Ринок пального в Україні заспокоївся. Чи надовго?

Ринок пального в Україні заспокоївся. Чи надовго?

Укрінформ
Аналізуємо фактори, які можуть суттєво вплинути на вартість бензину, дизпалива й автогазу

За рік в Україні подорожчали всі види автомобільного пального. Такі дані наводить Державна служба статистики. У лютому перевищення минулорічних показників було начебто й незначним: бензин А-92 коштував у середньому 26 гривень 7 копійок за літр (+2,6% порівняно із 2020 роком), А-95 – 27 гривень 19 копійок (теж +2,6%), дизпаливо – 26 гривень 35 копійок (+2,1%). Виняток – скраплений газ. Він подорожчав аж на 23,1% проти торішнього рівня. До 14 гривень 58 копійок за літр...

Утім, починаючи з другої половини останнього місяця зими, “ціновий галоп” пришвидшився. Іноді ресурс набирав у ціні по кілька десятків копійок, а то й по гривні за день. Що призвело до появи на початку березня експертних прогнозів стосовно потенціалу подальшого зростання вартості нафтопродуктів у роздрібній мережі на 1,25-1,7 грн/л.

Останніми днями ситуація начебто заспокоїлася. Цифри на стелах автозаправних станцій, в основному, завмерли. Поміж факторів, які сприяли цьому – стабільність гривні. А також (не було б щастя...) очікуване зниження попиту на пальне у зв’язку із ймовірним посиленням карантинних обмежень в Україні. А що ж буде далі?

Подешевшання vs цінове зростання: чинники, що найбільше впливають на ринок

За даними проєкту “Все АЗС”, у четвер вартість дизпалива у столичному регіоні коливалася від 23,1 до 30 гривень за літр (середня ціна 26,55), бензину А-92 – від 23,98 до 30,48 (27,19), А-95 – від 24,9 до 31,48 (28,19), преміального А-98 – від 26,59 до 35,48 (31,04). Щоправда, по обіді найбільша консолідована мережа групи “Приват” (“Авіас”, ANP, “Укрнафта” та інші – загалом 1 540 станцій) підвищила вартість бензину й солярки на 1 гривню за літр. Відповідно, й середні цінові показники поповзли вгору. А ось автогаз порівняно із лютим навіть подешевшав – в середньому до 13 гривень за літр. Хоча різниця у вартості цього ресурсу на різних АЗС “зашкалює”. Подекуди газ продають по 10 гривень, а десь – по 16. Фахівці пояснюють це значною часткою нелегальних постачань – без сплати акцизів та інших податків. Стосується це і продажу дешевих бензину й дизпалива.

1. Виробництво і збут пального в обхід “державної каси”

З точки зору споживача існування дешевої “альтернативи” нібито й добре. Приміром, наповнивши бак бензином А-95 на “сірій” автозаправці, можна заощадити до 260 гривень. З іншого – у перспективі використання неякісного пального коштуватиме набагато дорожче: доведеться добряче витратитися на ремонт авто. Ще гостріша ця проблема у масштабах країни.

Сергій Куюн
Сергій Куюн

“Одне з пояснень, чому український роздрібний ринок пального часто із запізненням реагує на тенденції світового нафтового ринку, – значний відсоток тіньового виробництва і продажу фальсифікованого пального, виробленого на незаконних міні-НПЗ, – наголошує директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн. – Бачимо, якими значними є обсяги імпорту компонентів, що використовуються для підвищення октанового числа бензинів. Тобто, ідеться про справжній “ренесанс” нелегального ринку. Поміж причин – майже рік дії мораторію на перевірки бізнесу, який впровадили на період карантину. Що відчув не лише чесний бізнес. А й той, який не гребує нічим, щоб заробити. Ситуація, вважаю, трагічна: як для бюджету і економіки держави, так і для споживача. Як на мене, держава має терміново скасувати мораторій – принаймні, в частині торгівлі підакцизними товарами”.

