Проєкт Бюджету-2021 vs Бюджет-2020: шукаємо відмінності

Проєкт Бюджету-2021 vs Бюджет-2020: шукаємо відмінності

Аналітика
Укрінформ
Автори бюджетного законопроєкту обіцяють майже 5% зростання економіки. Але наразі незрозуміло, завдяки чому цього можна досягнути

До Верховної Ради напередодні надійшов затверджений Кабінетом міністрів проєкт закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік", який зареєстрували під номером 4000. Щоб забезпечити виконання майбутнього документа, урядовці підготували ще й варіанти змін до Бюджетного і Податкового кодексів та низки інших законів “щодо збалансованості бюджетних надходжень”.

Основні параметри законопроєкту №4000 дещо скромніші, ніж показники, затверджені народними обранцями торік у листопаді – при ухваленні “докоронавірусного” варіанту Бюджету-2020. Але – що радує – таки кращі, ніж ті, що передбачені внесеними у квітні “пандемічними” змінами до Держкошторису. Зокрема, в основу макрофінансових розрахунків покладено перспективу зростання ВВП країни у 2021-му на 4,6%. Тому більшість цифр, що містяться у проєкті, співмірні із результатами 2019 року. Що за нинішніх обставин – уже непогано.

Укрінформ порівнював показники і аналізував перші пропозиції політиків та експертів щодо удосконалення документа.

Держкошторис-2021: чи не стануть згубними похибки в розрахунках?

Зрозуміло, що остаточний варіант Бюджету-2021 після доопрацювання в парламентських комітетах та у сесійній залі, як і завжди, суттєво відрізнятиметься від щойно зареєстрованого законопроєкту. Зокрема, і через об’єктивну необхідність врахування реальних потреб окремих галузей та секторів. Приміром, уже лунають серйозні застереження щодо планів зменшити у наступному році фінансування Міноборони. А на засіданні Кабміну законопроєкт не підтримали двоє урядовців – міністр охорони здоров’я Максим Степанов і глава Мінекології Роман Абрамовський. Компроміси щодо фінансування підвідомчих їм галузей шукати, вочевидь, доведеться. Інший “бік медалі” – традиційні “хотєлки” народних обранців, через які законопроєкт також можуть добряче перелицювати.

Та головне: тільки під кінець року (а за законом, Держбюджет мають затвердити до 1 грудня) зможемо по-справжньому оцінити глибину цьогорічного економічного падіння. Саме від цього залежатимуть найсуттєвіші коригування. В Уряді вважають: спад не перевищить 4,8%, що з урахуванням інфляції й забезпечить бодай мінімальний “плюс” за частиною показників у порівнянні з докризовим 2019-им. За даними Мінекономрозвитку, після квітнево-травневої коронавірусної “ями” ситуація в країні поліпшується. “Мінус” першого півріччя – “лише” 6,2%, а не 8-11%, як прогнозували у розпал жорсткого карантину. Відносно стабільними були і липень та серпень. Відповідно, це позитивно позначиться й на результатах господарювання за 8 місяців. Тобто, якщо відновлення, яке почалося у червні-липні, збережеться, прогноз падіння ВВП-2020 у 4,6-4,8% – цілком реалістичний...

Але ж фінансові показники, як відомо, тільки по завершенні грудня рахують... За три з половиною місяці ще багато чого може статися. І вже маємо неприємні дзвіночки щодо нового етапу згасання ділової активності. У так званих “червоній” і частково – у “помаранчевій” – коронавірусних зонах. Можливе поширення суворих обмежень на більшу частину території країни не мине безслідно – отримаємо іще 2-3% “у мінус”. І то, мабуть, оптимістична оцінка... 

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

“Як на мене, проєкт нового бюджету базується на нереалістичному макропрогнозі, а також на завищених показниках 2020 року, – наголошує в коментарі Укрінформу директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. – Вже зараз зрозуміло, що цьогорічні плани не буде виконано. Як наслідок – передбачені Мінфіном доходи Бюджету-2021 суттєво завищені”. Експерт нагадує, що номінальний ВВП цьогоріч буде меншим, ніж у 2019-ому. Він не досягне і 4 трильйонів гривень. При цьому на наступний рік планують отримати вже понад 4,5 трильйони! Таке зростання малоймовірне. Окрім хіба що при спробі “роздути” цей показник завдяки великій інфляції. Але економіст сумнівається, що наступного року інфляція досягне навіть запланованого Урядом рівня у 7,3%. По-перше, НБУ, судячи з усього, не збирається відмовлятися від стратегічної цілі інфляційного таргетування у 5% +-1 в.п. По-друге, із низки причин – зокрема, через падіння внутрішнього попиту, – нині немає й підстав для зростання споживчих цін. “Внутрішні ціни відповідають вартості імпорту. Тож у випадку їх підвищення відповідні ніші одразу ж займатиме імпортна продукція. Також триває зниження світових цін на нафту. Відповідно, й вартість газу найближчим часом навряд чи суттєво зростатиме. Отже, жодних підстав для пришвидшення інфляційних процесів немає. Хіба що Уряд зважиться на суттєву емісію”, – каже пан Несходовський.

