Чи дасть МВФ Україні гроші до кінця року?

Чи дасть МВФ Україні гроші до кінця року?

Аналітика
Укрінформ
Судячи з відсторонених коментарів сторін, перемовини з МВФ небагато дали. Чи будуть за цих обставин гроші до кінця року? Навіть більше, де їх взяти взагалі...

Голова Національного банку України Кирило Шевченко кілька днів перебував у Вашингтоні, де вів перемовини з Міжнародним валютним фондом. Вмовляв місію МВФ, від якої буде залежати отримання другого траншу за програмою stand-by, приїхати в Україну. Адже згідно програми, яка діє до 2021 року і складає $5 млрд, до кінця 2020-го очікувалося надходження другого траншу розміром $0,7 млрд (перший транш обсягом $2,1 млрд Україна отримала в червні). Та МВФ пригальмував видачу грошей через “невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив”. Голова Нацбанку намагався її розвіяти. Та, здається, йому це не дуже вдалося. Бо за словами самого банкіра, він повернувся з-за океану в настрої “консервативного оптимізму”. Такі вичурні формулювання, погодьтеся, ясності не вносять, і тому довіри не викликають. У МВФ, кажуть, виникли занепокоєння в зв’язку з останніми рішеннями Конституційного Суду стосовно антикорупційної інфраструктури в Україні. Є питання до бюджету на 2021 рік, а також до роботи самого НБУ. Дійсно, з огляду на “застій” у вирішенні конституційної кризи, роздутого бюджетного оптимізму, закладеного депутатами в кошторис країни, та активної структурної реорганізації Нацбанку, перспективи отримання грошей від кредиторів доволі примарні. Уряду доведеться думати, як вибиратися з бюджетної халепи самостійно.

Є такий вид настрою - державно-консервативно-оптимістичний

У США Кирило Шевченко заявив, що дати перебування місії МВФ в Україні будуть відомі після вирішення низки питань, які турбують Міжнародний валютний фонд.

За його словами, наразі з МВФ обговорюють три блоки питань. Перший стосується рішення Конституційного суду та антикорупційної діяльності в Україні. Другий - проекту бюджету України на 2021 рік. І третій - роботи самого Національного банку.

Кирило Шевченко, глава НБУ
Кирило Шевченко, глава НБУ

“Найбільше занепокоєння свого часу викликало рішення Конституційного суду. Але Володимир Зеленський був передбачуваний у своїй реакції на такі виклики від Конституційного суду. Чіткі меседжі, які надав президент, показали, що в України немає іншого шляху, й Україна буде докладати всіх зусиль для того, щоб надалі підтримувати антикорупційну інфраструктуру”, - розповів Кирило Шевченко в інтерв’ю "Голосу Америки".

Він зазначив, для того, аби з’явились дати приїзду місії, треба досягнути прогресу в усіх блоках. «Якщо шляхи вирішення питань будуть напрацьовані, й ми з обох сторін почнемо по них рухатись, то я в цьому питанні є оптимістом - в України є всі шанси отримати місію МВФ до кінця цього року… Усі наші зустрічі і перемовини носять абсолютно конструктивний характер. Я не хочу і не можу зараз коментувати результати, тому що не все лежить в площині роботи Національного банку, за який я відповідаю. Я б сказав так: наразі в мене є консервативний оптимізм”, - резюмував Кирило Шевченко в інтерв’ю "Голосу Америки".

Грошей зараз не буде. Може колись, потім…

Якщо спробувати перекласти ці дипломатичні еківоки, то виходить, що грошей немає, бо, по-перше, є проблеми. По-друге, шляхи вирішення їх не напрацьовані. По-третє, щодо подолання перешкод ніхто гарантій не дає. І тому мова зараз йде навіть не про шанси отримати живі гроші, а лише про можливість приїзду місії, яка ще подумає, чи давати їх чи ні. Тобто, зараз вирішується, чи з нами взагалі погодяться говорити.

