ВЕЗ на Донбасі: аргументи прибічників і противників
Не знаємо, як там на кухнях, а в ЗМІ й соцмережах з-поміж питань, підготовлених Офісом президента до всенародного опитування, найактивніше обговорюють можливість створення вільної економічної зони на Донбасі. Це може бути свідченням того, що проблема “зшивання” країни реально непокоїть наших небайдужих співвітчизників. І частина суспільства готова до експериментів, посилаючись на відоме: “під лежачий камінь вода не тече”. Інші ж категорично проти: мовляв, краще уже ніяк (поки що), аніж ось так...
Аналізуючи результати запиту в “пошуковику”, швидко переконуєшся: у війні аргументів “за” і “проти” наразі перемагають противники створення ВЕЗ. Чи то вони більш активні, чи з огляду на те, що критикувати завжди легше, ніж пропонувати конструктивні ідеї? З’ясовуємо.
Економічний і політичний “пряник” для багатостраждального регіону: аргументи “за”
Пояснюючи ідею надання преференцій для господарювання у прифронтових районах, в Офісі глави держави спробували одразу ж “відсікти” розмови про те, що ВЕЗ нібито приноситиме фінансовий зиск окупантам. “Коли говоримо про Донбас, маємо враховувати, що у Донецькій і Луганській областях усе ще є дві частини: підконтрольна державі та тимчасово окупована. Зрозуміло, ми обов’язково повернемо Донецьк і Луганськ. Але пришвидшити цей процес, спростити реінтеграцію, відійти від традиційно пасивного очікування позитивного рішення можна лише за рахунок більш проактивної та ініціативної позиції. Привабливої та перспективної насамперед для всього регіону. Виходимо саме із того, що створення на Донбасі, на вільній частині, спеціальних економічних умов суттєво вплине на темпи й концепції дієвої реінтеграції. Звісно, якщо це підтримають українці”, – йдеться в поясненнях від ОПУ. Завдання – зробити регіон привабливим для бізнесу, системно відновлюючи й розбудовуючи нову інфраструктуру. А прискорений економічний розвиток цих районів має наочно продемонструвати мешканцям тимчасово непідконтрольних регіонів, що після реінтеграції й вони отримають такі ж можливості.
Інший аргумент – залучення до роботи у регіоні як вітчизняного, так і іноземного бізнесу, має стати “додатковим аргументом для світових держав допомагати Україні, захищаючи роботу своїх компаній на Донбасі”. “Спеціальний щонайлояльніший підхід до оподаткування, принципово найкомфортніші умови державного нагляду за бізнес-діяльністю можуть суттєво допомогти українському Донбасу. Спочатку вільному, а потім і звільненому”, – переконані в Офісі президента.
В ОПУ також нагадують, що, за законом, “Вільна (або спеціальна) економічна зона – це частина території України, на якій функціонує спеціальний режим економічної діяльності. На такій території можуть встановлюватися пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови. Створення ВЕЗ має на меті залучення іноземних інвестицій, збільшення експорту товарів і послуг, впровадження нових технологій, більш раціональне використання природних і трудових ресурсів”. Додамо, що для бізнесу ці території привабливі завдяки наближенню виробництва до споживача, мінімізації витрат на митні збори, використанню більш дешевої робочої сили.
Голова Луганської військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай розраховує на багатомільярдні приватні інвестиції в регіон: “Впевнений, що інвестиції зайдуть одразу ж. Причому як українські, так і іноземні. Ми не можемо говорити, скільки підконтрольна частина Луганщини отримає у випадку створення вільної економічної зони, бо не знаємо, який формат буде обрано. Але це – мільярди гривень”.