Держкошторис-2021: доходи, видатки і дефіцит

Щодо інших основних бюджетних показників, то, за розрахунками Мінфіну, доходи наступного Держкошторису сягнуть 1 трильйона 71 мільярда гривень, видатки – 1 трильйона 350 мільярдів. Для порівняння: після “коронавірусного” перегляду цьогорічного бюджету державні доходи скоротили до 976 мільярдів, витрати ж збільшили до 1 трильйона 276 мільярдів гривень. Граничний обсяг бюджетного дефіциту збільшили до майже 300 мільярдів.

Дефіцит Держбюджету-2021 наразі передбачили у сумі 270,35 мільярда. Тобто, майже на 30 мільярдів гривень менше. Начебто позитив... Утім, експерти сумніваються одразу у двох речах: у тому, що за підсумками цього року “дефіцитну планку” справді пощастить утримати нижче 300 мільярдів, а також у тому, що запланований “недобір” 2021 року вдасться компенсувати завдяки зовнішнім і внутрішнім запозиченням.

Мінфін планує позичити для фінансування загального фонду Держбюджету 684,7 мільярдів гривень. Тоді як цього року позики, за прогнозами, не перевищать 642,66 мільярдів (і це – +277,5 мільярдів у порівнянні із варіантом Бюджету-2020, затвердженим восени). Міністр фінансів Сергій Марченко не вважає навіть збільшені на 40 “із хвостиком” мільярдів обсяги критичними. "Рівень дефіциту є розумним, помірним. І маємо можливість його профінансувати", – зазначив урядовець, представляючи законопроєкт. До того ж, наголосив: незважаючи на збільшення запозичень, у 2021-му держборг скоротиться із 68% до 64,6% ВВП. Кредиторам у наступному році доведеться виплатити майже 600 мільярдів гривень. Зовнішні виплати при цьому складуть понад 160 мільярдів гривень ($ 5,5 мільярдів). За ОВДП заплатимо власникам українських цінних паперів майже 440 мільярдів.

Фінансувати бюджетний дефіцит доведеться майже повністю за рахунок комерційних запозичень. Адже від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій, як очікується, надійдуть “скромні” 43,2 мільярда гривень ($ 1,5 мільярда). Ще 6 мільярдів гривень розраховуємо отримати від приватизації...

І якраз із фінансуванням решти бюджетного дефіциту можуть виникнути проблеми, – прогнозує Ілля Несходовський. Він вважає, що збереження такого значного дефіциту (6% ВВП) при тому, що Уряд планує зростання економіки на 4,6% може зіграти з нами злий жарт, зруйнувавши довіру до України. “За такої політики, швидше за все, можливості зовнішніх запозичень, а також привабливість українських цінних паперів для інвесторів суттєво знизяться. Як результат – чи не єдиним джерелом покриття бюджетного дефіциту буде емісія, яка може призвести до зростання інфляції”.

Держкошторис-2021: кому дам, кому не дам...

На збільшення бюджетних витрат у 2021 році найсуттєвіше вплинуть додаткові кошти, що знадобляться державі для підвищення мінімальної зарплатні. Йдеться про щонайменше 41,4 мільярда гривень. Адже на наступний рік Уряд запланував два етапи підвищення цього показника: із 1 січня – до 6 тисяч гривень, з 1 липня – до 6,5 тисяч.

Додатковий ресурс хочуть надати й на забезпечення якісної освіти (+34 мільярди у порівнянні із цьогорічними витратами) та на доступну медицину (+27,5 мільярдів). Приблизно 10% цієї суми (2,6 мільярда гривень) піде на COVID-вакцинацію. Загалом на боротьбу із коронавірусом наразі передбачено 19,4 мільярда. Проте, на відміну від 2020-ого, у 2021 році окремого COVID-фонду в країні уже не буде.

Загалом же на сферу охорони здоров’я за різними статтями планують витратити до 290 мільярдів гривень. Тоді як бюджетний запит МОЗ перевищує 296 мільярдів. Саме це, за неофіційними даними, й стало причиною незгоди Максима Степанова із проєктом документа. Глава МОЗ наполягає: вже у 2021-му, а не з 2023-го, як планують в Мінфіні, фінансування галузі має становити 5% ВВП. Зараз же йдеться лише про 4,2%, та й то – із суттєвими ризиками невиконання.

