Продертися крізь «ліс», або Чи реально припинити злісну вирубку Карпат

Продертися крізь «ліс», або Чи реально припинити злісну вирубку Карпат

Укрінформ
Про те, чому лісова галузь потерпає від зловмисників, які нищать національний зелений ресурс, та що може їх зупинити

Питання незаконної вирубки українських лісів, зокрема, в Карпатах, завжди було гострим. Через недосконале законодавство, заплутану систему регулювання, перехресне функціонування державних органів, які мають контролювати галузь та, безмовно, велику корупцію Україна поступово позбувається одного зі своїх найцінніших ресурсів – лісу. Українські законотворці щороку говорять про лісову реформу, яка покликана припинити лісове свавілля, але все лишається на рівні розмов. Укрінформ вивчив ситуацію з незаконними рубками на території України та Карпатського регіону. Зокрема, які збитки були завданні «чорними» лісорубами нашій державі та екології, як просувається лісова реформа і чи реально ліквідувати незаконну вирубку деревини.

Тисячі вирубок попри штрафи. І так щороку

Загальна площа лісів України на сьогодні перевищує 10 млн га, що становить близько 16% від усієї території нашої держави, найбільше їх зосереджено на Поліссі та в Карпатах. Станом на 1 січня 2020 року загальний запас деревостанів підприємств Держлісагентства становив 1,6 млрд. куб. м, в тому числі в Карпатському регіоні 492 млн тис. куб. метрів.

За даними Державної екологічної інспекції, наданими на запит Укрінформу, за перше півріччя поточного року фахівці відомства здійснили 555 перевірок лісівництв на факт порушення природоохоронного законодавства. Зокрема, склали 2687 протоколів, 749 з яких стосувались незаконної вирубки лісу на території Закарпатської та Львівської областей, а також в Карпатському окрузі ДЕІ.

На жаль, і досі прослідковується тенденція до збільшення незаконного вирубування лісів на території українських Карпат, адже за весь минулий рік на території Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей склали лише 641 відповідний протокол.

Збитки державі в сфері екології лісів сьогодні сягають шестизначних чисел. Так, за офіційними оцінками Держекоінспекції, за перші шість місяців 2021 року порушники, які займались незаконним вирубуванням лісів, завдали Україні збитків на суму 108,3 млн грн, за минулий рік вони сягали 316,7 млн грн.

Безпосередньо збитки, завдані карпатським лісам минулоріч фахівці оцінили у 18,3 млн грн, у першому півріччі поточного року мова йде про суму в 7,1 млн грн.

У 2020 році ДЕІ стягнула з незаконних «рубак» майже 12,2 млн грн штрафів та відшкодування збитків завданих екології лісів, і майже половина цієї суми – 5,1 млн грн, стосувалась порушників, що займались «чорною» рубкою на території українських Карпат.

Станом на січень-червень поточного року обсяги штрафування зберігаються майже на минулорічному рівні – інспекція стягнула з порушників-лісорубів 6,3 млн грн, з них – 1,8 млн грн зі зловмисників, що порушили природоохоронне законодавства на території Карпат.

Державне лісове агентство, у підпорядкуванні якого перебуває 73% загальної площі лісів України, повідомляє, за минулий рік фахівцями відомства в зоні його відповідальності зафіксовано 4261 випадок незаконних рубок загальною масою 54,6 тис. куб м, з них 849 у лісах Карпатського регіону (5,2 тис. куб м).

Данні Держлісагентства підтверджують, що ситуація з незаконною рубкою українського лісу залишається незмінною. За перше півріччя поточного року зафіксовано 1969 випадків (за підрахунками агентства вирубано 8,8 тис. куб. метрів). Понад чверть, 523 випадки (або 2,2 тис. куб метрів), стосувалась «грабунку» карпатського лісу.

Розмір шкоди за незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників торік становив 445 млн грн, з них 35,5 млн грн у лісах підприємств Карпатського регіону. Станом на січень-червень 2021 рік в агентстві оцінюють збитки від незаконної діяльності «чорних» рубак в 71,8 млн грн, 15,1 млн грн з них - території українських Карпат.

