19 квітня минув рік з моменту набрання чинності новою редакцією Закону “Про публічні закупівлі”. У Prozorro це називають наймасштабнішими змінами в закупівлях з моменту запуску самої електронної системи у 2016 році. Завдяки їм публічні закупівлі мали стати ще простішими та прозорішими.

Чи вдалося розв’язати проблему з недобросовісними учасниками тендерів, що наразі відбувається з закупівлями для боротьби з Covid-19, що можна придбати через Prozorro Market та хто такі "білі хакери" й навіщо вони державі. Про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів генеральний директор ДП “Прозорро” Василь Задворний.

- Минув рік, як набрала чинності нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”. Що змінилось за цей рік у закупівлях?

- Ми жартома всередині системи Prozorro називаємо це другою закупівельною революцією. Це наймасштабніша зміна у сфері закупівель за останні 4-5 років. Закон увібрав у себе цілу низку змін за різними напрямками, які суттєво змінили правила гри у сфері публічних закупівель. Важливо, ці зміни базувались на тих даних, що ми збирали з самого початку роботи системи Prozorro. Новий закон підвищив ефективність проведення закупівель. Він змінив принципи забезпечення справедливості в системі, посилив відповідальність за порушення та запровадив нові інструменти.

Приміром, у нас з’явилися так звані спрощені закупівлі. Нагадаю, що до набрання чинності новим законом рік тому – закупівлі на суму до 200 тисяч гривень на товари й послуги та до 1,5 мільйона гривень на роботи – можна було проводити без відкритого тендеру та лише прозвітувати про ці закупівлі в системі. І на цьому було чимало зловживань. Ми щорічно бачили так звані «грудневі жнива», коли наприкінці року, в листопаді-грудні, кількість закупівель на суму 199 тисяч гривень зростала просто радикально. Те саме спостерігалося й перед набранням чинності нової редакції закону. Так "Мирноградвугілля" провело аж 65 закупівель по 199,99 тис. грн. Половина з них – це абсолютно ідентичні закупівлі з перевезення вугілля. Такого точно не має відбуватися.

Отже, коли запрацювала нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”, змінилися пороги для проведення тендерів. Відтепер від 50 тисяч гривень замовники зобов’язані проводити відкриті закупівлі з аукціоном. Що це дало?

Завдяки зниженню порогу державі вже вдалося зекономити майже 3 мільярди гривень. Близько 44 тисяч представників бізнесу були залучені до спрощених закупівель на загальну суму в 40 мільярдів гривень. Новий закон допоміг відкрити ринок закупівель для багатьох нових компаній, які раніше не мали до нього доступу.

- Ще однією новацією оновленого Закону “Про публічні закупівлі” було надання постачальникам можливості виправляти помилки в тендерній пропозиції. Який ефект у результаті отримали?

- Державні закупівлі суттєво відрізняються від комерційних. Ті учасники, що брали участь у комерційних закупівлях, знають: якщо ти щось забув, помилився чи не встиг, це завжди можна швидко виправити – надіслати чи то поштою, чи просто показати своєму замовнику. В державних закупівлях так не працює. Чому? Тому що за державними закупівлями спостерігають всі громадяни України. І якщо ми будемо бачити тендер, в якому якийсь з учасників помилився, а потім доніс якусь довідку, то у нас у всіх одразу виникне припущення, що щось із цим учасником не так. Тому в публічних закупівлях правила дуже чіткі.

Є конкретні дата й час, коли система просто перестає приймати пропозиції, і якщо файли до того моменту в систему не завантажені – то все, ти не встиг. Якщо ти подав пропозицію і в ній помилився, то ти подав пропозицію з помилкою.

Але з іншого боку, така ситуація завжди призводила до того, що дуже часто через несуттєві помилки постачальників замовники мали їх дискваліфіковувати. Тому, аби виправити цю ситуацію, новим законом ми запровадили так звану норму в “24 години”.

