«Революція безготівки»: як вона вплине на наші картки
Справа в тім, що проблема одночасно торкається двох груп – підприємців і споживачів. Почнемо з других. У випадку, якщо підприємці гуртом таки похитнуть монополію платіжних систем і доб’ються вигідних для себе змін, то хто врешті заплатить за відступ? Чи знизять відповідно торговці й свою націнку, якою вони компенсували свої витрати на обслуговування карток, і яку кожен покупець сьогодні сплачує при розрахунку банківською карткою? Ось тут маємо трохи споживача засмутити. Не факт, що зменшення комісії спонукатиме торговців зменшувати свою дохідність. У структурі собівартості великих торгових мереж ця комісія усе ж незначна, тому безготівковий платник якоїсь спеціальної націнки в своєму чекові й не помічає. Бо готівкові та безготівкові платники сьогодні однаково рівні для великих торговців, цінники ж в магазинах не відрізняються в залежності від способу оплати. І хоча торгові мережі й жаліються на ріст витрат у зв’язку зі збільшенням обсягів безготівкової оплати, вони чудово компенсується збільшенням торгового обороту у підсумку.
А ось для невеликих торговців висока вартість «еквайрингу» дійсно може бути більш вагомою у структурі їх витрат. Дрібним магазинам і торговим точкам доводиться реагувати більш гнучко. Вони якраз і зможуть дещо знизити ціни, щоб виграти певну конкуренцію у своїх великих колег.
Що ж стосується можливого підняття вартості зняття готівки в банкоматах після здешевлення комісії платіжних систем, то зовсім цього виключати не можна. Логічно, що банки теж намагатимуться якось компенсувати втрати операційної дохідності. Тим більше, враховуючи, що обслуговування готівкового обігу – дороге задоволення. Тут вже кожен банк обиратиме власну стратегію. Швидше за все, на подібні кроки можуть піти великі мережеві емітенти карток і власники найбільших банкоматних мереж (ПриватБанк, Ощадбанк), у яких витрати на обслуговування готівкового обігу по всій Україні «з’їдають» значну частину операційного доходу.
Тож відповідь на запитання як – на гірше чи на краще зміняться умови для власників пластикових карток? – залишається наразі відкритою. Треба почекати.
У нас знову це дорожче, ніж в усьому світі
Звідки «шум»? Стало відомо, що українські парламентарі спеціальними законопроектами вкотре намагаються обмежити комісію міжнародних платіжних систем (МПС) «Visa», «Mastercard» та вітчизняних банків за обслуговування безготівкових платежів за аналогією з розвиненим світом. В Україні комісія за безготівковий платіж сьогодні становить від 1,7% до 3% від суми покупки. В країнах ЄС вона не перевищує 0,3%, і комісійна «стеля» закріплена нормативно Регламентом 2015/751 Європейського Парламенту). А у США комісія фіксована – 20 центів з транзакції незалежно від суми чеку. Боротьба вітчизняного бізнесу та платіжно-банківського лобі за карткові безготівкові комісії триває мало не все останнє десятиліття. Але поки що банкірам і “платіжникам” вдається протистояти невигідним для їх доходів місцевим законодавчим ініціативам. «Visa», «Mastercard» визнають, що комісія зависока у порівнянні з Європою, та це, мовляв, плата за значні інвестиції, які їм доводиться вкладати у ще недостатньо розвинуту місцеву платіжну інфраструктуру. Банки, звісно, підтримують своїх партнерів, оскільки картки дозволяють їм хоч і не дуже багато, але заробляти на міжбанківській комісії, а ще – користуватися залишками на карткових рахунках клієнтів. Нацбанк відсторонився, кажучи про те, що він не повноважний втручатися у комерційні справи своїх підопічних. Антимонопольний комітет не помічає жодних ознак монополії на ринку платіжних карток. Про неї волає лише бізнес, який змушений сплачувати комісію, закладаючи її у вартість товару заради ж державного блага (безготівкові платежі – це абсолютна прозорість для контролюючих органів). А от більшість покупців про все це й не здогадуються. Проте їм – так зручно.
Не хочете знижувати комісію? Заставимо!
Сьогодні вартість банківської послуги еквайрингу (забезпечення прийому платіжних карток до сплати) для торговця становить в середньому 2% від суми товару (послуги) та складається із комісії банка-еквайра, яка включає в себе одночасно комісію банка-емітента (т.зв. міжбанківська комісійна винагорода або комісія інтерчендж, яка дорівнює в середньому 1,6%, і яку платіжна система від імені банка-еквайра сплачує банку-емітенту).
Депутати в жовтні подали законопроєкти № 4178 і № 4178-1, якими запропоновано знизити в Україні комісію за послуги еквайрингу з 2% до 0,5-1,4%, а комісію інтерчейндж, що входить в неї, – до 0,3-0,9%. Законодавці посилаються на досвід ЄС, який в 2015 році примусово знизив ставку різних карток до 0,2-0,3%.