Щодо штрафних санкцій за знищення лісу, то у 2020 році порушниками добровільно було відшкодовано 6 млн грн та ще 492 тис грн держава стягла за допомогою суду. У І-му півріччі 2021 року мова йде про 2,9 млн грн та 147,9 тис грн відповідно.

«У лісах підприємств Карпатського регіону у 2020 році відшкодовано добровільно 1,4 млн грн та стягнуто судовими органами 90,6 тис. грн, у першому півріччі 2021 року відшкодовано добровільно 893,3 тис грн та стягнуто судовими органами 63,8 тис грн», – додали в Держлісагентстві.

Тобто, ситуація із незаконною рубкою лісу на території Карпат та України в цілому залишається незмінною – українці повним ходом «деребанять» державне багатство. І причини цього явища лежать на поверхні.

Соціальна. Вона стосується переважно сільської місцевості, а також регіонів, де спостерігаються високий рівень безробіття. У цьому випадку місцеве населення вважає, «що, якщо держава не в змозі їх забезпечити, то не гріх буде щось і вкрасти».

А тому в невеликих масштабах порушники вирубують навколишній ліс, щоб забезпечити певною копійчиною свою родину, а також за можливості заготовити дрова на зиму. Такими рубками в селах та селищах нікого не здивувати – почасту люди звикли до такого порядку.

Юрій Марчук
Юрій Марчук

«Система незаконних рубок в Карпатах така ж сама, як і скрізь. Вони нічим не відрізняються, наприклад, від того самого Полісся. Там живуть ті самі українці, які працюють в лісі легально вдень або незаконно вночі. Якщо ми наведемо лад в галузі та дамо людям робочі місця, то автоматично будуть зняті й питання масового розкрадання лісу. Адже, якщо людина поставлена перед фактом «виживай, як можеш», то вона так і робить», – вважає голова Товариства лісівників України Юрій Марчук.

Економічна. Не секрет, що корупційна складова у сфері незаконного вирубування лісу існувала фактично завжди. Часто до цього процесу причетні корумповані чиновники, які за частку від незаконної рубки лісу, готові надати «захист», а також всілякого сприяти в цій незаконній діяльності.

Яскравим прикладом стало резонансне дослідження Британської неурядової організація Earthsight. У червні 2020 року її представники оприлюднили інформацію, в якому стверджували, що частину сировини, яка постачається компанії Ikea з України, рубають незаконно. Мова йшла про вирубку буку в Карпатах для виробництва стільців компанії.

Дослідники запевняли, що нелегальні вирубки лісу велись нібито в лісомисливському господарстві селища Великий Бичків, що на Закарпатті. І що місцеве лісництво нібито незаконно видавало відповідні документи на «санітарні рубки», які, до того ж, відбувались в сезон розмноження тварин, коли заготівля лісу заборонена.

Офіційних підтверджень цих звинувачень не було, але скандал висвітлив рівень та масштаби зловживань у вітчизняній лісовій галузі.

У двох няньок «дитя» без нагляду?

Те, що статистика двох державних структур щодо збитків від незаконного вирубування лісу відрізняється, пояснюється певним дублюванням контрольних функцій Державного лісового агентства та Державної екологічної інспекції.

Хоч вони і покликані стояти на захисті українського лісу, але роблять це по-різному. Зокрема, в кожної з установ власне поняття «незаконної рубки», що й приводиться до колізій на законодавчому рівні та впливає на статистику.

Олег Сторчоус
Олег Сторчоус

«Держлісагентство зазвичай відносить до незаконних рубок ті, які проводяться без дозволу, без лісорубного квитка, вони ще називаються «самовільні рубки». А спеціальний повноважний орган, Держекоінспекція, обґрунтовано відносить до незаконних рубок більш широкий спектр цих порушень, починаючи від самовільних рубок, тобто таких, які проведенні без дозволу, і закінчуючи всіма рубками, які проведені з певними порушенням законодавства. Результат цих розбіжностей – виникнення розходжень у відомчий звітності», – пояснює Укрінформу адвокат та фахівець лісового права Олег Сторчоус.

