Зміни до Податкового кодексу: в пошуках балансу інтересів

Днями Верховна Рада приступить до розгляду у другому читанні проєкту закону № 5600 про внесення змін до Податкового кодексу. Зазвичай ухвалення таких важливих для країни законів ніколи не дається легко, адже тут потрібно шукати баланс між наповненням казни та інтересами тих, хто її наповнює. Аби звести народних депутатів з бізнесом, Федерація роботодавців України минулого тижня організувала круглий стіл на тему: «5600. Як не допустити чергового погіршення бізнес-клімату в країні?», де підприємці могли озвучити свої претензії та побажання. Депутати разом з бізнесом мали можливість обговорити болючі питання, які з'являться у разі прийняття законопроєкту в його нинішньому вигляді. Укрінформ вивчав, що саме непокоїть підприємців та які норми на думку вітчизняного бізнесу підточать інвестиційну привабливість в країні.

Яких змін зазнав законопроєкт “дорогою” від першого до другого читання

Верховна Рада 1 липня прийняла за основу зміни до Податкового кодексу. Зі слів міністра фінансів Сергія Марченка, законопроєкт №5600, або як його ще називають "ресурсний законопроєкт", дозволить додатково акумулювати близько 30 млрд гривень, які можна буде включити до проєкту державного бюджету на 2022 рік при підготовці його до другого читання. Звідки ж візьмуться ці кошти? Перш за все, з підвищення ставок цілої низки податків: акцизного податку на пиво, екологічного податку, рентної плати за користування надрами, за спеціальне використання води, за користування радіочастотним ресурсом тощо.

Складна підготовка до другого читання проєкту завершилася 17 вересня після майже 25-годинного засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, який і утрясав усі зауваження до документа, рекомендувавши Раді прийняти його другому читанні та в цілому.

Як повідомила народний депутат Ніна Южаніна на своїй сторінці у Фейсбуці, за підсумками засідання, народні депутати, зокрема, запропонували підтримати збільшення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на 5%, що повинно забезпечити додаткові 100 млн грн надходжень до бюджету. Також депутати пропонують виключити птахівників зі спрощеної системи оподаткування. Окрім цього була проголосована й поправка, згідно з якою спрощена система оподаткування сільгосптоваровиробників діятиме доти, доки українське законодавство в частині державної підтримки не буде гармонізовано із законодавством Європейського Союзу. Депутатами також було запропоновано підвищити ставку екологічного податку на 10% за розміщення відходів незалежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів. Та було вирішено зберегти збільшення ренти на видобуток залізної руди, проте відмовитись від зростання акцизу на «зелену» енергетику.

Коментуючи ці рішення комітету, голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник зазначив, що у такому вигляді документ, однак не можна виносити на голосування. «Там є позиції, які дають додаткові важелі податковій та створюють тиск на бізнес. А також позиції, які до певної міри вбивають окремі галузі економіки», - зауважив Олійник.

Бізнес не терпить, коли правила гри постійно змінюються

Звісно, ті, кого стосується підвищення податків, висловили своє обурення. І у багатьох аргументи були досить вагомими. Зокрема, можна зрозуміти телекомунікаційників, які у 2019 році підписали з урядом Меморандум щодо інтернетизації всієї України. Галузь взяла на себе зобов’язання забезпечити максимальне покриття 3G та 4G по всій території України. Держава своєю чергою зобов'язалась не допускати зростання фіскального та регуляторного навантаження на сектор мобільного зв'язку та прийняти закон про чотирирічний мораторій на підвищення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Однак на третьому році дії Меморандуму цей законопроєкт так і не був зареєстрований в парламенті, хоча у свій час був предметом розгляду уряду. Аж тут стався законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України» і усі домовленості, як то кажуть, переставили з ніг на голову.

«Раніше було ухвалено розпорядження Кабміну, яке передбачало розробку та внесення законопроєкту про мораторій на підняття ренти на радіочастоти. На жаль, цей законопроєкт не з'явився, а замість цього нам пропонують підняти ренту, фактично порушуючи Меморандум і зменшуючи інвестиційну спроможність операторів для реалізації надважливого державного проєкту», - наголосив у коментарі Укрінформу радник з регуляторних питань "Київстару" Артем Фреюк.

При цьому він додав, що кошти, які тепер підуть на сплату податків, ще цього року можна було б використати на забезпечення 4G-зв’язком маленьких сіл. «В Україні ще багато сіл, де люди не мають швидкісного мобільного інтернету. І коли уряд запроваджує додаткові податки для тих, хто зобов’язався розвивати нові технології у віддалених селах, це суперечить державницькій позиції та гальмує інтернетизацію країни», - підкреслив Фреюк.

Серед спірних питань також залишається норма виключення птахівників зі спрощеної системи оподаткування. Тож 160 підприємцям, які вирощують щороку від 1000 голів птиці, доведеться або переходити на третю групу, або на загальну систему оподаткування. Для них, за винятком виробників курятини, буде передбачено перехідний період з пільгою зі сплати податку на прибуток на 5 років. Та навіть ця пільга виробників не надто радує, адже доведеться переглядати цінову політику та бізнес-моделі. Раніше агроексперти заявляли, що виключення птахівників з 4-ї групи спрощеної системи оподаткування гарантовано призведе до збільшення ціни кінцевих продуктів - яєць та м'яса птиці, що наразі складає суттєву частку раціону для бідніших верст населення. В результаті попит на продукцію знизиться і відповідно виробники отримають збитки, скоротять виробництво та робочі місця.

За словами представника групи компаній "Авангард" Галини Боднар очевидно, що реакцією на збільшення податкового навантаження на сільгоспвиробників стане подальше розкручування споживчої інфляції. "Наразі важко спрогнозувати наслідки для галузі рішення про те, що усіх виробників птиці – і великих, і малих, вилучать зі спрощеної системи. Як мінімум наша продукція стане менш доступною основній категорії наших споживачів", - зазначила Боднар.

У ході дискусії звучали також інші претензії. Тож, Федерація роботодавців України обіцяла узагальнити всі зауваження та найближчим часом направити їх до уряду, парламенту, профільного комітету ВРУ та всіх парламентських фракцій з вимогою забезпечити прогнозовану і стабільну політику держави у сфері оподаткування, без якої неможливе зростання економіки і добробуту населення.

«Будемо вимагати, щоб проєкт закону №5600 обговорювався постатейно, тому що норм, які вбивають економіку, підприємництво і бажання інвестувати, у ньому залишається ще забагато», - підсумував Дмитро Олійник.

Юлія Тетянич, Київ

Фото з відкритих джерел