Майже заграли: азартний бізнес - за півкроку до відкриття

Майже заграли: азартний бізнес - за півкроку до відкриття

Укрінформ
Щоб закон запустив гральний ринок, депутатам лишилося «підігнати» під нього податкове законодавство і усунути з тексту власні помилки

14 липня законопроект про легалізацію азартних ігор, що потрапив на розгляд Ради майже рік тому, нарешті ухвалено у другому читанні у цілому. Згідно з Конституцією  у президента є 15 днів на підписання, після чого закон набирає чинності. Але не встигли закон прийняти, як звідусіль посипалися зауваження до нього – мовляв, передбачає деякі неоднозначні, навіть суперечливі норми, які можуть створити корупційні ризики і загалом завадити реалізації закону у задекларованому авторами форматі. Гральній індустрії доведеться трішки зачекати, доки закон відшліфують – інакше не запрацює.

 ЧИ ВИГРАЮТЬ ДЕРЖБЮДЖЕТ І ІНВЕСТОРИ

Доля законопроекту №2285-д "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор" від початку була нелегкою. Урядовий законопроект мав 10 «конкурентів», з критикою  пройшов перше читання і отримав близько 3500 поправок депутатів. Потенційні гравці грального ринку нарікали, що прийняття закону затягується, експерти відверто говорили про битву лобі різних груп впливу, кожна з яких просувала свої інтереси до законопроекту. Та, нарешті, бізнес, що роками працював в «тіні», легалізовано.

Результатом епопеї майбутні оператори ринку задоволені. «Величезна і перспективна гральна індустрія отримала чіткі правила роботи (хоча процес ще не закінчено). Законопроект відповідає світовим стандартам в контексті прозорості і зрозумілості для всіх учасників ринку», - так прокоментував прийняття закону представник Parimatch Вадим Місюра. А це важливо для залучення на ринок великих операторів та інвестицій. «Державі це допоможе наповнювати бюджет, і загалом легалізація азартних ігор позитивно вплине на економіку країни, розвиток спорту та суміжних галузей», - вважають в Parimatch.

Безсумнівні переваги прийняття закону - повернення в легальну площину цілого сектору економіки та поява механізму залучення прямих іноземних інвестицій, погоджується Андрій Астапов, керуючий партнер юридичної компанії ETERNA LAW. «У випадку будівництва 5-ти зіркового готелю передбачається можливість отримання безкоштовної ліцензії для казино строком на 10 років», - пояснює він вигоди для інвесторів. Першим результатом прийняття закону юрист вважає приватизацію готелю «Дніпро», фінальна вартість якого досягла 1,1 млрд гривень. Хоча оборудку активне українське суспільство розцінило неоднозначно, за словами інсайдерів, запропонована висока ціна за готель перш за все пов’язана зі зростанням інвестиційної привабливості об’єкта. Згідно з законом, в країні з’явиться спеціальний Держфонд, кошти якого (відрахування операторів ринку) підуть на фінансування культури, медицини та спорту. «А для захисту ринку від недобросовісних та недостатньо фінансово стабільних компаній закон встановлює досить суворі вимоги до бажаючих отримати ліцензію (розмір статутного капіталу, рівень ділової репутації)», - додає Астапов. 

Неліцензована робота на ринку азартних ігор призводитиме, за законом, до кримінальної відповідальності, а зали з ігровими автоматами ховатимуть у 3,4 і 5-зіркові готелі. У тексті не забули вказати, що резиденти країни-агресора не зможуть вести гральний бізнес в Україні. А ще передбачено створення спеціальних гральних зон – маленьких «Лас-Вегасів», що теж непогано: за словами експертів-економістів, це нормальний шлях розвитку індустрії для наповнення держбюджету і пожвавлення депресивних регіонів. Родичі лудоманів отримали інструменти, щоб віднаджувати затятих гравців від гральних залів через поліцію та суд. Має з’явитися Реєстр осіб, яким обмежать доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. Положення закону унеможливлюють відкриття гральних закладів, замаскованих під інтернет-клуби, що теж – позитив. За порядками у азартній сфері має слідкувати нова Державна система онлайн-моніторингу – аж до фіксації кожної фінансової операції з прийняття ставки, виплати виграшу – теж цілком правильно. Але й зауважень у експертів до закону вистачає.

0 «КОМІСІЙНИХ» ЗА ВИГРАШ І 2 РОКИ БЕЗ КОНТРОЛЮ

Доки системи онлайн-моніторингу не існує, до її запуску ринок працюватиме без нагляду років два, поки її не створять, зауважує Антон Каганець, старший юрист юридичної фірми INTEGRITES. «Система мала б контролювати кількість гравців, їхні ставки, виграші. Якщо її не буде, операторові набагато легше маніпулювати цими цифрами, зменшувати власні прибутки і платити таким чином менше податків», - пояснює юрист, що загалом схвалює легалізацію азартних ігор.  