Також відмінність полягає в тому, що Держлісагентство відповідає за 7,4 млн га – 73% лісового фонду країни, а Держекоінспекція веде статистику за усі ліси, включно з тими, що знаходяться в підпорядкуванні інших державних установ, міністерств та ОТГ.

«Усі інші – 27% – це ліси Укрзалізниці, Міноборони, Мінекології, в тому числі з господарськими зонами в національних парках. Також є незакріплені ліси, які знаходяться в землях запасу та нікому не передані, – їх близько- 70-80 тис га. Є й самосівні ліси на землях сільськогосподарського призначення, які на сьогодні інтенсивно вирубуються через відкриття ринку землі», – пояснює пан Марчук.

Однак, це не єдині камені спотикання – інколи виникають випадки, коли лісгоспи, підпорядковані одній структурі, не допускають до себе для інспекції працівників іншої. Правда, і з перевірками самої Держекоінспекції виникають проблеми. Наприклад, усі планові інспекції завчасно оприлюднені на сайті установи, що грає на руку незаконним «рубакам» та лісівниками, які орієнтуються в ситуації та знають, коли, де та як необхідно діяти для незаконного промислу.

Щодо позапланових перевірок, ситуація не краща – вони можливі лише за умови звернення фізичної особи, і рішення можуть розтягнутись на кілька днів. За цей час в порушників є не тільки можливість «згорнути» операцію по обчищенню лісу, а й благополучно її завершити.

Ще однією проблемою Держекоінспекції є те, що фахівці можуть зафіксувати порушення лише тоді, коли воно вже відбулось і за умови, що присутні документи, які підтверджують незаконні дії. Крім того, інспектори не можуть одразу видати необхідний припис про припинення дії лісорубного квитка й припинення рубки – потрібно звертатись до суду, що також дає недобросовісним лісгоспам можливість «по-тихому» врегулювати ситуацію.

Як зізнається народна депутатка від фракції «Слуга народу» Юлія Овчинникова, вона скептично ставиться до даних про «чорні» рубки, які надають держоргани.

Юлія Овчинникова
Юлія Овчинникова

«Я не вірю даним з обсягів незаконних рубок, які дає Державне агентства лісових ресурсів України. Мої помічники зафіксували чисельні незаконні санітарні рубки по лісгоспам Закарпаття та Львівщини. Там наразі проходять перевірки», – розповідає нардепка.

Координатор лісового напряму WWF-Україна (український підрозділ Всесвітнього Фонду природи – Ред.) Андрій Плига теж наголошує, що не завжди при розрахунках обсягів незаконно вирубаного лісу, враховуються усі можливі деталі та порушення. В результаті дані офіційній структур та громадських організацій можуть різнитися.

«Загалом, треба розуміти, що статистика незаконно вирубаного лісу коливається від 0,1% до 20-30% всього обсягу заготовленої деревини залежно від методології оцінки і розуміння, що стоїть за цими цифрами. В офіційних звітах Держлісагентства зазвичай фігурує показник 0,1%, і в цю статистику входять лише офіційно задокументовані самовільні рубки тобто, по суті, крадіжки лісу. Показники, що фігурують в звітах громадських організацій, можуть сягати 20-30%, і вони якраз включають офіційні рубки, що відбуваються з порушеннями», – пояснює експерт.

Крадії, або Так звані «санітари»

За офіційними даними, протягом 2020 року в Україні заготовили 15,2 мільйона кубічних метрів ліквідної деревини, з яких 3,1 млн. куб. м в Карпатському регіоні. Станом на перше півріччя поточного року ситуація повторюється – лісгоспи вже заготовили 6,5 млн. куб. м деревини – 1,4 млн. куб. м на території українських Карпат.

