безліч пропозицій профільних організацій, асоціацій деревообробників. Є потреба в доопрацюванні його для уникнення колізій з чинним законодавством, для узгодження з європейськими нормами та правилами.

В законі потрібно передбачити можливість проведення саме біржових торгів деревиною, оскільки вона є біржовим товаром. Про що й кажуть науковці. Тобто цей документ потрібно синхронізувати з іншими законами, які приймали депутати цього ж складу ВРУ, в т.ч. з нормативами про товарний біржовий ринок.

- Ще один напрямок, про який би хотілося поговорити, -  торги у межах малої приватизації, продажу та оренди державного і комунального майна. 

- Що стосується оренди, то цей процес налагоджено через уже згадану систему Prozorro.Продажі, до якої ми долучилися років зо два тому. Ця система й підходить для таких індивідуальних лотів, кожен з яких має свою особливості. До війни в межах малої приватизації відбулося понад 4 тисячі аукціонів, до яких через Українську універсальну біржу приєдналися більше 1 тисячі учасників. Людей це цікавило, була велика конкуренція. А отже  — з’являлися і нові можливості для бізнесу, і додаткові надходження до державного та місцевих бюджетів. За 2 роки відбулися 21 тисяча аукціонів із продажу права оренди державного й комунального майна. Завдяки чому бюджети отримали понад 130 мільйонів гривень. Більше 10% від цієї суми громади отримали завдяки роботі нашої біржі. Через наш майданчик були приватизовані, наприклад, спиртозаводи: Іванківський у Черкаській області, Тхорівський - на Київщині, Луцький - на Волині, Уладівський - на Вінниччині. І згадане вже ПАТ “Одесавинпром”, де ціна  зросла у 3,5 рази від стартової. 

ПРО КОРЕКТИВИ, ЯКІ ВНЕСЛА ВІЙНА, І ПРО ТЕ, ЯК ВІДНОВЛЮВАТИ РОБОТУ

- Що змінилося в роботі Української універсальної біржі в перші дні війни? Скільки часу взагалі не працювали? І коли та за якими напрямками почалося відновлення? 

Безумовно, це був шок, величезне потрясіння. Якщо залишити за дужками емоції, ми зіштовхнулися з деякими технічними проблемами. Багато сервісів, в т.ч. державних, було відключено. Та нам це навпаки дало поштовх, ми у надшвидкому темпі завершили розробку власної системи і вже в квітні відновили торги. Не в останню чергу завдяки цьому ринок деревини теж швидко відновився. Вже у травні обсяги продажів вийшли на довоєнні показники, більше тисячі учасників долучилися до торгів. 

Зараз система стабільно працює, ми продовжуємо її покращувати й впевнені у надійності сервісів. 

- Пане Сергію, у передвоєнному інтерв’ю Ви багато говорили про плани, які тепер доведеться відкласти, і про показники, яких планувалося досягти, але яких, вочевидь, через підступного ворога досягнути не вдасться. Як оцінюєте збитки, заподіяні російською агресією біржовій торгівлі в Україні, і скільки часу може знадобитися для відновлення?

-З 1 липня 2021 року, тобто вже рік, торгівля необробленою деревиною відбувається на ліцензованих біржах. На УУБ за новими правилами торги розпочалися минулого листопада. І з того часу загальний обсяг реалізованого ресурсу вже становить 1,93 млн кубометрів, загальною вартість 5,87 млрд грн. Тобто за рік державні виробники деревини заробили на УУБ майже 6 млрд грн. Додатковий дохід при цьому склав понад 800 млн грн лише від зростання цін на аукціонах, не кажучи вже про ефект скорочення тіньового сектору та корупції в галузі. Всього було реалізовано 68% від виставленого обсягу (2,85 млн.куб.м.). Середній показник зростання ціни відносно стартової складав 26%.

Звісно, коли реформа запрацювала, ми не могли уявити, в яких умовах зустрінемо її першу визначну дату. Та все ж, попри всі виклики, ринок продовжує активно розвиватися. Вже в травні державні лісгоспи реалізували ресурсу більше, ніж в січні чи лютому. В червні обсяги знов зросли - 465 тисяч кубометрів за місяць, це майже рекордний показник за весь час. Більше було лише в грудні минулого року. Нещодавно на УУБ також розпочалися торги лісоматеріалами, цей напрям постійно зростає. 

Біржова торгівля дозволила ринку деревини повністю відновитися.  Чернігівська, Житомирська, Сумська області, окремі території яких пережили жахіття окупації та отримали значні пошкодження лісових масивів в результаті воєнних дій, залишаються сьогодні одними з найактивніших на біржі. Державні виробники можуть запропонувати свій ресурс тисячам покупців, а ті завжди мають доступ до сировини. Біржа своєю чергою стежить за дотриманням угод і гарантує якість продукції. 

- Правила гри на ринку пиломатеріалів такі ж? 

- Так, для учасників торги пиломатеріалами проходять так само, як і необробленою деревиною, відрізняються лише назви позицій. 

Ключова відмінність у тому, що брати участь в аукціонах з продажу пиломатеріалів можуть також іноземні компанії. В Україні діє мораторій на експорт сировини, втім оброблена продукція може йти на експорт. Це додатковий стимул розвитку промисловості в середині держави, і майже всі державні лісгоспи мають власні виробництва пиломатеріалів. Торги відбуваються дуже активно, аукціонів стає все більше, як і учасників. 

- Окрім торгівлі деревиною, яка в ці скрутні часи фактично не припинялася, що з іншими напрямками, про які ми говорили при першій зустрічі? Земля? Оренда? Мала приватизація?

