10 червня в Міністерстві фінансів керівництво Фонду розвитку підприємництва звітуватиме про торішню роботу. Окрім додаткових проблем, пов’язаних з пандемією, 2020-й став для Фонду особливим ще й через власну трансформацію. Адже саме торік Німецько-Український фонд, який працював у нашій країні майже два з половиною десятиліття, переформатували у Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Основним поштовхом до такого кроку стала ініціатива президента та уряду із започаткування Державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Фонд став агентом держави у втіленні проєктів з підтримки фінансування малого бізнесу в Україні. Задля цього розпорядженням Кабінету міністрів Німецько-Український фонд передали в управління Уряду України, представленого Міністерством фінансів. В січні 2020-го зареєстровано нову редакцію статуту ФРП й він запрацював у новому статусі, продовживши адміністрування усіх започаткованих раніше кредитних програм.

Про перший рік роботи в нових умовах і про плани на найближче майбутнє – у розмові з виконавчим директором Фонду розвитку підприємництва Андрієм Гапоном.

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ МИНУЛОРІЧНОЇ РОБОТИ Й “КОРОНАВІРУСНУ МОДИФІКАЦІЮ” ПРОГРАМ ПІДТРИМКИ БІЗНЕСУ

- Андрію Олександровичу, за кілька днів керівництво Фонду публічно представить звіт про результати роботи у 2020 році. Зрозуміло, що детальний аналіз почуємо вже тоді. Але ж, мабуть, є цифри, тенденції, спостереження, якими можете поділитися, не чекаючи 10 червня? Що найбільше змушує хвилюватися перед звітом, а що навпаки – додає впевненості?

- Такий звіт – зовсім не рядова для нас подія, як може здатися на перший погляд. Адже це вперше ми проводитимемо такий захід в Мінфіні, та ще й за участі журналістів, політиків, представників бізнес-спільноти. Головна минулорічна подія для самого Фонду – перепідпорядкування Міністерству фінансів. Це дуже допомогло нам у роботі. Саме трансформація Німецько-українського фонду, яка відбулася у лютому 2020-го, сформувала передумови для того, щоб ми стали справжнім провідником реформ у сфері державної підтримки підприємництва. Й відтоді почався новий етап нашого розвитку.       

Що ж до переживань, то, передовсім, вони пов’язані з тим, як сприймають нашу роботу малий бізнес та банки-партнери. Проте, впевнений: нам є чим пишатися. Без сумнівів, 2020 рік, незважаючи на коронакризу та інші проблеми, був досить вдалим для Фонду, а головне – для тих, кого ми підтримуємо. Ми змогли в стислі терміни запустити нову масштабну програму – “Доступні кредити 5-7-9%”. Змогли започаткувати й доволі активно втілювали програму “FinancEats”, що передбачає пожвавлення економічної активності на Сході України. Інші наші кредитні програми також працювали досить успішно. Тому з нетерпінням чекаємо на публічний звіт – щоб оприлюднити усі цифри, які цікавлять наших партнерів та українське суспільство.

- А чи отримуєте якісь сигнали – скажімо, від підприємницької спільноти, бізнес-асоціацій, – з приводу того, які проблемні питання, на їхню думку, варто обов’язково порушити у рамках звіту?

- Ми завжди тісно контактуємо з бізнес-асоціаціями, банками-партнерами, уповноваженими банками, з іншими установами та організаціями. Майже щодня отримуємо якісь пропозиції, ідеї, акумулюємо їх і намагаємося втілити в життя. Адже розуміємо, що ринок постійно змінюється. Це – динамічний процес. І нам потрібно вчасно реагувати на ті чи інші зміни та виклики.

- Головні торішні виклики, як ви вже сказали, пов’язані з пандемією. Деталізуйте, як позначилася вона на планах роботи ФРП. Певно, втілення деяких програм, про які на початку минулого року говорили як про задум на перспективу, довелося прискорювати, аби підтримати вітчизняне підприємництво в найтяжчі часи...