Олександр Паращій
Олександр Паращій

“Очевидно, що цього року шансів отримати гроші від МВФ та ЄС немає, і коментарі пана Шевченка це підтверджують. З цього випливає два головних питання: 1) чи є взагалі шанс на те, що ми відновимо співпрацю з МВФ у 2021 році, 2) яким чином уряд буде фінансувати дефіцит бюджету до кінця 2020 року. Поки що відповідей на ці питання немає”, - зазначив у коментарі Укрінформу Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital.

Його песимізм поділяє і виконавчий директор аналітичного центру “CASE Україна” Дмитро Боярчук. “На мою думку, шанси отримати фінансування від МВФ можуть покращитись десь в другому півріччі 2021 року. Дуже багато було зроблено «пакості» починаючи із заміни голови НБУ. Довіра було зведена до нуля. Ситуація погіршується тим, що все відбулось відразу після отримання першого траншу. Тобто спочатку запевняли, що будуть дотримуватись усіх умов, а як тільки отримали гроші, відразу лінія поведінки змінилась. Для західних людей це все виглядає як шахрайство. Вони так цю поведінку ніколи не назвуть, але вже давно зробили свої висновки. Для МВФ потрібно буде багато часу, щоб якось переварити усі ці події. Я думаю, що вони в кращому випадку будуть говорити про щось десь у другому півріччі 2021 року. Це якщо нових сюрпризів не прилетить”, - прокоментував Укрінформу Дмитро Боярчук.

Той, хто завів реформи у “мінус”

Але, сюрпризи, здається, вже почалися. Майже вся керівна верхівка України захворіла на коронавірус (президент, глава його офісу, спікер та перший віце-спікер парламенту). Повідомляється, що захворіли також кілька суддів Конституційного Суду, у зв’язку з цим Суд не збирається на засідання. До того ж кілька суддів заявили, що тимчасово не братимуть участі в роботі КСУ через публікацію у ЗМІ проєктів його рішень. Тобто заблокували його роботу, знизивши кворум. Верховна Рада тим часом теж не поспішає приймати рішення, які б нормалізували ситуацію навколо КСУ.

У Нацбанку тишком іде внутрішня реорганізація, в якій по-новому складається структура департаментів та розподіляються повноваження членів правління. Очевидно, що не на користь двох “строптивих” кадрів, що залишилися з часів  попередника Якова Смолія (який, до речі і підписував нинішню програму МВФ – Авт. ) –  нині “доганоносців” Катерини Рожкової та Дмитра Сологуба.

З бюджету, який пройшов перше читання, “визирає” діра дефіциту у 6% ВВП, хоча спочатку мова йшла про 4%. І до другого читання, яке планується 1 грудня, толкових пропозицій, що з нею робити, не звучить. Міністр фінансів Сергій Марченко, якому й утрясати всі надмірні бюджетні побажання депутатів, теж хворіє на COVID-19 (побажаємо усім швидкого одужання! – Авт.)...

Загалом же індекс моніторингу реформ (ІМоРе), який розраховують аналітики платформи VoxUkraine, вперше зафіксував від’ємне значення. (Див. графік нижче) 

За свою історію з початку 2015 року індекс був нульовим 6 разів. Негативне значення індексу спостерігається вперше. У 8 зі 146 раундів дослідження були негативні оцінки за окремі напрямки, проте вони врівноважувалися позитивними оцінками за іншими напрямками, й загальна оцінка не падала нижче нуля. І саме рішення КСУ про неконституційність положень антикорупційного законодавства щодо декларування представниками державних органів доходів та майна дало цього разу такий суттєвий мінус, відмітили експерти платформи.

Не втрапити б у ще більшу “чорну” діру

За оцінками економістів, щоби більш-менш закрити бюджет 2020 року сьогодні не вистачає 100-150 млрд грн (близько $5 млрд).  І на думку Дмитра Боярчука, яку він озвучив в своєму FB-коментарі, урядові у цій ситуації залишається два варіанти. Або надрукувати гроші і потім «нейтралізувати» емісію валютними резервами – поки обсяги валютних резервів $26.1 млрд такий трюк дозволяють.  Щоправда після такого кульбіту  Україна може втрапити до категорії країн «trash bin» (образно кажучи, до сміттєвої корзини – Авт.).  Або ж уряд може «посунути» ці витрати на 2021 рік. 

