Платіжки: чи є шанс на зниження цін?

Платіжки: чи є шанс на зниження цін?

Укрінформ
Укрінформ ділиться новинами та враженнями з тарифного форуму "Україна-30: Платіжки".  

"Я сьогодні, коли готувалась до цього заходу, встала вранці в теплій хаті, включила кран, відвідала туалетну кімнату, приготувала сніданок, помила посуд, і — спожила багато житлово-комунальних послуг". Цей початок виступу члена НКРЕКП (державного органу, що регулює в країні енергетичні ринки та житлово-комунальну сферу) Ольги Бабій під час третього дня Всеукраїнського форуму "Україна-30: Платіжки" можна було б винести епіграфом до усього заходу, що тривав у Києві чотири дні.

Форум було ініційовано Офісом Президента України як майданчик для діалогу між владою та суспільством з приводу тарифів. А простішими словами, на фоні соціальної напруги останніми місяцями, на фоні тарифних майданів, росту цін на житлово-комунальні послуги, форум мав донести суспільству меседж, що його чують, що про проблеми знають, що їх от навіть обговорюють, готові пояснювати, допомагати, впливати, вирішувати, жити з народом одним життям, де зранку відвідують туалетну кімнату і миють руками посуд.

Захід і справді залишив таке відчуття. І навіть скептична душа журналіста переймалася разом з учасниками форуму, які часто виглядали абсолютно щирими у своїх виступах і своїх аргументах. І навіть у своїй безпорадності — теж щирими.

ПРО НОВИНИ НЕВТІШНІ

Які відчуття залишив форум, коли відгриміли останні фанфари? Саме — відчуття безпорадності. Він начебто сповіщав суспільству: "У нас для вас багато новин, майже всі — як завжди, і одна — умовно хороша".

До новин "як завжди" або, іншими словами, поганих, якщо дивитися на них очима пересічного українця, можна було віднести наступні.

Новина перша. Дешевих енергоносіїв, а відтак житлово-комунальних послуг в країні більше не буде. Ніколи. Бо надворі, невідворотна як пори року, буяє пора ринків: газу, електрики, води, тепла тощо. Щоправда, "дешеві" - це у співвідношенні з чим? Із зарплатами громадян? Але, зараз не про це.

"Будь-який споживач хоче отримати менший тариф. Це об'єктивна реальність. Кожен постачальник хоче максимізувати свій прибуток. Це нормальне бажання та класична поведінка суб'єктів економіки. Найкращим арбітром у цих відносинах є ефективний ринок", - зазначив у ході форуму глава правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв.

Андрій Коболєв
Андрій Коболєв

Паралельно, поза форумом, пройшли новини з цих самих ефективних ринків сучасної України. Про те, що, наприклад, контрагенти "Нафтогазу" вже винні цій державній компанії понад 90 мільярдів гривень за спожитий газ. Кількома днями раніше Держстат додав кольорів новиною про те, що заборгованість населення за житлово-комунальні послуги вже сягнула 73 мільярдів гривень. І це ще далеко не повна картина цих самих ринків — бо це ще без десятків мільярдів боргів в "зеленій" енергетиці, в "Енергоатомі", "Укренерго" і так далі.

Новина друга. Тарифи будуть підвищуватися і далі, бо вони досі “економічно не обґрунтовані”, тобто збиткові. На цьому пункті якось і незручно детально зупинятися, бо на сьогодні усі в країні знають, що ціна газу до 31 березня (хоча, може і пізніше) зусиллями Кабінету міністрів зупинена на відмітці 6,99 грн за кубометр, а інакше була б за 12 грн/кубометр. Що ціна електрики, яка з 1 січня піднялася з 90 коп. до 1,68 грн за кіловат годин (позбувшись пільгового обсягу), також не остаточна, а фактично утримується на цьому рівні регуляторними зусиллями.

Паралельно ж, пройшла новина, що поки на форумі обговорювали ситуацію з тарифами, НКРЕКП на своєму засіданні 17 лютого схвалила підвищення тарифу на передачу електроенергії для оператора системи передачі - "НЕК "Укренерго".