- Так. Криза стала своєрідним модифікатором наших планів і дій. Адже, приміром, коли ми започатковували програму “Доступні кредити 5-7-9%”, основною її ідеєю був інвестиційний напрямок. Тобто, сприяння бізнесу у створенні нових підприємств, нових робочих місць. Але коронакриза змусила змінити пріоритети: найважливішим завданням стало збереження того, що маємо. Тому уряд оперативно відреагував на цей запит, передбачивши можливість рефінансування уже наявного бізнесу. Плюс ухвалений пакет антикризових заходів, що полегшили життя підприємців в екстремальних минулорічних умовах шляхом зосередження на підтримці короткострокової ліквідності малих і середніх підприємств, недопущення їх неплатоспроможності, що могло б негативно вплинути на фінансову стабільність країни. В принципі, саме проєкт “Доступні кредити 5-7-9%” можемо вважати програмою, яка найкраще модифікована й пристосована під виклики коронакризи.

Тепер, сподіваємося, найтяжчі часи позаду. Тож намагатимемося поступово повертатися до цілей, які визначали у лютому 2020-го: інвестиційний напрямок підтримки.

- Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” справді пережила кілька трансформацій. Чи можна сказати, що її “відшліфовано” до кінця і всі виявлені вади ліквідовано, чи все ж остаточний варіант з’явиться вже в посткоронавірусні часи?

- Сподіваюся, запропонований механізм на роки. Програма продемонструвала результат: більше 18 тисяч кредитів майже на 45 мільярдів гривень для вітчизняного бізнесу. Вважаю, що саме така програма потрібна в цей час Україні. І вона продовжує слугувати відновленню підприємницького середовища після коронакризи. Тут я хочу звернути увагу на один дуже важливий аспект: як оперативно спрацювали всі органи, що опікуються підтримкою малого й середнього бізнесу. Тобто, на запит ринку ми за місяць суттєво модифікували програму. Адже кожен день тоді був на вагу золота.

- Нагадайте про особливості програми. Чим вона відрізняється, чим краща й надійніша, ніж інші продукти з кредитування бізнесу – зокрема, запропоновані комерційними банками?

- Ми розробляли її з урахуванням досвіду попередніх кредитних програм, які формувалися у співпраці з німецькими партнерами. В основу Державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” лягла модель реалізації Програми Фонду з підтримки інвестицій МСП (малих і середніх підприємств), що фінансується в рамках позики уряду Німеччини через KfW та інструменту хеджування від ЄС у поєднанні з механізмом компенсації процентних ставок від місцевих органів влади, а також механізмом ескроу-рахунків (рахунків, де зберігаються кошти до виконання усіх зобов'язань сторін за договором, – ред.), який було запозичено з іншої програми Фонду з підтримки МСП на Сході України – FinanceEast.

Завдяки багатому досвіду Фонду з реалізації кредитних програм через банки-партнери, вдалося швидко та ефективно запровадити доступне кредитування бізнесу. Наприкінці минулого року програма приєдналися до механізму державних портфельних гарантій, агентом якого є Укрексімбанк. Фактично з нового року на базі програми “Доступні кредити 5-7-9%” ми створили національну інфраструктуру фінансової підтримки малого й середнього бізнесу в Україні. Якщо у 2020-му йшлося про підтримку мікро- й малого бізнесу, то зараз дію програми поширили й на середній сегмент. Також до нас долучаються локальні програми підтримки – від територіальних громад та адміністрацій у регіонах. Тобто, це універсальна, національна і дуже гнучка програма, яка приносить реальний результат.

- Українці, як на мене, непогано обізнані з механізмом компенсації державої частини кредитної ставки для малого й середнього бізнесу. Але ж є ще й менш відома частина програми, пов’язана із наданням кредитних гарантій.

- Як я згадував раніше, в рамках програми зараз діють 2 механізми надання гарантій. Це державні гарантії на портфельній основі, агентом за наданням яких є Укрексімбанк. А також – гарантії Фонду розвитку підприємництва. Торік відбулася докапіталізація ФРП. 500 мільйонів гривень спрямували на створення гарантійного фонду. Ці кошти повністю зарезервовані за уповноваженими банками у рамках механізму надання таких гарантій. Фонд перший, хто запрацював із гарантіями для малого бізнесу в Україні. Так, раніше передбачались гарантії, але лише для великих структур, а з малим підприємництвом ніхто не працював.