За даними “Консалтингової групи А-95”, нелегальні міні-НПЗ щороку випускають до 300 тисяч тонн готової продукції. Як наслідок – щорічні втрати держбюджету перевищують 3,7 мільярда гривень (1,91 млрд. акцизного податку й 1,82 млрд. грн. – ПДВ). І це – без врахування наслідків несплати інших платежів: земельних та зарплатних податків, військового збору, податку на прибуток тощо.

Ще однією проблемою є продаж пального автозаправними станціями без реєстрації через РРО або з видачею фальсифікованих чеків. У результаті на АЗС акумулюється необлікована готівка, яку використовують для закупівлі контрафактного пального. Таким чином, за оцінками експертів, частка тіньового ринку бензину, дизпалива й автогазу загалом сягає 17-23%. Щорічні бюджетні втрати через допущені там порушення фахівці оцінюють в 11-14,6 мільярда гривень.

Глава держави відреагував на ситуацію й доручив правоохоронцям навести лад на паливному ринку. Вже місяць, як в країні посилили заходи, спрямовані на виявлення й ліквідацію незаконних схем виробництва, завезення та збуту контрафактного і контрабандного пального. Тим часом спецслужби добряче  “прищемили хвоста” проросійським політикам, котрі мають паливний і автозаправний бізнес. Передовсім, це стосується структур, пов’язаних із кумом Путіна Віктором Медведчуком.

2. Дизель і газ на службі у “п’ятої колони”

За даними пресцентру СБУ, Служба безпеки України викрила масштабну махінацію з тіньової реалізації неякісних нафтопродуктів. Орієнтовна сума ухилення ділків від сплати податків – близько 240 млн грн. “Встановлено, що організатори “схеми” свідомо ухилялися від сплати податків до держбюджету. Проводиться більше 140 санкціонованих обшуків у 13 офісних приміщеннях, на 7 нафтобазах, 13 морських суднах, 105 автозаправних станціях і у 2 відділах митного оформлення”, – уточнили в пресцентрі. Слідчі дії, як відомо, стосуються мережі автозаправних комплексів Glusco, яку пов‘язують з Медведчуком. Продаж бензину й дизпалива на АЗС мережі припинено. Хоча торгівля автогазом, за даними очевидців, триває. Проте, подальша ситуація невизначена.

Фото: Офіс Генпрокурора України
Фото: Офіс Генпрокурора України

Цими днями з’явилася інформація, що з квітня компанія Proton Energy Group S.A., до якої входить Glusco, припинить постачання продукції на український ринок. Контрагенти уже отримали листи з попередженням. Ось як автори пояснюють причини: "На початку березня компанія отримала інформацію від одного із членів Нафтогазової асоціації України про те, що СБУ рекомендує учасникам українського паливного ринку не співпрацювати з Proton Energy Group SA і утримуватися від придбання нафтопродуктів у компанії. Також минулого тижня ми стали свідками подій довкола мережі АЗС Glusco, що належить Glusco Energy SA...".

За даними видання OilPoint, припинити постачання світлих нафтопродуктів (передовсім, дизпалива) з РФ в Україну збирається і компанія Wexler.

Проте, представники найбільшого вітчизняного виробника – Кременчуцького НПЗ (ПАТ “Укртатнафта”) – вже заявили: ймовірне обмеження з 1 квітня постачань російського дизпалива і скрапленого газу до дефіциту та підвищення цін на українському ринку не призведе. “З огляду на те, що частка постачань саме цими компаніями торік склала менше 30% споживання, ринок має можливості бути збалансованим за рахунок збільшення внутрішнього виробництва та імпорту з інших напрямків, в тому числі – із використанням морських шляхів”, – вважають в українській компанії. Там “порадували” споживачів: “Укртатнафта”, мовляв, має у розпорядженні залишки нафтової сировини на терміналі в Одесі (близько 160 тисяч тонн), що дозволить оперативно реагувати на ситуацію при виникненні дефіциту. Крім того, як зазначили у компанії, вона має технічні можливості збільшити завантаження технологічних установок й додатково виробляти 120 тисяч тонн нафтопродуктів на місяць.

