Після того, як Україна подала заявку на вступ до ЄС, змінився погляд на євроінтеграційні процеси, розпочаті до війни. Вони стали не просто «бажаними», а вже “обов'язковими”, чи не найперше - у митній сфері. Одну з головних ролей для забезпечення вільного руху товарів між країнами ЄС та їх торговельними партнерами відіграє Конвенція про процедуру спільного транзиту. Коли Україна може розраховувати на приєднання до Конвенції, які корективи внесла війна , - про це в розмові із заступником Голови Державної митної служби України Владиславом Суворовим.
- Останнім часом у владних колах активно ведуться розмови про те, що Україна планує найближчим часом підписати «митний безвіз» з ЄС. Можете пояснити, що це таке і які наслідки матиме для бізнесу та країни в цілому?
- Насправді формулювання «митний безвіз» не в повній мірі відображає суть тих переваг, які отримує наша країна. Україна прагне приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту, яка діє в Європі. Конвенцією уніфіковуються митні процедури та документи, які застосовуються митними органами країн-учасниць. Тобто, для відправлення українського експорту, приміром, в Іспанію, в Україні необхідно буде подати єдину митну декларацію (Т1) та надати єдину гарантію сплати митних платежів. Зазначені документи вносяться в єдину європейську електронну систему (NCTS) приймаються всіма країнами транзиту. Відтак не буде необхідності чекати на кордоні з польської сторони для оформлення цих документів, як це відбувається зараз. Більше того, митні органи країн транзиту (Польща, Словаччина, Румунія) довірятимуть митним процедурам, які здійснені в Україні, і оглядатимуть вантаж лише у виключних випадках.
Аналогічні спрощення діятимуть і при поставках в Україну з портів Польщі (Гданськ, Гдиня), Прибалтики (Клайпеда), Румунії (Констанція) та Болгарії (Варна, Бургас), що в умовах блокування українських портів є вкрай важливим логістичним елементом.
Уніфікація процедур та документів на кордоні стане ключовим елементом в частині прискорення митного контролю. Адже митники двох країн здійснюватимуть процедури з пропуску товарів в одній спільній електронній системі, що також є додатковим заходом боротьби з правопорушеннями – не можливо буде оформити у Німеччині побутову техніку, а в Україні задекларувати цвяхи.
Крім того, уніфікація процедур і документів може стати ключовим елементом у митній частині спільного контролю. Митники та прикордонники двох країн здійснюють одночасні процедури з пропуску товарів та громадян. Таким чином, приєднання України до Конвенції уніфікує митні процедури України та ЄС і значно скоротить час проходження кордону з ЄС на заході та півдні країни в обох напрямках.
- До війни досить активно просувалась робота щодо вступу України до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Через війну вступ до Конвенції скасовується чи можливо переноситься на невизначений час?
- Вступ до Конвенції у жодному разі не скасовується і не відтерміновується. Держмитслужба продовжує роботу щодо імплементації NCTS за тим же інтенсивним графіком, який був передбачений до початку війни. Вже 4 березня, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення, командою NCTS було проведено робочу зустріч з колегами із Генерального директорату з питань оподаткування та Митного союзу Європейської комісії (DG TAXUD), на якій сторонами було підтверджено продовження роботи щодо приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
28 травня 2022 р., Кабінет Міністрів України схвалив законопроект про зміни до Митного кодексу України, необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та розширення імплементації положень митного законодавства ЄС.
- У медіа періодично з’являється інформація, що все необхідне законодавство для імплементації NCTS було ухвалене в Україні ще 2019 року, і приєднатись до Конвенції можна було уже давно. Процес затягнувся?
- Навпаки, він рухається так швидко, що це відзначали навіть європейські партнери під час перевірки нашої готовності.