Натомість практика засвідчила, що це – ідеальний інструмент для підприємців, котрі не мають майна для застави, або, наприклад, розмір їхньої застави не покриває банківських ризиків. Для таких випадків й існують наші гарантії. Йдеться про 50-80% гарантування того, що навіть якщо з інвестиційним проєктом, на втілення якого надано кредит, щось трапиться і позика стане неповоротною, банк не втратить повністю все. Це створює для нього додаткові гарантії повернення грошей. А для підприємців це – можливість взяти позику. Бо в іншому випадку кредит вони не отримали б.

Станом на початок червня завдяки гарантіям Фонду було надано кредитів малим та середнім підприємствам загалом на суму 1,1 млрд грн. При цьому рівень проблемних кредитів – 0%.

ПРО УЧАСТЬ БАНКІВ-ПАРТНЕРІВ І ПРО ТЕ, ЯК ЇХ М’ЯКО “ВІДУЧУВАТИ” ЗАРОБЛЯТИ ЛИШЕ НА КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ОВДП

- Розкажіть про співпрацю із банками-партнерами. Час від часу з’являються повідомлення про приєднання до держпрограми нових банківських установ...

- Починали ми зі співпраці із чотирма державними банками. Зараз поміж наших партнерів – 30 державних і комерційних банківських структур. Що свідчить про великий попит та інтерес, а головне – про довіру з боку банків до цієї програми. Розумію, що багато банківських установ звикли до пасивного заробітку на вітчизняних ОВДП й не завжди готові ризикувати, кредитуючи реальний сектор економіки. Але поступово ситуація змінюється. Адже в країні тисячі підприємств, які потребують кредитної підтримки. Якщо є попит, банкам вигідно працювати на цьому ринку. І участь у державній програмі суттєво збільшує їхню клієнтську базу. Тому, гадаю, банки-партнери задоволені результатами першого року дії програми.

- А банки з іноземним капіталом, дочірні структури зарубіжних банків охоче ідуть на співпрацю?

- Вони також разом з нами майже із самого початку дії державної програми. І також високо оцінюють нашу роботу. Адже йдеться про повністю прозору схему співпраці, яка гарантує банкам, що ми не втручатимемося в їхню операційну діяльність. При цьому використовуємо рахунки умовного зберігання (ескроу-рахунки), які допомагають банку стратегічно планувати, скільки кредитів планується видати за наступний квартал, 6 місяців чи за рік. Банки-партнери надають нам відповідні прогнози. Ми це все прораховуємо й авансуємо їм ці кошти. Тож вони завжди знають, що кошти для компенсації відсотків при кредитуванні бізнесу за цією держпрограмою у них будуть. Тобто, цей механізм дуже прогресивний та ліберальний до банків. До речі, цей механізм також запозичений із однієї з програм Фонду. Мова про програму з відновлення фінансування МСП на сході України “FinancEast”.

- Чи стали упродовж реалізації програми вимоги банків лояльнішими до позичальників? Зокрема, чи вдалося переконати кредитодавців відмовитися від впровадження зайвих бар’єрів при оформленні позик – підвищеними вимогами до застави, вимаганням додаткових документів, – на що активно скаржилися потенційні реципієнти на перших етапах втілення програми?

- Такі питання справді виникали доволі часто. Й подекуди вони, на жаль, залишаються. Але ми оперативно реагуємо на всі зауваження, працюємо з банками, постійно комунікуючи з їхніми представниками щодо проблемних питань. І головне – це те, що, як я вже сказав, вдалося масштабувати програму на 30 банків. Тому зараз йдеться уже не про цінову конкуренцію, як було раніше, а про якісну конкуренцію за кожного клієнта. І якщо вам один банк відмовив з якихось причин, маєте повне право звернутися до іншої банківської установи й отримати кредит. Оце масштабування якраз і допомогло. Тепер банки конкурують за кожного клієнта.

- Та все таки, якщо виникають проблемні ситуації, підприємці можуть звертатися по допомогу до ФПР чи до інших державних органів?

- Ми, як адміністратор програми, консультуємо підприємців, які до нас звертаються, й роз’яснюємо порядок здешевлення кредитів. Але це поодинокі випадки. Бо банки, як я сказав, зацікавлені у кожному клієнтові. Особливо це стосується рефінансування узятих раніше кредитів. Адже ми дозволили рефінансувати заборгованість за позиками, що видавалися в іншому банку. Тобто, фактично позичальник може перенести свою заборгованість до іншої банківської установи, де його обслуговуватимуть у рамках державної програми. Тому банки й борються за клієнтів і намагаються обслуговувати їх якнайкраще.

