Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на пресконференції повідомив: розраховує на те, що Фонд державного майна цьогоріч спрямує до держбюджету 12 млрд гривень від малої та великої приватизації. Але ж із початку року минуло вже майже 9 місяців, а обіцяна велика приватизація в Україні так і не стартувала. «Першою ластівкою» мала стати АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК), однак аукціон з її приватизації перенесли з кінця серпня на кінець жовтня. Що стало причиною такого рішення, а також хто цікавиться АТ "Перший київський машинобудівний завод" (колишній завод "Більшовик"), яка ситуація довкола Одеського припортового заводу та чи виконає ФДМУ приватизаційний план у 12 млрд гривень? Про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник голови Фонду державного майна України Тарас Єлейко.
- Наприкінці серпня мав відбутися перший аукціон з великої приватизації – ОГХК. Але Фонд його скасував, пояснюючи це тим, що до аукціону міг бути допущений тільки один учасник, ще два претенденти не виконали умов участі в приватизаційному конкурсі. Всього кілька місяців тому в Фонді стверджували, що аж 18 потенційних покупців цікавляться цим об'єктом. Що сталося? Чому до фінального етапу дійшли тільки троє учасників, два з яких взагалі не виконали умов аукціону? Чи свідчить це про те, що інвестори втратили цікавість до цього активу?
- Справді, ми отримали заявки від трьох потенційних учасників, а в підсумку до аукціону було допущено тільки одного, інші два подали неповні пакети документів. Згідно ж із законодавством, якщо заявку подав лише один учасник, аукціон автоматично визнається таким, що не відбувся. Тепер поясню, чому так сталося. Відповідно до закону про приватизацію, для вивчення об’єкта роздержавлення й ухвалення рішення про його купівлю, потенційному інвесторові надається два місяці.
Говорячи про такий великий та складний об'єкт, як АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», ми бачили значну зацікавленість з боку інвесторів. У процесі підготовки до купівлі об’єкта інвестор спочатку має підписати так званий “договір конфіденційності” й отримати доступ до всього пакета документів про виставлений на продаж об’єкт, аби його вивчити. Після цього він уже ухвалює рішення про участь в аукціоні. На етапі підготовки до приватизації було підписано 18 договорів конфіденційності, й всі потенційні інвестори почали активно вивчати інформацію про ОГХК. Зазначу, що серед цих договорів були й угоди із дуже серйозними – міжнародними – гравцями ринку, які представляють великі міжнародні видобувні та переробні компанії. Напередодні аукціону ми отримали зворотний зв'язок від цих компаній, і в багатьох випадках він був такий: два місяці – це дуже мало, щоб належним чином вивчити всю інформацію про ОГХК та пройти всі бюрократичні процедури, які стосуються поглинання іншої компанії.
ОГХК – це справді велика компанія. Тим паче, для міжнародних інвесторів – це ще й об’єкт іноземної юрисдикції. Тому для них два місяці, справді, дуже мало, аби підготуватися до придбання. Зважаючи на це, й було ухвалене рішення перенести аукціон на кінець жовтня. Ми бачимо, що багато із тих, хто ще на початку цікавився цим об’єктом, але так і не дійшов до аукціону, знову повернулися до вивчення матеріалів. А це є свідченням того, що інтерес не зник. І ми у Фонді держмайна розраховуємо, що перенесення дати дозволить залучити максимальну кількість потенційних інвесторів до аукціону з приватизації ОГХК.
- Тож розраховуєте, що всі інвестори, які були на першому етапі й не встигли належним чином вивчити об’єкт та пройти всі бюрократичні процедури, все ж повернуться і зможуть взяти участь в аукціоні, який заплановано вже на кінець жовтня?
- Чимало з них уже повернулися і досить глибоко вивчають цей об’єкт. Також підписано кілька нових договорів конфіденційності, тобто з’явилися й нові гравці, які нині вивчають актив. Тому ми абсолютно переконані, що, по-перше, аукціон з приватизації ОГХК відбудеться наприкінці жовтня, а по-друге – що попит на нього буде значно вищим, аніж минулого разу.
- Раніше було оголошено стартову ціну ОГХК у 3,7 млрд грн. Вона такою ж і залишається? За вашими прогнозами, з урахуванням ситуації на ринку, кінцева ціна відрізнятиметься від стартової?
- Стартова ціна визначається радником і вона залишається такою ж, як і була – 3,7 млрд грн. Умови приватизації теж залишаються такими, як і для попереднього аукціону.