До того ж, директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн вважає, що насправді про повне припинення імпорту російського дизпалива і скрапленого газу не йдеться. “За даними джерел, припинення постачань не буде. Відбувається технічна заміна “Роснєфтью” постачальника ресурсу в Україну. Що є нормальною практикою. Тому завчасно говорити про можливий серйозний удар по внутрішньому ринку пального не варто”, – переконаний експерт.

3. Суперечливі законодавчі ініціативи

Натомість аналітики вважають, що негативно вплинути на цінову ситуацію на вітчизняному ринку нафтопродуктів може ухвалення Верховною Радою зареєстрованого на початку березня законопроєкту №5208 про доручення уряду запровадити спецмита на дизель, скраплений газ та бензин походженням із Росії. З одного боку, йдеться про суттєвий удар по попиту на продукцію нафтогазового комплексу держави-агресора в Україні. З іншого – за відсутності альтернативних постачань це може негативно вплинути на купівельну спроможність населення й бізнесу.

Сергій Сапєгін
Сергій Сапєгін

"Запровадженням мита ми стимулюватимемо заміну одного імпорту на інший. Це мало допоможе нашій енергетичній безпеці. При цьому в документі ні слова немає про те, що буде з українською нафтопереробною промисловістю, яка перебуває у кризовому стані”, – каже директор науково-технічного-центру "Психея" Сергій Сапєгін. На його думку, після запровадження спецмит ми отримаємо зростання цін, яке ляже на плечі споживачів. А це – потенційне підвищення вартості усіх товарів і послуг в Україні.

При цьому, як нагадує у коментарі Укрінформу Сергій Куюн, у самому законопроєкті про конкретні спецмита та їх розмір не йдеться. “Документ лише пропонує урядові вивчити ситуацію й ухвалити рішення. Але ж Кабмін і без того може впроваджувати мита... Тобто, йдеться, швидше, про певний політичний сигнал, аніж про практичне рішення. Як на мене, від ухвали парламентаріїв у цьому питанні нічого не залежить. Більше залежатиме від тактики урядовців. А поміж них є і ті, хто “за”, і хто “проти” впровадження додаткових мит”, – каже директор “Консалтингової групи А-95”.  

4. “Самопочуття” нафти на світових ринках

Тим часом ситуація із нафтовими котируваннями на світових сировинних біржах залишається відносно стабільною. Цінові тренди змінюються ледь не щодня: “чорне золото” то дорожчає через чутки про чергове обмеження нафтовидобутку державами ОПЕК+, то дешевшає – у зв’язку із сигналами про збільшення запасів у США, а також про ймовірний “убивчий” вплив на попит посилення карантинних заходів в багатьох країнах і гальмування подекуди кампаній із вакцинації. Утім, коливання незначні. Щонайбільше – 1-3% упродовж окремих торгів. Від $0,6 до $2 за барель у грошовому виразі.

Сергій Куюн вважає, що загалом ідеться про охолодження ринку. Про що свідчить “відкат” вартості ресурсу із $70 до $67 за барель. “Жодних підстав для подальшого подорожчання нібито немає. З іншого боку – гарантувати щось дуже складно. Приміром, донедавна ніхто з фахівців не міг спрогнозувати, що у період із листопада до лютого вартість нафти зросте аж на 80%...”.

Стосовно ж “внутрішніх” прогнозів, то, на думку пана Куюна, після того, як інші учасники ринку “переварять” і відреагують на підвищення вартості палива групою “Приват”, ситуативного цінового балансу буде досягнуто. Й вартість палива на якийсь час “замре” на місці. До ймовірних нових сплесків, спровокувати які можуть як внутрішні, так і зовнішні чинники.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-