Гривня заплуталась: надто багато різноспрямованих чинників тиснуть на курс

Гривня заплуталась: надто багато різноспрямованих чинників тиснуть на курс

Аналітика
Укрінформ
Наприклад: експортні ціни привабливі, але урожай – менше прогнозу. І такого багато. Дехто й 30+ прогнозує за долар до кінця року…

Цього тижня курс української валюти до долара США опустився нижче чергової психологічної позначки – 28 гривень за один “зелений”. Ще раніше гривня подолала новий психологічний рубіж і “у протистоянні” із євро: європейська валюта вже коштує більше 33 гривень.

Зокрема, офіційний курс Національного банку на четвер: 1$ – 28 гривень 12 копійок, 1€ – 33 гривень 39 копійок...

Що ж відбувається на валютному ринку?

Дешевшою гривня цьогоріч була лише 30 березня, коли опустилась до позначки 28,18 за долар. Причому, майже три тижні, із 28 серпня, її офіційний курс незмінно знижувався після кожних торгів на міжбанківському валютному ринку – із рівня 27,38 гривні за долар. Аби запобігти ще більш стрімкому падінню, у вівторок і середу НБУ вперше з липня виходив на ринок з валютними інтервенціями. Щоправда, продавав лиш по кілька десятків мільйонів доларів, що на золотовалютних резервах країни жодним чином не позначилося. Адже регулятор, по суті, продав те, що купив упродовж двох тижнів до цього. Тим не менше, доларові “вливання” дещо заспокоїли ринок. І перші ознаки стабілізації з’явилися вже до завершення міжбанківських торгів у середу.

Така ж тенденція збереглася і зранку в четвер. Коли аналітики взагалі заговорили про те, що долар “хоче” повернутися в коридор 27-28 гривень? Зокрема, через збільшення пропозиції валюти від експортерів. Повернення їм ПДВ у гривні наразі затягують. А гроші на поточну діяльність потрібні. Тож багатьом вже несила тримати валюту до кращих для себе часів. Хоча ті, хто має запас міцності, за прогнозами експертів, “триматимуться до кінця”. Загалом же найближчими днями все залежатиме від поведінки фінансових спекулянтів. Вони або й надалі гратимуть на девальвацію нацвалюти, або почнуть активно скуповувати долари і євро. В очікуванні – нехай, і тимчасового – “реваншу” гривні. Особливо вигідною може виявитися купівля європейської валюти, ціна якої на міжнародних ринках упала.

Гліб Вишлінський
Гліб Вишлінський

“Загалом же оцінюю ситуацію на валютному ринку як доволі збалансовану, – каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, – з одного боку, нині маємо доволі сприятливий період для валютних надходжень в країну: ціни на основну продукцію вітчизняного експорту – зокрема, руду й метали – досить високі, набагато кращі, ніж навесні, коли починалася пандемія. Триває продаж зерна нового врожаю. З іншого боку – на ринок тисне вихід низки нерезидентів-власників українських ОВДП. Також триває період виведення дивідендів за 2019 рік, отриманих в Україні компаніями з іноземними інвестиціями. А ще у вересні традиційно активізується імпорт. Бізнес замовляє товари для новорічно-різдвяних розпродажів”.

Таким чином, за висновками експерта, жодних підстав для стрімкого руху валютного курсу у тому чи іншому напрямку наразі немає. Перманентне ж кількатижневе знецінення гривні Вишлінський пояснює діями Національного банку. Річ утім, що у серпні-вересні регулятор переймався, здебільшого, закупівлею валюти до резервів (загалом придбавши майже 350 мільйонів доларів), і до останнього часу зовсім не реагував на негативні для нашої валюти коливання. Що й привело до падіння гривні. Адже дехто сприйняв такі дії як сигнал, що влада вирішила підтримати експортерів, яким вигідна девальвація гривні, а також через знецінення нацвалюти поліпшити наповнення бюджету. Проте, поки що однозначно говорити про обрання такого курсу не можна. За словами Гліба Вишлінського, нове керівництво НБУ ще остаточно не визначилося із подальшою політикою. Але різка її зміна навряд чи відбудеться.

Яким “курсом” піде далі національна валюта?

Олександр Мартиненко
Олександр Мартиненко

"У IV кварталі триватиме помірне ослаблення гривні через погіршення девальваційних очікувань й повернення дефіциту поточного рахунку – до діапазону 29-30 гривень за долар на кінець року”, – прогнозує керівник департаменту корпоративного аналізу фінансової групи ICU Олександр Мартиненко. За його словами, поступово девальвуватиме українська валюта і наступного року – через відновлення попиту на імпортні товари та підвищення світових цін на енергоносії. При цьому тиск основних зовнішньоекономічних чинників буде різноспрямованим: ймовірне збільшення торгового дефіциту стримуватиметься активізацією припливу іноземного капіталу. Вже зараз, за словами експерта, можна говорити про поліпшення прогнозу на кінець року. Адже COVID-19 стримує імпорт та витрати українців на подорожі активніше, ніж очікувалося. Натомість приплив грошових переказів досить стійкий, втрати не такі суттєві, як думалося раніше.

Водночас експерти говорять про ймовірно негативний вплив на валютні надходження в країну скорочення обсягів експорту низки сільськогосподарських культур: через посуху врожай – передовсім, кукурудзи, – буде меншим, ніж прогнозували ще місяць тому.

Також більшість аналітиків схиляються до думки, що черговий транш кредиту від МВФ Україна отримає хіба що наступного року, а не до кінця нинішнього, як розраховує влада. Поміж причин – “занепокоєність керівництва міжнародної фінансової інституції деякими подіями в Україні”. Йдеться, скажімо, про ситуацію довкола Приватбанку та братів Суркісів, ризики збереження незалежності антикорупційної вертикалі, тиск на антикорупційні органи й наглядові ради державних компаній, прозорість використання частини коштів Фонду боротьби з коронавірусом, реєстрацію в парламенті потенційно шкідливих для системи корпоративного управління законопроєктів.

“Якщо в осяжній перспективі ми не отримаємо грошей від МВФ, буде незрозуміло, за рахунок чого можна профінансувати дефіцит держкошторису – як цьогорічного, так і наступного. Відповідно, влада опиниться на роздоріжжі: або секвеструвати бюджет, скорочуючи видатки, або тиснути на Нацбанк, вимагаючи емісійного фінансування бюджетного дефіциту. Останнє суттєво посилює ризики девальвації. Що буде поганим сигналом для ринку, інвесторів і кредитних агентств”, – застерігає економіст Гліб Вишлінський.

Утім, доки такі сценарії обговорюватимуться лише теоретично, девальвація гривні, за загальним висновком експертів, буде помірною. Тим більше, якщо Нацбанк вчасно реагуватиме на ситуацію, згладжуючи піки. При цьому падіння не буде постійним: іноді гривня відвойовуватиме позиції. Але й ревальваційні стрибки не будуть різкими.

Тож загалом, за більшістю прогнозів, до кінця року ми обов’язково побачимо на табло “обмінників” цифри у понад 29 гривень за долар. А дехто з експертів говорить як про реальність навіть про сумнозвісні “30+”.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-