- Нещодавно аукціони оренди державного та комунального майна відновилися. Тепер щодня оголошуються нові торги, і бізнес дуже активно до них долучається. 

В першу чергу це можливості для релокованих підприємств, які шукають приміщення в безпечних регіонах для відновлення роботи. Зараз переміщений бізнес може орендувати державні площі зі ставко 1 грн за 1 квадратний метр, пільги діють перші 6 місяців оренди. Та попит серед інших компаній також значний, багато хто використовує можливість оренди для старту власної справи. 

Продовжується приватизація комунального майна. Ми також чекаємо відновлення приватизації державних обʼєктів. Але вже зі змінами. Наприклад, онлайн мають проводитимуться всі аукціони, включно з великою приватизацією. Договори можна буде укладати електронним підписом. Процес стане більш зручним та сучасним. 

- Чи змінилися під час дії воєнного стану законодавчі та нормативні вимоги до організації біржової торгівлі? Можливо, якісь процедури Ви спростили та здешевили для клієнтів із власної ініціативи? 

- Відбулися зміни в системі закупівель. Торги не проводились тривалий час, але вже почали частково відновлюватись. Закриття доступу до реєстрів також вплинуло на земельні торги, необхідно виготовляти технічну документацію та техпаспорти. Але процес продовжується, обсяги торгів поступово зростають. 

Зі своєї ініціативи ми пішли на зустріч учасникам торгів деревиною. На третину було знижено біржовий тариф, який сплачують переможці аукціонів. Можна сказати, це наш внесок та підтримка відновлення ринку. На біржі працює багато компаній з деокупованих та постраждалих регіонів, які були вимушені припинити роботу й тепер повернулися до торгів. Завдяки знижці вони зберегли кошти, які можуть використати для покриття інших витрат. 

ПРО РОЗВИТОК БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ

- Пане Сергію, чи встигли до війни завершити реформу системи біржової торгівлі? Чи остаточне формування цього сегменту довелося відкласти на повоєнний період? Як відомо, з 1 липня 2021 року, з набранням чинності Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів”, всі операції зі стандартизованими товарами перейшли на ліцензовані біржові майданчики. А їх поки що не так і багато. З одного боку, вам, може, і добре, що конкуренція незначна. Але чи не програє від цього держава?

-  В нашій країні до моменту впровадження ліцензування було понад 600 бірж. А тих, які працювали, а не тільки існували на папері, було десь до сотні. Такої практики немає в жодній країні світу. Більшість  майданчиків складно було назвати біржами. Через них просто проводили “потрібні” угоди. При цьому не було контролю, не було єдиної електронної системи, де здійснюються операції. До біржової торгівлі в сучасному розумінні це не мало жодного стосунку.

Тепер ситуація помітно покращилася. Кожна біржа повинна мати ліцензію, що підтверджує високий рівень роботи, наявність технічного та іншого забезпечення. Є чітко виписані правила, в разі порушення яких біржу можуть навіть позбавити ліцензії. Наявність регулювання підвищує довіру до бірж й підтверджує їх надійність. 

Беручи за приклад Європу, США, інші країни, Україні теж потрібні авторитетні торгові майданчики, які працюватимуть за чіткими правилами, підтримуватимуть ринок, стоятимуть на захисті його учасників, служитимуть  гарантами чесних угод. 

Завдяки високій концентрації учасників торгів формуються ринкові ціни, які відображають реальну вартість товару в той чи інший момент. Якраз на прикладі ринку деревини результати реформи найбільш очевидні. Тут нарешті наведено лад. По-перше, на торги виставляється велика кількість товару, що задовольняє потреби будь-якого клієнта - чи це ФОП, який переробляє 100 кубометрів деревини на місяць, чи велике підприємства, де переробляють в десятки разів більші обсяги сировини. По-друге, забезпечено прозоре ціноутворення. Тобто, якщо клієнти зайшли на торги, вони самі формують ціну. По-третє, працює справедлива конкуренція. Немає якихось правил для одних і особливих правил — для інших. 

- І у цьому зв’язку - про запобігання зловживанням під час торгів. Згідно із законом,  кожна біржа має здійснювати моніторинг торгів задля протидії маніпуляціям. Як це працює та чи має ефект?

- На Українській універсальній біржі діє механізм моніторингу, який постійно відслідковує біржові торги, їх результати, стежить за діями учасників з метою недопущення різних маніпуляцій, які можуть вплинути на реальну конкуренцію. Ми ретельно перевіряємо виконання умов учасниками перед торгами, а також відстежуємо відсоток виконання укладених договорів.

Зараз найоб’ємніший ринок - це ринок необробленої деревини. За ним стежимо особливо. Відсоток виконання договорів учасниками, які стали переможцями торгів, сьогодні постійно зростає. Це робиться для того, аби деревина не залишалася у продавців, а учасники-переможці сумлінно її вибирали згідно з графіками та договорами. Поширені огріхи - невиконання укладених угод або неповне їх виконання, коли учасник з тих чи інших причин не має змоги або не хоче забирати деревину. 

Ми аналізуємо усі ці випадки, з’ясовуємо обставини - чи це вплив погоди,  війни та логістики, чи якісь інші важливі причини. Якщо це дійсно недобросовісне виконання зобовʼязань без вагомих причин - з учасника стягується штраф, його гарантійний внесок. При системних порушеннях діють можуть застосовуватися й інші штрафи, в деяких випадках - відсторонення від торгів на строк до трьох місяців, або ж до шести місяців

Розмовляв Владислав Обух, Київ

Фото надані пресслужбою УУБ