Якщо ви подали пропозицію і припустилися помилок в чітко визначених межах, то замовник зобов’язаний вам дати 24 години на виправлення цих помилок. Звичайно, ви не можете змінити свою ціну протягом 24 годин. Але, якщо ви вклали не той файл у систему, а таке дуже часто буває, то тоді ви можете це виправити протягом доби.

За цей рік (з моменту набрання чинності новою редакцією закону – ред.) було майже 12 тисяч лотів, де компанії-учасники змогли вибороти перемогу в тендері після виправлення своїх помилок. Таким чином державі додатково вдалося зекономити майже 2 мільярди гривень. Це різниця між переможною ціновою пропозицією, в якій учасник скористався правом виправити помилки, та наступною. І тут насправді – не тільки економія грошей, а ще й позитивний користувацький досвід постачальників. Коли держава дозволяє підприємцям виправляти свої помилки, то це позитивно впливає на довіру бізнесу до держави.

- Чи збільшилася кількість учасників в системі Prozorro? Наскільки суттєво?

- Кількість учасників збільшується, і для цього є ціла низка причин, зокрема введення спрощених закупівель, що значно розширило доступ бізнесу до закупівель держави. Загалом за цей рік кількість учасників конкурентних закупівель зросла приблизно на 20%.

До речі, згідно з нашими спостереженнями, позитивний вплив на учасників закупівель мали зміни й у частині оскарження закупівель. Раніше вартість оскарження тендерів в Антимонопольному комітеті була однаковою для всіх закупівель і становила 5 тис. грн для товарів та послуг, 15 тис. – для робіт. І було не важливо, чи ви скаржитесь на тендер вартістю 300 тис. грн., чи 300 млн грн. З одного боку, оплата за скаргу не поверталась, але з іншого – вона була явно дуже маленькою як для великих тендерів. Це призводило до того, що на дорогі тендери скаржились активніше.

Окрім того, на прийняття до розгляду АМКУ мав як мінімум 3 дні, й деякі компанії це використовували, аби затягувати процедуру закупівлі. Що змінилося? Вартість скарги залежить від вартості закупівлі: чим дорожча закупівля, тим дорожче обійдеться скарга. По-друге, якщо скарга задоволена АМКУ, то гроші за її оплату повертаються. Тому, якщо дійсно є підґрунтя для оскарження, й учасник упевнений у своїй правоті, то на практиці йому стало дешевше і простіше оскаржити закупівлю. А якщо його мета – свідоме затягування процедури, то тоді це стає дуже дорогим задоволенням: тому що ти платиш немаленькі гроші, які тобі не повернуться.

Загалом ми за цей рік повернули сумлінним скаржникам, скарги яких були задоволені, близько 140 млн грн. Також за цей рік до АМКУ звернулося близько 4 тисяч скаржників, а роком раніше – 3,4 тисячі. Це свідчить про те, що кількість скаржників у нас зростає. І що набагато більш важливо, у нас вирівнялася динаміка між великими та маленькими закупівлями, тобто, кількість скарг на маленькі закупівлі суттєво зросла. Малий та середній бізнес отримав стимули відстоювати справедливість.

Також зросла кількість задоволених скарг: якщо у 2019 році з загальної кількості поданих скарг було задоволено близько 40%, то вже минулого року ця цифра зросла до 55%. Це означає, що АМКУ менше отримує безпідставних скарг.

- Новим законом про закупівлі передбачено, що вже з 1 січня 2022 року всі закупівлі повинні проводити уповноважені особи. Розкажіть трохи докладніше про це.

- З 1 січня наступного року проводити закупівлі зможуть виключно уповноважені особи, а тендерні комітети відійдуть у минуле. Тут ідеться про професіоналізацію закупівель. Адже для членів тендерного комітету проведення закупівель є здебільшого додатковим та неоплачуваним навантаженням.