- Чи все добре з поверненням наданих за державними програмами позик? Карантинний 2020-й, мабуть же, додав клопотів із проблемною заборгованістю? Чи то – клопоти банків-партнерів?

- Наші програми передбачають, що у разі порушень умов кредитування підприємці й ті, хто бере іпотеку, втрачають право на компенсацію процентної ставки. І це дуже дисциплінує. Рівень проблемної заборгованості за результатами 2020 року в рамках програми (і це – з урахуванням впливу карантинних обмежень!) склав лише 0,62%. Загалом програма певною мірою стала буфером, який стримав можливе збільшення кількості непрацюючих кредитів та забезпечив позитивну динаміку їх скорочення по банківській системі України до 41% за результатами 2020 року.

ПРО ПРОГРАМУ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМЦІВ ІЗ ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ПРО ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ФОНДУ

- Які ще програми підтримки бізнесу втілює ФРП? Адже до старту програми “5-7-9%” ви відповідали за проєкти з мікрокредитування, рефінансування заходів з підтримки системи кредитування в сільській місцевості, кредитування ММСП за пріоритетними галузевими напрямками і так далі. Усе це збереглося чи трансформувалося в окремі напрямки у рамках втілення “основної” програми?

- Усі наші програми продовжують працювати. Й усі вони доволі успішні. Хоча банків-партнерів у рамках цих проєктів не так багато. Для розширення можливостей шукатимемо нових партнерів – певно, не лише поміж банківських установ, а й, імовірно, залучаючи інші фінансові інституції, наприклад кредитні спілки або лізингодавців.

За рахунок допомоги від ЄС нам вдалося запровадити модель кредитування МСП у національній валюті, повністю звільнивши банки та малих підприємців від валютних ризиків.

Особливо ж пишаємося тим, що з початку 2020 року стартувала активна фаза реалізації програми “FinancEast”. Це – допомога малому бізнесу у підконтрольних Україні районах Донецької й Луганської областей, що впроваджуються за допомогою ЄС в рамках ініціативи EU4Business.

Вона продемонструвала високий їхній інвестиційний потенціал. Адже після війни, яка розпочиналася на цих територіях, багато фінансових установ банківського та небанківського типу перестали обслуговувати розташовані там підприємства. Для того, щоб вони відновили економічну активність, й було запроваджено таку програму підтримки. За рік у рамках FinancEasts ми підтримали інвестиційні проєкти МСП на понад 600 мільйонів гривень. І зараз думаємо над продовженням дії програми. Очікуємо на рішення Європейського Союзу щодо оцінки результатів нашої роботи. І, мені здається, все буде добре – ми продовжимо цю програму на наступні роки. Адже “фінансова присутність” у прифронтових районах явно недостатня, а попит – великий.

- Програма розрахована на підтримку будь-якого бізнесу, який діє на прифронтових територіях, чи є якісь пріоритети – скажімо, для виробничого бізнесу, для діяльності в окремих сферах?

- Ні. Жодних пріоритетів чи додаткових вимог. Йдеться про можливість підтримки усіх підприємців, які зареєстровані або мають потужності на цій території. Підтримка полягає у субсидуванні половини вартості інвестиційного проєкту. Але, мабуть, найбільш важлива мета – розширення присутності банків та фінансових компаній у цьому регіоні задля активізації ділової активності.

- Як відомо, гроші для втілення цієї програми надає Європейський Союз через німецький держбанк KfW. А які ще джерела фінансування програм, котрими опікується Фонд?

- По-перше, є наш статутний капітал – 1,8 мільярда гривень. До нього торік було додано, як я вже казав, гарантійний фонд у 500 мільйонів гривень. Саме ці кошти використовуємо для кредитування банків й подальшої трансформації їх на користь підприємців малого бізнесу.

По-друге, це програми, пов’язані із залученням коштів від німецького уряду. Фонд діє як банк другого рівня, надаючи кредити банкам-партнерам, які спрямовують фінансовий ресурс на надання кредитів підприємцям.