Варто зазначити, що наприкінці 2020 року європейська сторона взагалі розглядала строки приєднання України до Конвенції не раніше 2024 року. Це було пов’язано з тим, що наприкінці 2023 року всі країни-учасниці Конвенції повинні перейти з NCTS Фаза 4 на NCTS Фаза 5. Європейці не були впевнені у тому, що Україна зможе осилити цей шлях за такий короткий проміжок часу. Але після того, як у листопаді 2020 року технічним експертам DG TAXUD було продемонстровано значний прогрес української митниці щодо готовності приєднатися до Конвенції на Фазі 4 та поінформовано про заплановані заходи для подальшого вчасного переходу на Фазу 5, європейська сторона прийняла рішення на користь України. DG TAXUD завжди наголошує на тому, що Україна отримала виняткове право на приєднання до Конвенції з NCTS Фаза 4.
- Все ж таки: а законодавство? Того, що було станом на 2019 рік – його було достатньо для запровадження NCTS?
- Закон України «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» та прийняті на його виконання підзаконні акти дозволили розпочати застосування NCTS на національному рівні, що і було зроблено в березні 2021 року, а також гідно пройти попередню оціночну місію DG TAXUD у листопаді 2021 року.
Варто прояснити, що приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту не є простою ратифікацію відповідного міжнародного договору. Це процес із великою кількістю умов та передумов, які дозволяють переходити з попереднього рівня на кожен наступний. Так, загальними умовами щодо приєднання до Конвенції є необхідність національного застосування NCTS в межах України не менше одного року. Окрім того, в рамках національного застосування необхідно продемонструвати практичне застосування положень Конвенції щодо гарантування, транзитних спрощень та інших особливостей переміщення товарів спільним транзитом. Після цього європейці проводять проміжну оцінку готовності країни (попередня оціночна місія) та надають свої рекомендації. Після реалізації країною наданих рекомендацій DG TAXUD організовує фінальну оціночну місію. Але навіть позитивне проведення фінальної оціночної місії не дає можливості розпочати міжнародне застосування NCTS. Результати оціночної місії мають бути винесені на розгляд спочатку робочої групи ЄС з питань Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, а потім і відповідного об'єднаного комітету. Після цього, рішення про запрошення країни до Конвенцій має бути схвалене на найвищому політичному рівні ЄС, у тому числі Єврокомісією. Тільки після отримання формального запрошення з європейської сторони Україна може ратифікувати Конвенцію про процедуру спільного транзиту та Конвенцію про спрощення формальностей у торгівлі товарами та перейти до міжнародного застосування NCTS.
Успішне проходження оціночних місій передбачає не лише законодавче наближення, а й перевірку технологічної та організаційної складових імплементації спільного транзиту. Це включає, зокрема, запровадження відповідної системи, її інтеграція з іншими системами, які використовуються під час митного контролю посадовими особами митних органів, розгортання системи на всіх митницях, навчання близько 5 тисяч посадових осіб щодо роботи з системою, постійна взаємодія та діалог з бізнесом, його залучення до роботи в новій системі, запровадження служби підтримки, яка може надавати консультації як представникам бізнесу, так і посадовим особам митних органів.
- Якщо ми уже згадали про попередню оціночну місію, то якими були її основні рекомендації? Можливо якісь застереження?
При проведенні попередньої оціночної місії європейські колеги відзначили високий професіоналізм національної команди NCTS та посадових осіб митниць, які вони відвідували. Окрім того, місія високо оцінила прогрес України в запровадженні NCTS. Надані місією рекомендації передбачали необхідність збільшення оформлень товарів в режимі спільного транзиту, роботу з транзитними спрощеннями, у тому числі застосування загальної фінансової гарантії, підготовку до міжнародного застосування NCTS в частині виконання митницями на кордоні ролі митниці транзиту. І над усіма цими питаннями ми працювали та продовжуємо відповідну роботу.
Разом з тим, однією з головних передумов приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту з NCTS P4 зараз є готовність до переходу України разом з усіма країнами-учасницями Конвенції на застосування NCTS P5 до кінця 2023 року. Завдяки фінансовій, технічній та експертній підтримці європейських партнерів, зокрема, EU4PFM та RST Мінфін, ми впевнено ставимо перед собою такі цілі.