Одночасно з’явилася новина з "Нафтогазу", що газ власного, українського видобутку, на який ще якось сподівалися громадяни, вже теж не дешевий. І що, споживаючи газ по 6,99 грн, українці фактично й споживають газ українського видобутку. На сьогодні, щоб дістати газ з українських надр, видобувній компанії потрібно втратити понад 2 грн за кожен кубометр, а з урахуванням транспортування оті 6,99 грн — то вже ціна у збиток видобувнику-постачальнику. Щоправда, куди подівся дешевий газ, закачаний влітку у газосховища – невідомо. Так новина ж була не про це…

Також, під час форуму стало відомо, що тариф на розподіл газу, на що також розраховували багато громадян, знижуватися не буде, бо немає як. "Ми дочекаємось техногенних катастроф", - попередив у ході форуму голова НКРЕКП Валерій Тарасюк, коментуючи це болюче питання.

Валерій Тарасюк
Валерій Тарасюк

Паралельно надійшла хвилююча новина з Міненергетики, що "Укрнафта" продає нафту за значно заниженою ціною, і в міністерстві шукають важелів впливу, як змусити цю ціну підняти. Дивина тільки, як при критично заниженій ціні "Укрнафта" за підсумками 2020 року примудрилася повністю погасити свій історичний податковий борг, включаючи нараховані штрафи та пеню за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань, в розмірі 48,2 млрд грн.

Таке враження, що економічна наука і життя в Україні йдуть кожен своїм шляхом і ніколи не перетинаються.

ПРО НОВИНИ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ СКЛАДНІ ВІДЧУТТЯ

У принципі, перераховувати погані новини більше сенсу немає, оскільки всі вони добре відомі. І аргументи на їх користь звучать давно. А перед тим, як перейти до умовно хорошої новини, хотілося б зупинитися на новинах форуму, які залишили складні відчуття.

Новина перша. Місцеві органи влади, які за законодавством мають затверджувати частину тарифів на комунальні послуги, по суті можуть лише констатувати "смерть пацієнта". Громадське обговорення тарифів, яке має відбуватися згідно з законодавством, насправді відбувається формально. А структуру тарифів постачальники послуг не доводять навіть до відома представників місцевих органів (не кажучи вже про пересічного громадянина). Про це під час форуму заявив голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов.

Олег Синєгубов
Олег Синєгубов

До речі, коли ж у Полтавській ОДА все ж таки роздобули структуру тарифу компанії "Лубнигаз", яка мала одні з найвищих тарифів на постачання газу населенню, то виявили в ній шалений прибуток у розмірі 168 млн грн на рік. З них компанія планувала покрити різницю, яка утворилася у 2015-2016 роках, у розмірі 60 млн грн. Причому, планувала відкусити цю різницю одним махом, хоча могла розподілити ці видатки на кілька років.

Тобто, диявол криється не в обґрунтуваннях тарифів, які комерційні структури подають на затвердження, а в їх структурі. І що, про це нікому не відомо? Адже, "Лубнигазу" теж хтось затверджував тарифи...

Друга новина була тим несподіваніша, що пролунала з вуст члена НКРЕКП Ольги Бабій: монополісти — постачальники послуг не зацікавлені робити платіжки зрозумілими. "Нам приносили платіжки, які я сама не могла зрозуміти", - зазначила вона у ході свого виступу на Форумі.

Ольги Бабій
Ольга Бабій

Це пані чиновниця не бачила платіжки, написані таким дрібним шрифтом, що навіть не дуже старим очам важко в них вчитатися. Але хто ж як не НКРЕКП має встановлювати правила для учасників ринків?

І третя новина. Міністр соціальної політики Марина Лазебна у ході форуму заявила, що житлово-комунальні тарифи мають підвищуватися виключно синхронно з доходами громадян. Ви зараз сумно посміхнулися разом зі мною, так? Здається, прийшовши на форум з таким чудовим меседжем, пані міністерка у принципі згаяла свій робочий час.

Марина Лазебна
Марина Лазебна

Хоча, у неї є підтримка. Наприклад, в особі Українського союзу промисловців і підприємців, який наполягає, що тарифоутворення в країні суперечить економічним законам. Там вважають, що механізм формування тарифів в Україні відірваний від реального показника доходів більшості українців, ця відірваність має системний характер та порушує базові закони економіки. Така заява пролунала з УСПП приблизно за місяць до означеного форуму. Але жодної реакції на цю заяву, як неважко зрозуміти, не сталося.

У принципі, навіть в НКРЕКП згодні з тим, що попри всі правильні аргументи і розрахунки, щось не так відбувається в нашій країні, наприклад, з боргами за житлово-комунальні послуги. Як заявила у ході форуму член НКРЕКП Ольга Бабій, в Україні слід провести тотальний перегляд житлово-комунальних боргів.