Майже уся деревина, як повідомили в Держлісагентстві, була заготовлена за допомогою санітарних рубок – працівники лісгоспів вирубували дерева, що вважаються «хворими» або інфіковані паразитами. Також значна частина – у стиглих та перестійних лісових насадженнях, тобто в ході рубок головного користування. І, якщо з останнім видом рубок все більш менш зрозуміло, розповідають експерти, то до санітарних виникає дуже багато запитань. Адже саме за допомогою «оздоровчих» рубок нечесні на руку лісівники найчастіше і грабують український ліс, і протистояти цьому майже неможливо.

Андрій Плига
Андрій Плига / Фото: Фейсбук

«Одна з найбільш поширених і дискусійних тем, що стосується незаконної рубки лісу – призначення санітарних рубок лісу. За своєю суттю, вони є «допоміжними» і полягають у видаленні хворих дерев, заражених шкідниками, хоч із природоохоронної точки зору доцільність та ефективність вирубки таких дерев часто є сумнівною. За своїм обсягом санітарні рубки складають більше половини обсягу деревини, заготовленої в Україні, що є нонсенсом – виглядає так, ніби вони є не «допоміжними», а головними для заготівлі деревини», – розповідає Андрій Плига.

Причина проста, як пояснює фахівець, санітарні рубки де-факто використовуються з комерційною метою, і призначаються для заготівлі здорового лісу, що не потребує санітарних заходів. Адже контроль санітарних рубок надзвичайно складний – порушення можуть бути зафіксовані лише у вузький проміжок часу між призначенням дерев у рубку та, власне, самою рубкою, і тут теж часто виникають нюанси, які потім важко довести.

«У випадку суцільних рубок, акт підписується лісопатологом, представником лісгоспу, обласного лісового управління і органу місцевого самоврядування. В акті може бути засвідчено, що ліс всихає і потребує санітарної рубки для видалення відповідних дерев і запобігання подальшому поширенню шкідників деревини, хоча насправді ліс може бути живим і не потребувати жодних санітарних рубок», – каже координатор лісового напряму WWF-Україна.

Погоджується з цим і президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок, яка підтверджує, що часто інформація про санітарну рубку не співпадає з реальною ситуацією, подекуди лісівники попросту вирізають якісну деревину, заявивши, що вона «непридатна».

«Найбільш розповсюджені схеми – фактична площа вирубки більша ніж у лісорубному білеті. Може навіть у 2-3 рази. Інша ситуація, коли взяли лише найкращі дерева, а ті, які дійсно хворі і дуплисті, пошкоджені короїдом, залишили. Або в документах, наприклад, занижують сортність деревини», – розповіла експертка.

Загалом є чотири найбільш поширені схеми, що призводять до потрапляння незаконної деревини на ринок: вирубка дерев поза межами відведеної для рубки ділянки, вирубка не призначених для рубки дерев в межах відведеної для цього ділянки, вирубка дерев в межах заповідного фонду та транспортування деревини без необхідних на те документів. Ці схеми властиві як санітарним, так і іншим типам рубок.

Той самий карпатський ліс, тільки «хворий»

Вирубка лісів у Карпатському регіоні фактично нічим не відрізняється від незаконних дій по всій території України. Через те, що загальна площа лісу в чотирьох гірських областях становить 2,2 мільйона гектарів, то на цій територіях рубки відбуваються інтенсивніше. Також приховуванню незаконної діяльності в карпатських лісах сприяє гірська місцевість та відсутність доріг. Для чорних рубак – це як мінімум можливість вирубати кращу деревину, до якої не встигли дістатись лісгоспи.

Крім того, вирубці деревини на території Карпатського регіону сприяє ще одна обставина – в горах нині спостерігається масове усихання деяких хвойних порід, зокрема, ялини. Ще за часів Австро-Угорщини, коли в імперії стояло питання виробництва целюлози, замість вирубаних листяних букових лісів в карпатських лісах відбувалось її масове заміщення ялиною, ареал якої з часом розширився.

З віком ялини стали «випадати» з екосистеми, як менш тривкі. За оцінками експертів, сьогодні площа всихаючих дерев в Карпатах становить близько 200-300 тисяч га.