Михайло Радуцький
Михайло Радуцький

Підтримує керівника МОЗ і голова парламентського комітету з питань здоров'я нації, меддопомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. “2021 рік, судячи з тенденції до збільшення кількості інфікованих на COVID-19, стане справжнім випробуваннями для української медицини. Тому фінансування медичної сфери має бути абсолютним пріоритетом”, – переконаний парламентарій.

Безумовним пріоритетом для країни, яка воює, залишається і сфера національної безпеки та оборони. Й формально цей пріоритет начебто збережено: номінальні витрати на цю сферу наступного року мають зрости – до 267,2 мільярда гривень (у 2019 році відповідна сума склала 218, у 2020 – 245 мільярдів гривень). При цьому видатки, що йдуть безпосередньо на потреби Міністерства оборони, хоча й ненабагато – 127 мільйонів, – таки скорочено. Що, на думку фахівців, невиправдано. Особливо на тлі збільшення бюджетів інших силових структур: МВС – на 5,2% (майже на 5 мільярдів гривень), Служби безпеки України – майже на 23%, Держспецзв'язку – на 36%, Служби зовнішньої розвідки – на 69,5%. Якби “апетити” частини цих відомств дещо обмежили, фінансування Міноборони можна було б збільшити – бодай на кілька мільярдів гривень.

Безперечно, радують плани поліпшити фінансування культури – галузі, яка чи не найбільше постраждала унаслідок квітневого бюджетного “обрізання”. Вона отримає на 2,8 мільярда гривень більше, ніж у 2020 році. На спорт дадуть 7,4 мільярда – майже утричі більше, ніж цьогоріч. Майже відновлять і попередні обсяги фінансування програм регіонального розвитку (плюс 3 мільярди гривень). На цифровізацію держави та розвиток порталу "Дія" піде 2,9 мільярда (удвічі більше, ніж цього року), на придбання нових вагонів і електрифікацію залізниці – 3,3 мільярда гривень.

Та найбільшим “вигодоотримувачем” знову стане галузь дорожнього будівництва. Плюс 20,7 мільярда й до без того “солідного” фінансування. А ось на екологічні програми – жодної копійки. Що, мабуть, і спровокувало демарш профільного міністра...

Держкошторис 2021: основна битва попереду

Водночас експертам поки що незрозуміло, звідкіля планують брати гроші для наповнення Держкошторису й реалізації згаданих вже доволі сміливих планів зі збільшення асигнувань на окремі галузі.

У Мінфіні, приміром, кажуть про очікуване перевиконання планів з надходження ПДВ. Але, на думку експертів, це малоймовірно. Адже про швидке відновлення втрачених у період кризи оборотів бізнесу – передовсім, малого й середнього, – не йдеться. Тим паче, що мова не лише про відсутність ресурсу для розвитку у самих підприємців, а й про ймовірне продовження падіння споживчого попиту. “Скажімо, про це свідчить зменшення обсягів банківських депозитів. Це – ознака того, що люди нині активно витрачають зароблені “у кращі часи” кошти на поточні потреби. Те ж стосується й активного продажу українцями валюти”, – звертає увагу Ілля Несходовський. До того ж, доходи населення наступного року можуть скоротитися і через збільшення рівня безробіття. Як через закриття бізнесу, що не виживе після кризи й можливих нових обмежень, так і через додаткове фінансове навантаження на підприємства, які працюють.

Щоправда, міністр фінансів Сергій Марченко запевнив: нові податки наступного року впроваджувати не планують, чинні ж платежі і збори не підвищуватимуть. Водночас разом із проєктом бюджету Уряд затвердив і зміни до Податкового кодексу, які поки що не оприлюднили.

Данило Гетманцев
Данило Гетманцев

Але, вочевидь же, йдеться не тільки про традиційне “поліпшення адміністрування податків”, а і про ймовірне індексування їх ставок. Навіть голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев каже: про суть запропонованих змін не знає. Але нагадує "про неприпустимість ухвалення закону щодо внесення змін до ПК (в частині елементів податку) пізніше ніж за півроку до початку бюджетного року". "Це суперечить п. 4.1.9 ПК, як і нашим обіцянкам. Нагадаю, торік принципу стабільності вперше було дотримано, й бізнес не одержав “сюрпризів” “під ялинку", – наголосив Гетманцев. Чи ж не спровокують ймовірно різні погляди на оподаткування непорозуміння між урядовцями і парламентською монобільшістю?..

Як би там не було, а до 1 жовтня депутати вноситимуть поправки та пропозиції до проєкту. По тому їх проаналізує бюджетний комітет. А до 20 жовтня документ винесуть на голосування в сесійну залу. У другому ж читанні його мають розглянути до 20 листопада, остаточно затвердивши Держкошторис до 1 грудня.

Залишаймося оптимістами й розраховуймо, що майбутні зміни лише поліпшать головний фінансовий документ, а не зроблять його виконання геть неможливим.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-