"Значна частина боргу — то необхідність провести пряму тотальну інвентаризацію всіх боргів споживачів перед надавачами послуг: коли виникли, розміри, період виникнення. Всі борги, які приростають, навіть за європейською статистикою, мають не більше 2% за період. Тобто, якщо у нас зростають атипово борги споживачів, їх треба детально аналізувати", - зазначила вона.

І ПРО НОВИНИ УМОВНІ ХОРОШІ

Але хто має це зробити й ініціювати? І ось тут переходимо до умовно хорошої новини. Про неї в ході форуму нагадав міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов — йшлося про створення в Україні Державної житлово-комунальної інспекції.

Законопроєкти, які врегульовують це питання (№4403 та №4404), і були внесені народними депутатами наприкінці 2020 року, дуже і дуже нагадують законопроєкт, який вийшов з нетрів Мінрегіону ще у 2019 році. Згідно із депутатським проєктом, Житлово-комунальна інспекція має виступити арбітром у відносинах споживача з виконавцями послуг.

 Олексій Чернишов
Олексій Чернишов

Головний меседж цієї законодавчої ініціативи: сьогодні оцінку правильності нарахувань монополістами розмірів плати за комунальні послуги ніхто не надає, бо нема кому це робити. Прикладом цього є ситуація з нарахуванням за тепло у багатьох містах України за січень поточного року, коли суми у платіжках були значно більшими за січень 2019 року, що був холоднішим.

Залишимо поки за дужками ці аргументи, озвучені Мінрегіоном в грудні 2020 року, коли відповідні законопроєкти №4403 та №4404 були зареєстровані у Верховній Раді.

До компетенції Інспекції увійде перевірка надання житлово-комунальних послуг, зокрема, з тепло-, водопостачання та водовідведення, поводження з відходами, управління багатоквартирними будинками. Також вона перевірятиме економічне обґрунтування тарифів на послуги ЖКГ.

Для перевірки якості послуг та стану інфраструктури будинків інспектори здійснюватимуть планові та, на підставі звернень (зокрема, споживачів), позапланові перевірки. Також вони здійснюватимуть контроль за відповідальним користуванням послугами споживачами, адже є непоодинокі випадки, коли мешканці багатоповерхівок самовільно втручаються в системи тепло-, водопостачання, у результаті чого увесь будинок не отримує комунальну послугу належної якості.

А тепер, власне, повернемося до аргументів про те, що "оцінку правильності нарахувань немає кому дати". А як же НКРЕКП? Застосувавши простий пошуковий запит в Google "НКРЕКП закликає громадян скаржитися", можемо отримати численні результати в новинних стрічках. Так, закликає, і не раз.

У 2020 році до Мінрегіону надійшло понад 2000 звернень громадян з питань ЖКГ. До того ж скарги на неналежно надані житлово-комунальні лідирують серед звернень до Держпродспоживслужби.

Що змінить Житлово-комунальна інспекція, які кошти потрібно вкласти, щоб цей орган набрав фахівців, створив регіональні представництва і зрештою – запрацював? А головне — якими повноваженнями слід наділити вказану інспекцію, щоб її можливості, як туз у колоді, перекрили положення законів про «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Тут слід розуміти, що перший закон є євроінтеграційним — затвердження повноважень такого органу як НКРЕКП ретельно відстежувалося з боку європейських інституцій.

За цим питанням ми звернулися до аналітичної компанії DiXi Group, експерти якої готували позиційну записку до указаної законодавчої ініціативи. І перше, на що вказали експерти: подані законопроєкти №4403 та №4404 є практично ідентичними проєкту закону, розробленого Мінрегіоном у 2019 році, який раніше вже отримав негативний висновок Державної регуляторної служби. Через те, що пропонована компетенція Державної житлово-комунальної інспекції, якраз і суперечить ст. 2 та 21 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за якими не допускається дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю).

Звичайно, усунути недоліки вказаних законопроєктів не є проблемою. Потрібно лише час і зусилля фахових нормопроектувальників. Можна і проігнорувати зауваження, як експертів, так і будь-які інші. У законодавчій творчості Верховної Ради таких прикладів знайдеться чимало. Але тоді матимемо черговий регуляторний бардак і нуль ефекту. Може годі наступати на граблі?

Лія Ільченко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-