 Дмитро Боярчук
Дмитро Боярчук

«Знаєте, бюджетні установи деколи так роблять – ми вам заплатимо, але в наступному році. Але з перекиданням дефіциту 100-150 млрд грн на наступний рік проблема. Там буде свій дефіцит - десь так 270 млрд грн – $9.5 млрд за поточним курсом. Окрім цього в запропонованому проекті бюджету десь на 50-100 млрд грн «оптимістичних» доходів.  Тобто доходів, які реалізуються тільки за умови оптимістичного розвитку подій. Іншими словами, якщо проблему поточного року перекинути на 2021 рік, то там може виявитись нестача ресурсів десь так на 500 млрд грн, а це приблизно $18 млрд. Який з цих сценаріїв просто поганий, а який катастрофічний – я навіть не наважусь відповісти.  Єдине, що відомо – вибір треба робити вже в найближчі тижні», - каже Дмитро Боярчук.

То не друк грошей, а просто фінансування нізвідки

Схоже, в уряді, поки цим питанням не задаються. Але остання необережна пропозиція ексміністра економіки Тимофія Милованова про друкування грошей наробила чимало галасу в експертному середовищі. Колишній головний економіст країни мусив докладно пояснювати, що він мав на увазі. «Коментар про фінансування і "друк грошей" стосується виключно ситуації з локдауном в найближчі два тижні. Уряд пропонує ввести локдаун вихідного дня, тобто наполовину локдаун. Моя позиція - ввести набагато жорсткіший локдаун - на 2-4 тижні. Жорстко закрити бізнеси і дати людям гроші за рахунок майбутнього. Це означає, що дефіцит бюджету потрібно збільшити. Але це все - тільки на 2-4 тижні. На жаль, ситуація така, що бюджетний дефіцит досить високий зараз, подобається це нам чи ні. Ніхто правду не каже. Але в якійсь формі гроші потрібно буде "надрукувати". МВФ швидко не буде, а отже, треба буде шукати канали фінансування”, - визнав ексміністр.

На його думку, це можуть бути: “…або резерви Нацбанку ("в лоб" не зробиш, але можна), або просто збільшення кількість грошей в економіці без того, щоб палити резерви НБУ. Можна по максимуму витиснути гроші з державних підприємств, з податків, зменшувати видатки державного бюджету (хоча зменшувати видатки під час кризи - дуже погана ідея). Потрібно тримати цей борг, фіннасувати видатки. Всі розуміють, що це складно. Тому краще, щоб локдаун був короткий, жорсткий, але з підтримкою для бізнесу на ці 2-3 тижні”.

При цьому, Тимофій Милованов наполягає, що насправді йшлося не про "друк грошей", а про фінансування цих чотирьох тижнів локдауну. І що такий “короткий” період фінансування за рахунок скромної емісії додасть лише 0,5% до інфляції.

А між тим, інфляція починає потихеньку прискорюватися. В жовтні вона становила 2,6% в річному вимірі у той час, коли у вересні – 2,3%. В НБУ очікують, що до кінця року показник вийде на рівень 4%. Не виключено, що окрім зростання цін на газ та на окремі продтовари, в інфляційному підвищенні відіграє роль і емісія грошей, яка відбувається в дещо прихованому вигляді – через рефінансування банків, докапіталізацію установ та інше. Так, у березні цього року Нацбанк запровадив довгострокове до 5 років рефінансування банківських установ для підтримки їх ліквідності, під дуже привабливі 6% річних. Тендери відбуваються раз у місяць. В травні, наприклад, 11 банківських установ отримали такий “рефінанс” на загальну сумму 2,4 млрд грн, у липні - 7 банків на загальну суму 5,1 млрд грн, у жовтні – 14 банків на 4,9 млрд грн. І це не рахуючи рефінансування на більш короткі терміни, яке проводиться мало не щотижня. Тобто, рахунок “влитих” таким чином в банківську систему коштів вже йде на десятки мільярдів, і всі вони так чи інакше опиняються на ринку, де і чинять свою тиху “інфляційну справу”. А тут ще й такі “гарячі” пропозиції ексміністра. Невже проблем не уникнути?..

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-