Чому 6% облікової ставки НБУ не забезпечують дешевих грошей

Чому 6% облікової ставки НБУ не забезпечують дешевих грошей

Аналітика
Укрінформ
Офіційно вартість грошей уже 4 місяці є найнижчою з часів Незалежності. Але доступних кредитів, як не було, так і немає. Шукаємо відповідь

Минулого тижня Нацбанк втретє поспіль ухвалив рішення зберегти облікову ставку на найнижчому за історію незалежної України рівні – 6% річних. Такою вона тримається вже понад чотири місяці. Голова НБУ Кирило Шевченко під час «монетарного» брифінгу запевнив, що збереження м’якої монетарної політики спрямоване на підтримку економічного відновлення і досягнення цілі з інфляції. Що ж, наміри благі. Та чомусь обидві цілі в цьому короткому переліку не дуже охоче піддаються монетарним “вмовлянням” регулятора. Інфляція поки що недобирає до бажаних 5-6%. За підсумками року, прогнозується, вона складе 4,1-4,2%, а такий низький рівень не надто сприяє пожвавленню економіки. Падіння ж ВВП України за підсумками 7 місяців року сповільнилося аж на 0,3% – з 6,5% до 6,2%, підрахували в Мінекономіки. Іншими словами, господарство країни в умовах тиску світової коронакризи відбудовується не надто жваво. Бо не обліковою ставкою живе єдино...

Офіційні аргументи для пом’якшення

Обгрунтовуючи своє рішення про продовження м’якої монетарної політики, Нацбанк виходив з того, що вітчизняна економіка, уражена коронакризою, потребує сьогодні максимальної підтримки. Її потрібно, образно кажучи, розворушити. В тому числі, і з допомогою дешевих грошей. Адже макроекономічна ситуація все ще дуже хитка.

  1. У вересні інфляція залишалася нижчою цільового діапазону (5%+/-1 в.п.). Держстат зафіксував, що внаслідок сезонного збільшення пропозиції продуктів харчування у 3 кварталі темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 2,3% у річному вимірі. Але цей фактор дещо “нейтралізували” інші складові української інфляції: послаблення гривні, подорожчання енергоносіїв. І хоча індекс споживчих настроїв трохи покращився, та з огляду на складну епідобстановку інфляційні очікування бізнесу й населення продовжили погіршуватися. В результаті НБУ переглянув річний прогноз інфляції у бік зменшення від планового рівня 5% – до 4,1%. При цьому регулятор прогнозує, що у 2021 році зростання споживчих цін може пришвидшитися і до 6,5% під впливом пожвавлення економіки, ефекту від цьогорічного послаблення гривні, а також значного підвищення мінімальної зарплати, що сприятиме внутрішньому попиту.
  2. Українська економіка, вважають в НБУ, скоротиться на 6% у 2020 році. Таке падіння є наслідком насамперед складного для бізнесу II кварталу, коли країна була «зачинена» на глухий карантин. У другому півріччі до всього додався ще й гірший від прогнозу урожай. Тому країні вкрай важливо оминути сценарій включення повторного локдауну – він точно перекреслить усі сподівання на 4-відсоткове зростання у найближчі рік-два.
  3. Коронакриза суттєво здешевила енергоносії, знизила попит українців на імпортні товари і подорожі за кордон, а також попит бізнесу на інвестиційну продукцію. Водночас зовнішня кон’юнктура для основних українських товарів була сприятливою. У результаті темпи падіння експорту за підсумками року будуть значно нижчими за імпорт. Це й зумовить формування профіциту поточного рахунку платіжного балансу на рівні близько 3% ВВП (простіше кажучи, грошей від експорту зараз надходить більше, ніж витрачається на імпорт. – Авт.). Але далі, з пожвавленням світової економіки, подорожчанням енергоносіїв, зменшенням доходів від транзиту газу, Україна, на жаль, знову повернеться до дефіциту платіжного балансу. Тому власних експортоорієнтованих виробників потрібно вже сьогодні стимулювати до розвитку.
  4. В Нацбанку дуже сподіваються, що співпраця з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними партнерами збережеться. І застерігають, що значне відтермінування або призупинення виконання зобов’язань перед МВФ може не тільки сповільнити економічне відновлення, але й суттєво погіршити інфляційні та девальваційні очікування.
  5. Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності в Україні, як і раніше, є поглиблення пандемії коронавірусу та посилення карантинних заходів. А також ескалація війни на сході країни, негативний вплив окремих судових рішень (йдеться про судові баталії навколо націоналізованого Приватбанку. – Авт.), а також збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі.