Поміж політичних аргументів на користь створення ВЕЗ – можливість її використання для пошуку компромісів під час переговорів з Кремлем. Саме цим, до речі, аргументував, актуалізуючи цю ідею на початку серпня, новий очільник української делегації у Тристоронній контактній групі у Мінську Леонід Кравчук. "Можемо запропонувати розглянути питання вільної економічної зони в цих областях. До речі, в 1993 році я, будучи президентом, підписав указ про створення вільної економічної зони у цих регіонах, та потім це якось загубилося. Але це не означає, що неможливо повернутися до цього питання й обговорити його". У серпні таку ідею Кравчука розкритикували. Утім, якщо більшість відповідей на “питання №2” 25 жовтня буде позитивною, “хоча прямих юридичних наслідків це і не матиме, політична вага буде такою, що у середовищі політиків не зможуть ігнорувати вибір народу”, – переконані в Офісі президента.
Що ж до внесення питання про створення ВЕЗ до “списку Зеленського”, то експерти наводять і ще один – відносно позитивний – аргумент. Передовсім, ідеться про вигоду для президентської політсили, яка таким чином хоче повернути прихильність частини електорату зі східних областей. Не агітуючи за жодну із політсил, мусимо визнати: для країни це буде непогано, адже дозволить “втримати” частину громадян, котрі, розчарувавшись у “слугах народу”, мігрують у бік ОПЗЖ, “шаріївців” та інших антиукраїнських сил.
Сумнівний ефект для “зшивання” та податкова «гавань» для обраних: думки противників ВЕЗ
Створення пільгових умов оподаткування й надання інших преференцій бізнесу, який працюватиме у ВЕЗ на Донбасі, на думку багатьох експертів, посилять ризики вимивання грошей із економіки. Одна з найбільших небезпек – корупція, адже йдеться про фактично узаконені “лазівки” для тіньової торгівлі. Вільні економічні зони можуть використовувати як інструмент податкової оптимізації. Як наслідок – майже “законне” тотальне ухилення від сплати податків і зборів.
Один з варіантів – зловживання спеціальним податковим режимом. Щоб отримати преференції, бізнес реєструватиметься на Донбасі. Але грошей в Донеччину з Луганщиною не вкладатиме, робочі місця там не створюватиме. Виробництво діятиме у інших регіонах, де звичніше, вигідніше та безпечніше. А також ближче до споживача. Якого, поміж іншого, можна буде зацікавити нижчою ціною порівняно з іншими виробниками, чию діяльність оподатковують на загальних засадах. А це вже – недобросовісна конкуренція...
“Створення вільної економічної зони не сприятиме інтеграції Донбасу. Навпаки, територія, де не діють закони України, не входитиме в єдиний господарський комплекс країни й житиме власним життям”, – припускають противники ідеї створення ВЕЗ. Пов’язану із цим несправедливість можуть відчувати не лише підприємці, а й місцева влада, та й усі жителі “решти” України. Експерти не виключають, що після створення вільної економічної зони на Донбасі інші регіони також ініціюватимуть розбудову в себе подібних ВЕЗ. Адже раніше такі зони подекуди вже існували. Звідси – експертний висновок: такі ініціативи загрожують дисбалансом податкової і митної систем. Та навіть посилюють ризики федералізації…
Спеціальний режим оподаткування і відповідні зміни до нього суперечать Меморандуму про співпрацю з МВФ. Нагадаємо, саме через критику з боку Фонду в середині 2000-х Україна згорнула активний “ВЕЗівський” рух (про це – в матеріалі "Вільні економічні зони: світовий досвід і що пішло не так в Україні…"). До того ж, ідею впровадження вибіркових пільг не підтримують і в ЄС. Таким чином, створення нової ВЕЗ може завадити очікуваному перегляду Угоди про Асоціацію на вигідних для України умовах, що вже анонсувала наша влада.
Звісно ж, час для врахування цих та інших викликів є. Можливе “так” від більшості опитаних на виборчих дільницях не означає, що вже з нового року ВЕЗ на Донбасі запрацює. Цьому має передувати копітка законотворча і практична підготовча робота. Звісно, якщо ідею під час опитування буде підтримано.
Владислав Обух, Київ