Що ж до того, на скільки зросте ціна в ході аукціону, завдання Фонду державного майна – максимально прорекламувати цей об’єкт, максимально якісно підготувати інформацію про нього й надати доступ до цих відомостей усім інвесторам. Зараз ми по максимуму націлені на маркетингову складову. До роботи долучили Міністерство закордонних справ, посольства і торгових аташе посольств, які зараз активно працюють з інвесторами по всьому світу. Окрім цього, паралельно працює з інвесторами й радник з приватизації ОГХК, через свою мережу. Ми поінформували про цей об’єкт усі промислові асоціації. Зокрема, через Торгово-промислову палату розіслали інформацію щодо цього об'єкта майже по всіх країнах світу. Провели понад 70 переговорів, включаючи найбільших гравців цього ринку. Також ми залучили МЗС, яке через посольства у всіх куточках світу доносило інформацію про підприємство та аукціон до локальних потенційних інвесторів і бізнес-асоціацій. У результаті станом на зараз підписано понад 20 договорів конфіденційності. Тобто, Фонд держмайна зі свого боку зробив усе можливе, аби зацікавити бізнес, а вже скільки учасників буде зареєстровано на аукціоні та як зросте ціна у порівнянні зі стартовою, залежить від самого ринку.
- Цими днями Фонд анонсував і дату приватизації заводу “Більшовик”. 27 жовтня, що на два дні раніше від перенесеного на 29 число конкурсу по ОГХК. Чи паралельна підготовка двох масштабних об'єктів до приватизації не зашкодить? Адже можна було б спочатку попрацювати з одним активом – і вже на прикладі успішного його продажу продемонструвати інвесторам, що держава вміє продавати чесно й прозоро, й таким чином залучити ще більше потенційних інвесторів та як результат – отримати більше коштів від роздержавлення?
- Справді, операційне навантаження досить велике, але усю підготовку цих об'єктів здійснюють радники. Приватизаційний радник ОГХК – це BDO Corporate Finance, радник при роздержавленні «Більшовика» – консультаційна фірма "KPMG Україна".
Тому абсолютно всі матеріали щодо цих об'єктів підготовлено максимально якісно. А те, що аукціони відбудуться майже одночасно, навпаки – добре, адже пройдуть вони до кінця року й підписання договорів завершаться ще до тривалих різдвяно-новорічних свят. Тобто, аукціони проведемо, так би мовити, в активний бізнес-сезон і всі організаційні процедури можна буде завершити цього року, не переносячи на наступний.
Загалом, на завод “Більшовик” – великий попит. Вже підписано декілька договорів конфіденційності. Відверто кажучи, “Більшовик” – значно простіший об'єкт у порівнянні з Об’єднаною гірничо-хімічною компанією. Адже його виробнича діяльність сконцентрована в одному місці, тоді як ОГХК – величезна добувна компанія, з кількома підрозділами та ліцензійною діяльністю.
- А попит з боку міжнародних інвесторів?
- Є. Приміром, цими днями я мав зустріч із групою міжнародних інвесторів, які дуже зацікавлені у цьому об'єкті.
- Під час Всеукраїнського форуму «Україна-30. Економіка без олігархів» керівництво Фонду державного майна заявляло, що планує наступного року здійснити приватизацію 6 обленерго та Одеського припортового заводу. Однак нещодавно РНБО ухвалила рішення про передання їх в управління Міністерства енергетики. Що зараз із цими об'єктами?
- Так, було рішення РНБО, яке введено в дію указом президента, стосовно передачі в управління Міністерству енергетики шести обленерго. Що стосується Одеського припортового заводу, то ми продовжуємо працювати над його підготовкою до роздержавлення. Хочу сказати, що на тлі останніх подій, зокрема, після рішення Верховного суду (Верховний Суд відмовив Ostchem Фірташа у стягненні 300 мільйонів доларів з ОПЗ, – ред.), фінансовий стан та інвестиційна привабливість цього активу неабияк покращилися. Тому наразі тривають фінальні етапи підготовки цього об'єкта, в тому числі робота з боргами – ведемо перемовини про реструктуризацію боргу перед “Нафтогазом”, який також виник у минулі роки. (20 вересня Одеський припортовий завод повідомив, що тимчасово зупиняє роботу через різке зростання цін на природний газ на національному та світовому ринках, – ред.).
І, відповідно, вже на початку 2022 року буде оголошено аукціон по цьому підприємству.
