Чи послаблять економіку преференції для місцевих виробників?

Чи послаблять економіку преференції для місцевих виробників?

Укрінформ
Британія свого часу досягла економічної величі завдяки таким преференціям

Модні "економічні експерти" з року в рік переконують бідних українців, що преференції для місцевих виробників послаблять економіку, а купувати найдешевші товари корисно, навіть якщо вони імпортні.

Фрідріх Ліст розповів про це повчальну історію у своїй "Національній системі політичної економії" ще у 1841 році: "Особливо незвичайною є та спритність, завдяки якій Англія зробила ці обидві країни, Португалію та Східну Індію, інструментом своєї майбутньої величі. Португалія та Іспанія пропонували насамперед благородні метали, Схід, крім сукна, хотів отримувати насамперед благородні метали. Все чудово збігалося. Але Схід в обмінах міг запропонувати переважно лише вироби з бавовни та шовку. Це не пасувало до наведеного вище правила англійських міністрів: ввозити лише сировину, вивозити лише промислові товари. Що ж вони зробили за таких умов? Чи задовольнялися вони профітами, які обіцяла їм торгівля сукном з Португалією та торгівля виробами з бавовни та шовку зі Східною Індією? Ні в якому разі. Англійські міністри бачили дальшу перспективу.

Якби вони дозволили вільний ввіз східноіндійських бавовняних та шовкових товарів у Англію, то в цей же момент припинили б своє існування англійські мануфактури, які виробляли товари з бавовни та шовку. На боці Східної Індії були не тільки дешевизна сировинних матеріалів та низька заробітна платня, а й прадавні звички, вміння та практика. При вільній конкуренції вплив цих переваг зіграв би свою роль.

Однак, Англія не хотіла засновувати в Азії свої поселення, щоб мануфактурна промисловість не потрапила в залежність від них. Англія прагла до торговельного верховенства і відчувала, що з двох країн, які знаходяться одна з одною у стані вільної торгівлі, панує та, яка продає промислові вироби, а підкоряється та, яка пропонує лише продукти землеробства.

Вже в своїх північноамериканських колоніях Англія діяла за принципом не дозволяти, щоб там виробили хоча б один цвях для підкови, і ще більше – щоб вироблений там цей цвях імпортувався Англією. Чи можна було очікувати від Англії, щоб вона дозволила індусам, такому численному, скромному і відомому у сфері старого мануфактурного виробництва народові, мати свій власний мануфактурний ринок, основу своєї майбутньої величі?

Як наслідок такого бачення, Англія заборонила товари своїх власних торгових контор у колоніях та східноіндійські тканини з шовку й бавовни! Вона заборонила їх повністю і зі всією строгістю, не хотіла використовувати жодної нитки з цих матеріалів, не хотіла мати взагалі ці красиві й дешеві товари, вона надала перевагу тому, щоб користуватися своїми власними – гіршими й дорожчими тканинами, вона хотіла викинути на ринки континентальних націй набагато красивіші тканини Східної Індії за низькими цінами, вона хотіла надати їм усі вигоди цієї дешевизни, сама ж вона з усього цього не хотіла нічого".

Віктор Галасюк
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-