Проєкт №4178 передбачає поступове зменшення комісії за еквайринг від 1,5% з 01.01.2021 до 0,5 % з 01.01.2022 та розміру інтерчейнджу (як складової еквайрингу) від 1% 01.01.2021 до 0,3% з 01.01.2022 за транзакцію. Альтернативний проєкт №4178-1 передбачає поступове зменшення комісії за еквайринг від 1,8% з 31.12.2021 до 1,4 % з 01.01.2023 та розміру інтерчейнджу від 1,2% 01.01.2021 до 0,9% з 01.01.2023 за транзакцію.
“Запропоновані законопроектом зміни дозволять поступово (і на порядок менш «жорстко», ніж це впроваджено ЄС) зменшити фінансове навантаження на суб’єктів господарювання під час здійснення операцій за допомогою платіжних карток …<>… Запропонований проєкт Закону буде враховувати позиції і банків, і бізнесу, який потрібно підтримати в кризу”, – стверджує одна із авторок альтернативного проєкту Марія Мезенцева, заступниця голови Комітету з питань інтеграції України з ЄС. Адже за її словами, вітчизняний підприємець щомісяця платить 300-400 грн за обслуговування одного POS-терміналу, за допомогою якого приймає безготівкові платежі. В результаті бізнес із обігом 5 млн грн на рік має заплатити платіжним системам та банкам комісію близько 150 тис. грн на рік.
Ті, хто проти…
В НБУ ініціативу депутатів знизити комісії при безготівковій оплаті не підтримали. «Ми категорично проти регулювання того, що може регулюватися ринковими механізмами», – заявив заступник голови НБУ Олексій Шабан під час круглого столу «Неринкове регулювання ставки інтерчейндж: ризики і загрози для банківської системи», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».
Директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов каже, що навіть після зниження інтерчейнджу європейські банки в кращому становищі, ніж українські. «У нас зараз, до регулювання, окупність терміналу в чотири рази менше, ніж в Європі. Якщо знизити все, як пропонують, то цей розрив буде в 10 разів», – вважає експерт. За його словами, в країнах ЄС в середньому проникнення безготівкових платежів – понад 60%, у скандинавських країнах – до 95%. «В Україні цей показник не досягає 25%, а 62% суб’єктів господарювання ігнорують прийом до сплати платіжних карток, ховаючи в готівковому обігу ухилення від оподаткування. Обмеження міжбанківської комісії та вартості банківської послуги еквайрингу штучно сповільнить розвиток ринку, стимулюватиме «тінізації» бізнесу та фактично зупинить побудову цифрової економіки в Україні», – переконаний Олександр Карпов.
Старша віце-президентка Visa в країнах СНД і Південно-Східної Європи Віра Платонова пояснила, що в Україні середній розмір транзакції нижче, ніж в ЄС, тому і комісія вище. «Середній чек будь-якої транзакції в Європі – більше 20 євро, а в Україні – менше 5 євро. І щоб утримувати цю величезну інфраструктуру, відсоток ставки має бути більше, ніж в Європі», – каже вона.
В інтерв'ю «Українській правді» Віра Платонова намагалася довести, що розмір міжбанківської комісії сьогодні є результатом балансу між усіма учасниками платіжного ринку, і розрахований він з тим, щоб стимулювати випуск банківських карток та розширювати мережі їх прийому. Якщо ж розмір інтерчейнджа знизити, то банки, припускає віце-президентка Visa, швидше за все, зменшать кількість своїх терміналів. Особливо в сфері малого та середнього бізнесу, де POS-термінали окуповуються повільніше. І очевидно, що через це доведеться розпрощатися з ідеєю безготівкової економіки.
…і ті, хто – за
Натомість члени Української Ради Бізнесу (УРБ), до складу якої входять бізнес-асоціації різних галузей економіки звертають увагу, що в Україні близько 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а в цілому їхня частка на ринку банківських послуг перевищує 50%. При цьому тарифи на послуги еквайрингу в середньому становлять 2% від обороту бізнесу, що є надвисоким показником у порівнянні з країнами ЄС та США.
За даними НБУ станом на 2018 рік, в загальному обсязі операцій з використанням електронних платіжних засобів, виконаних системами роздрібних платежів на території України, частка карткових платіжних систем Mastercard та Visa становить 67% та 32% операцій відповідно.
Отже, сукупна частка двох платіжних організацій Mastercard International Incorporated та Visa International Service Association, які встановлюють правила роботи міжнародних платіжних систем Mastercard і Visa, які самостійно встановлюють мінімальний розмір комісії інтерчейндж, – на ринку послуг карткових платіжних систем досягає 99%.
Тобто, ці дві системи займають абсолютне монопольне положення.