Людмила Циганок
Людмила Циганок

«Якщо сильні дерева-ветерани «відстріляти» – молодий «батальйон» ще трохи потримається, але шанси на виживання у нього слабкі. Вибрані дерева-старожили, що найкраще стримували вітер, формували мікроклімат, утримували корінням ґрунт від ерозії, тобто виконували максимально ефективно екологічні функції, образно кажучи, виїхали в Європу. А ті, що лишились, «оборону» вже не тримають», – емоційно пояснює Людмила Циганок. А відтак і тут відкривається «вікно можливостей» – за допомогою нібито «санітарних» рубок зловмисникам вдається дорубувати здоровий ліс, який ще залишився. І жодні штрафи їх не зупиняють.

На сьогодні, як повідомили в Держекоінспекції, згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення, за незаконну порубку і пошкодження дерев передбачений штраф 30-60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510-1020 грн. Для посадових осіб штраф вищий: 150-300 неоподатковуваних мінімумів – 2550-5100 грн. Якщо правопорушення здійснено протягом року повторно, штраф для громадян складе 60-90 неоподатковуваних мінімумів – 1020-1530 грн, а для посадовців – 10,2 тис грн – 15,3 тис грн.

Разом з тим, штраф за незаконну рубку на території українського лісу в рамках статті 246 вже Кримінального кодексу значно вищий. Так, як наголошують в Держлісагентстві, незаконна порубка дерев або чагарників у лісах карається штрафом від 1 тис до 1,5 тис неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис грн – 25,5 тис грн) або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на той самий строк.

А от незаконна рубка лісу, вчинена у заповідника або на території чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, – карається штрафом від 1,5 тис до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25,5 тис грн– 34 тис грн) або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Примітно, що окрім штрафу лісопорушник має відшкодувати збитки, заподіяну лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників за ставками, затвердженими Кабінетом Міністрів. У 2021 році розмір шкоди за кожне дерево становить від 181 грн (діаметр дерев у корі біля шийки кореня становить 10 см і менше) до 13,4 тис грн (46,1 см – 50 см) та додатково 454 грн за кожне 1-см перевищення 50-см діаметра.

Як продратися крізь «ліс» галузевих проблем

На сьогодні в Україні проглядаються перші паростки комплексної реформи лісової галузі, які почали зароджуватись ще минулого року. Так, у грудні 2020 року Кабмін ухвалив постанову, яка має на меті зберегти ліси, зупинити надмірні санітарні рубки і в цілому покращити практику ведення лісового господарства.

«Завдяки прийняттю Урядом постанови №1224, яка змінила правила призначення рубок, їх загальний обсяг в Карпатах, наприклад, зменшився на 15%», – розповідає про наслідки прийнятого рішення нардепка Юлія Овчинникова.

Також у квітні поточного року Уряд ухвалив рішення про проведення першої в України Національної інвентаризації лісів. Передбачається, що система вибірково-статистичних обстежень лісового фонду країни, дозволить отримати достовірні дані про ліси, їх кількість, якість та ресурсний потенціал.

Роман Абрамовський
Роман Абрамовський

«Усі європейські країни вже давно проводять національні лісові інвентаризації за 5-річним циклом. В Україні такий процес запроваджується вперше. Ці дані критично важливі для правильного прийняття управлінських рішень в галузі в умовах зміни клімату», – прокоментував рішення Кабміну Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.

Паралельно представники WWF-Україна запустили Українську Лісову Платформу – незалежний ресурс для пошуку та вироблення спільного бачення цілей і принципів майбутньої лісової політики. «Зараз триває оцінка якості сучасної лісової політики в Україні, що дасть змогу об’єктивно оцінити прогалини та недоліки існуючої системи управління лісовим господарством», – кажуть в організації.

У червні цього року президент України Володимир Зеленський дав також старт проєкту «Зелена країна», спрямованому на захист природи та довкілля в Україні. Його головна мета – за 10 років збільшити площі лісів на один мільйон гектарів. І задля цього у найближчі три роки планується висадити щонайменше один мільярд дерев.