Ми ж переконані, що проведення тендерів є окремим ремеслом, яким мають займатися люди, що в цьому розбираються. Й отримувати за це справедливу оплату. Тож уже з наступного року закупівлями будуть займатися лише уповноважені особи, які підтвердять свій базовий рівень знання законодавства. Ми працюємо над обов'язковим модулем тестування для уповноважених осіб для системи Prozorro, і на початку другого півріччя цього року цей модуль буде вже доступним. Так люди зможуть складати тести та вже з 1 січня наступного року успішно працювати в системі.

- Що зараз відбувається з закупівлями для боротьби з коронавірусом? В Prozorro неодноразово заявляли, що учасники навмисно уникають тендерів?

- Ситуація справді складна, але через трохи іншу проблему. Поясню, в чому вона полягає. Близько року тому Верховна Рада прийняла рішення про спрощення закупівель для боротьби з пандемією COVID-19. Публічним замовникам дозволили не проводити тендери, а укладати прямі угоди з постачальниками щодо товарів та послуг, затверджених Кабміном. На той момент це був необхідний крок.

Хороша новина в тому, що ми бачимо всі ці закупівлі – хто, як і у кого закуповує. Погана новина – що ці закупівлі не передбачають жодної конкуренції. Їм бракує контролю, і ці закупівлі відкривають величезний простір для зловживань. Наприклад, за такими закупівлями донині купують медичні маски по 3-4 гривні за штуку, хоча такі маски можна купувати по 60-70 копійок за штуку на Prozorro Market. По-друге, дуже часто замовники закуповують за ковідною процедурою все підряд, а зовсім не те, що закріплене постановою Кабінету міністрів. Наприклад, меблі або якісь ремонти, не пов'язані з облаштуванням приміщень для хворих. По-третє, сам перелік постанови КМУ постійно розширюється. Це нормально, адже змінюються потреби. Але так само й закупівлі товарів, потребу в яких вже можна передбачати, варто було б повертати в конкурентне поле.

Тож ми вважаємо, що вже час історію з закупівлями для боротьби з коронавірусом унормувати та зробити чіткий перелік цих товарів. Тим більше, що система Prozorro дає чудові можливості для аналізу.

- То які ваші пропозиції щодо "коронавірусних" закупівель? Як змінити ситуацію?

- Prozorro саме по собі не є суб’єктом законодавчої ініціативи, тому, власне, ми точно не можемо змінити закон. Але ми активно співпрацюємо з групами народних депутатів, які ці законопроєкти вносять до Верховної Ради. Ба більше, насправді наразі напрацьовуються різні варіанти зміни постанови Кабінету міністрів, які можуть без змін у законодавство досить сильно покращити ситуацію. Але для цього потрібно, аби між Міністерством економіки, Міністерством охорони здоров’я та секретаріатом Кабміну було знайдено найкращий компроміс. Наша роль тут – більше спостерігати за закупівлями.

Але, звичайно, треба зважати й на епідеміологічний стан в Україні. Ми сподіваємося, що такі зміни будуть невдовзі прийняті.

- Нещодавно Prozorro Market перейшов з пілотної на повну версію. Як ви оцінюєте роботу цього сервісу? Наскільки він є популярним серед учасників закупівель?

- Одна з проблем публічних закупівель полягає в тому, що попри суму закупівлі, вам доведеться витратити однакову кількість зусиль. Тобто підготувати тендерну документацію, оголосити тендер, розглянути тендерні пропозиції, прийняти ті, що відповідають тендерній документації, й відхилити ті, що не відповідають. А потім ще відреагувати на вимоги та скарги учасників тендеру.

Ми розуміємо, що це затягує процес закупівлі й забирає багато часу. Тим більше, що з квітня 2020 року замовники мають проводити спрощені закупівлі – а це фактично проведення мінітендеру. Тому ще в квітні 2019 року ми пілотували електронний каталог Prozorro Market. Насправді його принцип та побудова дуже близькі до роботи будь-якого маркетплейсу по типу Розетки чи Amazon.