В УРБ наголошують, що у схожій ситуації інші країни світу вдалися до суттєвих антимонопольних заходів: наприклад, канадський банківський регулятор запровадив обмеження тарифу, ЄС запровадив законодавчі обмеження тарифів, Верховний суд Великобританії постановив, що плата за транзакції, встановлені Visa та Mastercard, порушувала закони про конкуренцію тощо.
Нині, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Mastercard, розмір комісії інтерчейндж при розрахунку споживачів платіжними картами в Італії, Бельгії, Австрії, Франції, Німеччині, Латвії, Болгарії – становлять від 0,2% до 0,3%, а подекуди для сфери рітейлу – 0%, в Узбекистані – 0,75%, в Туреччині коливаються від 0,65% до 1,32%, у Республіці Білорусь – від 0,3 до 0,8% тощо. А в Україні ця ставка сягає 2,4%, при середній близько 2%.
«Такі витрати для торговельних мереж у декілька разів перевищують витрати на інкасацію готівкових коштів, тому при чинних тарифах на еквайринг представникам торгівлі невигідно розвивати оплати банківськими картами», – заявляють в УРБ.
Там наголошують на необхідності зниження тарифів винагороди банку-еквайру до економічно обґрунтованого рівня, що сприятиме зниженню фінансового навантаження на українські підприємства. «Окрім того, зниження розмірів комісій за еквайринг та інтерчейндж матиме як позитивний соціальний ефект унаслідок зниження вартості товарів, так і економічний ефект у вигляді підтримання розвитку представників малого і середнього бізнесів, які найбільше страждають від наслідків пандемії», – йдеться у заяві підприємців.
Рітейлери також не в захваті від ситуації, що склалася. За словами директорки зі зв'язків з урядовими установами та громадськістю компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» Олесі Оленіцької, торговці зіштовхнулися з ситуацією, коли розмір комісій за картками для них постійно зростає. Адже з розвитком мобільних технологій люди усе більше віддають перевагу безготівковим розрахункам. Цьому сприяла і епідемічна обстановка. Так, за інформацією НБУ, у I кварталі цього року кількість операцій з банківськими картами у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла на 25%. Загальна кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, у I кварталі 2020 року склала 1385,3 млн транзакцій, а їх загальні обсяги у грошовому вимірі склали 920,5 млрд грн.
“Спираючись на досвід ЄС, необхідність законодавчого обмеження банківських комісій при операціях, проведених за допомогою платіжних карт, є єдиним правильним рішенням, і викликане воно тим, що закони ринку тут не працюють в класичному розумінні”, – каже представниця торговельної мережі.
А якщо заявами АМКУ «заспамити»?
Варто нагадати, що у 2010 році Антимонопольний комітет вже звертав увагу на діяльність Visa і Mastercard в Україні. Тоді предметом розслідування було майже трикратне підвищення тарифів. Тоді АМКУ зобов'язав МПС їх знизити. Хоча рішення Комітету було формально виконано, однак виглядало так, що тільки вартість непопулярних послуг була знижена, тоді як тарифікація масових послуг не змінилася і з часом навіть підвищилася.
Сьогодні з ініціативою колективного звернення бізнесу до АМКУ виступає громадська організація “Ліга антитрасту» (засновники – «Наші гроші» та «Рада захисту конкуренції та споживачів» (РЗКС). – Авт.). «Ми впевнені, що доки Антимонопольний комітет не почне займатись цим питанням, навряд чи можна очікувати на вирішення проблеми», – вважають її представники.
Тому вони пропонують свою допомогу українському бізнесу в оформленні та поданні заяв до АМКУ проти «Visa», «Mastercard» та банків, задіяних в системі безготівкових платежів. «Ліга антитрасту» підготувала зразок відповідної заяви, яку можуть заповнити та підписати підприємці, які вважають, що переплачують за послуги еквайрингу. “Чим більше заяв ми направимо в Антимонопольний комітет, тим вище шанси, що відомство без зволікань з цим розбереться. Ми маємо продемонструвати, що нам не байдуже та ми готові відстоювати свої права. На заповнення заяви, підписання та направлення до АМКУ ви витратите годину, але за наслідком можете зекономити мільйони гривень. Воно точно того варте», – зазначили у «Лізі антитрасту».
Отже, чи об'єднаються підприємці на захист своїх прав, побачимо незабаром. Що ж стосується законодавчих ініціатив, то перспективи їх поки що туманні – законопроєкти й досі перебувають на розгляді профільного «фінансового» Комітету. А із ряду комітетів, з яким проєкти мають бути узгоджені, немає заперечень поки що лише в «антикорупційного». Бюджетний комітет, наприклад, не побачив особливого ризику для бюджету, але відмітив, що «реалізація положень законопроекту створює значні ризики того, що банки втратять зацікавленість у впровадженні платіжних продуктів та розвитку еквайрингової діяльності, що у свою чергу призведе до значного падіння кількості та обсягу безготівкових операцій». Тож перед депутатами постане непросте завдання…
Марина Нечипоренко, Київ