Третій напрямок – державне фінансування окремих цільових програм. Торік, скажімо, на програму “Доступні кредити 5-7-9%” було надано 2 мільярди гривень.

- А чи є ризик того, що фінансовий потік в один “непрекрасний” момент обміліє? Бо ж багато хто побоюється: раптом при зміні влади, перегляді політики і пріоритетів, фінансових катаклізмах тощо фінансування програми “5-7-9” та Держпрограми іпотеки під 7%, про яку ми з вами поговоримо далі, зупиниться. І тоді частину відсоткової ставки не компенсуватимуть, тож позичальникам доведеться платити “по повній”...

- Вважаю, що це зовсім не політична тема. Адже доступ до дешевих кредитів завжди був проблемою в Україні. Й не залежно від того, яка буде політична влада, потреба в такій підтримці нікуди не подінеться. До того ж, в країні впроваджують трирічне бюджетне декларування. І знаю, що на 2022-2024 роки вже передбачено орієнтовні суми, що надаватимуться з держбюджету на дві наші програми: “Доступна іпотека 7%” та “Доступні кредити 5-7-9%”. Тож побоювання щодо можливого припинення фінансування безпідставні. Програми розраховані на багато років, їх втілення не може просто припинитися в один момент. Та й навряд чи якась влада піде на це. Тим паче, практика свідчить: подібні програми, які започатковувалися раніше, навіть через 10-15 років після запуску обслуговуються бюджетом України.

ПРО ДОСТУПНУ ІПОТЕКУ І ПРО “ІДЕАЛЬНИЙ” ДЛЯ УЧАСНИКІВ ПРОГРАМИ ПЕРШИЙ ВНЕСОК

- Віднедавна коло обов’язків Фонду розширилося – тепер він відповідає ще й за втілення Державної програми іпотеки під 7%. Пишаєтеся цим, адже така довіра, певно, свідчить, що ФРП добре справляється з адмініструванням програми “5-7-9%”? Чи розцінюєте це як “зайвий головний біль”, додаткове навантаження, від якого не можна відмовитися, оскільки рішення ухвалювалось на найвищому державному рівні?

- З ініціативи Президента України та за підтримки міністра фінансів саме Фондові запропонували налагодити механізм надання дешевої іпотеки. Моя команда пишається таким дорученням. Адже це свідчить про те, що Фонд спроможний швидко та ефективно запускати нові програми. І ми зробили те, на що давно розраховували наші німецькі партнери, які в далекому 1996 році й створювали Фонд для того, щоб він супроводжував державні програми з підтримки фінансування МСП, перебуваючи в повному управління Уряду України як його агент. Нині Фонд розвитку підприємництва володіє ефективними процедурами та процесами, які дозволяють Кабінету міністрів у стислі терміни забезпечувати старт нових програм та їх ефективну реалізацію. А головне, що ми найбільше цінуємо, – це репутація Фонду серед наших міжнародних партнерів, які також довіряють нам впровадження програм з підтримки фінансування мікро-, малого й середнього підприємництва.

Результати втілення програми доступної іпотеки також додають оптимізму. Видано вже 350 кредитів, розглядається більше 600 заявок, які за два тижні теж трансформуються в іпотечні кредити.

- А за яких умов, як ви вважаєте, програма набере обертів, розшириться й досягне якщо не таких показників у 45 мільярдів гривень, як у випадку з програмою підтримки бізнесу, то принаймні у кілька мільярдів?

- По-перше, потрібні злагоджені дії усіх зацікавлених сторін. Зараз ми здійснюємо масштабування програми, відбуваються ті ж процеси, що і при реалізації програми “5-7-9%”. Намагаємося залучити якомога більше банків, щоб у кожного позичальника був вибір, до якої фінустанови звернутися й мати більше шансів отримати іпотеку. Банки після попередньої іпотечної кризи не бажають ризикувати. Та ми сподіваємося на більшу їхню активність у цьому напрямку. Тому що є попит. І є пряма зацікавленість держави у втіленні програми.

- А якісь помилки, “вузькі місця” в рамках реалізації програми доступної іпотеки трапляються? Як на них реагуєте? Чи легко щось підправляти, як-то кажуть, “у процесі”?