А вже у липні народні депутати прийняли у другому читанні проєкт закону №2351, метою якого є впровадження європейських гуманних цінностей та стандартів по відношенню до тварин.

«Законопроєкт створює також механізм охоронних зон для збереження рідкісних видів флори та фауни, найстаріших дерев тощо. Очікуємо на його підписання Президентом. Це дозволить зменшити негативний вплив лісових рубок на біорізноманіття», – розповідає пані Овчинникова.

Крім того, народні депутати проголосували у першому читанні за проєкту закону №5650. Він передбачає спрощення процедури ведення лісового господарства для постійних лісокористувачів та власників лісів на площі менше 100 га, а також процедури лісорозведення.

При цьому Володимир Зеленський доручив секретарю Ради нацбезпеки та оборони Олексію Данілову підготувати засідання з питання про стан реформування лісового господарства та реалізації екологічної ініціативи «Масштабне залісення України».

Експерти ж вважають, що проблеми лісового господарства України потрібно вирішувати відразу у кількох напрямках.

Перший. Стосується розділення господарської, регулюючої та контролюючої функції в лісовій галузі. Адже допоки державні органи відповідатимуть за однакові процеси, існуватимуть конфлікти інтересів, часто з фінансової сторони.

«Безконтрольність – породжує схеми розкрадання державного майна. Давно слід відокремити регуляторні функції Держлісагентства від господарських і контролюючих функцій, наприклад, щодо охорони лісів та суттєво обмежити суцільні санітарні рубки лісу, бо на них є багато зловживань», – додає Людмила Циганок.

Другий. Окрім розділення функцій, загальних змін потребує і система відносин та процесів всередині лісової галузі. Наразі система управління і призначення рубок надмірно зарегульована, що призводить до подвійних інтерпретацій одних і тих же нормативних актів, а також унеможливлює ефективне управління та контроль.

Третій. Має відбутися реформа екологічного контролю – наразі державна екологічна інспекція немає ні прав, ні повноважень зупиняти офіційні рубки, що відбуваються з порушенням законодавства. В той час штрафи мізерні – востаннє за «чорну» рубку вони підвищувались в 2019 році. Тоді Верховна Рада внесла відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як розповідають в інспекції, наразі у парламенті на розгляді перебуває законопроект № 4451, який має вирішити це питання. Він, зокрема, підвищує штрафи за незаконну порубку дерев, пошкодження лісосмуг, знищення підросту в лісах тощо в середньому в десять разів.

Також до другого читання готується проєкт закону № 3091 «Про державний екологічний контроль». Він значно підвищує штрафи за недопуск інспектора на перевірку, збільшує тривалість заходів контролю, розширює коло осіб, за зверненнями яких можуть відбуватися перевірки, а також скасовує судовий збір за позовами ДЕІ.

«Законопроєкт створить нову якість екологічного контролю, що дозволить в тому числі більш ефективно протидіяти незаконним рубкам лісу, а також дає нам можливість захищати інтереси держави в судах», – резюмують в Держекоінспекції.

Четвертий. Потрібна реформа фінансової системи – лісова галузь має отримувати державну підтримку там, де це потрібно, з одного боку. З іншого – мають бути запроваджені додаткові фінансові механізми, що дозволятимуть лісогосподарським підприємствам отримувати прибуток зі збереження заповідних лісів, маючи від цього фінансову вигоду, тобто альтернативний прибуток на відміну від рубок.

П’ятий. Важливим є прийняття Державної стратегії управління лісами до 2035 року, яку розробило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів за участю експертів. Документ наразі проходить процедуру погодження та передбачає адаптацію лісів до зміни клімату, збереження біорізноманіття, збільшення лісистості, запобігання пожежам та цифрову трансформацію лісової галузі.

Тож, напрямки визначено і вони зрозумілі, залишається наповнити їх реальним змістом. І тоді можна сподіватися на порятунок українського лісу від масштабного розкрадання.

Валентин Марчук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-