- Чи не стане згадана вами Фаза 5 причиною відмови Україні у вступі до Конвенції?
- Уже ні. На початку червня було укладено контракт на розробку NCTS P5 з міжнародною компанією, яка надає послуги з розробки програмного забезпечення NCTS, зокрема, для Великобританії, Норвегії, Швеції, Угорщини. Зважаючи на те, що у Постачальника послуг уже є основа для NCTS P5, очікується, що запровадження цієї системи відбудеться без порушення узгоджених із DG TAXUD дедлайнів, а це - завершення переходу на NCTS P5 до 1 листопада 2023 року.
Варто відмітити, що фінансову і технічну допомогу Україні у цьому процесі надає ЄС, за що ми дуже вдячні партнерам.
- Уточніть, будь ласка: що означатиме перехід на Фазу 5 для бізнесу? Можливо, йому варто дочекатися запровадження цієї фази, а вже потім починати користуватися новими можливостями?
- Для бізнесу, який використовує NCTS зараз, перехід на Фазу 5 буде практично непомітним. Зміни стосуватимуться лише окремих технічних аспектів (зокрема, форм повідомлень), але всі правила і принципи застосування процедури спільного транзиту, транзитні спрощення, про які повідомлялося раніше, залишаться незмінними. При запровадженні NCTS P5 бізнес буде завчасно проінформований про початок перехідного періоду та його особливості.
Чи варто бізнесу чекати? - Однозначно ні! Бо той, хто починає раніше користуватися новими можливостями, той завжди має перевагу.
- І наостанок: які подальші плани та очікування щодо NCTS? Коли за Вашими оцінками може відбутись приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту?
- Наразі події відбуваються дуже стрімко. У кінці травня 2022 року до Верховної Ради України внесено законопроект, який направлений на вирівнювання національного законодавства та вимог Конвенції про процедуру спільного транзиту. На початку червня Україною завершено проходження міжнародного тестування на відповідність NCTS P4 та підписано контракт на розробку NCTS P5. Держмитслужбою здійснюються активні заходи щодо приєднання за програмою «Митниця ЄС», яка надасть змогу користуватись внутрішньою європейською мережею для обміну повідомленнями в NCTS. Відбувся ряд комунікацій з DG TAXUD, за результатами яких європейською стороною було прийнято рішення щодо проведення фінальної оціночної місії 23-24 червня 2022 року. Звичайно, з урахуванням безпекової ситуації в Україні через повномасштабне російське вторгнення, така місія не може бути проведена у звичному для DG TAXUD форматі (з фізичною присутністю в країні, яка оцінюється). Тож фінальну оціночну місію буде проведено в режимі онлайн.
Станом на червень 2022 року, в Україні розгорнуто необхідний технічний функціонал, передбачений режимом спільного транзиту, проведено підготовку персоналу. У системі вже зареєстровано більше 1100 трейдерів, близько 4,5 тисяч працівників митниці, подано більше 5000 декларацій. 13 компаніям присвоєно статус фінансового гаранта. Розпочато надання українським підприємствам спеціальних транзитних спрощень.
Ми вдячні європейським партнерам, що йдуть нам на зустріч, з розумінням ставляться до ситуації та всіляко допомагають на шляху до початку міжнародного застосування NCTS. Очікується, що після приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту український бізнес зможе скоротити свої часові та фінансові витрати на перетин кордону, у тому числі через відсутність необхідності подання додаткових декларацій при переміщенні товарів під процедурою спільного транзиту. Зважаючи на те, що українсько-європейський кордон наразі є чи не єдиною артерією міжнародної торгівлі, повноцінне запровадження матиме суттєвий вплив як на роботу бізнесу, так і на роботу митних органів.
Точної дати приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту ще невідомо, але наразі сторони не відкидають можливості початку міжнародного застосування NCTS до кінця 2022 року.