«Одночасно необхідно прийняти відповідні зміни до податкового законодавства. Без збалансованого податкового законодавства галузь азартних ігор  може не запуститися в повному обсязі» -  вважає представник Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства Михайло Коваль. «Йдеться про проект змін до кодексу №2713-Д, який  з іншими пов’язаними законопроектами був  у порядку денному ВР, але черга до нього не дійшла. Великий ліцензійний платіж за отримання ліцензії, встановлений законом, фактично є прихованим спеціальним гральним податком, тому необхідно внести зміни до податкового законодавста, щоб збалансувати ліцензійні платежі та податкове навантаження на ринок грального бізнесу» - пояснює Коваль.

Наразі ставки оподаткування для гральних автоматів – 10%, для букмекерів та казино – 18%, лотерей – 28%. «Основні зміни до кодексу, що очікують розгляду у ВР –  відміна податку з виграшу, визначення  ставок за спеціальним податком (GGR)  від 5% до 12% відповідно до кожного виду азартних ігор. Такі прогресивні податкові зміни повинні вивести ринок азартних ігор з тіні», - вважає представник ігорної індустрії.  Наразі відсутнє регулювання та навіть чітка позиція влади стосовно системи оподаткування, що їх буде застосовано до галузі азартного бізнесу, говорить Астапов. «Це не дає впевненості інвесторам при прийнятті рішення про інвестування в Україні та щодо встановлення адекватного режиму оподаткування», - вважає він.

ДВА КРОКИ ВПЕРЕД, ОДИН НАЗАД

Гральний бізнес існував в Україні всі ці 11 років тільки «сірий». За оцінками деяких експертів, його обсяг склав понад мільярд гривень, а голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія навіть заявляв, що від 2,5 до 3 млрд доларів. Основні кроки до повернення індустрії у правове поле зроблено, тепер слово за гарантом Конституції. Щоправда, є ймовірність, що документ переголосують саме через зауваження до нього. Як повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія у коментарі журналістам, Верховна Рада ще може звернутися до президента з проханням повернути до парламенту закон "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор". Під час розгляду поправок до документа було допущено певні розбіжності, і їх необхідно усунути. «Є два сценарії. Перший сценарій – все нормально, і ми якось там техніко-юридичними правками це виправимо. Якщо ні – будемо просити президента ветувати з зауваженнями для того, щоб ще раз проголосувати", - пояснював відразу після голосування Арахамія. Те, що законопроект проголосували "з техніко-юридичними правками", дійсно дозволяє вносити в нього корективи, говорить Антон Каганець. До цього формулювання депутати вдаються, коли хочуть підрехтувати проголосовані неузгодженості. 

«Під цими правками мається на увазі нібито перестановка ком, зміна нумерації пунктів, посилань відповідно до статей, але виходить по-різному. Іноді відредаговані таким чином тексти помітно відрізняються від прийнятих в залі», - каже юрист. Розбіжності в законі стосуються держоргану, що має здійснювати регулювання, через які він буде нездатний працювати. «Стаття 131 регламенту ВРУ передбачає повернення в такому випадку законопроекту в залу для переголосування і усунення суперечливих моментів. Це непоганий варіант для приведення закону до ладу – кращий, ніж через вето президента»,  - вважає Каганець.

Законопроект був розбалансований, і найбільше – в частині, що стосується призначення комісії з регулювання, визнає народний депутат Ярослав Железняк. Каже, навіть голова парламенту не може підписати закон в такому вигляді, щоб його теоретично ветували. «Є рішення Ради згідно з 131 статтею регламенту – виправлення технічних неузгодженостей», - розповідає Железняк.  За його словами, якщо відповідне рішення буде прийняте, тоді законопроєкт коригується в частині, що стосується уповноваженої комісії, якщо ні – в такому вигляді йде на підписання голові парламенту і на технічне вето. За словами Железняка: «У фінальному тексті з’явилася норма про можливість розміщати казино у 4-зіркових готелях (!!!). Сподіваюся, це додаткова підстава для вето, і помилка буде виправлена.» Раніше, Ярослав тільки припускав: «Є чутки, що під час розгляду правок була «збита» та, що дозволяла відкривати казино в 4-зіркових готелях, а не лише в 5-зіркових, - зауважує він. - Якщо це так – думаю, ми отримаємо вето президента, у іншому випадку цілком вірогідно, що Зеленський підпише його в такому вигляді».

Так чи інакше, закон прийнято і вже цього року бюджет очікує «гральних» надходжень.

Петро Сергієнко.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-