Спершу постачальники кваліфікуються в електронний каталог: їх перевіряють, чи мають вони достатній досвід, чи відповідають іншим вимогам. Потім каталог наповнюється товарами. А далі замовник просто заходить на сайт свого електронного майданчика, який надає доступ до Prozorro Market, обирає потрібний товар, кладе його в кошик й оплачує. Приблизно так само ви робите на сайті будь-якого маркетплейсу, коли купуєте ноутбук або одяг, але Prozorro Market розроблений спеціально для публічних замовників.

Донедавна Prozorro Market працював тільки у діапазоні від 0 до 50 тисяч гривень. Це, до речі, дуже допомогло на перших етапах боротьби з коронавірусною інфекцією, адже на Prozorro Market можна купити багато товарів медичного призначення за досить привабливою ціною. Наприклад, ті ж маски сьогодні цілком реально придбати по 65 копійок за штуку.

А недавно ми додатково запустили механізм запиту ціни пропозиції, який працює вже для закупівель від 50 тис. грн. Він означає, що замовник так само робить мінімальні зусилля і просто оголошує – що йому потрібно купити, а постачальники відгукуються на це замовлення і надають свої актуальні ціни. Виходить мініаукціон, де замовнику не потрібно нічого робити, бо система сама вибере найнижчу ціну і запропонує йому постачальника. Цей механізм суттєво скорочує терміни проведення закупівлі. Як правило, закупівлі з запитом ціни пропозиції тривають лише 8 днів.

Наразі в Prozorro Market близько 10 тисяч різних товарів, понад тисяча постачальників та 2 тисячі замовників. Тут можна купити пальне, мастильні матеріали, харчові продукти, канцелярію, комп’ютерну техніку, меблі, офісне устаткування. Тобто прості речі, які потрібні кожній організації для її роботи. Щотижня у системі підписується близько трьохсот угод. З квітня 2019 року на Prozorro Market купили майже на 200 млн грн, а виключно за 2020 рік обсяг перевищив 100 млн грн. Ми очікуємо, що за цей рік обсяг закупівель на Маркеті становитиме від 500 млн до 1 млрд грн.

- Рік тому ви залучили до своєї роботи «білих хакерів» для пошуку багів у Prozorro. Наскільки успішною виявилась така співпраця?

- Питання інформаційної безпеки – це системне питання, для нас захист наших даних був одним із головних питань від самого початку реформи закупівель. Залучення «білих хакерів» до тестування системи – це світова практика. Замість того, аби двічі на рік робити дуже дорогий аудит, раціональніше платити кошти людям, які будуть на постійній основі шукати вразливості системи та інформуватимуть нас про це.

Перша така спроба у нас відбулася наприкінці 2019 року, коли «білі хакери» взяли участь у нашому дводенному марафоні. Після цього ми запустили постійну програму з пошуку вразливостей. І хочу сказати, що це один з дуже ефективних способів швидко підвищити якість інформаційної безпеки власних сервісів та постійно підтримувати її на прийнятному рівні.

- За цей час співпраці з "білими хакерами" були виявлені якісь проблемні точки в системі, які ставили під загрозу її роботу?

- Жодний хакер не знайшов умовної “кнопки”, яка б дозволила видалити всі дані, які були в системі, тобто високого рівня вразливостей у нас просто немає. Але з іншого боку, суттєва вразливість – це, наприклад, баг, який дозволяє отримати персональні дані або завадити проведенню закупівлі. Знайдення таких вразливостей – абсолютно нормальна практика, адже будь-яка система містить вразливості всіх рівнів. Загалом же білі хакери знайшли близько 60 вразливостей, і я вдячний кожному спеціалісту, який доклав зусиль до того, аби система Prozorro стала міцнішою.

Юлія Тетянич, Київ

Фото: Олена Худякова