Якщо гривня “не по 30”, то як надовго?

Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю журналу «Фокус» заявив, що не бачить ані передумов для досягнення курсу 30 грн/долар, ані інструментів, за допомогою яких будь-хто міг би вплинути на рух курсу в цьому напрямку. За його словами, через карантин обсяги імпорту в Україну знизилися на 18%, люди стали менше купувати імпортних товарів, у той же час експорт впав тільки на 6%. Це фактично вирівняло платіжний баланс держави. І оскільки відтік валюти з країни зменшився, це знизило тиск на валютний ринок, підкреслив міністр. На його думку, попит на основні позиції експорту дозволяє Україні пережити кризу відносно стабільно – в світі зараз стабільний попит і ціни на продовольство та метал. Тому перед країною відкривається перспектива економічного відновлення, про що свідчить зростання споживчого попиту та роздрібної торгівлі. Чи насправді є привід для оптимізму? Укрінформ обговорив це з авторитетними економістами. Ті кажуть: “Було б щастя, та нещастя допомогло”.

Встояли, але завдяки чому?

Нагадаємо, що спочатку бюджет-2020 був розрахований з курсом 27,5 грн/долар. У березні, після проведення “коронавірусного” секвестру, змінений бюджет передбачив курс 29,5 грн/долар. За перше півріччя, коли країна пережила строгий двохмісячний карантин, а тепер перебуває в адаптивному карантині, економічна ситуація показала, що депутати дещо перестрахувалися, укладаючи кризовий бюджет. І сьогодні вже можна видихнути з полегшенням – курс перебуває у відносній стабільності і ніщо, як то кажуть, “не віщує”.

“Запропонований у березні при внесенні змін до бюджету розрахунковий середньорічний курс “під 30” гривень за долар із самого початку був нереалістичним. Навіть в момент ухвалення бюджетних змін, у пік страхів, пов’язаних із карантином та поширенням коронавірусу, оскільки це б означало необхідність девальвації нацвалюти більш ніж до 35 гривень за американський “зелений” на кінець року.

Ще більш нереалістичним такий сценарій є зараз”, – каже Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Адже – вперше за досить тривалий час – нині маємо позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу. Цікаво те, що структура української економіки в цій нетиповій кризі якраз сприяє поліпшенню ситуації із валютними потоками. “Ті категорії товарів, які ми експортуємо – насамперед, аграрна продукція, – не здешевіли, попит на них не зменшився. Відповідно, ми заробляємо на них, по суті, стільки, скільки здатні зібрати врожаю. Та й по металах, незважаючи на те, що раніше були більш песимістичні прогнози, економіка Китаю, яка є основним споживачем цього ресурсу у світі, швидко відновилася. Тож і на залізну руду, і на сталь нині сформувалися досить непогані для експортерів ціни”, – пояснює експерт.

Це означає, що втрати вітчизняного експорту були набагато меншими, ніж очікувалося. І навпаки – імпорт суттєво впав. Й через девальвацію гривні, яка відбулася навесні, і через зменшення попиту на товари тривалого використання в Україні. Що, своєю чергою, пов’язано зі зменшенням доходів громадян та скороченням інвестиційних проєктів.

“Так само маємо кращу, аніж очікувалося, “картинку” із співвідношенням доходів та витрат за кордоном. Тобто, маємо відносно менше падіння надходжень від трудових мігрантів, більшість яких залишилася працювати за кордоном і регулярно перераховує гроші своїм родинам. А з іншого боку – значне скорочення витрат, пов’язаних із закордонними подорожами українців. Тому загалом суттєві фактори, які б загрожували девальвацією гривні, нині відсутні”, – підтверджує тези міністра фінансів Гліб Вишлінський.

За його словами, період відпливу капіталу за фінансовим рахунком із ринків країн, що розвиваються, закінчився. Зараз економіки світу під саму зав’язку “накачані” доларами та євро, які друкують відповідні Центробанки. Це призводить до готовності вкладати гроші в усе що завгодно. Відповідно, потроху відновлюється й попит на українські цінні папери. “І взагалі вважаю, що проблеми з нашими облігаціями виникали, швидше за все, через продукування українськими політиками “девальваційних” меседжів.

Але, повторююся, за нинішніх умов такий розвиток подій малоймовірний. Гривня зараз, як бачимо, зміцнюється. А політики, які у червні активно говорили про те, що нам потрібна більша інфляція, переконалися: українці рішуче проти цього (хоча це й так було зрозуміло усім, крім хіба що самих недосвідчених політиків)”, – коментує експерт.

За словами Гліба Вишлінського, більше місяця тому в Центрі економічної стратегії провели опитування, яке продемонструвало, що майже 90% громадян проти пришвидшення інфляції і девальвації гривні, вважаючи, що це в інтересах олігархів, а не простих людей. “Думаю, тому й політикам від “Слуги народу” було донесено зверху: не треба пропагувати інфляцію й казати, що це – “позиція нашої політичної сили”. Бо люди цього не зрозуміють”.

Курчат у жовтні рахуватимуть

Ексзаступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко, відмічає, що платіжний баланс України покращився вперше за останні 10 років. Але це покращення, на жаль, не заслуга власне вітчизняної економіки, а швидше кризових обставин. “Завдяки” коронавірусу подешевшали нафта і газ, співгромадяни почали купувати менше імпортних товарів. І це призвело до рівноваги на валютному ринку. Тому зараз підстав для девальвації гривні дійсно немає”, – стверджує Олександр Савченко.

Але на його думку, є два фактори, які сприятимуть девальвації гривні ближче до зими. По-перше, це закінчення сезону дешевих овочів та фруктів. Особливо на тлі неврожаю в деяких регіонах України, що постраждали від засухи. Через це прогнозується зростання вартості споживчого кошика, що відповідно вплине на курс.

По-друге, заплановане з 1 вересня підвищення мінімальної заробітної плати з 4700 до 5000 грн. Зазвичай, будь-яке збільшення цього показника веде – нехай і до незначного, та все ж – поштовху до інфляції й девальвації.

“Разом це тиснутиме на нашу валюту, курс якої у жовтні, вочевидь, опуститься нижче 28 гривень за долар. А от чи буде “гривня по 30” – залежить уже від політики уряду й Національного банку, а також від зовнішньої кон’юнктури”, – каже Олександр Савченко. – Пам’ятаємо, ще донедавна Президент і прем’єр-міністр говорили “про 30” як про бажаний курс. Зараз риторика змінилася. Подібних меседжів влада не посилає, що сприяє і психологічній рівновазі на валютному ринку. Що також сприятиме курсовій стабільності – принаймні, до жовтня”.

Владислав Обух, Оксана Поліщук, Київ