- Авжеж, програму потрібно оптимізувати, шукати нові, легші та ефективніші шляхи. Насамперед, були питання до першого внеску. Програмою передбачено, що його мінімальний розмір – 15% вартості житла, а максимального порогу немає. Думаємо про зміну цього положення. Але тут, якщо чесно, дуже складно обрати оптимальний варіант. Адже саме відсутність максимальної межі, приміром, дозволяє літнім людям взяти іпотеку. Бо в іншому випадку кредиту їм не дадуть – через порушення іншої умови, згідно з якою на момент погашення кредиту позичальникові має бути не більше 70 років. Тому це питання дискутується.

Також акумулюємо дані, які отримуємо від банків. І розуміємо, що ще деякі положення програми потрібно удосконалювати. Думаю, вже цього місяця подамо на розгляд Мінфіну пропозиції щодо внесення таких оновлень та змін. Але в принципі програма успішно працює. І ми задоволені результатами.

- Говорячи про програму “5-7-9%”, ви наголошували, що бізнес активно користується наданою нею можливістю перекредитування, рефінансування позик, отриманих раніше. А чи передбачено щось подібне у рамках іпотечної програми? Зокрема, до Укрінформу зверталися люди, які раніше на комерційних умовах вклалися в новобуд, а тепер, коли держава надала можливість дешевої іпотеки, хочуть заощадити, приєднавшись до нової програми через перекредитування.

- Наразі програмою такий варіант не передбачено. Основна мета держпрограми – надати людям можливість купувати нові квартири й будинки та підтримати первинний ринок нерухомості. Завдання – відновити ринок іпотеки. А це можна зробити лише завдяки укладанню нових угод. Нагадаю, минулого року на цьому ринку фактично працювали тільки чотири банки. Зараз у нашій програмі їх вже чотирнадцять.

ПРО ПЛАНИ ЗАЛУЧЕННЯ ГРОШЕЙ ВІД ЯПОНСЬКИХ І ПРОДОВЖЕННЯ СПІВПРАЦІ З НІМЕЦЬКИМИ ПАРТНЕРАМИ

- І вже підсумовуючи: які головні уроки керівництво Фонду винесло за підсумками “валідольного” 2020 року і як це оберігатиме від помилок упродовж також непростого 2021-го?

2020 рік вимагав дуже швидких рішень та дій з підтримки й захисту підприємців України в умовах коронакризи. Нам було дуже приємно бачити оперативність роботи профільних міністерств та Уряду України при розробці та впровадженні пакету антикризових заходів у рамках Програми “Доступні кредити 5-7-9%”, оскільки всі чітко розуміли, що кожен втрачений день дорівнював втраченим робочим місцям та банкрутству підприємств. Багато речей ми робили вперше, і вони продемонстрували свою ефективність, бо спиралися на світовий досвід.

Тобто, найважливіший здобуток минулого року – це єдність усіх зацікавлених у реалізації наших кредитних програм сторін – влади, банків, самих підприємців. Що допомогло багатьом бізнесам вижити у складних умовах і зберегти робочі місця.

- А про якісь цифри і плани на 2021 рік можна говорити? Завдання-мінімум і максимальні задачі, які ставить перед собою керівництво Фонду.

- Цього року плануємо запуск нової програми від партнерів з Німеччини. Мова про підтримку енергоефективних проєктів малого й середнього бізнесу. Сподіваємося, вже восени або взимку відкриємо нову лінію кредитів.

Також тривають перемовини з Японським агентством міжнародного співробітництва “Джайка” (JICA) щодо залучення коштів для кредитування малого й середнього бізнесу. Це був би перший проєкт “Джайка” на території України, що пов’язаний з підтримкою МСП. Вони вже довго вивчають наш ринок, навіть долучили Японський інститут економічних досліджень для опрацювання цього питання. За результатами цього дослідження підготовлено звіт, який на початку 2021 року був затверджений Радою JICA, що свідчить про довіру міжнародних партнерів до Фонду та моделі його роботи, а також про існування потреби українського бізнесу в фінансуванні інвестиційних проєктів.

Паралельно працюватимемо над підвищенням ефективності інших наших програм.

Владислав Обух. Київ
Фото – Євген Котенко