- Одне з головних завдань – як держави, так і Фонду – унеможливити участь російського капіталу в українській приватизації. Однак, іноді довкола успішних приватизаційних аукціонів, наприклад, того ж готелю “Дніпро”, ходило немало чуток: мовляв, за айтішниками, котрі його придбали, тягнеться “російський слід”. І справді, зараз Україна виставляє на продаж “ласі” об'єкти, що можуть бути цікаві й східному сусіду, який би з радістю зайшов у власність не напряму, а, так би мовити, опосередковано. Як стежите за тим, щоб такого не сталося, й чи можливо, що інвестор на позір, приміром, з Європи, а насправді – за ним стоїть російський капітал?
- Тут усе просто. Закон чітко регламентує, яким чином і хто має допуск до участі в приватизації. Передбачено, що кінцеві бенефіціари покупця мають бути розкриті повністю й вони не можуть бути резидентами держави-агресора. Тому, якщо в майбутньому виявиться, що інформація була надана неправдива, а кінцеві бенефіціари все ж таки мають зв’язок з Росією, включається норма закону про реприватизацію – і проданий об’єкт вилучатимуть у покупців. Насправді, ризик дуже великий, тому сумніваюся, що хтось намагатиметься приховати кінцевих бенефіціарів. Окрім цього, ми разом з усіма профільними службами ретельно перевіряємо кінцевих бенефіціарів – резидентами якої держави вони є. А що стосується чуток, то, на жаль, від них нікуди не подітись. Але вкотре повторюся: приватизація відбувається дуже й дуже прозоро, і перемогти на аукціоні може будь-хто, а саме – той інвестор, який заплатить найвищу ціну та при цьому відповідатиме вимогам закону щодо покупця. Тому не дивно, що після аукціонів завжди є незадоволені. Адже досить багато людей, які розраховували придбати той чи інший об’єкт за нижчою ціною, у підсумку його так і не купили. Тож чутки є завжди, і до цього треба ставитися спокійно.
- Нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль на пресконференції наголосив, що розраховує на те, що Фонд держмайна в цьому році поповнить держбюджет на 12 млрд грн. На вашу думку, це реально зробити, адже з початку 2021-го минуло вже майже 9 місяців, а бюджет поки що поповнювала тільки мала приватизація?
- Мала приватизація наразі принесла до бюджету майже 2 млрд гривень. Очікуємо, що за підсумками року ця цифра зросте до 3 млрд. Як ми з вами вже говорили: у жовтні відбудуться два аукціони з великої приватизації – по ОГХК та заводу “Більшовик”. Розраховуємо на доволі значні надходження за результатами цих аукціонів. Можливо, до кінця року встигнемо провести ще один аукціон.
- І що це може бути за третій об'єкт?
- Зараз Фонд держмайна активно готується до роздержавлення згаданого вже Одеського припортового заводу, а також «Президент Готелю».
- Ви, як ніхто, знаєте процес приватизації із середини. Що найбільше змінилося в самій процедурі за останні кілька років?
- Тут краще за все скажуть цифри. У 2018 році надходження від малої приватизації становили 250 млн гривень, у 2019-му – 500 млн, у 2020 році – 2,2 млрд гривень, половину з яких приніс готель «Дніпро» – 1,1 млрд. Цього року надходження від малої приватизації за майже 9 місяців становлять близько 2 млрд гривень. І це – враховуючи той факт, що цьогоріч у нас не було жодного об’єкта, схожого на готель "Дніпро", який би міг принести до бюджету левову частку грошей. Тобто, це все дрібні об’єкти, розкидані по всій Україні. Це якраз і є свідченням того, що мала приватизація нарешті запрацювала на повну. Зараз багато інвесторів, котрі цікавляться об'єктами малої приватизації, здивовані самою процедурою. Здивовані в хорошому сенсі цього слова. Адже раніше треба було витратити купу часу, аби дістати всю необхідну документацію та інформацію про потрібний об'єкт. Зараз це займає не більше 15 хвилин. У нас є віртуальні кімнати даних, де розкрита вся інформація про об’єкти, де містяться звітність підприємств, технічні паспорти та інші важливі документи. Й більше не треба днями ходити по кабінетах, збираючи потрібні відомості. Зараз достатньо мати Інтернет – і все. Ми спростили цей механізм. І ми бачимо, як нарешті повертається довіра бізнесу до держави. І підтвердженням цьому – успішні приватизаційні аукціони.
Юлія Тетянич, Київ
Фото: Олена Худякова