Митниця:

Митниця: "маленький вступ" до ЄС уже відбувається

Укрінформ
Успішний процес підготовки України до приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) слугуватиме матрицею для наступних кроків з гармонізації митних процедур із європейськими

Попри воєнний час, Україна здійснює зараз “маленький вступ” до ЄС у митній галузі. Підстава для такого твердження – успішна підготовка та висока технічна готовність України до приєднання до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту. Таку оцінку дав на початку червня Генеральний директорат з питань оподаткування та Митного союзу Європейської комісії (DG TAXUD). Оцінку інших необхідних складових дасть оціночна місія країн Конвенції – її результатів очікуємо у липні. Чому питання вступу до Конвенції про про процедуру спільного транзиту є важливим євроінтеграційним маркером?

Чому це є “маленьким в ступом” до ЄС?

ЄС спочатку замислювався передовсім як митний союз. Тому питання митниці, тобто – вільного руху товарів між країнами, розглядалося при створенні Європейського союзу як одне із ключових.

Пробним каменем для наступного налагодження єдиних митних процесів стала процедура спільного транзиту. А потім все, що спробували нового на прикладі спільного транзиту, використали і в інших галузях. Тому підготовка до вступу України до Конвенції про процедуру спільного транзиту настільки вагома.  

Україна розпочала процес приєднання до Конвенції одразу після підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Робота в Україні велася за інтенсивним графіком, у тому числі й під час війни. І зараз Україна має законодавство та процедури, які цілком відповідають Митному кодексу ЄС.

Процес підготовки до запровадження спільного транзиту передбачав ухвалення відповідного законодавства, запровадження нових ролей і нових структур. Такі ж кроки, за цим же зразком, потрібно буде зробити і для гармонізації інших складових митної галузі. Можна сказати, це «матриця», за якою надалі може відбуватися згадана гармонізація і в інших митних питаннях. Тобто: “матрицю” євроінтеграційного процесу для української митниці вже створено і апробовано.

Дуже важливо: йдеться не просто про застосування якогось окремого закону, або ІТ системи. Це була комплексна робота, яка вимагала розробки та адаптації технічних систем, розгортання їх на сотнях комп'ютерів, навчання тисяч митників роботі з системою, діалогу та інформування бізнесу, експертизи, комунікації з європейськими профільними структурами, розробки та ухвалення великої кількості нового законодавства та підзаконних актів згідно європейському законодавству. Оновлене законодавство для транзиту тепер відповідає нормам ЄС, і, зрозуміло, робить можливим (тобто законним) застосування Україною процедури спільного транзиту в повному обсязі, як це й передбачено Конвенцією.

Я радий, що європейські партнери, у тому числі й Програма підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), допомагали Україні на кожному етапі цього складного процесу. 

Для України (я зараз кажу про митну галузь) це був новий досвід такої комплексної роботи, хоча комусь могло здатися, що все відбувається занадто повільно. Система запрацювала в національному масштабі у березні 2021. Однак для запровадження транзитних спрощень, нових механізмів гарантій (відповідних до європейських), міжнародного застосування системи, - потрібен був ще цілий пакет законодавчих актів. І цей процес, із залученням представників не лише Держмитслужби, але й Мінфіну, Національного банку, бізнесових асоціацій, - тривав безперервно і, за моєю оцінкою, як безпосереднього учасника цього процесу, інтенсивно. 

Так, немає межі досконалості. Але порівняно з іншими країнами Україна виявила дива оперативності, - і це попри велику територію, а також попри те, що уже 4 місяці на вашій території триває війна.

Що власне відбулося?

Країни Конвенції погодилися провести дистанційно 23-24 червня оціночну місію щодо перевірки готовності України приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Це означає, що Україна (а) технічно готова до міжнародного застосування НСТС, (б) рухається за погодженим графіком щодо розробки та запровадження НСТС Фаза 5, що є необхідною умовою для вступу до Конвенції. 

Це стало можливим після того, як Україна завершила останній із 3-х етапів тестування - міжнародне тестування національного застосунку NCTS. Воно проводилося спільно Україною та кількома країнами-учасницями Конвенції – Австрією, Бельгією, Болгарією, Північною Македонією та Румунією. Загалом процес тестування роботи української системи NCTS на відповідність вимогам DG TAXUD (так звані «Conformance Testings») тривав з вересня 2021 року. Успішне проходження Conformance Testings є необхідною умовою для отримання Україною офіційного запрошення приєднатися до Конвенції.

Окремо хочу наголосити на здавалося б суто технічному аспекті, який мав усі шанси виявитися для України фатальним. Йдеться про так звану “Фазу 5” NCTS.  Україна отримала виняткове право на приєднання до Конвенції з NCTS Фаза 4, однак перехід на NCTS Фаза 5 до кінця 2023 був однією з головних передумов приєднання. Річ у тім, що всі країни, які входять до Конвенції, зараз працюють над переходом на Фазу 5, і мають завершити цей процес до 1 грудня 2023 року. Україна переконала європейських партнерів, що технічно та практично спроможна перейти на Фазу 5 синхронно з усіма країнами-учасницями Конвенції. У травні було укладено контракт на розробку програмного забезпечення системи національного транзиту, сумісного з NCTS Фаза 5, і це означає, що Україна вчасно розпочала підготовку до переходу на NCTS Фаза 5 і рухається за погодженим графіком у цьому питанні. EU4PFM разом із Держмитслужбою уклала контракт на розробку цієї системи і фінансує його; наші експерти діляться практичним досвідом та, спільно з іншими партнерами, передовсім RST Мінфіну, допомагають у підготовці законодавства.

Наступним кроком у просуванні України до вступу до Конвенції про процедуру спільного транзиту має бути висновки оціночної місії країн Конвенції, чи потрібно Україні виконати ще якісь домашні завдання, щоб отримати запрошення до Конвенції. Очікуємо на них у липні.

Запровадження процедури спільного транзиту означатиме, що в питанні транзиту з 35-ма країнами Конвенції українська митниця отримує схожі функції і стає повноправним партнером. Для бізнесу, який займається міжнародною торгівлею, транзитні процедури відбуватимуться більш просто, прозоро, зрозуміло.

Проходити цей шлях в умовах війни нелегко. Як представник країни-учасниці ЄС, я гордий, що Європейський союз може надавати Україні допомогу для реалізації її євроінтеграційного курсу.

__

*Вітяніс Алішаускас має понад 25 років досвіду роботи в митній сфері як заступник генерального директора Митного департаменту Литовської Республіки та заступник директора Центру митних інформаційних систем, а також начальник відділу інформаційних технологій Регіональної митниці. Займався питаннями управління розробки та впровадження інформаційних систем, послуг та продуктів відповідно до вимог Робочої програми Митного кодексу ЄС. Має понад 15 років досвіду роботи в управлінні та координації проектів міжнародної технічної допомоги, що фінансуються урядом США та Європейською комісією. Працював у якості координатора у проектах технічної допомоги в Україні та Молдові, які фінансуються корпорацією "Виклики тисячоліття", керував проектом EU Twinning Light "Взаємодія ІТ-систем та гармонізація митного законодавства" в Угорщині. Працював експертом Європейської місії прикордонної допомоги в Україні та Молдові, керівував проектом EU Twinning "Підтримка модернізації митної служби Молдови відповідно до вимог AA" у Молдові.

Має ступінь у галузі електронної інженерії та ступінь магістра ділового адміністрування.

Вітяніс Алішаускас

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-