Увесь цей «букет» ризиків та припущень і спонукав правління НБУ зберегти облікову ставку на рівні 6%.

«В умовах високого рівня невизначеності монетарна політика Національного банку надалі залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та затверджених параметрів бюджетної політики. Якщо пожвавлення внутрішнього попиту та ділової активності виявиться нестійким унаслідок збільшення захворюваності, Національний банк зможе підтримати економіку подальшим зниженням облікової ставки. Водночас Національний банк також готовий підвищити облікову ставку в 2021 році в разі посилення інфляційного тиску. Баланс між стимулюванням економіки і підтриманням помірної інфляції буде зберігатися і надалі», – зазначили в Нацбанку.

Монетарна м'якість вітається, але жорсткість банкірам ближче до «тіла»

Цікаво, що банкіри майже одностайно передбачили такий хід думок регулятора, і відповідно, високу ймовірність збереження облікової ставки на попередньому рівні.

Олена Коробкова
Олена Коробкова

"На поточний момент рівень облікової ставки є стимулюючим в контексті посилення кредитної активності банків. Однак подальша активізація кредитування багато в чому буде залежати від сценаріїв виходу економіки з "коронакризи ", відновлення оптимістичних настроїв бізнесу і споживачів, а також посилення захисту прав власності та кредиторів ", – зазначила в коментарі Цензор.нет виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.

І взагалі, банківській системі, кажуть банкіри, потрібно додатковий час, щоб отримати ефект від зниження облікової ставки в цьому році з 13,5% до 6% річних (цікаво, як довго ще чекати? – Авт.)

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов теж вважає, що низька облікова ставка сьогодні є правильним рішенням для стимулювання економіки.

Олександр Леонов
Олександр Леонов

«Низька облікова ставка дозволяє робити більш доступними кредитні ресурси для банків, підприємств, бізнесу. Питання в тому, наскільки ці кредитні ресурси дійсно є доступними для українського бізнесу і громадян. Тому що у нас діє така система, при якій низька облікова ставка не завжди є низькою для кінцевого споживача. І якщо подивитися на кредити, які видають наші банки, їх ціна здається завищеною.

Хоча, звичайно, збереження облікової ставки на колишньому рівні є правильним кроком. І тепер необхідно спостерігати, наскільки це вплине на економіку. Тому що один Нацбанк не зможе перемогти економічну кризу. Потрібні комплексні рішення уряду», – справедливо зауважує Олександр Леонов.

Дійсно, якщо рахувати за формулою – облікова ставка НБУ плюс маржа банків, то у нас всі кредити повинні вже бути нижче 10%, а не тільки обіцяна «президентська» іпотека.

Олексій Кущ
Олексій Кущ

"Облікова ставка дійсно повинна бути якимось маяком вартості грошей для комерційних банків. Але якщо тільки при цьому центробанк, який цю ставку і встановлює (в нашому випадку – НБУ), паралельно проводить адекватні операції на відкритому ринку – скажімо, насичує його грошима або, навпаки, вилучає зайву ліквідність, – пояснює економіст Олексій Кущ. – Але в Україні облікова ставка існує як би сама по собі. НБУ її знижує, але при цьому не насичує економіку грошима, тобто в реальності вони не дешевшають. Плюс накладаються девальваційні очікування, ризики, які враховують банки при формуванні своїх кредитних ставок для фізосіб ".

На його думку, в наявних соціально-економічних умовах кардинально змінити ситуацію і дійсно різко здешевити кредити можна лише якщо держава буде компенсувати частину ставки. «Зробити це можна, наприклад, за рахунок прибутку НБУ, а це 40-50 млрд на рік. Ці кошти можна було б не перераховувати до бюджету, а направити на компенсації по іпотеці і кредитів для малого і середнього бізнесу», – пропонує Олексій Кущ. Інакше чекати, коли зірки на небі для українських банкірів «стануть» у сприятливу кредитну конфігурацію, українським позичальникам доведеться ще довго.

Максим Параска, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-